Постанова

від 23.09.2024 по справі 460/13427/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Дудар О.М.

23 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/13427/23 пров. № А/857/16128/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді:Бруновської Н.В.

суддів:Затолочного В.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 460/13427/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ототрак" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ототрак" (далі по тексту ТОВ "Ототрак" ) звернувся з позовом до Рівненської митниці, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001198;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.12.2022р. №UA204020/2022/000064/2.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішеннями, апелянт Рівненська митниця подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2024р. скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ "ОТОТРАК" зареєстроване як юридична особа 09.11.2018р. (номер запису: 16081020000014539), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 09.11.2018. Основний вид діяльності товариства за КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

16.05.2022р. ТзОВ "ОТОТРАК" (Покупець) та ТзОВ "OPOLTRANS" (Польща, Продавець) уклали контракт №04/05/EXP/2022 (далі Контракт №04/05/EXP/2022).

п.п.1.1 укладеного Контракту №04/05/EXP/2022, передбачено, що цей Контракт регулює порядок постачання Продавцем товарів (автозапчастини, хімію та аксесуари до вантажних автомобілів) надалі Товар, Покупцеві.

У п.п.2.1 Контракту №04/05/EXP/2022 зазначено, що Покупець бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити товар.

Згідно п.п.3.1 Контракту №04/05/EXP/2022, Продавець зобов`язується продати Покупцеві товар відповідно до його замовлення не пізніше 40 днів з моменту повної оплати.

Відповідно до п.п.5.1 Контракту №04/05/EXP/2022, постачання товару здійснюється на умовах EXW, Ополе ІНКОТЕРМС 2010 (відвантаження товару Ополе, 45-920, вул.Норвезька 13). Сторони обговорили можливість використати інші умови постачання. Актуальні умови постачання будуть вказуватимуться в інвойсах. У разі постачання товару силами продавця вартість витрат може бути виставлена в інвойсі окремим рядком або окремим інвойсом.

У п.п.5.2 Контракту №04/05/EXP/2022 зазначено, що Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем у кількості - згідно з кількістю штук та вагою, які вказані у транспортних документах.

Згідно з п.п.5.3 Контракту №04/05/EXP/2022, разом з Товаром Покупцеві (перевізнику) передаються супровідні документи (у необхідній кількості): рахунок фактура (інвойс); CMR міжнародна товарно-транспортна накладна); митна декларація.

Відповідно до п.п.5.4 Контракту №04/05/EXP/2022, доставка та відправка товару проводиться за рахунок покупця.

У п.п.6.1-п.п.6.3. Контракту №04/05/EXP/2022 зазначено, що оплата за товар проводиться у валюті євро або у польських злотих відповідно до рахунків-фактур окремо за кожну поставку.

Форма оплати: 100% передоплата суми у валюті з рахунку-фактури на банківський рахунок Продавця, зазначені в цьому контракті.

Вартість товарів, замовлених на підставі цього договору, буде встановлена відповідно до рахунків-фактур, інвойсів.

16.05.2022р. з метою виконання договірних зобов`язань ТзОВ "OPOLTRANS" поставив ТОВ "ОТОТРАК" товар та сформува, зокрема, специфікацію від 29.11.2022р. №10V1 до контракту від 16.05.2022р. №04/05/EXP/2022, рахунок фактура (інвойс) від 29.11.2022р. Х01/22000363, рахунок проформа (інвойс) від 23.11.2022р. №69803, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 30.11.2022р. б/н, які містять відомості щодо імпортованого товару: його ціну 97162,85EUR, дані відправника ТзОВ "OPOLTRANS", 43-515, вул.Норвезька, 13, 45-920, Польща, дані одержувача ТОВ "ОТОТРАК" - вул.Тиха,7, 33028, м.Рівне, Україна, місце розвантаження товару - вул.Тиха,7, 33028, м.Рівне, Україна, документи які додаються рахунок фактура Х01/22000363, дані перевізника ТЗОВ "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРІВІС", вул.Київська, 64-А, м.Рівне, Рівненська область, Україна, 33027, вага брутто, кг 19270 (т.1 - а.а.с.42-49, 50-89, 90-95, 97).

Придбаний позивачем товар, передбачений умовами Контракту №04/05/EXP/2022, повністю оплачений, що підтверджується заключною випискою за період з 29.11.2022р. - 29.11.2022р. від 29.11.2022р. №251JBKLMB на загальну суму 99973,13EUR (т.1 - а.а.с.170-171).

У призначенні платежів вказано, що оплата здійснена за Контрактом №04/05/EXP/2022 від 16.05.2022р. (т.1 - а.с.171).

Транспортування придбаного товару здійснювалося відповідно до умов договору від 07.10.2022р. №07/10/2022, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . У заявці на транспортно-експедиційні послуги та перевезення вантажу від 29.11.2022р. №29/11 та рахунку від 05.12.2022р. №169 вказано, що транспортні послуги по маршруту м.Ополе, Польща м.Рівне, Україна, місце завантаження OPOLTRANS SP z.o.o., Norweska 13, 45-920, Польща, становлять 65113,00грн з ПДВ (т.1 - а.а.с.199-202, 203, 204).

19.12.2019р. ТзОВ "ВАЛЕР-А" (далі Повірений) та ТзОВ "ОТОТРАК" (далі Довіритель) уклали договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів (т.1 - а.а.с.196-198).

п. 1.1 розділу 1 "Предмет договору" вказаного Договору передбачено, що Довіритель доручає, а Повірений зобов`язується від імені та за рахунок Довірителя вчиняти юридичні дії, пов`язані з митним оформленням товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України і належать Довірителю та представляти його інтереси в митних та інших органах по питаннях пов`язаних з митним оформленням товарів, транспортних засобів та інших предметів.

З метою митного оформлення придбаного товару та вільного його випуску в обіг на території України декларантом позивача ТОВ "ВАЛЕР-А" згідно контракту від 16.05.2022р. №04/05/EXP/2022, специфікацією від 29.11.2022р. №10V1 до контракту від 16.05.2022р. №04/05/EXP/2022, рахунком фактурою (інвойс) від 29.11.2022р. Х01/22000363, рахунком проформою (інвойс) від 23.11.2022р. №69803, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 30.11.2022р. б/н до митного органу подано митну декларацію №22UA204020033253U5 (т.1 - а.а.с.17 - 38).

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 97162,85EUR(3809623,13грн.).

Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

З метою підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларант до митної декларації додано такі документи: митна декларація від 06.12.2022 №22UA204020033253U5, контракт від 16.05.2022 №04/05/EXP/2022, специфікація від 29.11.2022 №10V1, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.11.2022 №X01/22000363, рахунок-проформа (Proforma invoice) від 23.11.2022 №69803, сертифікат про походження товару від 30.11.2022 №PL/MF/AR0295401, CMR від 30.11.2022 №б/н., відвантажувальна специфікація від 29.11.2022, прайс лист з 10.11.2022 по 30.11.2022, митна декларація країни відправлення від 30.11.2022 MRN22PL3810100280420, квитанція SWIFT від 29.11.2022 №251, заключна виписка з АТ КБ "Приватбанк" за 29.11.2022, лист вих. від 07.12.2022 №0712-1, лист-опис товару від 29.11.2022, лист від продавця про переплату від 28.11.2022, договір доручення від 19.12.2019 №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів, договір від 07.10.2022 №07/10/2022 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, заявка від 29.11.2022 №29/11 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом, рахунок-фактура від 05.12.2022 №169 на оплату за надані транспортно-експедиційні послуги, прибуткові накладні: від 20.07.2022 №58, від 20.07.2022 №65, від 17.08.2022 №83, від 07.09.2022 №99, від 12.10.2022 №113, від 12.10.2022 № 121, від 03.11.2022 №128, від 03.11.2022 №129, видаткові накладні від 25.07.2022 №142, від 23.08.2022 №195, від 24.08.2022 №196, від 21.09.2022 №280, від 17.10.2022 №363, 17.10.2022 №368, від 17.10.2022 №376, від 17.10.2022 №381, від 04.11.2022 №436, від 04.11.2022№438, від 04.11.2022 №443, від 04.11.2022 № 444, від 0 4.11.2022№ 447.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, митним органом встановлено розбіжності, що призвело до сумнівів у достовірності наданих відомостей.

У зв`язку з цим, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару, контролюючий орган направив письмову вимогу щодо необхідності надання додаткових документів.

07.12.2022р. декларант повідомив митний орган про те, що для підтвердження митної вартості товарів до оформлення надано: копія митної декларації країни відправлення від 30.11.2022р. №MRN22PL381010E0280420, прайс лист б/н дійсний від 10.11.2022р. до 30.11.2022р., банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.11.2022р. №251.

Додатково надано прибуткові та видаткові накладні на аналогічні товари (т.1 - а.а.с.172, 217-249, т.2 а.а.с. 1-23).

За результатом аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, 07.12.2022р. Рівненська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №204020/2022/000064/2 (т.2 - а.а.с.84-87), яким відкориговано митну вартість імпортованого ТОВ "ОТОТРАК" товару згідно контрактом від 16.05.2022р. №04/05/EXP/2022, специфікацією від 29.11.2022р. №10V1 до контракту від 16.05.2022р. №04/05/EXP/2022, рахунком-фактурою (інвойсом) від 29.11.2022р. Х01/22000363, рахунком-проформою (інвойсом) від 23.11.2022р. №69803, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 30.11.2022р. б/н "ОТОТРАК".

Із змісту оскаржуваного рішення (графа 33) видно наступне:

І. Митна вартість імпортованих товарів №15,25,45,82,83, 84, 85, 86, 87, 92 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з:

1.Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця мас право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року.

II. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за

№15 за МД UA209170/2022/91203 від 15.11.2022 за ціною 3,14дол. США за кг;

№25 за МД UA 100340/2022/519771 від 17.11.2022 за ціною 3,51дол. США за кг:

№45 за МД UA205140/2022/83782 від 21.11.2022 за ціною 7,50дол. США за кг;

№82 за МД UA205030/2022/27721 від 10.10.2022 за ціною 5,41дол. США за кг;

№83 за МД UA205140/2022/78891 від 08.11.2022 за ціною 3,84дол. США за кг;

№84 за МД UA205140/2022/78891 від 08.11.2022 за ціною 3,84дол. США за кг;

№85 за МД UA205030/2022/30146 від 10.11.2022 за ціною 4,21дол. США за кг;

№86 за МД UA205030/2022/30146 від 10.11.2022 за ціною 4,21дол. США за кг;

№87 за МД UA209170/2022/95061 від 29.11.2022 за ціною 6,16дол. США за кг;

№92 за МД UA209170/2022/89064 від 08.11.2022 за ціною 4,25дол. США за кг;

III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: відповідна бухгалтерська документація. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень ч.ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів:

товар №15 - (МД UA209170/2022/91203 від 15.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 20817,8457UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 540,9115EUR;

товар №25 - (МД UA100340/2022/519771 від 17.11.2022) числове значення митної вартості товару становить 125467,7808UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 3260,0381EUR;

товар №45 - (МД UA205140/2022/83782 від 21.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 12149,9173UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 315,8921EUR;

товар №82 - (МД UA205030/2022/27721 від 10.10.2022), числове значення митної вартості товару становить 22315,9150UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 579,8360EUR;

товар №83 - (МД UA205140/2022/78891 від 08.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 102775,9040UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 2670,4334EUR;

товар №84 - (МД UA205140/2022/78891 від 08.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 64243,7165UAH або у валюті контракту а курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 1669,2489EUR;

товар №85 - (МД UA205030/2022/30146 від 10.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 256333,0870UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 6660,3204EUR;

товар №86 - (МД UA205030/2022/30146 від 10.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 654765,5369UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 17012,8184EUR;

товар №87 - (МД UA209170/2022/95061 від 29.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 4505,2515 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 117,0603EUR;

товар №92 - (МД UA209170/2022/89064 від 08.11.2022), числове значення митної вартості товару становить 6247,7453 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 162,3356 EUR.

Крім того, митний орган сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/001198 (т.2 - а.а.с.82-83).

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом за рішенням від 07.12.2022р. №UA204020/2022/000064/2 становить 43648,78грн.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.2 ст.51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Із змісту ст.52 МК України видно, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

ч.4,ч.5 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

ч.3 ст.53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду в постанові від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а.

Відповідно до ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

ч.1,ч.2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.1-3 ст.54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

ч.6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019р. у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Поряд з цим, відповідно до норм ст.ст.51-58 МК України самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подані декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Зокрема, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що як до митного оформлення, так і до суду першої інстанції позивач надав передбачені ст.53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару: митна декларація від 06.12.2022 №22UA204020033253U5, контракт від 16.05.2022 №04/05/EXP/2022, специфікація від 29.11.2022 №10V1, рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.11.2022 №X01/22000363, рахунок-проформа (Proforma invoice) від 23.11.2022 №69803, сертифікат про походження товару від 30.11.2022 №PL/MF/AR0295401, CMR від 30.11.2022 №б/н., відвантажувальна специфікація від 29.11.2022, прайс лист з 10.11.2022 по 30.11.2022, митна декларація країни відправлення від 30.11.2022 MRN22PL3810100280420, квитанція SWIFT від 29.11.2022 №251, заключна виписка з АТ КБ "Приватбанк" за 29.11.2022, лист вих. від 07.12.2022 №0712-1, лист-опис товару від 29.11.2022, лист від продавця про переплату від 28.11.2022, договір доручення від 19.12.2019 №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів, договір від 07.10.2022 №07/10/2022 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, заявка від 29.11.2022 №29/11 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом, рахунок-фактура від 05.12.2022 №169 на оплату за надані транспортно-експедиційні послуги, прибуткові накладні: від 20.07.2022 №58, від 20.07.2022 №65, від 17.08.2022 №83, від 07.09.2022 №99, від 12.10.2022 №113, від 12.10.2022 № 121, від 03.11.2022 №128, від 03.11.2022 №129, видаткові накладні від 25.07.2022 №142, від 23.08.2022 №195, від 24.08.2022 №196, від 21.09.2022 №280, від 17.10.2022 №363, 17.10.2022 №368, від 17.10.2022 №376, від 17.10.2022 №381, від 04.11.2022 №436, від 04.11.2022№438, від 04.11.2022 №443, від 04.11.2022 № 444, від 0 4.11.2022№ 447.

Із змісту оскаржуваного рішення від 07.12.2022р. №UA204020/2022/000064/2.чітко видно, що підставою для коригування митної вартості є те, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: відповідна бухгалтерська документація. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.

Стосовно таких висновків контролюючого органу колегія суддів звертає увагу на те, що ч.ч.1-2 ст.53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч.1, ч.2 ст.53 МК України видно, що цим кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

На підтвердження заявленої митної вартості, позивач одночасно з митною декларацією подав весь перелік передбачених ч.2 ст.53 МК України документів.

Стосовно доводів апелянта щодо торговельної марки та виробника товару №5. Митний орган вказує, що марка товару № 5 це Engineered to save vives, а виробник товару - Oralit. Такий висновок зроблено на підставі того, що на упаковці товару вказано «Engineered to Save Lives» та «Oralit». Прот,е це не відповідає дійсним обставинам справи.

Товар № 5 придбавався у продавця OPOLTRANS Sp. Z O. O., на офіційному вебсайті якого щодо цього товару вказано - Reflexite (витяги з сайту містяться в матеріалах справи), що і було відображено в МД 22UA204020033253U5 від 06.12.2022р. в описі товару № 5. Це пояснюється тим, що корпорація Reflexite (США) та її дочірні компанії по всьому світу були придбані групою ORAFOL, про що вказано на офіційному вебсайті ORAFOL https://www.orafol.com/en/europe/about-us/about-orafol (витяг з сайту міститься в матеріалах справи).

Митний орган не прийняв до уваги, що на упаковці товару № 5 також вказано - ORAFOL. Так, виробником товару № 5 є ORAFOL, а ORALIT - це торговельна марка, яка зареєстрована за ORAFOL. Товар Reflexite випускається під торговельною маркою ORALIT.

Engineered to Save Lives («Створено для порятунку життів») - це лінійка товарів ORAFOL, до якої входять маркувальні стрічки безпеки VC104+ (саме цей товар придбавався у OPOLTRANS Sp. Z O. O.), яка продається під торговою маркою ORALIT, що належить компанії ORAFOL (вказана інформація розміщена на офіційному вебсайті ORAFOL, витяги містяться в матеріалах справи). Фотографії упаковок товару № 5, зроблені митним органом під час огляду, містяться в матеріалах справи.

Тобто, жодної переробки товарів, як про це вказує митний орган, ТОВ «ОТОТРАК» не здійснював, а замовив товар у продавця OPOLTRANS Sp. Z O. O. та вказав відомості щодо товару, які відображені у товаросупровідних документах.

