Рішення

від 19.09.2024 по справі 766/25511/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/25511/19

н/п 2/766/611/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Херсонської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Друга Херсонська державна нотаріальна контора про визнання права власності,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтувала тим, що будинок за адресою АДРЕСА_1 , у якому проживає позивач, належав на праві власності її батькові ОСОБА_3 . На момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 при фактичному володінні будинком, ОСОБА_3 не оформив документів на право власності на будинок. Пізніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивача, яка мала б оформити спадщину за померлим чоловіком, проте теж не оформила документів на право власності на будинок. На момент смерті батьків 1995 та 1997 року ОСОБА_2 фактично проживала з батьками за вказаною адресою. Проте, на день смерті батьків і по теперішній час позивач зареєстрована в с.Музиківка Білозерського району. Окрім того, батьки ОСОБА_2 не зареєстрували право власності на належний їм житловий будинок, і лише у 2005 році позивач, як спадкоємиця, яка фактично прийняла спадщину, оформила у Степанівській сільській раді свідоцтво про право власності на ім`я свого батька. У липні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину, проте отримала роз`яснення про те, що нею пропущений строк для прийняття спадщини. Окрім того, позивач вже більше як 20 років відкрито володіє належним їй спадковим майном. Через неможливість оформити належним чином право власності на фактично належне позивачу ще з 1997 року спадкове майно, змушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.01.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Степанівську сільську раду.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року за клопотанням представника позивача замінено відповідачів Степанівську сільську раду та Виконавчий комітет Степанівської сільської ради на Херсонську міську раду.

Ухвалою суду від 03.03.2021 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року за клопотанням позивача витребувано докази.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність її представника ОСОБА_1 , позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача - Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Другої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ст.ст.79 і 80 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що згідно актового запису про укладення шлюбу №29, зробленого 11.05.1974 року Чорнобаївською сільською радою Білозерського району Херсонської області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11.05.1974 року укладено шлюб. Після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_5 ».

Згідно актового запису про народження №67, складеного 11.05.1974 року Чорнобаївською сільською радою Білозерського району Херсонської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Згідно актового запису про смерть №91, зробленого 18.12.1995 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно актового запису про смерть №19, складеного 10.03.1997 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в с.Музиківка Білозерського району.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 28.02.2005 року, виданого Степанівською сільською радою, житловий будинок АДРЕСА_1 ) на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , на підставі рішення Степанівської сільської ради від 28.10.2004 року №39, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №194551680 від 23.12.2019 року.

Листом Другої Херсонської державної нотаріальної контори від 13.07.2019 року, на звернення ОСОБА_2 з заявою про оформлення свідоцтва про право на спадщину та видачі про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснено про те, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно інформативної довідки зі Спадкового реєстру №56958324 від 23.07.2019 року, виданої Другою Херсонською державною нотаріальною конторою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася.

Відповідно до довідки від 23.09.2019 року №02.14/221, виданої Виконавчим комітетом Степанівської сільської ради повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 а/з №91 від 18.12.1995 року, складений Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, його дружина ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 а/з №19 від 10.03.1997 року, складений Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, на день смерті проживали разом зі своєю донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даною адресою.

Згідно довідки від 10.12.2019 року №02.14/281, виданої Виконавчим комітетом Степанівської сільської ради вбачаться, що заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після своїх батьків ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 а/з №91 від 18.12.1995 року, складений Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона) та ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 а/з №19 від 10.03.1997 року, складений Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона) на даний час проживає за даною адресою, а також на день смерті проживала разом з ними.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

У відповідності до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З огляду на те, що позивачка є спадкоємцем за законом, яка вступила в управління спадковим майно, прийняла спадщину в силу вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов`язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця).

Отже, із матеріалів справи слідує те, що спадкодавець та позивачка проживали разом за однією адресою на момент відкриття спадщини, а тому позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину в розумінні положень ч. 1 ст. 548, ст. 549 ЦК УРСР (яка була чинною на момент відкриття спадщини).

Таким чином, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на вказаний житловий будинок.

Керуючись ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 1216, 1268 ЦК України, ст. ст.2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Херсонської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Друга Херсонська державна нотаріальна контора про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан