Ухвала

від 20.09.2024 по справі 149/691/20

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/691/20

Ухвала

Іменем України

20 вересня 2024 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Вінницької області, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019р. стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2023 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019р. стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, передано на розгляд судді ОСОБА_7 , який своєю ухвалою від 27.02.2023 року, призначив його до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 26.09.2023 року, кримінальне провадження призначене до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

З цього часу, кримінальне провадження неодноразово призначалося до судового розгляду, зокрема на 04.10.2023р., 31.10.2023р., 05.12.2023р., 18.01.2024р., 13.03.2024р., 11.04.2024р., 29.04.2024р., 27.05.2024р., 27.06.2024р., 12.08.2024р. та 20.09.2024р.

Частиною 1 статті 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно приписів частини 3 статті 23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до частини 2 статті 327 КПК України, прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 11.08.2020 року в справі №288/113/15-к, суд не має вживати активних дій для забезпечення явки свідків обвинувачення, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності та неупередженості суду, відображеної, зокрема у частині 6 статті 22 КПК України.

Суд, з метою сприяння стороні обвинувачення у забезпеченні явки свідків обвинувачення у судове засідання, неодноразово здійснював судовий виклик свідків обвинувачення, однак свідок ОСОБА_8 на неодноразові виклики суду в судове засідання на не з`явився, про поважні причин свого неприбуття суд не повідомили.

Окрім цього, за клопотанням сторони обвинувачення, ухвалами суду від 27.06.2024р. та 12.08.2024р. до свідків, які не з`явилися в судове засідання, застосовувався привід, з покладенням на прокурора контролю за її виконанням, та одночасно роз`ясненням положень частини 3 статті 23 КПК України, згідно якої, обов`язок щодо забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення лежить виключно на стороні обвинувачення.

Не зважаючи на створення судом необхідних умов для проведення допиту свідків обвинувачення, з восьми осіб, які зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні в якості свідків обвинувачення, та на допиті яких наполягав прокурор, останнім протягом тривалого часу не забезпечується явка свідка ОСОБА_8 в судове засідання для його допиту, що призводить до неодноразових відкладень судових засідань та до затягування розгляду справи, а відтак не дозволяє суду завершити допит свідка обвинувачення та перейти до наступної стадії судового розгляду.

За частиною першою статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дана норма імплементована в національне законодавство та закріплена в частині першій статті 21 КПК України.

Згідно частини першої статті 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 28 КПК України, розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

За частиною п`ятою статті 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Забезпечення проведення судового провадження у розумні строки покладається на суд (частина друга статті 28 КПК України).

Згідно пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (частини перша, друга статті 114 КПК України).

Виходячи з положень кримінально-процесуального закону, враховуючи тривалий час перебування даної справи в провадженні суду, зокрема через недотримання стороною обвинувачення вимог ст.ст.23, 327 КПК України, усвідомлюючи особисту відповідальність, з метою вжиття всіх необхідних заходів відносно неухильного дотримання процесуальних строків та не порушення прав учасників провадження щодо справедливого розгляду та вирішення справи в розумні строки, уникнення обставин, які негативно впливають на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади, суд вважає за необхідне встановити стороні обвинувачення граничний строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме забезпечити присутність свідка обвинувачення ОСОБА_8 для його допиту в судовому засіданні о 10:00год. 18 жовтня 2024 року.

Суд звертає увагу, що вчинення відповідних процесуальних дій стороною обвинувачення є правом, а не обов`язком. Однак, визнання судом строку для їх вчинення означає, що після завершення таких строків, вважатиметься, що прокурором були реалізовані відповідні процесуальні права та обов`язки незалежно від того, вчиненні ним зазначені процесуальні дії, чи ні.

