Постанова

від 18.09.2024 по справі 380/9430/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9430/24 пров. № А/857/17579/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддів Судової Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року, прийняте суддею Мричко Н.І. у м. Львові в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (надалі ПАТ «ЖЦПК», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі ДВС, відповідач) про визнання дії начальника відділу ДВС щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору №61230374 незаконними; зобов`язання скасувати постанови про стягнення виконавчого збору №47240343, поновлення виконавчих дій №61230374 в сумі 31873,26 грн, а стягнуті кошти повернути на рахунок ПАТ.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 відмовлено в позові.

Суд виходив з того, що під час відкриття виконавчого провадження ВП №47240343 про стягнення з позивача боргу державним виконавцем не виносилась постанова про стягнення виконавчого збору, вирішення питання про його стягнення здійснено відповідачем під час закінчення виконавчого провадження, що відповідає вимогам законодавства.

Суд звернув увагу на те, що повідомлення ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) ПАТ «ЖЦПК» датовано 16.09.2021, тобто після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також суд зазначив, що представник позивача не навів жодної норми Закону №1404, яку, на його думку, відповідач порушив. Судом також не встановлено порушення державним виконавцем процедури стягнення з боржника виконавчого збору.

Суд прийшов до висновку про те, що оскільки ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2021 у справі №914/4160/14 припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 10.12.2014 у справі №914/4160/14, то строк дії обставин, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №61230374 закінчився, і у державного виконавця виник обов`язок щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ «ЖЦПК» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що добровільний факт виконання виконавчого документа підтверджено самим відповідачем і такий факт зазначається самим рішення суду по даній справі. Факт добровільної сплати заборгованості підтверджується Повідомленням про сплату боргу від 24.12.2019 № 18105/10/57.09-14, тобто до моменту винесення постанова про стягнення виконавчого збору. У відзиві відповідач не зазначає про добровільне виконання у відповідності до повідомлення стягувача Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) за № 18105/10/57.09-14 від 24.12.2019 борг погашено повністю.

Тобто станом на день винесення постанови про стягнення виконавчого збору, основна заборгованість по ВП від 15.04.2015 ВП 47240343 була відсутня.

Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано оцінки тим доказам на які посилався скаржник, зокрема, довідкою про сплату заборгованості від 16.09.2021 від ГУ ДПС у Львівській області (Стягувача) зазначено про фактичну сплату заборгованості та відкликання виконавчого документа з виконання.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 15.04.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47240343 про примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ю-3-25У925 від 03.03.2015 про стягнення з ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 318732,66 грн боргу.

22.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №47240343 відповідно до п. 8 ч. 1 статті 37, статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014, якою порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «ЖЦПК».

30.01.2020 головним державним виконавцем Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій щодо виконання вимоги про сплату боргу №Ю-3-25У925 від 03.03.2015 про стягнення з ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 318732,66 грн боргу (ВП №47240343).

30.01.2020 головним державним виконавцем ДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ПАТ «ЖЦПК» 31873,26 грн (ВП №47240343).

30.01.2020 головним державним виконавцем ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47240343 на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно повідомлення по сплату боргу від 24.12.2019 за №18105/10/57.09-14 заборгованість погашена).

02.03.2020 головним державним виконавцем ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61230374 про примусове виконання постанови №47240343 виданої 30.01.2020 Жидачівським РВ ДВС Західного МРУ МЮ (м. Львів).

19.09.2020 головним державним виконавцем ДВС винесено постанову про зупинення виконавчих дій ВП №61230374 щодо примусового виконання постанови №47240343 виданої 30.01.2020 Жидачівським РВ ДВС Західного МРУ МЮ (м. Львів) на підставі п.4 частини першої статті 34, статті 35 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для зупинення виконавчого провадження стала ухвала Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014, якою порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «ЖЦПК».

16.04.2024 начальником відділу ДВС винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №61230374 щодо примусового виконання постанови №47240343 виданої 30.01.2020.

24.04.2024 начальником відділу ДВС винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №61230374 щодо примусового виконання постанови №47240343 виданої 30.01.2020 Жидачівським РВ ДВС Західного МРУ МЮ (м. Львів) на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (заборгованість погашена).

Правовідносини щодо здійснення виконавчих дій до 05 жовтня 2016 регулювалисьЗаконом України від 21 квітня 1999 № 606-ХІV (далі - Закон №606-XIV). З 05 жовтня 2016 вступив у силуЗакон України від 02 червня 2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Судом встановлено, що 15.04.2015 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47240343 про примусове виконання вимоги про сплату боргу №Ю-3-25У925 від 03.03.2015 про стягнення з ПАТ 318732,66 грн боргу, а постанова про стягнення виконавчого збору датована 30.01.2020.

Тобто, на момент виникнення спірної заборгованості та відкриття виконавчого провадження №41176175 діявЗакон №606-XIV, а під час прийняття постанови про стягнення виконавчого збору -Закон №1404-VIII.

Відповідно до пункту 7 РозділуХІІІПрикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІвиконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цимЗаконом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цимЗакономвиконавчі дії здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Отже, аналіз наведеної норми свідчить про те, що виконавче провадження у даній справі було розпочато на підставіЗакону №606-ХІV, який був чинний на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №47240343 (15.04.2015). Втім, постанова від 30.01.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі державним виконавцем прийнята на підставіЗакону №1404-VІІІ, Прикінцевими та перехідними положеннями якого встановлено, що після набрання чинності цьогоЗаконувиконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цимЗаконом, здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Частиною 1 ст. 28 Закону №606-XIV в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження, встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно достатті 27 Закону №1404-VIII, в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору зазначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

В контексті наведеного доцільно звернути увагу на те, що аналогічне правове регулювання діяло і станом на час відкриття виконавчого провадження.

Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відтак, нормиЗакону №1404-VIII(в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору) не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у вже згаданій постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, а також у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19.

Колегія суддів звертає увагу на те, що якЗаконом № 606-XIV, так і уЗаконі № 1404-VIIIпередбачено, що нестягнута сума виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору.

Відмінність полягає у тому, що відповідно доЗакону № 606-XIVтаку постанову державний виконавець виносить одночасно з початком примусового виконання рішення, яким є сплив строку для самостійного його виконання, тоді як відповідно доЗакону № 1404-VIIIтака постанова виноситься після закінчення виконавчого провадження з указаних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2020 у справі №320/6360/18, від 28.10.2020 у справі № 300/1558/20, від 27.05.2021 у справі № 640/18626/20.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови діяла нова редакціяЗакону №1404-VIII, з аналізу правових норм якого вбачається, що виконавчий збір є обов`язковим до сплати за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 01 серпня 2024 у справі № 640/11506/21.

Таким чином, покликання на добровільний факт виконання виконавчого документа до моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору не заслуговує на увагу суду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що становище позивача не погіршилось, а фактично було однаковим (стягнення збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню), як під час відкриття виконавчого провадження, так і під час винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №61230374 від 16.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Частиною першою статті 35 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Згідно з частиною п`ятою статті 35 Закону № 1404-VІІІ після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 19.09.2020 зупинено вчинення виконавчих дій ВП №61230374, оскільки ухвалою Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ .

Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПАТ.

Водночас ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2021 у справі №914/4160/14 припинено процедуру санації ПАТ та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Рудницького Олександра Станіславовича та затверджено мирову угоду від 07.09.2021 у справі № 914/4160/14 про банкрутство ПАТ «ЖЦПК».

Таким чином, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2021 у справі №914/4160/14 припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 10.12.2014 у справі №914/4160/14.

Відтак, оскільки строк дії обставин, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №61230374 закінчився, у державного виконавця виник обов`язок щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №380/9430/24 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Н. М. Судова-Хомюк Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 23.09.2024.