Колегія суддів звертає увагу контролюючого органу, що митному органу для розмитнення подано всі документи зазначені в ч.2 ст.53 МК України, а саме: МД № 22UA204020033253U5 від 06.12.2022р.; Контракт № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022р; Специфікація № 10V1 від 29.11.2022р; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) № X01/22000363 від 29.11.2022р; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 69803 від 23.11.2022р; Сертифікат про походження товару № PL/MF/AR0295401 від 30.11.2022р; CMR № б.н. від 30.11.2022р; Відвантажувальна специфікація від 29.11.2022р;Прайс лист з 10.11.2022р. по 30.11.2022р; Митна декларація країни відправлення MRN22PL381010E0280420 від 30.11.2022р; Квитанція SWIFT № 251 від 29.11.2022р; Заключна виписка з АТ КБ «Приватбанк» за 29.11.2022р;Лист Вих. № 0712-1 від 07.12.2022р; Лист-опис товару від 29.11.2022р; Лист від продавця про переплату від 28.11.2022р; Договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19.12.2019р; Договір № 07/10/2022 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 07.10.2022р; Заявка № 29/11 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 29.11.2022р; Рахунок-фактура № 169 від 05.12.2022р. на оплату за надані транспортно- експедиційні послуги; Прибуткова накладна № 58 від 20.07.2022р; Прибуткова накладна № 65 від 20.07.2022р;Прибуткова накладна № 83 від 17.08.2022р; Прибуткова накладна № 99 від 07.09.2022р; Прибуткова накладна № 113 від 12.10.2022р; Прибуткова накладна № 121 від 12.10.2022р; Прибуткова накладна № 128 від 03.11.2022р; Прибуткова накладна № 129 від 03.11.2022р; Видаткова накладна № 142 від 25.07.2022р; Видаткова накладна № 195 від 23.08.2022р; Видаткова накладна № 196 від 24.08.2022р; Видаткова накладна № 280 від 21.09.2022р; Видаткова накладна № 363 від 17.10.2022р; Видаткова накладна № 368 від 17.10.2022р; Видаткова накладна № 376 від 17.10.2022р; Видаткова накладна № 381 від 17.10.2022р; Видаткова накладна № 436 від 04.11.2022р; Видаткова накладна № 438 від 04.11.2022р; Видаткова накладна № 443 від 04.11.2022р; Видаткова накладна № 444 від 04.11.2022р; Видаткова накладна № 447 від 04.11.2022р.

За результатом митних процедур товар розмитнено за МД № 22UA204020033661U0 від 08.12.2022р. з донарахуванням митних платежів на суму 43 648,78 грн., в тому числі ПДВ 30 730,93 грн, мито 12 917,85 грн.

Стосовно доводів апелянта про те, що при проведенні у відповідності до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що у документах, наданих декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, виявлені окремі неточності, а саме: в рахунку - фактурі від 29.11.2022р. №° X01/22000363 зазначено умови поставки товару EXWбез прив`язки до географічного пункту (в повідомленні декларанту); в митній декларації країни відправника товару відсутні відомості щодо умов поставки товару та географічного пункту пропуску», суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA204020/2022/000064/2 від 07.12.2022р. відсутні зауваження, про які вказує митний орган в апеляційній скарзі.

Щодо зазначення в рахунку - фактурі від 29.11.2022р. № X01/22000363 умов поставки товару EXW без прив`язки до географічного пункту, колегія суддів зазначає, що Рівненській митниці подано зовнішньоекономічний договір - Контракт № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022р., що є основним первинним документом, яким керуються сторони.

У п.5.1. зазначеного контракту вказано, що постачання товару здійснюється на умовах EXW, Ополе ІНКОТЕРМС 2010 (відвантаження товару Ополе 45-920, вул. Норвезька 13).

За умовами поставки EXW (Франко-завод) товар забирається з місця виробництва (складу) товару, тому місце його навантаження не впливає на ціну для продавця. Відповідно, відправка здійснюється за вказаною у Контракті № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022р. адресою - Ополе 45-920, вул. Норвезька 13, оскільки саме її погодили сторони.