Беручи до уваги факт того, що ухвала суду про привід свідка від 12.08.2024р., яка була надіслана для виконання на офіційну електронну адресу Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області при супровідному листі за вих.№ЕП-2160/24-вих. від 20.08.2024р. органом поліції не виконана, письмових пояснень стосовно причин її невиконання на адресу суду не надійшло, суд приходить висновку щодо необхідності застосування повторного приводу з метою сприяння прокурору в забезпеченні присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Крім цього, виникла необхідність у витребуванні інформації щодо можливого перетину ним державного кордону України.

Відповідно до статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних, регулюються Законом України «Про захист персональних даних».

Персональні дані згідно положень статті 2 «Про захист персональних даних», це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

За рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, інформація про персональні дані особи та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до статей 2, 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України наділена повноваженнями щодо здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №472 від 25.06.2007 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.07.2007 року №765/14032, затверджено Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України».

Згідно пунктів 1, 2 статті 21 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу є конфіденційною, тому є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 23 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2007 року № 472, інформація з Бази даних осіб надається у формі витягів безкоштовно, зокрема, на письмову вимогу суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації (станом на дату винесення цієї ухвали) щодо перетину свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцем, громадянином України, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 державного кордону України, в період з 25.03.2019р. по даний час, із зазначенням дати такого перетину, країни, до якої виїхав та дати повернення, якщо останній повертався до України.

Керуючись ст.ст.23, 327, 369-372, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Встановити граничний строк стороні обвинувачення для виконання нею вимог статей 23, 327 КПК України, а саме забезпечення прибуття свідка обвинувачення ОСОБА_8 , для його допиту під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000456 від 04.12.2019р. стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, в судове засідання Калинівського районного суду Вінницької області на 10год. 00хв. 18 жовтня 2024 року.

З метою сприянн стороні обвинувачення у забезпеченні явки зазначеної особи, секретарю судового засідання невідкладно виписати та надати прокурору судову повістку на ім`я свідка ОСОБА_8 про його виклик у судове засідання, призначене на 10год.00хв. 18 жовтня 2024 ряоку, для її вручення останньому.

Звернути увагу сторони обвинувачення на те, що розписку про вручення судової повістки на ім`я свідка ОСОБА_8 про його виклик у судове засідання, призначене на 10год.00хв. 18 жовтня 2024 року, необхідно повернути на адресу суду.

Роз`яснити стороні обвинувачення, що у разі незабезпечення явки свідка ОСОБА_9 до Калинівського районного суду Вінницької області - 18 жовтня 2024 року на 10год.00хв., суд визнає допит вказаної особи під час розгляду цього кримінального провадження неможливим, через незабезпечення його прибуття внаслідок недотримання прокурором вимог статей 23, 327 КПК України.

Копію вказаної ухвали разом із судовою повісткою невідкладно надіслати на адресу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області.

Одночасно застосувати привід до свідка ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 063-652-83-78, в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області, за адресою: Вінницька область, місто Калинівка, вулиця В.Нестерчука, будинок №70, - 18 жовтня 2024 року на 10год.00хв.

Відповідно до вимог ч.1 ст.140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Роз`яснити, що згідно вимог ч.3 ст.143 КПК України, особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов`язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу. У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.

Виконання приводу доручити Хмільницькому РВП ГУНП у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали про здійснення приводу покласти на прокурора, роз`яснивши, що відповідно до ч.3 ст.23 КПК України, обов`язок щодо забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення лежить виключно на стороні обвинувачення.

Про причини неможливості виконання приводу, завчасно проінформувати Калинівський районний суд Вінницької області.

У разі неможливості здійснення приводу, відповідно до ч.4 ст.143 КПК України, особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.

Витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію (станом на дату винесення цієї ухвали) щодо перетину свідком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцем, громадянином України, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 державного кордону України, в період з 25.03.2019р. по даний час, із зазначенням дати такого перетину, країни, до якої виїхав та дати повернення, якщо останній повертався до України.

По справі оголосити перерву до 18 жовтня 2024 року.

Дана ухвала згідно вимог частини 2 статті 21 КПК України, частин 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання ухвали має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Суддя