П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25575/23Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП РЕМФЛОТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ренійська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2023р. ТОВ «СП РЕМФЛОТ» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ренійська філія ДП «Адміністрація морських портів України», у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області №9336523/41607019 від 10.08.2023р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 29.06.2023р. датою її подання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій ним сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкову накладну №1 від 29.06.2023р..
Проте, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
На виконання цієї пропозиції позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної разом із відповідними документами.
Однак, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної за №1 від 29.06.2023р. в ЄРПН.
Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що ним надано усі первинні документи, які складались під час виконання зобов`язань по договору, а рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави відмови в реєстрації податкової накладної.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН №9336523/41607019 від 10.08.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.06.2023р. в ЄРПН.
Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану ТОВ «СП РЕМФЛОТ» податкову накладну №1 від 29.06.2023р. - датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «СП РЕМФЛОТ» судові витрати у розмірі 10 684грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «СП РЕМФЛОТ» було надано усі необхідні для реєстрації податкової накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «СП РЕМФЛОТ», код ЄДРПОУ 41607019, зареєстроване як юридична особа 21.09.2017р.. Видами економічної діяльності підприємства є: Основний: КВЕД 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій; Інші: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.
14.03.2023р. між ТОВ «СП РЕМФЛОТ» (Виконавець) та ДП «Адміністрація морських портів України» (Замовник) в особі начальника Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» укладений Договір про надання послуг за №41-В-РЕФ-23, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати Послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50») (надалі - Послуги) з використанням матеріалів, запасних частин, комплектуючих, обладнання, агрегатів, вузлів, лакофарбних, замінюваних та витратних матеріалів, мастил, олив та інших технічних рідин тощо Виконавця в порядку, в строки та на умовах, визначених цим Договором, відповідно до Специфікації (Попередньої ремонтної відомості «СДП-Т-50»), яка є невід`ємною частиною цього говору (Додаток №1), a Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Послуги. Номенклатура, ціна та обсяг Послуг зазначені в Специфікація (Попередньої ремонтної відомості «СДП-Т-50»), ремонту «СДП-Т-50» (далі - Судно), яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1) (а.с. 14-32, том 1).
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 розд.4 Договору №41-В-РЕФ-23, Виконавець має право залучати співвиконавців для забезпечення надання послуги за цим Договором.
Так, апеляційним судом встановлено, що між ТОВ «СП РЕМФЛОТ» (Замовник) та ТОВ «ТЛС» укладено Договір за №24-04-2023/1 від 24.04.2023р. про надання послуги буксиру згідно Технічного завдання, яке є додатком до цього Договору (т.1 а.с.133-139).
2.05.2023р. ТОВ «СП РЕМФЛОТ» (Замовник) укладено Договір підряду за №01/ДСР на ремонт плавпонтону «СДП-Т-50» з ПрАт «Дунайсудноремонт» (т.1 а.с.142-152).
29.06.2023р. сторонами Договору №41-В-РЕФ-23, а саме: представниками Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських Портів України» та ТОВ «СП РЕМФЛОТ», узгоджено та підписано Акт приймання «СДП-Т-50» із ремонту. Актом засвідчено, що «СДП-Т-50» вважається готовим і прийнятим після проведення ремонту з 29 червня 2023 року (т.1 а.с.34).
29.06.2023р. сторони Договору №41-В-РЕФ-23 підписали Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №2 від 29.06.2023р., згідно якого Виконавцем були виконані роботи «послуги з ремонту, технічного обслуговування морського транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за кодом CPV за ДК 021:2015:50240000-9 (Ремонт «СДП-Т-50» загальною вартістю 7 344 041,35 грн, у тому числі ПДВ 1224006,89 грн (т.1 а.с.174).
У зв`язку з виконання робіт (надання послуг) ТОВ «СП РЕМФЛОТ» виставлено на адресу Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Рахунок-фактуру №000/29 від 29.06.2023р. на суму 7 344 041,35грн., у тому числі ПДВ 1 224 006,89грн. (т.1 а.с.173).
За результатами здійснення вказаної господарської операції, ТОВ «СП РЕМФЛОТ», на виконання вимог п.201.10 ст.201 ПК України, складено на користь покупця (отримувача) ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» податкову накладну №1 від 29.06.2023 на загальну суму 7 344 041,35грн., у тому числі ПДВ 1 224 006,89грн. (т.1 а.с.170).
За результатами обробки податкової накладної, ТОВ «СП РЕМФЛОТ» отримало квитанцію з Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України від 18.07.2023р. за №9177002164, згідно якої податкова накладна за №1 від 29.06.2023р. доставлена до ДПС України, документ прийнято, проте реєстрація зупинена (т.2 а.с.11).
Згідно вказаної Квитанції, реєстрація податкової накладної №1 від 29.06.2023р. в ЄРПН зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тих підстав, що її складено та подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання зазначеної квитанції та з метою реєстрації податкової накладної №1 від 29.06.2023р., ТОВ «СП РЕМФЛОТ» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення за №1 від 8.08.2023р. про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями. Кількість додатків: 20 (т.2 а.с.12-13).
За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення за №9336523/41607019 від 10.08.2023р. про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної за №1 від 29.06.2023р., постачальник (продавець) ТОВ «СП РЕМФЛОТ», отримувач (покупець) ДП «Адміністрація морських Портів України». Підстави відмови: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства» (т.1 а.с.166).
Не погодившись із вказаним рішенням, 14.08.2023р. ТОВ «СП РЕМФЛОТ» було подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9336523/41607019 від 10.08.2023р..