Крім того, форма комерційного інвойсу не являється регламентованою, він складається за контрактом, який передбачає та містить в собі необхідні для постачання та оплати відомості.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що в специфікації № 10V1 від 29.11.2022р., яка є невід`ємною частиною Контракту № 04/05/EXP/2022 від 16.05.2022р., вказано умови поставки - EXW Ополе/Польща та маршрут перевезення Ополе /Польща - Рівне/Україна автотранспортом; у Proforma invoice № 69803 від 23.11.2022р. зазначено умови поставки EXW- Opole/Poland; у CMR № б.н. від 30.11.2022р. вказано місце завантаження товару Opole; у відвантажувальній специфікації від 29.11.2022р. вказано умови поставки з географічним пунктом - EXW- Opole/Poland. У рахунку № 169 від 05.12.2022р. на оплату за надані транспортно-експедиційні послуги зазначено про перевезення: м. Ополе, Польща - п/п Шегині, Україна та п/п Шегині, Україна - м. Рівне, Україна.

У Заявці № 29/11 на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 29.11.2022р. визначено пункт завантаження - Norweska 13, 45-920 Opole, Польща.

Тому, митному органу позивач надано достатній пакет документів для встановлення як умов поставки, так і географічного пункту, які, як видно з матеріалів справи, не містять будь-яких розбіжностей.

Стосовно доводів апелянта щодо відсутні відомостей щодо умов поставки товару та географічного пункту пропуску в експортній митній декларації:

Відсутність в митній декларації країни експортера умов поставки та географічного пункту пропуску обумовлена формою польської експортної митної декларації і позивач або декларант не впливають на ці обставини, скільки форма і порядок заповнення експортної митної декларації від них не залежать.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність в митній декларації країни експортера цих відомостей не впливає на митну вартість товару.

Згідно ч.2 ст.53 МК України до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено. Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно умовами, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК

України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, який може бути витребуваний за наявністю розбіжностей.

Отже, наданими декларантом до митного органу документами підтверджуються транспорті витрати, що виключає будь-які сумніви щодо не підтвердження таких відомостей як складової митної вартості товару.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, що не спростував апелянт.

З урахуванням наведеного, висновки у оскарженому рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15 слід зауважити, що вимоги ч.3,ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК видно, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п.2, п.4 ч.2 ст.55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (щодо коригування митної вартості товару № 15 на підставі МД № UA209170/2022/91203 від 15.11.2022, товару № 25 на підставі МД № UA100340/2022/519771 від 17.11.2022, товару № 45 на підставі МД № UA205140/2022/83782 від 21.11.2022, товару № 82 на підставі МД №UA205030/2022/27721 від 10.10.2022, товару №83 та товару 84 на підставі МД №UA205140/2022/78891 від 08.11.2022, товару № 85 та товару 86 на підставі МД № UA205030/2022/30146 від 10.11.2022, товару № 87 на підставі МД № UA209170/2022/95061 від 29.11.2022, товару № 92 на підставі МД № UA209170/2022/89064 від 08.11.2022), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких обгрунтувань щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митного органу, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування митним органам митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018р. у справі №815/228/17 дійшов висновків, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Разом з тим, слід зазначити, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

ч.7 ст.54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019р. у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019р. у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019р. у справі № 820/6315/15 колегія суддів зазначає, що вимоги ч.3-ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Митний орган не навів жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування додаткових документів, зокрема, що позивач в митних деклараціях зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Надаючи оцінку доводам апелянта, покладеним в основу прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновків, що за відсутності документів, які б пояснили сумніви митного органу, митний орган не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару задекларованого позивачем, враховуючи таке.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюється Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 598.

Так, відповідно до п.2.1 вказаних Правил № 598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосування резервного методі (ст.64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Покликання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначені митної вартості відповідно до положень ст.59, ст.60, ст.64 кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційний умов тощо.

Тобто, рішення про коригування митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.

Проте, з огляду на те, що позивач надав вичерпні документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.

Усі документи, надані до митного оформлення позивачем не містять розбіжностей та визначають єдину ціну товару.

Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції, що декларант надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару за основним (першим) методом.

Апеляційний суд наголошує, що Рівненська митниця як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019р. у справі №826/2313/16, від 13.06.2019р. у справі №820/6315/15, суд зазначив, що вимоги ч.3, ч.4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Рівненської митниці діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог ст.77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за основним методом. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправними, які слід скасувати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1. від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019р. у справі № 820/636/17, від 21.01.2020р. у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020р. у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021р. у справі № 826/13892/16).

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 460/13427/23- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. С. Затолочний Р. Б. Хобор