Рішення

від 23.09.2024 по справі 337/3641/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

23.09.2024

Справа № 337/3641/24

Провадження № 2/337/1622/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ширіної С.А.,

за участю секретаря Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства продовльчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації з розвитку рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству,

в с т а н о в и в:

Державне агенство України з розвитку меліорації, рибного господарства продовльчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації з розвитку рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків, завданих рибному господарству.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те,що 18.09.2023 року о 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 на Каховському водосховищі поблизу 11 причалу р. Дніпро, здійснював протизаконний вилов риби в брід сіткою. В результаті чого виловив рибу: карась 17 екземплярів, судак 2 екземпляра, сазан 3 екземпляра, лящ 6 екземплярів, плітка 1 екземпляр.

У ході зазначених незаконних дій громадянин ОСОБА_1 , порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України № 269/3562 від 28 квітня 1999 року, чим заподіяв матеріальну шкоду рибним запасам України на загальну суму 56627 гривень, які розраховано Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження таке для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних» № 1209 від 21 листопада 2011 року(в редакції від 12 жовтня 2021 року).

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2023 року по справі №337/5608/23 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень 00 копійок. Позивач вказує, що зазначені факти та вина відповідача повністю підтверджені. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь держави України 56627 грн.

Ухвалою від 05.07.2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Представник Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства продовльчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації з розвитку рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи не надіслав, а також не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позов в порядкуст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 18.09.2023 року о 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 на Каховському водосховищі поблизу 11 причалу р. Дніпро, здійснював протизаконний вилов риби в брід сіткою.

Відповідно до постанови Хортицького районного м. Запоріжжя від 13.11.2023 року по справі №337/5608/23 (провадження № 3/337/2082/2023) громадянина ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень 00 коп. Дана постанова набрала законної сили 24.11.2023 року.

Тобто вказані у позові факти та вина відповідача повністю підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до копії розрахунку матеріальної шкоди, заподіяної громадянином ОСОБА_1 , протизаконним виловом риби забороненими знаряддями лову, загальна сума складає 56627 грн. З даним розрахунком ОСОБА_1 , був ознайомлений під особистий підпис.

Згідно ч.6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки, тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

У відповідності до статті 63Закону України«Про твариннийсвіт» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно до ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, враховуючи доведеність позивачем факту незаконного вилову риби ОСОБА_1 , а також те, що відомостей щодо добровільного відшкодування завданої шкоди суду не представлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 , понесені позивачем та документально ним підтверджені судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 196 від 04.06.2024 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141-142,206,259,263-265,268,280-283,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства продовльчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації з розвитку рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області ( ЄДРПОУ 41157495, місцезнаходження: 69600, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 235) до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних рибному господарству, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави Україна 56627 (п`ятдесят шість тисяч шістсот двадцять сім) гривень 00 копійок збитків, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок: UA358999980333129331000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл/ ТГ м. Запоріжжя/24062100, код ЄДРПОУ: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства продовльчих програм в особі Управління Державного агентства меліорації з розвитку рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.А. Ширіна