Рішення

від 23.09.2024 по справі 523/4448/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4448/24

Провадження №2/523/3032/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Славинського А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4» про стягнення вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в розмірі 173490,49грн., а також витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10882,80грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що її було звільнено з посади голови правління ОСБББ «Остров-4» на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України. Втім, після припинення трудового договору відповідач не здійснив виплати вихідної допомоги, передбаченої ст.44 КЗпП України, у розмірі шестимісячного середнього заробітку. Надавши відповідні розрахунку, позивач просить задовольнити позовні вимоги. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

ОСББ «Остров-4» не погоджуючись з позовними вимогами направило до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що дії позивачки, яка була головою ОСББ призвели до припинення її повноважень, що було пов`язане із створенням нею заборгованостей у ОСББ, відсутністю належного обслуговування комунікацій, насосів, пожежної системи. Позивачка не повертає технічні документи, які стосуються діяльності ОСББ, не надала жодного фінансового документу членам ревізійної комісії. Позивачкою невірно зазначено дату її звільнення. Крім того, позивачкою наведений неправильний розрахунок середнього заробітку, зокрема замість застосування п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 (далі за текстом Порядок), нею був проведений розрахунок за абзацом 4 п.2 розділу ІІ Порядку, що призвело до неправильного розрахунку. Також на думку представника ОСОБА_2 не зверталась до ОСББ з вимогою про проведення з нею розрахунку, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів.

Ухвалою судді від 19.03.2024р. було відкрито провадження у справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

12.04.2024р. надійшов відзив на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача, представника відповідача.

ОСОБА_2 в судове засіданні не з`явилась. Її представника направила до суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляду справи за їх відсутність.

Представник відповідача посилаючись на обставини викладені у відзиві просить відмовити у задоволені позовних вимог, розглянувши справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_2 обіймала посаду голови правління ОСББ «Остров-4» з 10.09.2020р.

Наказом голови правління ОСББ «Остров-4» №1 від 05.02.2024р. були припинені повноваження ОСОБА_2 з 06.02.2024р., як посадової особи, на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України.

На час звільнення з ОСОБА_2 не було проведено розрахунку у вигляді вихідної допомоги, що і є предметом дослідження у даній цивільній справі.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.233 КЗпП України у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Підставами припинення трудового договору згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Предметом розгляду у цій справі є питання виплати вихідної допомоги (передбаченої нормами статті 44 КЗпП України) при звільненні з підстав припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

За припасами статті 44 КЗпП України перебачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Чинне національне законодавство закріплює правові гарантії дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему установлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов`язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, спрямованих на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.

Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з не залежних від працівника обставин.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, що виплачуються працівникові при звільненні, оскільки її розмір не пов`язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Тобто основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.

Отже, пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, передбачає таку додаткову підставу розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників за певних умов, як припинення повноважень посадових осіб. Водночас норми статті 44 КЗпП України визначають, що в разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

У цій справі встановлено, що ОСОБА_2 з 06.02.2024р. була звільнена із займаної посади голови правління ОСББ «Остров-4».

З огляду на викладене та з урахуванням основного завдання вихідної допомоги, яким є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи, у ОСОБА_2 виникло право на отримання, а у ОСББ «Остров-4» обов`язок проведення виплати у вигляді вихідної допомоги, розмір якої дорівнює не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

З часу прийняття на роботу та до часу звільнення ОСОБА_2 із займаної посади її щомісячна заробітна плата складала 21510,00грн.

Отже, розмір вихідної допомоги, який підлягає стягненню з ОСББ «Остров-4» на користь позивачки складає 173490,49грн.

Стягуючи вказану вище суму суд виходить з наступного розрахунку, визначеному Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100) - які потрібні для обчислення сум відпускних, відряджень, вихідної допомоги тощо.

Згідно представлених з боку позивача відомостей за останні два місяці, що передували її звільненню вона отримала заробітну плату за грудень 2023р. 21510,00грн., січень 2024р. 21510,00грн. У грудні 2023р. та січні 2024р. було 62 календарних дня, а не 61 день, як зазначено у позивачки у наданому нею у позовній заяві розрахунку.

Розмір середньоденного заробітку в такому випадку склав 693,87грн. (21510,00грн. + 21510,00грн. : 62 календарних дня).

Кількість робочих днів за грудень 2023р., та січень 2024р. склало 43 дня. Отже, розмір середньомісячного заробітку слід розраховувати шляхом множення кількості робочих днів (43) на суму середньоденного заробітку (693,87грн.), що складає 29836,41грн. Відтак, шість середніх зарплат складає 179018,46грн.

В той же час, з урахуванням принципів змагальності та деспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, тобто стягненню підлягає сума зазначена позивачкою у позові, а саме 173490,49грн.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача про неможливість проведення нарахування вихідної допомоги ОСОБА_2 внаслідок її недбалих дій під час обіймання нею посади, так як такі не мають правового значення в силу виниклих між ними спірних відносин.

Також є безпідставні посилання представника на проведення розрахунку середнього заробітку на підставі п.2 розділу ІІ Порядку, оскільки вказаним пунктом врегульовано питання обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. В тойде часобчислення розрахунку середнього заробітку вихідної допомоги регламентовано абзацом 4 п.2 розділу ІІ Порядку на підставі якого і був проведений розрахунок позивачкою та судом.

Посилання представника на те, що ОСОБА_2 не зверталась до ОСББ із заявою про проведення виплати вихідної допомоги також не заслуговують на увагу принаймні того, що позивачка звернулась безпосередньо до суду з такою вимогою, а відтак у ОСББ було достатньо часу на проведення такого розрахунку в добровільному порядку.

В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути несплачений судовий збір в розмірі 1734,90грн., як за вимогу майнового характеру.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В обґрунтування понесених судових витрат позивачкою суду надано угоду про надання правничої допомоги, укладену між нею та адвокатом Клименко А.А. від 08.02.2024р., розрахунок суми правничої допомоги на суму 10882,80грн., акт приймання наданих послуг від 26.02.2024р.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В порушення вказаної вище норми процесуального права суду з боку відповідача не надано жодного вмотивованого клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути 10882,80грн. правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12,13,76,137,141,259,263-265,268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4» про стягнення вихідної допомоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 173490,49грн., утримавши та перерахувавши обов`язкові податки та збори.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4» на користь ОСОБА_1 правничу допомогу в розмірі 10882,80грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4» на користь держави судовий збір в розмірі 1734,90грн.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Остров-4», код ЄДРПОУ №39738673, місцезнаходження, м. Одеса, вул. Марсельська, 46/3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23 вересня 2024р.

Суддя