Рішення

від 05.09.2024 по справі 227/878/24

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.09.2024 227/878/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю

секретаря судового засідання Свіонтек В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Криворізька сільська рада Покровського району, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,97 га, кадастровий номер 1422088800:01:000:0015, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області (колишня Шилівська сільрада), яку він своєчасно прийняв і має право на неї в розмірі 1/3 частки. Крім нього спадкоємцями після смерті його батька є ОСОБА_4 , батько спадкодавця, та ОСОБА_5 , мати спадкодавця, які також прийняли спадщину. Мати спадкодавця відмовилась від своєї частки на користь ОСОБА_4 08.12.2021 року він звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану спадкову земельну ділянку, але отримав відмову у зв`язку з тим, що відсутня інформація про спадкову земельну ділянку з кадастровим номером 1422088800:01:000:0015 (не знайдено геометрію земельної ділянки). При цьому позивач зазначає, що 08.11.2010 року спадкоємець ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частку майна у розмірі 2/3 частини спадкової земельної ділянки, яку після його смерті за заповітом отримав його онук ОСОБА_2 і також отримав свідоцтво про право на спадщину. Зазначає, що при видачі на 2/3 частини спадкової земельної ділянки свідоцтва про право на спадщину за заповітом, земельна ділянка була виділена в натурі, сформована та внесена до Державного земельного кадастру та їй було присвоєно новий кадастровий номер 1422088800:01:000:0969. Оскільки спадкова земельна ділянка з кадастровим номером 42088800:01:000:0015 була поділена між спадкоємцями ОСОБА_3 кадастровий номер 1422088800:01:000:0015 був скасований, у зв`язку з чим ГУ Держгеокадастру у Донецькій області відмовило у видачі витягу з ДЗК. Після отриманні відмови нотаріуса позивач звернувся до землевпорядника для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та на підставі вказаної техдокументації 21.01.2023 року була проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 2,3192 га, що становить 1/3 частину належної ОСОБА_3 земельної ділянки та їй було присвоєно кадастровий номер 1422088800:01:000:1465. Посилаючись на ст. 27 ЗУ «Про державний земельний кадастр», та відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач просив задовольнити його позов, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки після смерті батька він не має можливості.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.04.2024 року було прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.06.2024 року підготовче судове засідання було закрите та призначено справу до судового розгляду.

Сторони, треті особи та їх представники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити. Відповідач звертався до суду із заявою, в якій позовні вимоги визнав, та просив всі судові засідання по справі провести без його участі. Від представника Криворізької сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі, та вирішити справу на розсуд суду. Від представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області жодних заяв або клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про прийняття заяви відповідача про визнання ним позовних вимог.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.14)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.09.2010 року, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кам`янка Добропільського району Донецької області, про що виконкомом Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області було зроблено актовий запис № 6 від 17.03.2010 року. (а.с.15)

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_7 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,97га. (а.с.16)

Згідно копії довідки № 1514 про правовий статус земельної ділянки, кадастровий номер 1422088800:016000:0015, вбачається, що власником земельної ділянки є ОСОБА_7 , земельна ділянка знаходиться на території Шилівської сільської ради, та має площу 6,97га. (а.с.17)

Судом також було досліджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Криворізької сільської ради (колишня Шилівська сільська рада) Покровського району Донецької області. (а.с.18-62)

Додатково судом було досліджено матеріали спадкової справи № 227/2010 до мана померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , яку було надано Добропільською державною нотаріальною конторою СМУМЮ на виконання ухвали суду. (а.с.104-146)

Згідно постанові про відмову у вчиненні нотаріально дії № 473/02-31 від 08.12.2021 року, державний нотаріус ОСОБА_8 відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріально дії, а саме прийнятті спадщини на майно померлого, через відсутність Витягу з державного земельного кадастру про відсутність обмежень на спадкову земельну ділянку. (а.с.13)

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п.4.12 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, який затверджено наказом МЮУ від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), свідоцтво про право на спадщину нотаріусом видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку(п.4.19 гл.10 розділу ІІ Порядку).

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього(п.4.19 гл.10 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до ст.78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, в тому числі і шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст.193 ЗК України, Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст.194 ЗК України).

Статтею 46-1 Закону «Про нотаріат» визначено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Поряд з цим, відповідно до статті 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.1,2 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки 6,97 га, розташованої на території Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, яка належала останньому на підставі Державного акту на право власності на землю ІІІ-ДН №016515 від 24.06.2002 року (кадастровий номер 1422088800:01:000:0015).

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями першої черги є батьки та син останнього, які своєчасно звернулись з заявами про прийняття спадщини.

Таким чином земельна ділянка (кадастровий номер 1422088800:01:000:0015) перейшла у спадщину трьом особам. При цьому матір спадкодавця від своєї долі спадкового майна відмовилась на користь батька спадкодавця.

Батько спадкодавця ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_7 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 1422088800:01:000:0015, а син позивач ОСОБА_1 1/3 частину.

Спадкоємець ОСОБА_4 отримав 08.11.2010 року в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/3 частини вищевказаної земельної ділянки та зареєстрував за собою право приватної власності на вказану земельну ділянку площею 4,6508 га (кадастровий номер 1422088800:01:000:0969), що складає 2/3 частини земельної ділянки (кадастровий номер 1422088800:01:000:0015) та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 852891 від 30.12.2010 року.

Тобто з наведеного вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1422088800:01:000:0015 фактично була поділена та після чого, з урахуванням вимог ст.79-1 ЗК України, ст. 27 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» її державна реєстрація перестала існувати.

В той же час для отримання позивачем у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1422088800:01:000:0015 ОСОБА_1 повинен надати нотаріусу (або нотаріус повинен витребувати) інформацію з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на вказану земельну ділянку.

Але ні позивач, ані нотаріус цього зробити не можуть, оскільки у зв`язку з отриманням ОСОБА_4 свідоцтва про право власності в порядку спадкування на 2/3 земельної ділянки 1422088800:01:000:0015 вказана земельна ділянка була поділена та виділена доля цієї ділянки в окрему з присвоєнням їй кадастрового номеру 1422088800:01:000:0969, що фактично свідчить про те, що державна реєстрація земельної ділянки 1422088800:01:000:0015 перестала існувати, а тому Держгеокадастр і не може знайти геометрію вказаної земельної ділянки. Вказане позбавляє нотаріуса видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1422088800:01:000:0015.

В той же час в судовому засіданні достовірно встановлено, що земельна ділянка площею (кадастровий номер 1422088800:01:000:0969) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,6508 га та земельна ділянка (кадастровий номер 1422088800:01:000:1465) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3192 га є земельними ділянками, які утворились після поділу земельної ділянки (кадастровий номер 1422088800:01:000:0015) і відповідно є її частинами, а саме 2/3 та 1/3.

У зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача щодо належності йому права власності в порядку спадкування за законом (після смерті його батька ОСОБА_7 ) на земельну ділянку (кадастровий номер 1422088800:01:000:1465) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3192 га, яка розташована на території Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. Позивач у своєї позовній заяви просив залишити усі судові витрати за ним.

Керуючись ст. 81, 133, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Криворізька сільська рада Покровського району (ЄДРПОУ 04343168, адреса знаходження: Донецька область, Покровський район, с. Криворіжжя, вул. Центральна, 103), Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332, адреса знаходження: Полтавська область, м. Полтава, вул. Затишна, 23), про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,3192га, після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка розташована на території Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, за кадастровим номером 1422088800:01:000:1465.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Притуляк

05.09.24