Рішення

від 23.09.2024 по справі 489/5594/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

23.09.2024

Справа №489/5594/24

Провадження №2/489/2078/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Друга миколаївська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту прийняття спадщини

встановив.

Позивачка, через свого представника адвоката Чуприна І.О., звернулася до суду з позовом, яким просила: встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 як дружина і єдина спадкоємиця першої черги, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її баба ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав на підставі ухвали від 27.01.1955 Народного суду 3-ї ділянки Сталінського районного суду, справа № 2-38 чоловіку ОСОБА_2 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На запит Другої миколаївської державної нотаріальної контори до Державного нотаріального архіву Миколаївської області надано відповідь, з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. В матеріалах спадкової справи ОСОБА_2 , міститься інформація Державного архіву Миколаївської області про відсутність відомостей про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_5 ). Вказана обставина відбулася через те, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено в 1930-х роках, точне місце укладення шлюбу невідоме. Крім того, на той час м. Миколаїв перебувало у складі Одеської області (Миколаївська область заснована 22 вересня 1937). Під час Другої світової війни (1939-1945) м. Миколаїв, перебувало в окупації до 28 березня 1944. За вказаний період більшість архівів знищено або вивезено, тому архівний запис ОСОБА_5 не зберігся. Під час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у шлюбі, у них народилося четверо дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були зареєстровані та проживали разом до часу своєї смерті, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записами в будинковій книзі. Згідно повідомлення з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, відсутні відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також те, що картотека реєстраційного обліку осіб за адресою: АДРЕСА_1 до департаменту не передавалася. З виписки із свідоцтва про народження, що зареєстровано у відділі ЗАЦС Естонії, переклад з естонської мови на українську, батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_12 помер. Згідно з архівної копії Державного архіву Миколаївської області, наявний актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , батьками якого є: мати ОСОБА_13 , батьком ОСОБА_14 . 20 травня 1944 року позивачка звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б заявляли свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_15 , або які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає. Оскільки батько позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то за таких обставин позивачка є спадкоємицею за право представлення після смерті бабусі ОСОБА_2 .

Від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначає, що позивачка не надала достатньої кількості документів, що підтверджують факт проживання спадкодавця за останнім місцем проживання, зокрема, архівні записи про реєстрацію місця проживання ОСОБА_13 , що перешкоджає встановленню точного місця проживання спадкоємця, а також документи, що підтверджують прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 ..

Ухвалою суду від 05.08.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін,на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Ухвали від 27.01.1955 (справа № 2-38) Народного суду Сталінського району м. Миколаєва, зареєстрованого в ММБТІ 29.03.1956 за реєстровим № 6642.

Позивач зазначає, що з померлим у шлюбі перебувала ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як постійно проживала з останнім на момент його смерті. ОСОБА_2 є бабусею позивача та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . оскільки вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, після її смерті відкрилась спадщина на вказаний будинок а позивачка як онука має право на спадкування за правом представлення. У зв`язку з відсутністю достатньої кількості документів на підтвердження факту прийняття спадщини її бабусею після смерті її чоловіка, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено право на звернення дот суду за встановленням факту родинних відносин та прийняття спадщини.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідност. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав позивача.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Відповідно до п.2Постанови ПленумуВерховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно положень ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачка зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, проте, докази на підтвердження зазначеного не збереглися.

Вказане підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 02.01.2024 за № 00042966214.

Також, вказана обставина відбулася через те, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено в 1930-х роках, точне місце укладення шлюбу невідоме. Крім того, на той час м. Миколаїв перебувало у складі Одеської області (миколаївська область була заснована 22 вересня 1937), під час Другої світової війни (1939-1945) м. Миколаїв перебувало в окупації третього рейху з 17 липня 1941 до звільнення з окупації 28 березня 1944. За вказаний період більшість архівів було знищено або вивезено, тому архівний запис про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_5 ) не зберігся.

Позивачка зазначає, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у них народилося четверо дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були зареєстровані та проживали разом до часу своєї смерті, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записами в будинковій книзі.

Згідно архівної копії Державного архіву Миколаївської області, наявний актовий запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , батьками якого є: мати ОСОБА_13 , батько ОСОБА_3 .

З виписки зі свідоцтва про народження, що зареєстровано у відділі ЗАЦС Естонії, здійсненого переклад з естонської мови на українську мову від 09.09.2021 (довідка № 49-2021/15534), вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_16 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Як вбачається з листа Державного нотаріального архіву Миколаївської області від 23.10.2023 за вих. № 1088/01-021-1, за результатами перевірки Алфавітних книг обліку та реєстрації спадкових справ за період з 1979 по 2000 рік включно, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилася.

Так як Спадковий реєстр створено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», відповідно до інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74228361, згідно якої спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Як вбачається з листа Державного нотаріального архіву Миколаївської області від 30.08.2024 за вих. № 1007/01-21-2, за результатами перевірки Алфавітних книг обліку та реєстрації спадкових справ за період з 1979 по 2011 рік та Книг обліку реєстрації спадкових справ за період з 1979 по 2011 рік включно Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, які знаходяться на зберіганні в архіві, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилася; згідно Алфавітних книг обліку спадкових справ за період з 2000 по 2008 роки включно та Книг обліку реєстрації спадкових справ за період з 2000 по 2008 включно (до 1989 року оформленням спадщини в м. Миколаєві займалась Перша миколаївська державна нотаріальна контора; алфавітні книги обліку спадкових справ та книги обліку реєстрації спадкових справ Другої миколаївської державної нотаріальної контори за 1990-1999 роки на зберігання до Державного нотаріального архіву Миколаївської області не передавалися) Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, які знаходяться на зберіганні в архіві, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованої 30.08.2024, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Позивачка в позові зазначає, що оскільки її батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а його мати (бабуся позивачки) ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то за таких обставин позивачка є спадкоємицею за право представлення після смерті бабусі ОСОБА_2 .

20 травня 1994, у строк, встановлений ст.. 549 ЦК РСРС (що діяв на той час), ОСОБА_1 звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка вказує, що інших спадкоємців, які б заявляли свої права на спадкове майно після смерті ОСОБА_15 , або які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Постановою державного нотаріуса Другої миколаївської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Герасименко А.В. від 05.01.2024 за вих. № 08/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у звязку з тим, що останній потрібно встановити родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та родинні відносини, місце відкриття спадщини та коло спадкоємців, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини (фактично прийняли спадщину).

Згідно повідомлення з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, відсутні відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також те, що картотека реєстраційного обліку осіб за адресою: АДРЕСА_1 до департаменту не передавалася.

З виписки з домової книги вбачається, що ОСОБА_3 ; діти: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ; ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття із зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 22.08.2023 за вих. № 23077-000635302-037-05, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 11 лютого 1971 по теперішній час.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , вбачається, що останні багато років знають усю сім`ю ОСОБА_25 . Знають що ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_26 , вони все життя разом мешкали в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_15 є рідною ОСОБА_27 .

Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності підтверджують факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем, відповідно вимога щодо встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про встановлення факту, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 як дружина і єдина спадкоємиця першої черги, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , слід зазначити наступне.

За змістом частин четвертої та п`ятої Прикінцевих та перехідних положень ЦКУкраїни 2004 рокувідносини спадкування регулюються нормамиЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються нормиЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статей524,529 ЦК Української РСРспадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК Української РСР).

Згідно зі статтями549,554 ЦК Української РСРспадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті528та534цьогоКодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 747/467/18 (провадження № 61-6910св19) зазначено, що: «… під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, необхідно розуміти різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем».

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 559/4056/13-ц (провадження № 61-3745св23), з посиланням на постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2020 року в справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19) зазначено, що: «згідно з частинами першою, другоюстатті 549 ЦК УРСРспадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. За змістомстатті 553 ЦК УРСРвважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). З урахуванням змістустатті 76 ЦПК Україниприйняття спадщини шляхом вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5(в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього».

З урахуванням наведеного, прийняття спадщини може бути підтверджено діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать про те, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном або подали державній нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження».

Матеріали справи (документи, показання свідків) свідчать про те, що у спадковому будинку АДРЕСА_2 проживали та були зареєстровані всі померлі спадкоємці. Цей факт іншими доказами в суді не спростовано. Єдиним спадкоємцем після смерті своєї бабусі, є позивачка, яка звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 672/519/22 (провадження № 61-10750св23).

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Друга миколаївська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту прийняття спадщини задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є рідною онукою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дружина і єдина спадкоємиця першої черги, що постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Третя особа: Друга миколаївська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 46/1.

Повний текст судового рішення складено «23» вересня 2024

Суддя Н.О. Рум`янцева