печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55393/23-ц
пр. 2-4710/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
04.12.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь розмір завданого матеріального збитку (розмір різниці між сумою сплаченого страхового відшкодування та розміром завданого збитку) у сумі 55 306 (п`ятдесят п`ять тисяч триста шість) грн. 36 коп..
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що винним у скоєнні ДТП, внаслідок якого позивачу було завдано шкоди, був визнаний водій транспортного засобу, що належить відповідачу, що і послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Печерського районного сулу м. Києва від 05.12.2023 відкрито провадження у справі та визначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
31.01.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», в яких представник вказав на те, що ПАТ «СК «УСГ» виконало свої зобов`язання, забезпечивши у встановленому Законом порядку і у встановлений термін проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, складення відповідного звіту про оцінку на підставі Методики товарознавчої експертизи, провівши розрахунок страхового відшкодування відповідно до положень чинного законодавства та виплативши його. Також представник третьої особи у поданих поясненнях навів правовий висновок Верховного суду України з посиланням на постанову від 02.12.2015 у справі 6-691цс15, в якій зазначено, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика» Разом з тим, у прохальній частині просив долучити пояснення до матеріалів справи та провести розгляд справи у його відсутність.
01.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначила, що страхувальник не є належним відповідачем у справах із позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які не перевищують ліміту страхового відшкодування, визначеного у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між страховиком та страхувальником та, оскільки, відповідальність транспортного засобу Відповідача була застрахована згідно Полісу №ЕР-210817237 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Страховиком є ПАТ «СК «УСГ», з лімітом за шкоду заподіяну майну 160 000 гривень, саме Страховик має сплатити позивачу страхове відшкодування.
26.01.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Керхер» - адвоката Каравай Е.С. про заміну первісного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керхер»</a> на належного Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».
11.07.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Керхер» - адвоката Каравай Е.С. про заміну первісного відповідача.
08.03.2024 представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a> (ідентифікаційний код юридичної особи 34003237), на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 55 306, 36 грн. (без врахування податку на доходи фізичних осіб), що становить різницю між фактично сплаченою позивачем вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, (ідентифікаційний код юридичної особи 34003237) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1073,6 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (без врахування податку на доходи фізичних осіб).
11.07.2024 суд ухвалив прийняти заяву про уточнення позовних вимог та закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
02.08.2024 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», згідно вимог якої представник просила провести розгляд справи у її відсутність та врахувати надані письмові пояснення.
29.08.2024 до суду надійшла заява представника позивача про проведення розгляду справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
29.08.2024 до суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що 15 вересня 2022 року в м. Києві близько 09 години 10 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), а саме, зіткнення за участю транспортного засобу «FordFiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить Позивачу.
На місце настання ДТП були викликані працівники патрульної поліції, які оформили дану пригоду та склали протокол про адміністративне правопорушення на водія ОСОБА_2 за порушення вимог ПДР України, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2022 у справі №757/25391/22-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України, докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їй сукупність достатньою.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В свою чергу, процесуальне законодавство визначає випадки, коли сторони звільняються від доказування обставин (фактів), на які вони посилаються, як на підставу свої правових вимог та заперечень. Тобто, ці обставини (факти) апріорі розглядаються як достовірні. Саме до такої категорії відносяться обставини, які були встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.
Так, внаслідок ДТП, винуватцем якої став ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, що належить відповідачу, було пошкоджено транспортний засіб «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, а саме: пошкоджено бампер передній, переднє ліве крило, передні ліві двері, накладка дверей, накладка порога, ліве дзеркало заднього виду, підкрилок передній лівий, фара передня ліва, диск переднього лівого колеса, окрім того, можливі приховані дефекти, чим було завдано матеріальних збитків.
На момент настання вказаної ДТП цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», поліс № ЕР-210817237 від 31.08.2022, дійсний на дату ДТП.
Позивач звернувся до ПАТ «СК «УСГ» у встановленому порядку з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.
Експертом ПАТ «СК «УСГ» складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 15.09.2022, зафіксовано перелік пошкоджень отриманих автомобілем «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 у результаті ДТП. На підставі вказаного Акту ПАТ «СК «УСГ» визначило, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_1 дорівнює 29 764.48 грн. (за вирахуванням франшизи відповідно із Полісом ОСПЦВ) та направили на електронну пошту ОСОБА_1 ремонтну калькуляцію від 22.09.2022.
Однак, позивач не погодився із таким розрахунком та звернувся до третьої особи із листом від 27.10.2022 про здійснення перерахунку.
Так, 28.10.2022 ПАТ «СК «УСГ» було здійснено перерахунок і надано позивачу акт узгодження, в якому визначили, що розмір суми страхового відшкодування дорівнює 37 320,81 грн. (за вирахуванням франшизи відповідно із Полісом ОСПЦВ).
З матеріалів справи вбачається, що, на думку позивача, надані третьою особою-2 розрахунки цін на матеріали та роботи з відновлення автомобіля не відповідають ринковим цінам, він самостійно звернувся до офіційного дилера «Lexus» в Україні - ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ» (код за ЄДРПОУ 35534844) для встановлення актуальних цін. З рахунку №ЕлюС-0019845 від 01.11.2022 ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ» вбачається, що вартість ремонту та відновлення автомобіля позивача «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 в частині наслідків ДТП, що мало місце 15.09.2022, становить 107 059,28 грн. Окремо, ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ» повідомили, що здійснення деталізації наданого розрахунку вартості ремонтних робіт складатиме додатково 1300,00 гривень.
