Постанова

від 23.09.2024 по справі 320/982/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/982/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Голяшкіна О.В.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" до Головного управління ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.12.2023 №254932, винесене у відношенні ТОВ "К-2" Інвестмент";

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовна заява обґрунтована тим, що товариство не погоджується з рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 07.12.2023 № 254932, а оскаржуване рішення прийняте виключно на підставі податкової інформації відносно контрагентів позивача, незважаючи на те, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій контролюючому органу було надано вичерпний пакет первинної документації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 18.09.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024 у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено,

апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року повернуто.

23.07.2024, під № 29407 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розгляд апеляційної скарги 18.09.2024 не здійснювався, оскільки головуючий суддя перебувала 18.09.2024 та 19.09.2024 у відрядженні.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" зареєстроване, як юридична особа 21.11.1995. Основним видом економічної діяльності товариства є: "Неспеціалізована оптова торгівля" (46.90). 07.12.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 254932, у зв`язку із відповідністю Товариства з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні також зазначено, що товариство було включено до переліку ризикових платників податків у зв`язку із накопиченням залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та постачанням товарів (послуг ) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-2" Інвестмент" подало скаргу на рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 254932 від 07.12.2023.

До скарги позивачем були додані копії документів щодо здійснення товариством фінансово-господарської діяльності.

Не погодившись з вказаним рішенням про відповідність критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що із спірного рішення про відповідність товариства пункту 8 Критерій ризиковості платника податку неможливо встановити, що воно прийнято за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, оскільки відсутня будь-яка інформація про подання податкової накладної, її номеру та дати. Таке рішення прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Рішення відповідача, прийняте за наслідками отриманої інформації від платника податків, не містить доказів дослідження поданих платником первинних документів, як і не містить переліку документів, які ним не були надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку. Отже, спірне рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. За відсутності чіткого формулювання причин віднесення позивача до ризикових платників податків, товариство не має розуміння своїх майбутніх дій, які можуть призвести до спростування цієї інформації (які саме документи платник податків має подати, щоб спростувати виявлені податковим органом ризики), що ставить платника податків у стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, в розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості. Таке рішення не може вважатись законним й обґрунтованим.

Оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які є реальними та встановленими у документованому порядку.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано співпраці позивача з ризиковим контрагентом. Оскаржуване рішення не створює для позивача безпосередніх негативних наслідків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений вказаним Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165, у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктами 5-7 Порядку № 1165, встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Одним із критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

Тож, з наведеного слідує, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

При цьому, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Разом з тим, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, із спірного рішення про відповідність товариства пункту 8 Критерій ризиковості платника податку неможливо встановити, що воно прийнято за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, оскільки відсутня будь-яка інформація про подання податкової накладної, її номеру та дати.

Крім того, наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17, затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі Довідник кодів).

Так, як було досліджено судом першої інстанції, в оскаржуваному рішенні зазначені коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, на переконання колегії суддів, такий висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, а рішення контролюючого органу не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Щодо вказаних у спірному рішенні кодів 11, 12 та 13, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив використання даної підстави для віднесення товариства до групи ризикових враховуючи наявний в чинному податковому законодавстві принцип індивідуальної відповідальності платника, за яким останній не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить достатньої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Водночас, доводи та сумніви за наслідком отримання інформації контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом визнання його автоматично «ризиковим».

Крім того, варто врахувати й посилання сторони позивача про те, що позивачем до відповідача надавались пояснення та підтверджуючі документи, які належним чином не були досліджені та опрацьовані.

Тож, оскаржуване рішення, є необґрунтованим, протиправним, непропорційним та підлягає скасуванню.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Апелянтом у скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції, які покладені в основу оскаржуваного рішення, всі доводи апеляційної скарги, відтворюють зміст відзиву на позовну заяву, проте не вказують у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді О.В. Голяшкін

В.В. Кузьменко