Постанова

від 17.09.2024 по справі 918/1080/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Справа № 918/1080/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників:

боржника: не з`явився

кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк»: Кравчук О.О. представника, відповідно до виписки з ЄДР

інших кредиторів: не з`явилися

арбітражного керуючого: не з`явився

скаржника ТОВ "Суффле Агро Україна" : Стеценко А.І. представника, відповідно до виписки з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.06.2024, повний тест якої складено 14.06.2024 у справі №918/1080/20 (суддя Войтюк В.Р.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі №918/1080/20:

"Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит".

Зобов`язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог задоволено.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 17 990,31 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 404 000,32 грн.

Присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі ГУ ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 5 564,15 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 72 953,86 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 175 720,39 грн.

Закрито провадження у справі №918/1080/20".

Не погоджуючись із ухвалою, ТОВ "Суффле Агро України" подало скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у даній справі скасувати частково, в частині стягнення з ТОВ "Суффле Агро Україна" на користь арбітражного керуючого Сиволобова М.М. грошової винагороди ліквідатора в сумі 107 483,13 грн. Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

Вказує, що загальні кредиторські вимоги всіх кредиторів, визнані судом, складають 7 750 289,36 грн., у тому числі ТОВ "Суффле Агро Україна" - 3 398 395,98 грн., що становить 43,85 % у реєстрі вимог кредиторів.

Також, із врахуванням затвердженої винагороди та часткової відмови ліквідатора від компенсації витрат, відшкодуванню підлягає загалом 676 229,03 грн., що підлягають пропорційному розподілу між усіма кредиторами, отже на ТОВ "Суффле Агро Україна" припадає не 404 000 грн. 32 коп., як зазначено у спірній ухвалі, а 43,85 % від вказаної суми, тобто 296 517,19 грн.

Зауважує, що приймаючи ухвалу, суд не врахував вимоги двох кредиторів та не розподілив винагороду ліквідатора на наступних кредиторів: ПП "Окко-Бізнес Контракт" та ПАТ АБ "Укргазбанк".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2021 року у справі №918/1080/20 внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги визнані судом, Приватного підприємства "Окко-Бізнес Контракт" в загальному розмірі 1 387 509 (один мільйон триста вісімдесят сім тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 05 коп.

Під час проведення роботи з кредиторами з`ясувалося, що конкурсного кредитора у справі № 918/1080/20 про банкрутство ТОВ Агро Оксамит - ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ припинено як юридичну особу 30.05.2023р.

ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ було кредитором у даній справі про банкрутство і мало б нести витрати у справі про банкрутство пропорційно до своїх вимог.

На думку скаржника, перебування ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ до 30.05.2023 кредитором у справі про банкрутство та його подальша ліквідація не є достатньою підставою для перекладання тягаря витрат у справі про банкрутство на інших кредиторів.

Ухвалою суду було стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" лише 17 990 грн. 31 коп. і є абсолютно незрозумілим, яким чином Суд обраховував дану суму.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2021 року у справі № 918/1080/20 внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги визнані судом, а саме : - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код. 23697280) в загальному розмірі 775 588 (сімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 13 коп., які є забезпеченими вимогами.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.07.2021 у справі № 918/1080/20 судом визнані поточні вимоги кредитора ПАТ АБ УКРГАЗБАНК в розмірі 36' 054,03 грн - основний борг. Додатковим Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.07.2021 у справі №918/1080/20 визнано поточні вимоги ПАТ АБ УКРГАЗБАНК до Банкрута у розмірі 4' 378,00грн судового збору.

Таким чином, загальні вимоги ПАТ АБ УКРГАЗБАНК складають 816 020,16 грн., що становить 10,53 % загальних вимог кредиторів і відповідає 71 199,47 грн. судових витрат.

Очевидно, суд не врахував при обрахунках розмір заставних вимог кредитора 775 588,13 грн.

За наведеного, вважає, що оспорена ухвала суду в частині стягнення із скаржника 107 483,13 грн (404 000,32 - 296 517,19) є незаконною, оскільки:

1)Судом неповно з`ясовані обставини справи та не встановлено % скаржника у загальних кредиторських вимогах.

2)Судом неправильно застосовані норми ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства щодо звільнення від обов`язку оплати арбітражному керуючому заставних кредиторів (ПАТ АБ "Укргазбанк").

3)Судом неправильно застосовані норми ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства щодо перекладання обов`язку оплати арбітражному керуючому припинених кредиторів без правонаступництва (ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ) на інших кредиторів.

Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у справі про банкрутство не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.

В судове засідання з`явилася представник скаржника та кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк".

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, надала пояснення на обґрунтування своєї позиції та просила її задоволити.

Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" заперечила проти задоволення апеляційної скарги та надала пояснення, з приводу поданої апеляційної скарги, вважає її законною, обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, про, що свідчить підтвердження надіслання ухвали в електронні кабінети та на поштові адреси учасників провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників учасників провадження у справі про банкрутство, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника скаржника та кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, в оскарженій частині, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

17 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2020 року прийнято до розгляду заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" та призначено заяву до слухання у підготовчому засіданні на 07 грудня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2020 року, зокрема: відкрито провадження у справі № 918/1080/20 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит"; визнано вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" у розмірі 3 398 395 грн. 98 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" до 21 червня 2021 року; розпорядником майна призначено Сиволобова Максима Марковича; проведення попереднього засідання суду призначено на "02" березня 2021 року об 08:30 год.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 18 травня 2021 року, зокрема: клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про затвердження звіту розпорядника майна та сплату основної грошової винагороди - задоволено; визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" (34000, смт. Зарічне, вул. Партизанська, 12, код. 38426409); відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 18 травня 2022 року включно; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" (34000, смт. Зарічне, вул. Партизанська, 12, код. 38426409) арбітражного керуючого Сиволобова М.М.; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" (34000, смт. Зарічне, вул. Партизанська, 12, код. 38426409) арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (свідоцтво № 451 від 12 березня 2013 року, адреса: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 33/34, прим. 13).

Ухвалою від 02.03.2024 внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги визнані судом, а саме :

- Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код. 23697280) в загальному розмірі 775 588 (сімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 13 коп., з яких 4 378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - вимоги першої черги, 757 614 (сімсот п`ятдесят сім тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 27 коп. - вимоги четвертої черги, 13 595 (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) 86 коп. - вимоги четвертої черги;

- Державної податкової служби України в особі Головного управління ДВС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код. 44070166) в загальному розмірі 47 117 (сорок сім тисяч сто сімнадцять) грн. 52 коп., з яких 47 104 (сорок сім тисяч сто чотири) грн. 82 коп. - вимоги третьої черги, 12 (дванадцять) грн. 70 коп. - вимоги четвертої черги;

- Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код. 14360570) в загальному розмірі 613 237 (шістсот тринадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 14 коп., з яких 538 956 (п`ятсот тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 11 коп. - вимоги четвертої черги, 74 281 (сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят один) грн. 03 коп. - вимоги шостої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Приватного підприємства "Окко-Бізнес Контракт" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатинська, 15-17/18, код. 33614922) в загальному розмірі 1 387 509 (один мільйон триста вісімдесят сім тисяч п`ятсот дев`ять) грн. 05 коп., з яких 1 326 848 (один мільйон триста двадцять шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 44 коп. - вимоги четвертої черги, 60 660 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят) грн. 61 коп. - вимоги шостої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" (35132, Рівненська обл., Млинівський р-н., с. Підлозці, вул. Незалежності, 4, код. 320984) в загальному розмірі 1 488 009 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч дев`ять) грн. 51 коп., з яких 1 483 469 (один мільйон чотириста вісімдесят три тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 51 коп. - вимоги четвертої черги, 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - вимоги першої черги.

Ухвалою від 13.07.2021 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" з поточними вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит задоволено. Визнано поточні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" у розмірі 36 054 (тридцять шість тисяч п`ятдесят чотири) грн. 03 коп., з яких: заборгованість по процентам прострочена 29 379 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн. 80 коп.; заборгованість по комісії 6 674 (шість тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 23 коп. Зобов`язано ліквідатора привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до п. 2 даної ухвали суду.

Додатковим рішенням від 28.07.2021 ухвалено додаткове рішення. Визнано поточні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" у розмірі, а саме 4 378 (чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Зобов`язано ліквідатора привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до п. 2 даного додаткового рішення суду.

07 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Сиволобова М.М. надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, нарахування і виплату додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі №918/1080/20:

"Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит".

Зобов`язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними, виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.

Заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог задоволено.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 17 990,31 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 404 000,32 грн.

Присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі ГУ ДПС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 5 564,15 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 72 953,86 грн.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавест-Агро" на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича грошову винагороду ліквідатора в сумі 175 720,39 грн.

Закрито провадження у справі №918/1080/20".

Як зазначалося вище, скаржник оскаржує ухвалу суду від 10.06.2024 лише в частині стягнення з ТОВ "Суффле Агро Україна" на користь арбітражного керуючого Сиволобова М.М. грошової винагороди ліквідатора в сумі 107 483,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином суд апеляційної інстанції переглядає оскаржену ухвалу лише в частині розподілу грошових коштів, що підлягають стягненню з кредиторів на користь арбітражного керуючого.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають право арбітражного керуючого на оплату послуг, надання яких в рамках даної справи не заперечувалось, конкретизують положення Основного Закону, є правовою підставою для отримання арбітражним керуючим винагороди за виконану роботу.

Частиною 1 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУзПБ право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

У відповідності до ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Частиною 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

У даній справі, рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів у цій справі не приймалося. Коштів від продажу майна для сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат також відсутні.

Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10 серпня 1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05 жовтня 2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі № 918/454/18).

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Зазначена позиція відповідає практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 04 жовтня 2018 року у справі № 916/1503/17 та від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15.

Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (по даній справі конституційне право розпорядника майна на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

В силу ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22 Основного Закону).

Таким чином, норми Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають право арбітражного керуючого на оплату послуг, надання яких в рамках даної справи не заперечувалось, конкретизують положення Основного Закону, є правовою підставою для отримання арбітражним керуючим винагороди за виконану роботу. Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході відповідної судової процедури, що застосовується до боржника.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Правова позиція аналогічного змісту викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011.

Так, як зазначалося вище, 07.05.2024 до суду першої інстанції арбітражним керуючим Сиволобовим М.М. було подано клопотання у якому просить затвердити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, зокрема звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди в сумі 676 229,03 грн, нарахування і виплату додаткової грошової винагороди в сумі 19 910,31 грн, здійснення та відшкодування витрат в загальній сумі 8 196,46 грн.

Стягнути з кредиторів несплачену частину грошової винагороди та відшкодування видатків ліквідатора у справі № 918/1080/20 про банкрутство ТОВ «АГРО ОКСАМИТ» пропорційно:

- з ПАТ АБ "УКГАЗБАНК", 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідент. код 23697280, частину грошової винагороди ліквідатора в сумі 17 990,31 грн та частину відшкодування витрат в сумі 138,25 грн;

- з ТОВ "Суффле Агро Україна", 30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43; ідент. код 34863309, частину грошової винагороди ліквідатора в сумі 404 000,32 грн та частину відшкодування витрат в сумі 3 104,53 грн;

- з Державної податкової служби України в особі ТУ ДПС у Рівненській обл., 33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12; ідент. код 44070166, частину грошової винагороди ліквідатора в сумі 5 564,15 грн та частину відшкодування витрат в сумі 42,76 грн;

- з АТ КБ "ПриватБанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; ідент. код 14360570, частину грошової винагороди ліквідатора в сумі 72 953,86 грн та частину відшкодування витрат в сумі 560,61 грн;

- з ТОВ "ХАВЕСТ-АГРО", 35132, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Підлозці, вул. Незалежності, 4; ідент. код 32621567, частину грошової винагороди ліквідатора в сумі 175 720,39 грн та частину відшкодування витрат в сумі 1 350,32 грн.

Місцевим господарським судом вірно відмічено, що як вбачається з матеріалів справи, звіту керуючого реалізацією, арбітражним керуючим Сиволобовим М.М. в статусі ліквідатора вчинено ряд дій та заходів у відповідності з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому будь-які скарги чи заперечення з боку кредиторів у справі, інші обставини, які б свідчили про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх повноважень, в матеріалах справи відсутні.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що заява арбітражного керуючого Сиволобова М.М. підлягає затвердженню.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно невірно визначеної пропорції з оплати послуг ліквідатора по відношенню до визнаних грошових вимог кредиторів, яка була застосована ліквідатором і підтримана місцевим господарським судом.

З даного приводу судом враховується, що діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина чотирнадцята статті 39 КУзПБ). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.

Наведене свідчить про те, що принцип пропорційності застосовується до всіх визнаних сум кредиторських вимог незалежно від статусу кредитора (конкурсний, заставний, поточний) чи його організаційно-правової форми (державний орган, приватне підприємство тощо). Тобто критерієм для визначення пропорції виступає саме розмір грошових вимог кредитора.

Отже, суд першої інстанції помилково виходив з того, що загальна сума кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит", включеної до реєстру вимог кредиторів становить 5726343,06 грн, без врахування вимог забезпечених заставою, адже заставний кредитор - ПАТ АБ "Укргазбанк" не взмозі був задовольнити свої вимоги інакше, як через реалізацію майна в ліквідаційній процедурі. Відтак останній є споживачем послуг арбітражного керуючого.

Таким чином, для визначення пропорції мають враховуватися також і грошові вимоги заставного кредитора.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що до загальної суми кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" необхідно включити вимоги припиненого кредитора ПП «Окко-Бізнес-Контракт» у сумі 1387509,05 грн.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, внесено запис №1004151170031053682 про припинення 30.05.2023 ПП «Окко-Бізнес-Контракт» як юридичної особи, дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відтак, у відповідності до ст. 609 Цивільного кодексу України, всі зобов`язання боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит" перед кредитором - ПП «Окко-Бізнес-Контракт» припинені з 30.05.2023.

Таким чином, на переконання колегії суддів для визначення пропорції мають враховуватися грошові вимоги заставного кредитора та не враховуватися вимоги припиненого кредитора.

Як вбачається із затвердженого судом реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Оксамит", визнані грошові вимоги становлять 6362 780,31 грн і складаються з наступних сум:

1) 816 020,16 грн - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

2) 47 117,52 грн - ДПС України в особі ГУ ДПС у Рівненській області;

3) 613 237,17 грн - АК КБ «Приват Банк»;

4) 3398 395,98 грн - ТОВ «Суффле Агро Україна»;

5) 1488009,51 грн - ТОВ «Хавест Агро».

Таким чином, у відсотковому співвідношенні вимоги кредиторів складаються наступним чином:

1) 12,82 % - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

2) 0,74 % - ДПС України в особі ГУ ДПС у Рівненській області;

3) 9,64% - АК КБ «Приват Банк»;

4) 53,41% - ТОВ «Суффле Агро Україна»;

5) 23,39 % - ТОВ «Хавест Агро».

Всього до стягнення на користь ліквідатора підлягає 676229,03 грн, що у відсотковому відношенні, пропорційно до заявлених вимог кредиторів, становить:

1) 86 692,56 грн - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

2) 5 004,09 грн - ДПС України в особі ГУ ДПС у Рівненській області;

3) 65 188,48 грн - АК КБ «Приват Банк»;

4) 361 173,92 грн - ТОВ «Суффле Агро Україна»;

5) 158 169,97 грн - ТОВ «Хавест Агро».

Зважаючи на вищевикладені обставини та здійснений судом перерахунок, заява арбітражного керуючого Сиволобова М.М. підлягає задоволенню частково.

Таким чином, за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, внесеним до реєстру вимог кредиторів, підлягають стягненню наступні суми основної грошової винагороди, а саме:

-86 692,56 грн - Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк";

-5 004,09 грн - ДПС України в особі ГУ ДПС у Рівненській області;

-65 188,48 грн - АК КБ «Приват Банк»;

- 361 173,92 грн - ТОВ «Суффле Агро Україна»;

-158 169,97 грн - ТОВ «Хавест Агро».

З огляду на вищевказане судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги стосовно розміру стягнень на оплату послуг ліквідатора. Відповідно ухвала Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі № 918/1080/20 в цій частині підлягає зміні з підстав невідповідності висновків обставинам справи. В інших частинах доводи скарги не знайшли свого підтвердження.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі №918/1080/20 оскарженій частині задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі №918/1080/20 змінити в частині розміру грошових коштів, які підлягають стягненню з кредиторів на користь арбітражного керуючого. Викласти пункти 4-9 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:

« 4. Заяву арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про покладення обов`язку сплати грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора за рахунок кредиторів пропорційно їх грошових вимог - задоволити частково.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, код. 2952211858) грошову винагороду ліквідатора в сумі 86 692,56 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, код 34863309) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, код. 2952211858) грошову винагороду ліквідатора в сумі 361 173,92 грн.

7. Стягнути з Державної податкової служби України в особі ГУ ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код 44070166) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, код. 2952211858) грошову винагороду ліквідатора в сумі 5 004,09 грн.

8. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код 14360570) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, код. 2952211858) грошову винагороду ліквідатора в сумі 65 188,48 грн.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАВЕСТ-АГРО" (35132, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Підлозці, вул. Незалежності, 4, код 32631567) на користь арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34, прим. 13, код. 2952211858) грошову винагороду ліквідатора в сумі 158 169,97 грн.»

3. В інших частинах ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.06.2024 у справі № 918/1080/20 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до касаційної інстанції.

5. Справу №918/1080/20 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "23" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.