Позивач звернувся з заявою від 09.11.2022 до відповідача та до його страхової компанії із пропозицією переглянути ремонтну калькуляцію, розраховану ПАТ «СК «УСГ» з урахуванням рахунку офіційного дилера в Україні; повідомити потерпілій особі (позивачу) станцію технічного обслуговування, де можливо здійснити ремонт та відновлення автомобіля LEXUS ES 350, що належить позивачу за цінами вказаними в їх розрахунку; здійснити ремонт та відновлення автомобіля LEXUS ES 350, що належить позивачу за власні кошти потерпілої особи, відповідно до заздалегідь узгодженої реальної калькуляції з подальшим відшкодуванням ПАТ «СК «УСГ» та ТОВ «КЕРХЕР» витрачених позивачем коштів на ремонт.
За результатами розгляду вказаної заяви позивача, ПАТ «СК «УСГ» електронним листом повідомили, що по справі ДКЦВ-26515 09.11.22р. було замовлено огляд експертом та незалежну експертизу.
Позивач повторно доставив автомобіль до Страхової компанії для огляду експертом, в результаті огляду 28.12.2022 складено протокол (акт) огляду колісного транспортного засобу 40С/12/22.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу LEXUS ES 350 д.н.з. НОМЕР_2 (КТЗ), складеного 04.01.2023 за №40С/12/22, вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 69 470,47 грн., при цьому вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням фізичного зносу складників визначено (з урахуванням коефіцієнту 0,70) у сумі 37 757,83 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати,пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до п. 34.4 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти
31 січня 2023 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» позивачу виплачено страхове відшкодування у сумі 35 492,64 грн.
Разом з тим, сума сплаченого страхового відшкодування, на думку позивача, не покриває розмір спричинених позивачу матеріальних збитків.
В результаті ДТП, винуватцем якої став ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, що належить відповідачу, було завдано ушкоджень автомобілю позивача LEXUS ES 350, що зумовили заміну пошкоджених деталей на нові деталі та вузли. Згідно з дефектним актом на ремонт LEXUS ES 350 (НОМЕР_5), актом виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2023, рахунку на оплату №15 від 18.10.2023, виданих ФОП ОСОБА_3 , вартість використаних для відновлення пошкодженого автомобіля LEXUS ES 350 д.н.з. НОМЕР_2 деталей, комплектуючих, розхідних матеріалів та робіт становила 89 900,00 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.). Окрім того, при здійсненні оплати виставленого ФОП ОСОБА_3 рахунку від 15.10.2023 №15, з позивача банком утримано комісію у сумі 899 грн., що підтверджується квитанцією №9321-9517-5061-5248.
Статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а у відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.92р., під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У п. 14 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013р. №4 зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Таким чином, відшкодування шкоди спричиненої внаслідок ДТП відбулось не у повному розмірі, враховуючи вимоги п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, а сааме: не було відшкодовано 55 306,36 грн.
Окрім того, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2019 у справі № 761/14285/16-ц, Суд зазначив наступне: «Встановивши, що позивач отримала страхове відшкодування, якого не достатньо для повного відшкодування шкоди, завданої відповідачем у результаті ДТП, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що відповідач в силу статті 1194 ЦК України зобов`язана відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди, якою є вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, і страховою виплатою, яка нею одержана від страховика».
Частинами першою, третьою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Оскільки, кошти витрачені позивачем на ремонт транспортного засобу підтверджені належним чином, страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, Суд приходить до висновку, що саме з Відповідача підлягає стягненню 55 306,36 грн. - різниця між отриманими Позивачнм страховими виплатами та реальними витратами вже понесеними Позивачем на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Розмір суми страхового відшкодування, наданий позивачем, відповідачем, у в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, не спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За вказаних обставин та відповідних норм законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Так, за правилами статті 141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи 14.11.2023 між адвокатом АБ «Маргарти Федорової» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги № 051214/11/23, в якому позивачем та адвокатом було погоджено права та обов`язки сторін.
Позивач та адвокат підписали Акт виконаних робіт, в якому зафіксовано факт надання адвокатом позивачу правової допомоги з надання послуг судового представництва позивача у суді за позовом. Вартість послуг в цьому акті складає 15 000,00 грн. та надана квитанція про сплату гонорару.
Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі в розмірі 15 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 526, 610, 993, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, третя особа Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a> на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди завданої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 55 306, 36 грн. (без врахування податку на доходи фізичних осіб), що становить різницю між фактично сплаченою Позивачем вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, ідентифікаційний код юридичної особи 34003237, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1073,6 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (без врахування податку на доходи фізичних осіб).
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 13.02.2003р, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , засіб зв`язку: 093 204 14 14.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРХЕР»</a>, ідентифікаційний код юридичної особи 34003237, адреса місцезнаходження: 01054, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, буд 33-Б, засіб зв`язку: (044)594-75-00, (044)247-41-50.
Третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», ідентифікаційний код юридичної особи: 30859524, адреса місцезнаходження:03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, засіб зв`язку: (044) 237-02-55.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2024 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121804946 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні