Постанова

від 16.09.2024 по справі 918/724/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Справа №918/724/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 (повний текст - 08.07.2024) у справі №918/724/22 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

до Комунального некомерційного підприємства "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

за участю представників:

прокурор - Мельничук Л.О. (в залі суду);

позивача - не з`явився;

відповідача-1 (апелянта) - Мельник О.П. (в залі суду);

відповідача-2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22 задоволено позов Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та до Комунального некомерційного підприємства "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Визнано недійсними Додаткові угоди №2 від 24.02.2021, №3 від 30.08.2021, №4 від 30.08.2021, №5 від 31.08.2021, №6 від 31.08.2021, №7 від 23.09.2021, №8 від 27.09.2021, №9 від 30.09.2021 до Договору №5045-ВЦ від 24.12.2020, укладеного між ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради. Стягнуто з ТОВ "РОЕК" на користь Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області в Дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 92889,56 грн. Стягнуто з ТОВ "РОЕК" та з КНП "Дубровицька міська лікарня" на користь Рівненської обласної прокуратури по 11164,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

У апеляційній скарзі, зокрема зазначає, що звертаючись із позовом у даній справі, прокурор фактично перебрав на себе повноваження Держаудитслужби, самостійно здійснив моніторинг відкритих торгів, за результатами яких був укладений Договір №5045-ВЦ від 24.12.2020, а у подальшому додаткові угоди. При цьому, прокурор, зробив власні висновки щодо можливого порушення Закону України «Про публічні закупівлі», керувався власними розрахунками, щодо переплати за отриманий товар (електрична енергія), ініціював звернення до суду з відповідним позовом, тим самим порушив порядок дій щодо нібито виявленого порушення, та позбавив КНП «Дубровицька міська лікарня» Дубровицької міської ради реалізувати своє право на захист шляхом виконання вимоги або оскарження її в судовому порядку за наявності такої.

Стверджує, що матеріали справи не містять жодних доказів, що Дубровицька міська рада є головним розпорядником бюджетних коштів КНП «Дубровицької міська лікарня» Дубровицької міської ради.

Зазначає, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).

Вважає, що Додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладанні між сторонами у відповідності до вимог ч.2, 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов Договору без порушення вимог чинного законодавства. Крім того, ціна за одиницю товару, яка вказана в кожній з додаткових угодах не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодної додаткової угоди до Договору 3045-ВЦ від 24.12.2020, які прокурор просив визнати недійсними.

Також апелянт звертає увагу суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

За таких обставин, апелянт вважає заявлені прокурором вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на Сарненську окружну прокуратуру.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2024 об 15:30год. Запропоновано прокурору, позивачу у строк до 28.08.2024 подати відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

30.08.2024 від прокурора надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (лист від 28.08.2024).

У відзиві звертає увагу, що за висновками Верховного Суду у справі №905/1907/21, незаконне та неефективне використання комунальною установою чи підприємством бюджетних коштів створює підстави для представництва прокурором інтересів держави саме в особі органу місцевого самоврядування, якому такі установа чи підприємство підконтрольні.

Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Дубровицькій міській раді закладом, а тому цей орган місцевого самоврядування, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21, є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Тому, безпідставно отримані ТОВ «РОЕК» кошти в результаті укладення додаткових угод, мають бути стягнуті на користь Дубровицької міської ради в дохід місцевого бюджету.

Також зазначає, що Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. У випадках, коли вказаний орган не здійснював фінансовий контроль та, як наслідок, не виявив порушення законодавства, то і право на звернення до суду із позовом у останнього не виникає. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18.

Прокурор зазначає, що Додаткові угоди №№2, 4, 7, 8 та 9 укладено на підставі роздруківок результатів роботи РДН/ВДР з веб-сайту ДП «Оператор ринку», які мають лише довідково-інформаційний характер, а не встановлюють коливання цін на електроенергію з моменту укладення договору до моменту внесення змін до нього. Додаткові угоди №№5 та 6 укладено на підставі експертних висновків Рівненської торгово-промислової палати, які не містять відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію, в них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору №5045-ВЦ від 24.12.2020 та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

На підставі викладеного прокурор просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 16.09.2024 позивач та відповідач-2 не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Оскільки всі учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Прокурор заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Прокуратурою, за результатами опрацювання інформації, оприлюдненої на веб - порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" встановлено, що КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради проведено відкриті торги щодо закупівлі UA-2020-11-17-006140-b за предметом "Електрична енергія" з очікуваною вартістю 700000,00 грн.

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" з пропозицією 493920 грн, з яким в подальшому укладено Договір №5045-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 на суму 493920,00 грн, в тому числі ПДВ 82320,00 грн (ціна за одиницю товару 1 кВт./год. електричної енергії складає 1,764 грн з ПДВ).

24.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради (далі - Споживач) укладено Договір №5045-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору, постачальник постачає електричну енергію, код згідно ДК 021:2015-09310000-5 "Електрична енергія", споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість фактично спожитої (використаної) електричної енергії.

Строк (термін) поставки товару: січень - грудень 2021р. Розрахунковий період споживання електричної енергії встановлюється з першого по останнє число календарного місяця. За підсумками розрахункового періоду сторони встановлюють фактичний обсяг споживання електричної енергії споживачем, про що підписують Акт приймання - передавання електричної енергії (п.3.1. - п.3.3. Договору).

Згідно з п.п.5.1.-5.3. Договору, загальна вартість за цим договором складає 493920,00 грн, в т.ч. ПДВ - 82320 грн. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,764 грн з ПДВ. Ціна за одиницю товару (1 кВт/год) складається з фактичних складових ціни електроенергії. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно, на підставі укладеного договору з оператором системи розподілу. Зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) відбувається відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміна ціни у бік збільшення. Зміна ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії допускається не більше ніж на 10 відсотків, уразі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у п.5.1. договору. Наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат споживача за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної ціни договору; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості електричної енергії); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Ціна за 1 кВт*год електричної енергії може бути змінена з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни, що буде відображено в додатковій угоді до договору, за згодою сторін, з урахуванням п. 5.3.2. Збільшення ціни електричної енергії може бути не раніше ніж через один місяць з дати фактичного початку постачання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді та з документальним підтвердженням зміни ціни (п. 5.5. Договору).

Згідно пункту 14.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2020 до 31.12.2021 включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Відповідно до Заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020 р.), підписаною споживачем - КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради, початок постачання - з 01 січня 2021 року.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту - Тендерна" (додаток №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до п. 1 якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,47 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп - Тпередача (грн/ кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн/кВт*год; Цп - ціна за послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Дане значення ціни не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії. Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках даної комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Відповідно до Додатку 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020 "Прогнозований обсяг закупівлі активної електричної енергії", прогнозовані обсяги споживання активної електроенергії по місяцях 2021 р., всього - 280 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 493920,00 грн, в тому числі ПДВ 82320,00 грн.

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №361/112 від 08.02.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, додано роздруківку результатів роботи РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 24.02.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 1,58382 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №2 від 24.02.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 261 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 493324,60,00 грн, в тому числі ПДВ 82220,77 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень.

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №2823/117 від 13.08.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направлено для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, додано роздруківку аналізу роботи РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 30.08.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10%), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 1,71268 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 серпня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №3 від 30.08.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 250 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 491590,38 грн, в тому числі ПДВ 81931,73 грн".

Відповідно до Додаткової угоди №4 від 30.08.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 1,85441 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 11 серпня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №4 від 30.08.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 240 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 490426,89 грн, в тому числі ПДВ 81737,81 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №2889/70 від 19.08.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, ТОВ "РОЕК" додано цінову довідку Рівненської торгово-промислової палати.

Відповідно до Додаткової угоди №5 від 31.08.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,01031 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 19 серпня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №5 від 31.08.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 231 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 490042,68,00 грн, в тому числі ПДВ 81673,78 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в п.2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2021 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №2938/70 від 25.08.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, ТОВ "РОЕК" додано експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати.

Відповідно до Додаткової угоди №6 від 31.08.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10%), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,18177 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 26 серпня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №6 від 31.08.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 222 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 488083,50 грн, в тому числі ПДВ 81347,25 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №3165/117 від 13.09.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку аналізу роботи РДН/ВДР з вебсайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №7 від 23.09.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,35149 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 01 вересня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №7 від 23.09.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 215 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 485642,43 грн, в тому числі ПДВ 80940,40 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №3174/117 від 14.09.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №8 від 27.09.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,50683 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 14 вересня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №8 від 27.09.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 210 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 485141,27 грн, в тому числі ПДВ 80856,88 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

ТОВ "РОЕК" звернулося до КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" листом №3187/100 від 15.09.2021, в якому зазначило, що вбачаються усі правові підстави для внесення змін до договору в частині збільшення ціни, але не більше, ніж на 10%. Направило для підписання два примірника додаткової угоди. Крім того, ТОВ "РОЕК" додано роздруківку ціни на електричну енергію у відповідному періоді на ринку РДН/ВДР з веб-сайту ДП "Оператор ринку".

Відповідно до Додаткової угоди №9 від 30.09.2021 сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення (не більше 10 %), зокрема: "1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 2,70356 грн/ кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з 15 вересня 2021 року".

Згідно Додатку 1 до Додаткової угоди №9 від 30.09.2021 (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 5045-ВЦ від 24.12.2020) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2021 рік - 204 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 482909,19 грн, в тому числі ПДВ 80487,86 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень".

Враховуючи вищезазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год без ПДВ збільшено з 1,47 грн/кВт*год до 2,70356 грн/кВт*год, за 1 кВт*год з ПДВ збільшено з 1,764 грн/кВт*год до 3,244 грн/кВт*год (на 83,9 % від первинної ціни).

Згідно актів приймання-передачі електричної енергії та актів прийняття-передавання товарної продукції відповідач поставив електричну енергію позивачу загальним обсягом 149523 кВт*год, на загальну суму 356648,13 грн, а саме:

- №А-6120587750 від 09.03.2021 за лютий 2021 року, 18469 кВт*год на суму 35101,88 грн;

- №А-6074316289 від 02.04.2021 за березень 2021 року, 13227 кВт*год на суму 25139,03 грн;

- № А-6219533699 від 11.05.2021 за квітень 2021 року, 19617 кВт*год на суму 37283,76 грн;

- №А-6122314633 від 28.05.2021 за травень 2021 року, 16488 кВт*год на суму 31336,82 грн;

- №А-6122977215 від 05.07.2021 за червень 2021 року, 8427 кВт*год на суму 16016,22 грн;

- №А-6123538701 від 10.08.2021 за липень 2021 року, 10056 кВт*год на суму 19112,27 грн;

- №А-6079156953 від 06.09.2021 за серпень 2021 року, 10368 кВт*год на суму 23919,96 грн;

- №480031315/9/1 від 06.10.2021 за вересень 2021 року, 14 610 кВт*год на суму 44 609,11 грн;

- №480031315/10/1 від 26.11.2021 за жовтень 2021 року, 21139 кВт*год на суму 68580,66 грн;

- №480031315/11/1 від 06.12.2021 за листопад 2021 року, 17122 кВт*год на суму 55548,42 грн.

Відповідно до платіжних доручень КНП "Дубровицька міська лікарня" перераховано ТОВ "РОЕК" кошти за електричну енергію на загальну суму 356648,13 грн, зокрема: №5 від 10.03.2021 на суму 35101,88 грн; №10 від 06.04.2021 на суму 25139,03 грн; №15 від 14.05.2021 на суму 37283,76 грн; від 28.05.2021 на суму 31336,82 грн; №24 від 07.07.2021 на суму 16016,22 грн; №29 від 10.08.2021 на суму 19112,27 грн; №33 від 07.09.2021 на суму 23919,96 грн; №37 від 12.10.2021 на суму 44609,11 грн; №45 від 29.11.2021 на суму 68580,66 грн; №47 від 07.12.2021 на суму 55548,42 грн.

За доводами прокурора, КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради відповідно до укладеного Договору повинно було сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 149523 кВт*год кошти в розмірі 263758,57 грн з ПДВ (149523 х 1,764 = 263758,57), однак з рахуванням укладення оспорюваних додаткових угод, фактично було сплачено 356648,13 грн. За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 92889,56 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Щодо участі прокурора у справі.

Положеннями статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

- самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п.2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Дубровицької міської ради, вказав, що укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною. Недотримання в даному випадку законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків. Власником та засновником КНП "Дубровицька міська лікарня" є Дубровицька міська рада. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. При цьому, Дубровицька міська рада не використовує надані повноваження, не вжито жодних заходів спрямованих на усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та не звернулась до суду щодо оскарження вказаних додаткових угод та стягнення коштів.

Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Дубровицької міської ради від 16.06.2022 №364, підприємство є правонаступником усього майна, прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства "Дубровицька центральна районна лікарня" Дубровицької районної ради, створеного на підставі рішення Дубровицької районної ради від 31.10.2018 №333. Рішенням Дубровицької районної ради №539 від 13.11.2020 підприємство передане у комунальну власність Дубровицької міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю Дубровицької міської ради. Засновником (власником) та органом управління майном підприємства є Дубровицька міська рада. Підприємство користується закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є комунальною власністю Дубровицької міської ради. Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану (кошторису), затвердженого міським головою, самостійно організовує надання робіт та послуг і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому законодавством. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Управління підприємством здійснює засновник (власник) - Дубровицька міська рада.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 викладено висновок: «Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі №904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 та від 21.12.2022 у справі №904/8332/21».

В даному випадку, комунальне підприємство у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, визначених Дубровицької міською радою (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно з ч.4 ст.48 Бюджетного кодексу України, зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Водночас, з урахуванням того, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності звернення прокурора в інтересах в особі органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) викладена у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі №924/1283/21.

Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про правомірність визначення Дубровицької міської ради позивачем по справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якої віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Дубровицька міська рада не є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням КНП "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Сарненська окружна прокуратура листом №53/1-494ВИХ-22 від 16.08.2022 звернулася до КНП "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів. При цьому, у вказаному листі прокуратура просила надати інформацію про вжиті заходи до усунення виявлених порушень, у тому числі цивільно-правового характеру, а у разі їх невжиття - вказати причини такого стану.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, КНП "Дубровицька міська лікарня" листом №881/01-16/22 від 17.08.2022 повідомила, що всі вимоги нормативних документів при заключні додаткових угод дотримані, КНП "Дубровицька міська лікарня" діяла в межах норм діючого законодавства в сфері публічних закупівель.

Сарненська окружна прокуратура листом №53/1-493ВИХ-22 від 16.08.2022 звернулася до Дубровицької міської ради в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів. При цьому, у вказаному листі прокуратура просила надати інформацію про вжиті заходи до усунення виявлених порушень, у тому числі цивільно-правового характеру, а у разі їх невжиття - вказати причини такого стану.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Дубровицька міська рада листом №07-552/03-41/22 від 18.08.2022 року повідомила, що КНП "Дубровицька центральна районна лікарня" (зараз КНП "Дубровицька міська лікарня") жодним чином не мала наміру і не порушувала законодавство у сфері публічних закупівель, а також не обмежила права та інтереси територіальної громади.

Сарненська окружна прокуратура листом №53/1-554ВИХ-22 від 12.09.2022 звернулася до КНП "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Дубровицької міської ради та КНП "Дубровицька міська лікарня", як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у правовідносинах, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви, та Сарненська окружна прокуратура звертається до Господарського суду Рівненської області з позовом в інетерсах держави в особі Дубровицької міської ради та КНП "Дубровицька міська лікарня" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 92889,56 грн.

