Рішення

від 19.08.2024 по справі 160/15623/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 рокуСправа №160/15623/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ до відповідача-1: Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445797/44830259 від 26.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ Промислова Компанія ДТЗ та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ» датою її фактичного подання,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ (далі ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ, позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1) про відмову в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, та зобов`язання Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) зареєструвати подані ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/7789/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суду за клопотанням позивача роз`єднано позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії (23 справи).

В межах адміністративної справи №160/15623/24 в порядку черговості роз`єднання та присвоєння єдиного унікального номеру судової справи, розглядаються позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445797/44830259 від 26.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ Промислова Компанія ДТЗ та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ» датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №12053 від 17.08.2023, проте, її реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ подано до податкового органу документи, які повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, надіслану для реєстрації. Проте, рішенням відповідача-1 відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної. Позивач вважає, що рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

28.06.2024 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відзивів на позовну заяву відповідача-1 та відповідача-2, в обґрунтування яких зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. На думку податкового органу, спірне рішення прийнято з підстави ненадання позивачем копій документів. Відповідач-1 вважає визначені в Рішенні комісії підстави для відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вимога про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну є неправомірною, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідного органу, а отже зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії регіонального рівня, зобов`язання відповідача-2 зареєструвати відповідну податкову накладну є передчасними.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ зареєстровано 07.11.2022 року та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Видами економічної діяльності ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ є Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устатковання (КВЕД 46.61): Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (КВЕД 45.40); Неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90 ); Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19); Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43); Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.42); Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет (КВЕД 47.91); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20); Рекламні агентства (КВЕД 73.11).

ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ на виконання вимог п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України подано на реєстрацію податкову накладну №12053 від 17.08.2023.

За результатами обробки контролюючого органу податкова накладна №12053 від 17.08.2023 прийнята, реєстрація зупинена.

Згідно з квитанцією від 18.09.2023 року реєстрацію податкової накладної зупинено на підставі того, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На виконання невизначених у квитанції вимог податкового органу позивачем, Повідомленням №2 від 24.01.2024 року надано пояснення і долучено до цього повідомлення пакет первинної бухгалтерської документації із закупки, транспортування та продажу товару.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №10445797/44830259 від 26.01.2024 року, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: наявність ризикових операцій.

Позивач не погоджується з таким рішенням регіонального контролюючого органу, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1. ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1, пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Згідно змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 підставою для такого зупинення став п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно із пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Разом з цим, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 16.04.2019 року у справі №826/10649/17, від 28.11.2019 року у справі №1640/2650/18 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.04.2020 по справі №819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції, яке у свою чергу прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної як наслідок є протиправними.

У свою чергу, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в якості підстав відмови у реєстрації зазначено - у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: наявність ризикових операцій. Разом з цим, суд наголошує, що відповідачем-1 у рішенні не зазначено конкретного переліку документів у квитанції зупинення реєстрації ПН щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, що зумовлює необізнаність позивача про необхідні для подання документи з метою прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Суд враховує, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути саме по собі підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючий орган має навести об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів. Обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

На думку суду, надані позивачем документи є достатніми для прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію складеної позивачем з дотриманням приписів статті 198 ПК України, спірної податкової накладної в ЄРПН. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну, здійснено позивачем в межах його господарської діяльності, та підтверджується первинними документами. При цьому, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Однак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, складені з порушенням законодавства, свідчить про протиправність такого рішення.

Як зазначено вище, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Одночасно, суд звертає увагу на той факт, що вирішуючи питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен надавати аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення контролюючим органом податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі №640/1131/19, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №10445797/44830259 від 26.01.2024 року підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час суд зауважує, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №12053 від 17.08.2023 в ЄРПН, суд не встановив.

За змістом частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ №12053 від 17.08.2023 в ЄРПН датою її подання на реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За умовами ч.1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000грн., суд виходить з наступного.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснені витрати, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу до суду надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №09/02/24 від 09.02.2024р. (укладено між позивачем та адвокатським об`єднанням «Консул», в особі керуючого партнера Чікіньова Дмитра Михайловича) та докази на підтвердження повноважень адвоката.

Суд бере до уваги, що позивачем не надано доказів фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, позицію Верховного Суду у справі №922/2604/20, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не підтверджено та не доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі, а тому суд не вбачає підстав покласти на відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50'000грн. 00коп.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи роз`єднання позовних вимог та їх задоволення в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445797/44830259 від 26.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ Промислова Компанія ДТЗ та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ» датою її фактичного подання, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 422грн. 40коп. в частині, що розглядається в межах даної адміністративної справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ до відповідача-1: Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445797/44830259 від 26.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ Промислова Компанія ДТЗ та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ покупцю ТОВ «Промислова Компанія «ДТЗ» датою її фактичного подання задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10445797/44830259 від 26.01.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №12053 від 17.08.2023 року на суму 6 813грн. 60коп. в т.ч. ПДВ 1 135грн. 60коп., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОТЕХІМПОРТ, датою її фактичного подання.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати в сумі 2 422грн. 40коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова