Постанова

від 16.09.2024 по справі 918/366/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Справа № 918/366/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 (повний текст - 08.07.2024) у справі №918/366/24 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради

до Комунального некомерційного підприємства "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

за участю представників:

прокурор - Мельничук Л.О. (в залі суду);

позивача не з`явився;

відповідача-1 (апелянта) - Патраков О.І. (в залі суду);

відповідача-2 не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/24 задоволено позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до КНП "Дубенська міська лікарня" та до ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Визнано недійсними Додаткові угоди №3 від 01.10.2021, №4 від 05.10.2021, №5 від 11.10.2021, №6 від 02.11.2021, №7 від 04.11.2021 до Договору №4109-ВЦ на постачання електричної енергії від 04.01.2021, укладеного між КНП "Дубенська міська лікарня" та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Стягнуто з ТОВ "РОЕК" на користь Дубенської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 303774,43 грн.

Стягнуто на користь Рівненської обласної прокуратури з ТОВ "РОЕК" 9848,31 грн витрат по сплаті судового збору та з КНП "Дубенська міська лікарня" 9848,30 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

За доводами апелянта, суд першої інстанції, стосовно представництва прокурора в суді, не застосував Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», оскільки саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Звертає увагу, що статтею 2 Закону України "Про прокуратуру" не передбачено проведення моніторингу державних закупівель та постановлення висновків щодо незаконності господарської діяльності підприємств, установ, організацій.

Зазначає, що судом першої інстанції при ухвалені оспорюваного рішення не надано належної оцінки ключовим доказам наявних в матеріалах справи, а саме: наданим до додаткових угод документів (висновкам торгово-промислової палати та інформації офіційного джерела ДП «Оператор ринку»); умовам договору щодо постачання електричної енергії за вільними цінами.

Суд першої інстанції не врахував положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України, про те що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Оскільки, на організованих сегментах ринку відбулися коливання закупівельної вартості електричної енергії в сторону збільшення ціни, між ТОВ «РОЕК» та КНП «Дубенська міська лікарня» були укладені додаткові угоди до Договору.

Апелянт звертає увагу, що приведення зміни ціни до умов договору шляхом укладення Додаткових угод, було викликано зміною коливання ціни на ринку у сторону збільшення у 2021 року (на 104,5 % за рік) та є правомірним передбаченим положеннями нормативно-правових актів (п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі») та п.13.8 Договору та в кожному випадку не перевищує 10% порогу.

Вважає, що укладаючи додаткові угоди, сторони договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, не виходили за рамки законодавчо встановленого обмеження у 10%, а загальна ціна Договору не збільшилась, натомість сторони погоджували зміну загального обсягу товару за Договором (що прямо визначено в п.2 ч.5 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Вважає твердження прокурора про використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства таким, що не підтверджується матеріалами справи та не вказує на порушення інтересів держави.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/24 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; судові витрати покласти на Дубенську окружну прокуратуру.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2024 об 14:00год. Запропоновано прокурору, позивачу у строк до 26.08.2024 подати письмові відзиви на апеляційну скаргу.

29.08.2024 (лист від 27.08.2024) до суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Прокурор у відзиві, зокрема, зазначає, що заклад охорони здоров`я, маючи беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозицій ТОВ «РОЕК» про збільшення ціни підписало ряд додаткових угод на 71,96% від початкової, яка була зазначена у Договорі.

Таким чином, комунальне підприємство не змогло закупити електричну енергію по ціні, запропонованій переможцем тендеру; натомість було змушене оплачувати електроенергію за ціною на 71,96% вище, ніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність оскаржуваних додаткових угод та необхідності стягнення з відповідача переплати у розмірі 303774,43 грн.

З урахуванням обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурором обґрунтовано підстави представництва інтересів держави у вказаній господарській справі в особі належного позивача - Дубенської міської ради.

На підставі викладеного прокурор вважає, що апеляційна скарга ТОВ «РОЕК» є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/23 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою про відкриття апеляційного провадження запропоновано прокурору у строк до 26.08.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Однак, прокурором подано відзив з пропуском зазначеного строку, а саме - 27.08.2024.

Прокурор у відзиві зазначає, що 26.08.2024 відбулась масована ракетна атака території України, внаслідок чого у приміщенні прокуратури та АТ «Укрпошти» відбулись перебої подачі електроенергії, що унеможливило закінчення написання відзиву на апеляційну скаргу та подальшої його відправки поштою.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.4 ст.262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що 26.08.2024 відбулась масована ракетна атака території України, що є загальновідомим фактом який не потребує доведення, приймаючи до уваги незначний пропуск строку, колегія суддів вважає зазначені прокурором причини пропуску строку на подання відзиву поважними, а тому поновлює його на підставі ст.119 ГПК України.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 16.09.2024 позивач та відповідач-1 не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Оскільки всі учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/24, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Прокурором, за наслідками опрацювання інформації веб-порталу "Prozorro" встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради проведено закупівлю UA-2020-11-30-009048-b з предметом: "Електрична енергія", з очікуваною вартістю 2850000,00 гривень. Згідно плану, вказану закупівлю здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету. За результатами переговорної процедури переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021.