Сарненська окружна прокуратура листом №53/1-553ВИХ-22 від 12.09.2022 звернулася до Дубровицької міської ради в якому повідомила про наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Дубровицької міської ради та КНП "Дубровицька міська лікарня", як органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у правовідносинах, шляхом пред`явлення до суду позовної заяви, та Сарненська окружна прокуратура звертається до Господарського суду Рівненської області з позовом в інетерсах держави в особі Дубровицької міської ради та КНП "Дубровицька міська лікарня" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 92889,56 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи ТОВ "РОЕК", про те, що саме Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель були предметом розгляду у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23, 14.05.2024 у справі №918/571/23, 20.06.2024 у справі №918/740/23.

У вказаних справах Верховний Суд виходив з того, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування (сільської ради), як органу, що здійснює, зокрема, розподілення бюджетних коштів громади та контроль за їх використанням, а також врахував правовий висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, відповідно до якого, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Щодо позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як передбачено положеннями статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно п.1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №5045-ВЦ від 24.12.2020), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 1,47 грн/кВт*год без ПДВ.

За змістом п.5.2. Договору №5045-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020, ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,764 грн з ПДВ.

Пунктом 5.3. Договору сторони передбачили, що зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) відбувається відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміна ціни у бік збільшення. Зміна ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії допускається не більше ніж на 10 відсотків, уразі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 5.1. договору. Наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується довідками відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, щодо розміру цін на товар (електричну енергію) на момент укладання договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій; продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо постачання електричної енергії у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат споживача за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної ціни договору; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості електричної енергії); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як встановлено ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."

Колегія суддів при ухваленні постанови у даній справі враховує наведену вище позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Слід врахувати, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

При цьому, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).

Так, підприємство, яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписало оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім цього, збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст.41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за договором у відсотковому значенні становила на 83,9 %.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як підтверджується матеріалами справи та правильно встановлено судом першої інстанції, додаткова угода №2 від 24.02.2021 укладена між сторонами за відсутності належних доказів коливання ціни та за відсутності підстав встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", додаткові угоди №3 від 08.09.2021, №4 від 30.08.2021, №5 від 31.08.2021, №6 від 31.08.2021, №7 від 23.09.2021, №8 від 27.09.2021, №9 від 30.09.2021 укладені між сторонами за відсутності встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав та з перевищенням максимального ліміту щодо можливої зміни ціни на товар (10%), а тому колегія суддів погоджується з висновком про обґрунтованість та правомірність позовних вимог прокурора про визнання таких додаткових угод недійсними.

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваною додатковою угодою є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Тому, колегія суддів вважає правильним висновок Господарського суду Рівненської області про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТОВ "РОЕК" коштів у розмірі 92889,56 грн.

За змістом Договору №5045-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020, ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,764 грн з ПДВ (1,47 грн/кВт*год без ПДВ).

Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії за лютий 2021 року - листопад 2021 року відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 149523 кВт*год на загальну суму 356648,13 грн, які повністю оплачені КНП "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради.

Сторонами було підписано 8 додаткових угод №2-9, якими було змінено ціну електричної енергії в бік збільшення до 3,24427 грн з ПДВ (2,70356 грн без ПДВ) за 1 кВт/год, що становить 83,9 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Оскільки, як встановлено вище, зазначені додаткові угоди №2-9 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором №5045-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020, мали регулюватись п.5.2. Договору та додатком №2 до договору "Комерційна пропозицію № "По Факту - Тендерна", підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,764 грн за 1 кВт/год з ПДВ (1,47 грн 1 кВт/год без ПДВ).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" було поставлено Комунальному некомерційному підприємству "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради електричну енергію загальним обсягом 149523 кВт*год на загальну суму 356648,13 грн, хоча КНП "Дубровицька міська лікарня" Дубровицької міської ради згідно умов договору №5045-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 повинно було сплатити за поставлену електричну енергію загальним обсягом 149523 кВт*год кошти в розмірі 263758,57 грн з ПДВ (149523 х 1,764 = 263758,57).

Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, грошові кошти в сумі 92889,56 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання недійсними Додаткових угод та стягнення з Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 92889,56 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.07.2024 у справі №918/724/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23.09.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.