Рішення

від 24.09.2024 по справі 451/1159/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 451/1159/24

Провадження № 2/451/414/24

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

24 вересня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретар судового засідання Федорук І.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/1159/24 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції учасників процесу

23 серпня 2024 року адвокат Фрей Андріан Васильович в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Лопатинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нивиці Радехівського району Львівської області, померла у віці 89 року, прабаба позивача - ОСОБА_2 про що зроблено відповідний актовий запис №27 та підтверджує Свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 виданим 16 грудня 2002 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівській області. ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нивиці Радехівського району Львівської області, помер у віці 80 років, дідо позивача - ОСОБА_3 про що зроблено відповідний актовий запис №7 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданий 21 липня 2014 року виконавчим комітетом Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Буськ Буського району Львівської області, помер у віці 54 роки, батько позивача - ОСОБА_4 про що зроблено відповідний актовий запис №20 та підтверджується повторним Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим повторно 12 вересня 2013 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівській області. Спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_2 є її правнучка - ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання із ОСОБА_3 , який в свою чергу прийняв спадщину від своєї мами ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та розпорядження спадковим майном. Однак, позивач (спадкоємець) - ОСОБА_1 не змогла переоформити спадщину після смерті ОСОБА_2 , своєї прабаби, а саме переоформити право власності на земельну ділянку площею 2,1332 гектарів, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на, серії IV-ЛВ №058371, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 жовтня 2001 року за №16483, оскільки, нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальних дій. Відсутність правовстановлюючих документів, унеможливлює реалізацію майнових прав позивача, як спадкоємця у позасудовому порядку, а тому вона вимушена звернутися з позовом до суду (а. с. 3 - 15).

Відповідач Лопатинська селищна рада Червоноградського району Львівської області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суд своєю ухвалою від 23 серпня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а. с. 1 - 2).

Ухвалою від 10 вересня 2024 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 61).

Представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а. с. 60).

Представник відповідача Лопатинської селищної ради в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, просив вирішити справу відповідно до Закону (а. с. 59).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

Установлені судом фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нивиці Радехівського району Львівської області, померла у віці 89 року , прабаба позивача - ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №27 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим 16 грудня 2002 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівській області (а. с. 25).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нивиці Радехівського району Львівської області, помер у віці 80 років, дідо позивача ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №7 та підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданий 21 липня 2014 року виконавчим комітетом Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області (а. с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Буськ Буського району Львівської області, помер у віці 54 роки, батько позивача - ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №20 та підтверджується повторним Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим повторно 12 вересня 2013 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівській області (а. с. 24).

Відповідно до Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_5 виданого 08 жовтня 1983 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Трійця, Радехівського району, Львівської області. Батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_7 (а. с. 21).

Згідно із Свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_6 , виданим 26 жовтня 2008 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 26.10.2008, актовий запис №5, прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 » (а. с. 23).

Як видно зі Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_7 , виданого 23 серпня 1963 року Нивицькою сільською радою Бродівського району Львівської області, видно, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Нивиці, Радехівського району, Львівської області. Батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_10 (а. с. 22).

Із Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_8 , виданого 26 жовтня 1979 року Нивицькою сільською радою Радехівського району Львівської області, видно, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Нивиці, Радехівського району, Львівської області. Батько - ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_2 (а. с. 20).

Відповідно до довідки № 06/38-516 від 11.03.2024, виданої Лопатинською селищною радою Червоноградського району Львівської області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який вступив у володіння та користування спадковим майном (а. с. 31).

Згідно з довідкою №382 від 13.09.2023, виданою Нивицьким старостинським округом Червоноградського району Львівської області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 32).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75388094 від 11.01.2024, виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 - не заводилися та не видавалися, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 29).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75387711 від 11.01.2024, виданою Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , - не заводилися та не видавалися, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 27).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75387601 від 11.01.2024, виданої Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області, видно, що спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 - не заводилися та не видавалися, тобто за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а. с. 28).

Як видно з довідки №383 від 13.09.2023, виданої Лопатинською селищною Радою Червоноградського району Львівської області, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 про в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована онучка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_12 (а. с. 30).

16 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Медведюк З.С. з заявою для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 . Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю доказів родинних відносин попереднього спадкодавця зі спадкоємцем (а. с. 44 - 45).

Відмова нотаріуса унеможливлює реалізацію майнових прав позивачки, як спадкоємця, у позасудовому порядку, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися з позовом до суду, разом з тим суд констатує, що померла спадкодавець ОСОБА_2 була прабабцею ОСОБА_1 відповідно до вище зазначених документів.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді такого майна, зокрема: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,1332 га, що розташована на території Нивицької сільської ради Радехівського району Львівської області та належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю, серїї ІV-ЛВ №058371, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10 жовтня 2001 року за № 16483 (а. с. 33 - 34).

Відповідно до Плану зовнішніх меж земельної ділянки Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ № 058371 видно, що ОСОБА_2 було передано у приватну власність наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка загальною площею 0,9544 га, кадастровий номер: 4623982800:06:000:0371;

- земельна ділянка загальною площею 0,6007(0,5955) га, кадастровий номер: 4623982800:06:000:1991;

- земельна ділянка загальною площею 0,5781 га, кадастровий номер: 4623982800:08:000:0052.

Відповідно до довідки уточнення з витягу про земельну ділянку, при відновленні меж земельної ділянки 4623982800:06:000:1991, площею 0,6007 га на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розроблялася ФОП ОСОБА_12 03.09.2019 в результаті уточнених розрахунків площа земельної ділянки змінилася: з 0,6007 га на 0,5955 га (значення внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельної ділянки не змінилися) (а. с. 37).

Відповідно до списку громадян, що додається до рішення Нивицької сільської ради Львівської області, в переліку осіб у списку зазначено - ОСОБА_2 , якій був виданий державний акт на право власності на землю (а. с. 35 - 36).

На підставі Інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2024 земельній ділянці, загальною площею 0,9544 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нивицької сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623982800:06:000:0371. Нормативно - грошова оцінка даної земельної ділянки становить - 2930,38 грн. Власник земельної ділянки - ОСОБА_2 (а. с. 38 - 39).

З Інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2024 видно, що земельній ділянці, загальною площею 0,5955 (0,6007) га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нивицької сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623982800:06:000:1991. Нормативно - грошова оцінка даної земельної ділянки становить - 14751,84 грн. Власник земельної ділянки - ОСОБА_2 (а. с. 40 - 41).

Як видно з інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.08.2024 земельній ділянці загальною площею 0,5781 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Нивицької сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області присвоєно кадастровий номер 4623982800:08:000:0052. Нормативно - грошова оцінка даної земельної ділянки становить - 20788,26 грн. Власник земельної ділянки - ОСОБА_2 (а. с. 42 - 43).

Відповідно до вищезазначеного загальна оцінка земельних ділянок згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії IV-ЛВ №058371 від 10.10.2001 року, становить 38 470,48 грн.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Позиція суду

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Норми права, які застосував суд, та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, суд застосовує норми Цивільного кодексу України (ЦК України) та Цивільного кодексу Української РСР (ЦК УРСР).

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникало відповідно до норм ст. 529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року (набрання чинності ЦК України), застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Таким чином, на спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 , поширюються норми ЦК УРСР, оскільки спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року.

На підставі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

З огляду на ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17.

Як видно з довідки №06/38-516 від 11.03.2024, виданої Лопатинською селищною радою, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , проживала у будинку АДРЕСА_1 , із померлою проживав та був зареєстрований син ОСОБА_3 (а. с. 31).

Таким чином, ОСОБА_3 , відповідно до вказаної вище норми ст. 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину в рівних частинах після його смерті як спадкоємець першої черги, вступивши у фактичне володіння та управління спадковим майном.

На спадкові правовідносини після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , поширюються норми ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У розумінні ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийнята спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Зважаючи на встановлені обставини справи, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, яка вважається такою, що прийняла спадщину після смерті діда на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час її відкриття постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 (своїм дідом), та не заявляла про відмову від спадщини. Докази про інших спадкоємців за законом, які прийняли спадщину або претендують на неї, в матеріалах справи відсутні.

Як зазначив ВС КЦС у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, є звернення сторони до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

За правилами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст. 81, 131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, суд дійшов висновку, що позовні вимоги сторони позивача про визнання права власності на спадкове майно є законними та обґрунтованими і, відповідно такі потрібно задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат

У зв`язку з клопотанням позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76 - 78, 80 - 82, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 315, 354 ЦПК України; на підставі ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; ст. 524, 525, 526, 529, 549, 554 ЦК УРСР; ст. 81, 131 ЗК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв в свою чергу спадщину шляхом вступу у володіння і користування майном після смерті своєї мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій вони належали на праві приватної власності згідно із Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІV-ЛВ № 058371, виданим відповідно до Рішення ХІІ сесії ІІІ - го демократичного скликання Нивицької сільської ради від 13 серпня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16483, а саме:

- земельна ділянка загальною площею 0,9544 га, кадастровий номер: 4623982800:06:000:0371;

- земельна ділянка загальною площею 0,5955 га, кадастровий номер: 4623982800:06:000:1991;

- земельна ділянка загальною площею 0,5781 га, кадастровий номер: 4623982800:08:000:0052.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники у справі

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_9 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Фрей Андріан Васильович, юридична адреса: Львівська область, Червоноградський район, місто Радехів, проспект Відродження, 14.

Відповідач: Лопатинська селищна рада, ЄДРПОУ: 04369819, адреса місцезнаходження: 80261, Львівська область, Червоноградський район, селище Лопатин, вулиця Центральна, 15А.

Головуючий суддяО. Семенишин

Рішення суду виготовлене у нарадчій кімнаті 24 вересня 2024 року.