Відповідно до Звіту про результати проведення закупівлі UA-2020-11-30-009048-b, дата формування звіту 06.01.2021; замовник - Комунальне некомерційне підприємство "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради; дата укладення договору про закупівлю 04.01.2021; сума, визначена в договорі про закупівлю 2587499,00 UAH (в тому числі ПДВ 431249,84 UAH); найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; ідентифікатор договору 4109-ВЦ.

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради (далі - Споживач) укладено Договір №4109-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір),

Відповідно до п.2.1. за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п.п.3.1.-3.3. Договору).

Підпунктами 5.1.-5.4. Договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток №1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток №3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання. Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п.13.1. Договору).

Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор Ринку" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua. згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "Оператор Ринку" за відповідний період, які оприлюднюються ДП "Оператор Ринку" згідно законодавства або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари. Визначати зміни ціни товару на ринку. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та /або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та /або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП). 8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Відповідно до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ), підписаною споживачем - КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради 04.01.2021 року, початок постачання з січня 2021 року.

У додатку 1 до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, передбачено вид об`єкта (лікарні, житловий будинок) адреса об`єктів споживача (м. Дубно, вул. Львівська, 73) та ЕІС-коди точок (точки) комерційного обліку.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту - Тендер" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021) (далі Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 2,875 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача + Трозподіл (грн/ кВт*год), де: Цзак закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн/кВт*год; Цп ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год; Тпрозподіл тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого приєднаний споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного оператора системи розподілу або постачальника), грн/кВт*год без ПДВ. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках даної комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Відповідно до п.п.2-4 Додатку 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021 "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік 750 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 2587499,00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 431249,84 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п.1 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 26.01.2021, сторони дійшли згоди доповнити пункт 2 додатку до комерційної пропозиції договору абзацом наступного змісту: "В залежності від кошторисних призначень сума зобов`язань по даному договору станом на 26.01.2021 становить 1702200,00 грн, у тому числі ПДВ 283700,00 грн".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради листом №661/60 від 23.02.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Відповідно, направляємо для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку результатів роботи ринку РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 26.02.2021, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,04032 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №2 від 26.02.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021): "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік 708,9 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 2587499,00 грн, в тому числі ПДВ 431249,84 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради листами №2889/63 від 19.08.2021 та №3165/112 від 13.09.2021, в якому зазначало, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. ТОВ "РОЕК" додано цінову довідку Рівненської торгово-промислової палати, роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 01.10.2021, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,85988 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 вересня 2021 року".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради листом №3174/112 від 14.09.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. В додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №4 від 05.10.2021, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,04304 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 вересня 2021 року".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради листом №3187/96 від 15.09.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Направлено для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 11.10.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10%), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,29543 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 15 вересня 2021 року".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради листом №3664/107 від 13.10.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10 %. Направило для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку аналізу роботи ринку РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 02.11.2021, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,60426 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 жовтня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №6 від 02.11.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 4109-ВЦ від 04.01.2021) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік 467,9 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 2587499,00 грн, в тому числі ПДВ 431249,84 грн".

Відповідно до Додаткової угоди №7 від 04.11.2021, зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,94395 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 жовтня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №7 від 04.11.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 41029-ВЦ від 04.01.2021) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на рік 436,3 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 2587499,00 грн, в тому числі ПДВ 431249,84 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №8 від 20.12.2021, сторони уклали цю додаткову угоду про наступне: "1. Виходячи із наявних кошторисних призначень та відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України сторони дійшли згоджи доповнити п. 2 додатку 3 до комерційної пропозиції договору абзацом наступного змісту: Бюджетні зобов`язання замовника по вище зазначеному договору станом на 20.12.2021 становлять 1812324,43 грн, в тому числі ПДВ 302054,07 грн. 2.Загальна сума бюджетних зобов`язань Споживача по договору станом на 20.12.2021 року становить 2587499,00 грн, в тому числі ПДВ 431249,84 грн. 3. Реєстрація юридичних та фінансових зобов`язань по оплаті електричної енергії споживачу по КНП "Дубенська міська лікарня" проводиться в межах наявних кошторисних призначень".

Згідно Додаткової угоди №9 від 27.12.2021: "Керуючись пп.1 п.13.8. Договору №4109-ВЦ від 04.01.2021 сторони дійшли взаємної згоди доповнити п.2 додатку 3 до комерційної пропозиції договору абзацом наступного змісту: "Ціна цього договору становить 1812324,43 грн, в тому числі ПДВ 302054,07 грн".

Відповідно до Додаткової угоди №10 від 30.12.2021: "2. Керуючись п.8 ч.5 та ч.6 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.13.1. Договору та абз.1 п.9. Додатку 2 до договору, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору №4109-ВЦ від 04.01.2021 для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної в договорі. Викласти у новій редакції п.13.1. договору та абз.1 п. 9 додатку 2 до договору: Цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток №1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.03.2022 року включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання".

Згідно Додаткової угоди №11 від 04.01.2022: "Постачальник та споживач дійшли згоди розірвати договір №4109-ВЦ від 04.01.2021, укладений між постачальником та споживачем з 04.01.2022"

Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод №2 7 ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 2,875 грн/кВт*год до 4,94395 грн/кВт*год (на 71,96 % від первинної ціни).

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії та актів прийняття-передавання товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 415 251 кВт*год, на загальну суму 1812324,43 грн, а саме: №А-6072599548 за січень 2021 року, 32488 кВт*год на суму 112083,61 грн з ПДВ; №А-6073119221 за лютий 2021 року, 38789 кВт*год на суму 141517,18 грн з ПДВ; №А-6074388700 за березень 2021 року, 23966 кВт*год на суму 87437,17 грн з ПДВ; №А-6121951922 за квітень 2021 року, 22662 кВт*год на суму 82679,67 грн з ПДВ; №А-6076090890 за травень 2021 року, 20516 кВт*год на суму 74850,25 грн з ПДВ; №А-6188824046 за червень 2021 року, 25150 кВт*год на суму 91756,86 грн з ПДВ; №А-6077723705 за липень 2021 року, 75316 кВт*год на суму 274781,70 грн з ПДВ; №А-6172187277 за серпень 2021 року,3808 кВт*год на суму 16643,12 грн з ПДВ; №489013302/9/1 за вересень 2021 року, 87265 кВт*год на суму 429163,40 грн з ПДВ; №489013302/10/1 за жовтень 2021 року, 26892 кВт*год, на суму 154945,38 грн з ПДВ; №489013302/11/1 за листопад 2021 року, 24951 кВт*год, на суму 148027,80 грн з ПДВ; №489013302/12/1 за грудень 2021 року, 33448 кВт*год, на суму 198438,29 грн з ПДВ.

Відповідно інформації щодо розрахунків між відповідачами (деталі трансакції) КНП "Дубенська міська лікарня" перераховано ТОВ "РОЕК" кошти за електричну енергію, зокрема: №195256265 від 18.02.2021 на суму 112083,61 грн; №197319919 від 15.03.2021 на суму 141517,18 грн; №200413805 від 20.04.2021 на суму 87437,17 грн; №202708730 від 17.05.2021 на суму 82679,67 грн; №206010567 від 23.06.2021 на суму 74850,25 грн; №208552405 від 23.07.2021 на суму 91756,86 грн; №212159643 від 03.09.2021 на суму 274781,70 грн; №213243257 від 16.09.2021 на суму 16643,12 грн; №216992541 від 26.10.2021 на суму 429163,40 грн; №220034766 від 24.11.2021 на суму 154945,38 грн; №224294717 від 23.12.2021 на суму 198438,29 грн.

Відповідно до Звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-11-30-009048-b, дата формування 10.01.2022, замовник Комунальне некомерційне підприємство "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради, учасник, з яким укладено договір про закупівлю ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", строк дії договору про закупівлю 04.01.2021 31.12.2021, Сума оплати за договором про закупівлю 1812324,43 UAH (в тому числі ПДВ 302054,07 UAH).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Щодо участі прокурора у справі.

Згідно положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

- самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дубенської міської ради, вказав, що укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною. Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків. Засновником є територіальна громада міста Дубно в особі Дубенської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику. Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Дубна. Згідно плану закупівлі, джерелом її фінансування є місцевий бюджет. При цьому, Дубенська міська рада не використовує надані їй повноваження та не звернулась до суду щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення коштів.

Відповідно до положень Статуту Комунального некомерційного підприємства "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Дубенської міської ради від 15.01.2020 №4436, Комунальне некомерційне підприємство "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Підприємство створене за рішенням Дубенської районної ради від 14.08.2018 №604 та передане територіальній громаді м.Дубно на підставі рішення Дубенської районної ради від 12.12.2019 №772. Рішенням Дубенської міської ради від 24.12.2019 №4415 Дубенська міська рада увійшла до складу засновників підприємства та прийняла його у власність територіальної громади м.Дубно. Підприємство є правонаступником всіх прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства "Дубенська центральна районна лікарня" Дубенської районної ради Рівненської області (ЄДРПОУ 37624798). Підприємство створене на базі майна територіальної громади м.Дубно та є власністю громади в особі Дубенської міської ради. Засновником підприємства є територіальна громада м.Дубно в особі Дубенської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику. Уповноваженим органом, за яким закріплені функції управління підприємством, є відділ охорони здоров`я Дубенської міської ради. Основною метою діяльності підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством. Підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном, що є власністю територіальної громади м. Дубно, на праві оперативного управління. Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством. Майно підприємства є власністю територіальної громади м.Дубно (комунальною власністю) і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Управління підприємством здійснює Дубенська міська рада (засновник) та її орган управління відділ охорони здоров`я Дубенської міської ради. Засновник (власник) здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади м.Дубно та закріплене за підприємством на праві оперативного управління.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 викладено висновок: «Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21».

В даному випадку, комунальне підприємство у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Дубенською міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно з ч.4 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Водночас, з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності звернення прокурора в інтересах в особі органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 серпня 2023 року у справі №924/1283/21.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність визначення Дубенської міської ради позивачем по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Дубенська міська рада не є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Дубенська окружна прокуратура листом № 51-335ВИХ-24 від 25.01.2024 звернулася до Дубенської міської ради з проханням надати інформацію щодо вжиття Дубенською міською радою заходів щодо оскарження додаткових угод до договору та стягнення з постачальника ТОВ "РОЕК" надмірно сплачених коштів за договором №4109-ВЦ від 04.01.2021.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Дубенська міська рада листом №Вих-472.05-02-29/24 від 02.02.2024 повідомила, що міською радою не вживалися заходи, щодо оскарження додаткових угод до вказаного договору, оскільки вона не була стороною зазначеного договору.

Дубенська окружна прокуратура листом №51-1257ВИХ-24 від 04.04.2024 звернулася до Дубенської міської ради в якому повідомила, що для реалізації вимог абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прийнято рішення про звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Дубенської міської ради до КНП "Дубенська міська лікарня", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 303774,43 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи ТОВ "РОЕК", про те, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель були предметом розгляду у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23, 14.05.2024 у справі №918/571/23, 20.06.2024 у справі №918/740/23.

У вказаних справах Верховний Суд виходив з того, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування (сільської ради), як органу, що здійснює, зокрема, розподілення бюджетних коштів громади та контроль за їх використанням, а також врахував правовий висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, відповідно до якого, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 13.8. Договору сторони передбачили, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у даному пункті.

За змістом п. 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 2,875 грн/кВт*год без ПДВ.

За умовами Додаткової угоди №2 від 26.02.2021, ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію з лютого 2021 року становить 3,04032 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Положеннями ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель №114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії ціновому демпінгу коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати ціновий демпінг з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

Колегія суддів при ухваленні постанови у даній справі враховує наведену вище позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

При цьому, будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20).

Так, підприємство, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписало оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст.41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила понад 71,96%.

При цьому, сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваною додатковою угодою є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України.

Додаткові угоди №3 від 01.10.2021, №4 від 05.10.2021, №5 від 11.10.2021, №6 від 02.11.2021, №7 від 04.11.2021 до Договору №4109-ВЦ про постачання електричної енергії від 04.01.2021, укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10 %), а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність позовні вимоги прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ "РОЕК" коштів у розмірі 303774,40 грн.

За змістом п.1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4109-ВЦ від 04.01.2021), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 2,875 грн/кВт*год без ПДВ, а з 01.02.2021 за умовами Додаткової угоди №2 від 26.02.2021 до Договору №4109-ВЦ - 3,04032 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2021 до договору, ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 3,04032 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року.

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії за лютий 2021 року грудень 2021 відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 382763 кВт*год на загальну суму 1700240,82 грн, які повністю оплачені КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради.

З 01.10.2021 по 04.11.2021 сторонами було підписано 5 додаткових угод №3-7, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 4,94395 грн без ПДВ за 1 кВт/год, що становить 71,96 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначені додаткові угоди №3-7 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором № 4109-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021, мали регулюватись додатком №2 до договору "Комерційна пропозицію №"По Факту Тендер +", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 26.02.2021 до договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії за лютий 2021 р. грудень 2021 р. складає 3,04032 грн за 1 кВт/год без ПДВ).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" було поставлено Комунальному некомерційному підприємству "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради електричну енергію за період лютий 2021р. грудень 2021р. загальним обсягом 382763 кВт*год на загальну суму 1700240,82 грн, хоча КНП "Дубенська міська лікарня" Дубенської міської ради згідно умов договору №4109-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 26.02.2021) повинно було сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 382763 кВт*год кошти в розмірі 1396466,40 грн з ПДВ (382763 х 3,04032 + 20% ПДВ = 1396466,40).

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, грошові кошти в сумі 303774,40 грн є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "РОЕК", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Дубенської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 303774,43 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/366/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19.09.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.