За результатами розгляду скарги, рішенням Комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування в ЄРПН №64375/41607019/2 від 22.08.2023р., скаргу ТОВ «СП РЕМФЛОТ» залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН - без змін, у зв`язку з ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (т.1 а.с.168).
Не погоджуючись із рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 29.06.2023р. в ЄРПН, позивач звернувся в суд із даним позовом.
Позивач не погодившись із прийнятим рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень комісії податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.
Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.
Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як вбачається із матеріалів справи, що у квитанціями, якими позивачу повідомлено про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тих підстав, що її складено та подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Так, на виконання приписів податкового законодавства, товариством направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.
Як вбачається із оскаржуваних рішень, що податковий орган відмовив ТОВ «СП РЕМФЛОТ» в реєстрації податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
З наведеного слідує, що відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 29.06.2023р. з підстав надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» копії документів, складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.
Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи на придбання/постачання товару».
При цьому, уже у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі податковий орган вказав на те, що позивачем на розгляд комісії не надавався договір підряду №01/ДСР від 12.03.2023р. про ремонт плавпонтону «СДП-Т-50», укладений між ПАТ «Дунайсудноремнот» (Підрядник) та ТОВ «РЕМФЛОТ» (Замовник). Також позивачем не надавався й договір, укладений з ТОВ «ТЛС» про надання послуг буксиру.
Як зазначено у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, що факт ненадання вищезазначених договорів свідчить про те, що контролюючий орган не мав можливості повноцінно проаналізувати діяльність платника податку при співпраці з контрагентом. Отже, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства.
Проте, судова колегія вважає вказані доводи необґрунтованими, оскільки, по-перше, як квитанція про зупинення реєстрації ПН, так і оскаржуване рішення, не містять посилання та вимоги про необхідність надання та ненадання позивачем зазначених документів. При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації ПН податковий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, для того, щоб реєстрація ПН стала можливою. По-друге, товариством в суд надано відповідні пояснення та договір підряду №01/ДСР від 12.03.2023р. про ремонт плавпонтону «СДП-Т-50», укладений між ПАТ «Дунайсудноремнот» (Підрядник) та ТОВ «РЕМФЛОТ» (Замовник), а також договір укладений між позивачем та ТОВ «ТЛС» про надання послуг буксиру.
Водночас, судова колегія зазначає, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, надало пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем виконано вимоги квитанції та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Що стосується посилань апелянта на те, що на підтвердження операції, відповідно до якої складена податкова накладна, позивачем до повідомлення надано платіжну інструкцію ПАТ «МТБ БАНК» №1175 від 30.06.2023р., яка не містить усіх обов`язкових реквізитів, та як висновок податкового органу, що надані позивачем копії документів складені із порушенням законодавства, що і стало підставою відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 29.06.2023р., то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими виходячи з наступного.
Так, посилання податкового органу на Постанову Правління Національного банку України від 4.07.2018р. за №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» є неприйнятними, адже це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.
Судова колегія зазначає, що платіжна інструкція №1175 від 30.06.2023р. є документом, що роздрукований із системи клієнт-банк ПАТ «МТБ БАНК» (т.1 а.с.172), а тому судова колегія вважає, що позивач не несе відповідальність за форму та зміст банківського документу в частині тих реквізитів, що заповнюються автоматично згідно з алгоритмом, затвердженим банком.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що податковий орган висловив свої сумніви щодо оформлення Платіжної інструкції №1175 від 30.06.2023р. лише у відзиві на позовну заяву та на в апеляційній скарзі, а тому, товариству не було відомо про них під час зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідачем рішення про відмову реєстрації ПН.Окрім того, ухвалюючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Апеляційний суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16 лютого 2023р. по справі за №380/7648/22.
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд насамперед, звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів (предметом позову у справі були рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
В свою чергу слід зазначити, що позивачем здійснено господарську діяльність яка в повній мірі відповідає зареєстрованому виду господарської діяльності.
За таких обставин, зважаючи на те, що податкові накладні складені на суму наданих послуг, судова колегія вважає необґрунтованими доводи податкового органу, щодо наявності достатніх підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а надані платником з повідомленнями документи є недостатніми для здійснення реєстрації зазначених податкових накладних.
Також, апеляційний суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.04.2020р. у справі за №360/1050/19, від 18.06.2020р. у справі за №824/245/19-а. Так, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податків копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Як вбачається із матеріалів справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із повідомленнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Також, що стосується тверджень податкового органу про те, що рішенням податкового органу позивача було включено до переліку ризикових платників податку, а тому у податкового органу були наявні усі законні підстави для зупинення спірної податкової накладної, то судова колегія вважає такі твердження безпідставними, оскільки, по-перше, податковим органом про вказане рішення вказано лише в апеляційній скарзі, а по-друге, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі за №420/9217/24 від 31.05.2024р. визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «СП РЕМФЛОТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а по-третє, податковим органом взагалі не надано до суду вказане рішення, а також не надано жодних пояснень з приводу того, що воно було скасовано і чи приймались нові рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.
При цьому, що стосується посилань апелянта на рішення податкового органу за №2978 від 20.01.2022р., яким нібито позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, то судова колегія звертає увагу на те, що вказане рішення було витребувано у податкового органу, однак, податковий орган повідомив суд про те, що ними помилково було зазначене рішення в апеляційній скарзі та що вказане рішення не стосується позивача, а тому вони не можуть його надати до суду.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «СП РЕМФЛОТ» та скасування оскаржуваного рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податковою накладною, а податковим органом не доведено протилежне.
Апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019р. у справі за №816/2183/18, від 18 лютого 2020р. у справі за №360/1776/19, від 27 квітня 2020р. у справі за №360/1050/19, від 18 червня 2020р. у справі за №824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121805667 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні