Рішення

від 23.09.2024 по справі 420/1312/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1312/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРІПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

10.01.2024 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРІПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 10095675/42337913 від 05.12.2023 року;

- зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження оформлену товариством з обмеженою відповідальністю ФЕРРІПЛЮС (місцезнаходження: Україна, 65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, код ЄДРПОУ 42337913) податкову накладну № 9 від 21.10.2022 року.

Ухвалою від 01.07.2024 року справа прийнята до провадження суддею Поповим В.Ф.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами господарської операції ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» (продавець) та ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА СТИВЩОРНА КОМПАНІЯ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/12102022 від 12.10.2022, за результатами якого складено та направлено для реєстрації податкову накладну № 9 від 21.10;2022 на суму 144 000,00 грн., у тому числі ПДВ 24 000,00 грн. (продажу товар - тент, 2 шт.). Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області встановлено відповідність ТОВ "ФЕРРІПЛЮС" критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної реєстрацію/відмову у Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковому органу на їх вимогу були надані всі необхідні документи, що підтверджували зазначене, а тому рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

ГУ ДПС в Одеській області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що проаналізувавши пакети документів надані разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд Комісії встановлено, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області прийняте у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В наданому на розгляд Комісії пакеті документів відсутні такі документи як: штатний розпис, інвентаризційний опис, сальдова відомість, документи щодо зберігання товару. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Між ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» (продавець) та ТОВ «УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА СТИВЩОРНА КОМПАНІЯ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/12102022 від 12.10.2022 року - тенти у кількості 2 штук. Поставка товару була здійснена у жовтні 2022 року.

Відповідно до рахунку на оплату №393 від 13.10.2022 р., видаткової накладної №21102021-1 від 21.10.2022 р., платіжної інструкції № 8084 від 21.10.2022 р., оборотно-сальдової відомості по рахунку №109 за 2022 р. (а.с.27-32) товар оплачений та переданий покупцю.

Позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкову накладну № 9 від 21.10.2022 на суму 144 000,00 грн., у тому числі ПДВ 24 000,00 грн., товар - тент, 2 штуки, код УКТЗЕД 6306.

За наслідками подання до ЄРПН податкової накладної Комісією регіонального рівня прийнято рішення про зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 21.10.2022 за наступною підставою: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21.10.2022 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної реєстрацію/відмову у Єдиному реєстрі податкових накладних...».

29.11.2023 року Позивач подав пояснення та документальні підтвердження проведених ним господарських операцій у вигляді первинних документів, а саме: копію договору купівлі-продажу із покупцем TЦB «УНСК», рахунок на сплату товару, видаткову накладну, платіжних доручень (інструкцій) про сплату грошових коштів, як по господарських операціях між Позивачем та покупцем ТОВ «УНСК», так і по придбанню проданого товару.

ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №10095675/42337913 від 05.12.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених /оформлених із порушенням законодавства.

Позивач звернувся із скаргою на рішення №0095675/42337913 від 05.12.2023, за наслідками розгляду якої прийнято рішення № 85987/42337913/2 від 15.12.2023, яким скаргу залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін.

Згідно рішення Одеського ОАС від 31.10.2022 по справі № 1420/11322/22 (набуло законної сили 14.12.2022 після його перегляду судом апеляційної інстанції) суд визнав протиправним та скасував рішення Відповідача 1 № 148535 від 01.06.2022 про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язав виключити з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Одеського ОАС від 20.06.2023 по справі № 420/8685/23 (набуло законної сили 13.09.2023 після його перегляду судом апеляційної інстанції) суд визнав протиправним та скасував й повторне рішення Відповідача 1 №179344 від 28.07.2022 про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку, а також повторно зобов`язав Відповідача 1 виключити Позивача з переліку ризикових платників податків.

Фактичне виключення Позивача з переліку було проведено ГУ ДПС в Одеській області 21.09.2023 (а.с. 49).

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).

Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, документи що підтверджують реальність господарської операції.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідності критеріям ризиковості здійснення господарської операції, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких одним із таких критеріїв є, зокрема:

«п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 20.2 ст. 20 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що контролюючий орган при зупиненні реєстрації податкової накладної повинен не лише запропонувати надати документи, а й навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

У іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з причин ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд наголошує, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

При цьому, загальне посилання на вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий, оскільки саме від цього залежить виконання повідомлення про їх надання.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог лише тільки у відзиві конкретно зазначає, що позивачем не надані такі документи як штатний розпис, інвентаризційний опис, оборотно-сальдова відомість, документи щодо зберігання товару, тобто позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Позивач зазначає, що відповідачем по суті зауважень щодо достатності наданих з поясненнями документів нічого не зазначено, проте необґрунтовано вказано на їх складення із порушенням норм законодавства. При цьому, жодним чином не вказано, в чому полягають та в яких конкретно документах містяться порушення щодо їх складання.

Проаналізувавши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, суд зазначає, що фактично підстави відмови у реєстрації податкових накладних зазначені відповідачем лише у відзиві і не були відомі позивачу на момент звернення до суду з цим позовом, та не були зазначені у оскаржуваних рішеннях.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до рішення ГУ ДПС в Одеській області підставою відмови у реєстрації податкової накладної зазначено: «надання платником податку копій документів, складених /оформлених із порушенням законодавства», але у відзиві відповідач зазначає вже інші обґрунтування ненадання штатного розпису, інвентаризційного опису, оборотно-сальдової відомості, документів щодо зберігання товару.

Суд відхиляє всі заперечення та обґрунтування відповідача і зазначає, що відповідач не зазначає чому недостатньо наданих документів а саме: договору, підтвердження оплати за товар, доказів його придбання, які свідчать про виконання позивачем вимог передбачених ст.187 ПК України, щодо складання та направлення на реєстрацію ПН.

Податковий орган не спростовує факту сплати коштів позивачу та проведення розрахунків із замовником, не надає доказів їх не проведення, а лише формально зазначає про надання документів, складених /оформлених із порушенням законодавства не зазначаючи яких саме та з якими порушеннями, ігноруючи фактичні обставини та вимоги ПКУ щодо підстав видання ПН.

Із досліджених квитанцій та оскаржуваних рішень судом не встановлено факту витребування у позивача конкретних документів, рішення не містить чіткого посилання на конкретний вид документа та в чому полягає його невідповідність закону.

Відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовує наявності та відповідності тих документів на підставі яких формується та видається податкова накладна, як того вимагає ст. 187, 201 ПКУ.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані суду та були у розпорядженні відповідача документи які в повній мірі підтверджують здійснення господарських операцій, рух активів та правомірність формування податкових накладних.

Жодних заперечень, щодо істотних умов договорів, проведених розрахунків, руху активів і реальності операції відповідач не зазначив.

Узагальнюючи вищевикладені висновки, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.

На думку суду, відповідач ГУ ДПС в Одеській області зі стадії зупинення реєстрації податкових накладних та закінчуючи прийняттям рішення про відмову у їх реєстрації вчиняв дії які мають всі ознаки документальної перевірки та аналізу господарських операції, що може бути вчинено за іншою процедурою та в порядку визначено ПК України, що регламентує порядок призначення та проведення документальних перевірок, а не під час моніторингу ПН.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані ним документи, пояснення є достатніми для їх реєстрації, не є такими що складені з порушенням закону, а тому прийняті рішення підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що фактично ГУ ДПС в Одеській області намагається перекваліфікувати підстави прийняття оскаржуваних рішень вже після їх прийняття, що суперечить порядку прийняття та оскарження відповідних рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зокрема Порядку №520, що в свою чергу є порушенням принципу правової визначеності рішення суб`єкта владних повноважень.

Дані твердження також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.05.2019 р. по справі № 0940/1240/18 та від 25.05.2018 р. по справі № 2а-28/10/0870: …зміна кваліфікації підстави прийняття рішення, як акту індивідуальної дії, суб`єктом владних повноважень в судових процедурах є неприйнятною, з огляду на принцип правової визначеності, який притаманний як судовим рішенням, так і рішенням суб`єктів владних повноважень. В іншому випадку це вже будуть інші правопорушення за інших підстав, запровадження позиції зміни підстав прийняття рішень, після їх прийняття, як способу реалізації владних управлінських функцій, призведе до свавілля суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України їх зареєструвати.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.

Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.

В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат позивач надав ордер, договір про надання правової допомоги, заявку до договору про надання правової допомоги, відповідно до якої вартість наданих послуг склала 8000,00 грн.

Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені сторонами аргументи із категорією цієї справи, суд зазначає про співмірність розміру витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних №10095675/42337913 від 05.12.2023.

Зобов`язати ДПС України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 9 від 21.10.2022 ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» (ЄДРПОУ 42337913) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем фактичного надходження.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь ТОВ «ФЕРРІПЛЮС» (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 55, офіс 503, код ЄДРПОУ 42337913) судовий збір в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.