Ухвала

від 24.09.2024 по справі 303/7596/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2024 року м. Мукачево Справа №303/7596/24

2/303/1541/24

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІННОВАЦІЯ»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУДІННОВАЦІЯ» звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

З 16 по 20 вересня 2024 року (включно) суддя перебував на лікарняному.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини другої статті 175 Цивільного процесуального кодексуУкраїни позовназаява подаєтьсядо судув письмовійформі іпідписується позивачемабо йогопредставником,або іншоюособою,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншоїособи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч.1 та ч. 3ст.58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом ч. 1ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, фактичний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) зауважила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону,статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (пункт 25).

Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18).

Як вбачається з фактичного аналізу позовних матеріалів, позовну заяву підписано головним бухгалтером ТОВ «УКРБУДІННОВАЦІЯ» Дячинською Т.М., однак до такої не додано документу, який би визначав обсяг повноважень такої особи, в тому числі щодо підписання позовної заяви.

Так, позивачем надано суду копію наказу від 26.08.2024 №70/К, зі змісту якого вбачається, що виконання обов`язків директора ТОВ «УКРБУДІННОВАЦІЯ» ОСОБА_2 на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (18 лютого 2027 року) з 26 серпня 2024 покладено на головного бухгалтера ОСОБА_3 , за її згодою, без увільнення від основних посадових обов`язків.

Пуктом 2 зазначеного наказу уповноважено ОСОБА_3 на прийняття рішень та підписання наказів з кадрових питань та інших документів пов`язаних з прийняттям, звільненням і трудовою діяльністю працівників; підписання фінансових, організаційно-розпорядчих документів, бухгалтерської та податкової звітності.

Таким чином, до позовної заяви не додано документу, який би засвідчував можливість ОСОБА_3 діяти від імені позивача за правилами самопредставництва в суді. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву підписала особа, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва юридичної особи, тобто вона не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом позивача чи укладеним із останнім трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача.

Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 185 Цивільного процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.

4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кость