Рішення

від 23.09.2024 по справі 420/17870/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17870/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році,

встановив:

Херсонське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Бериславський машинобудівний завод», в якій просить: стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БЕРИСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 69359,09 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1470,22 грн. (Одержувач: ГУК у Херсон.обл./Херсон.р-н/50070000, код 37959517 Банк: Казначейство України, IBAN UA768999980313151230000021451, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2023 рік).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2023 році відповідач не виконав нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Так, середньооблікова чисельність працівників склала 86 осіб, з них 2 особи з інвалідністю, а мало бути влаштовано не менше 3 осіб. За порушення нормативу відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 69359,09 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1470,22 грн.

За змістом відзиву відповідач не погоджується із позовними вимогами та просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що ним вжито передбачених заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій відсутні. Так, норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році виконаний, оскільки на товаристві влаштовано 3 особи з інвалідністю.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно із розрахунком до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 69359,09 грн за непрацевлаштування однієї з необхідних трьох осіб з інвалідністю у 2023 році, при середньообліковій чисельності штатних працівників облікового складу за рік 86 осіб.

За несплату суми адміністративно-господарських санкцій товариству нараховано пеню у сумі 1470,22 грн.

Вирішуючи цей спір суд враховує такі приписи нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991р. № 875-XII (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до положень ч. 1 статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

У відповідності до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідачем надано суду наказ від 20.07.2023 року № 237 про поновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 01.08.2023 року, який згідно з довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ №238777 від 06 липня 2021 року має інвалідність ІІІ групи. Інвалідність встановлена до 01.08.2022 року. Дата наступного перегляду 06.07.2022 року.

Відповідно до положень Постанови КМУ від 30.03.2022 року №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану», постановлено:

3. Постанову Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 р. № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України доповнити пунктом 3 такого змісту:

3. Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;

дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

З огляду на місцезнаходження ПрАТ «Бериславський машинобудівний завод», а саме: у місті Бериславі Херсонської області, яке з 01.05.2023 року є територією активних бойових дій згідно із Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, суд вважає, що така умова, як неможливість направлення на проходження огляду МСЕК, наявна у цьому спорі.

Таким чином, інвалідність ОСОБА_1 продовжується.

З огляду на те, що відповідачем надано докази про працевлаштування у 2023 році ще однієї особи з інвалідністю, окрім двох встановлених, та про яких у позові зазначив позивач, підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені у цьому адміністративному позові позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.