Рішення

від 22.07.2024 по справі 333/6924/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6924/23

Провадження № 2/333/537/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., представника позивача адвоката Макаренка В.М., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника адвоката Макаренка Валентина Миколайовича до філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі наказу № 125-к директора філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 01.12.2021 року позивач був прийнятий в порядку переведення з ДП «Крутоярівське лісництво» на посаду лісничого Запорізького лісництва.

Вказане підприємство утворено шляхом реорганізації Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство». 12.07.2023 року позивач звільнений на підставі наказу № 101-к від 12.07.2023 року про звільнення ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КзПП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Підставою винесення наказу про звільнення вказані: пояснювальна записка ОСОБА_2 від 01.05.2023 року; протокол № 3 засідання комісії з проведення службової перевірки за результатами ревізії від 05.06.2023 року; наказ № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани ОСОБА_3 »; акт перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України»; пояснення ОСОБА_4 від 12.07.2023 року за № 2016. Підставою для винесення наказу про звільнення став акт, складений 06.07.2023 року представниками ДП «Ліси України» щодо нібито виявлених порушень на територіях Крутоярівського та Запорізького лісництва. Акт перевірки не містить посилань на конкретні порушення нормативних актів, а містить лише оціночні судження перевіряючих осіб. Крім цього ОСОБА_2 є лісничим Запорізького лісництва. Наказ про звільнення також містить лише посилання на акт, без посилання на конкретні порушення законодавства або факти невиконання посадових обов`язків. Так, в акті перевірки від 06.07.2023 року зафіксовано створення мінералізованих захисних смуг 10 км відповідно до акту-наряду від 08.05.2023 року, і висновки перевіряючих, що це є недоцільним і нібито є порушенням. Разом з тим, відповідно до «Правил пожежної безпеки в лісах України», затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 року № 278, мінералізована смуга є складовою частиною протипожежного бар`єру. Згідно з п. 3.3 цих Правил, з метою зменшення кількості і площі лісових пожеж, їх оперативного виявлення і ліквідації, постійні лісокористувачі зобов`язані створити протипожежні бар`єри в лісі, виконати інші профілактичні заходи на території лісового фонду конкретного лісогосподарського підприємства. Також, до початку пожежонебезпечного періоду кожного року постійні лісокористувачі зобов`язані складати та затверджувати наказом по лісогосподарському підприємству річний план протипожежних заходів. Згідно з Планом на 2023 рік, на території Запорізького лісництва у 2 кварталі 2023 року передбачено влаштування 20 км. мінералізованих смуг. Також, в акті перевірки від 06.07.2023 року в п. 3 встановлено відсутність інвентаризаційних номерів на об`єктах. Актом не визначено, які саме це об`єкти, яка посадова особа є відповідальною за це і не вказано якими засобами це зафіксовано крім акта. У п. 5 акта вказано, що «Відповідно до акту-наряду від 03.05.2023 року № 3 прибирання в ангарах становить 2 871,3 грн. При візуальному огляду виявлено багато залишків хвої новорічних дерев і що прибирання в ангарах не проводилось». Без належної фіксації це також є суб`єктивними висновками перевіряючих без належного підтвердження фактів. Чому саме перевіряючі вирішили, що це саме новорічні дерева, актом не визначено. Також не вказано, яка саме посадова особа є відповідальною за це, і вимоги яких нормативних актів порушені. Пункти 6, 7 акта також містять інформацію, що перевіряючими не виявлені всі плюсові дерева і відсутній доступ до гаражів, що не були передані на баланс підприємства. Акт не містить інформацію про відповідальну за це особу і посилання ким саме не виконані посадові обов`язки. Також в акті вказано, що територія Запорізького розсадника знаходиться в незадовільному стані. Вказане не зафіксоване належним чином і є оціночним судженням перевіряючих. Огляд території не проводився. Крім цього, доступ до деяких ділянок є небезпечним, оскільки там зберігаються вибухонебезпечні предмети, що опинились там внаслідок ракетних обстрілів. Вказане зафіксовано зверненнями до МНС. З цього приводу ОСОБА_2 12.07.2023 року були надані пояснення, які очевидно не були враховані, оскільки 12.07.2023 року був вже винесений наказ про звільнення. Щодо наказу № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани ОСОБА_3 » необхідно вказати наступне. В період з 08.03.2022 року по 01.02.2023 року позивач проходив службу в якості добровольця територіальної оборони. Після повернення до роботи позивачем були виявлені факти незаконних порубок дерев на території Запорізького лісництва. За вказаними фактами були складені відповідні акти огляду місць вчинення правопорушень лісового законодавства, проведено службове розслідування. Службовим розслідуванням встановлено, що виявлені незаконні рубки майстер лісу ОСОБА_5 своєчасно не виявляла і не повідомляла, була звільнена 13.01.2023 року. Незважаючи на відсутність вини ОСОБА_2 , йому наказом від № 124-од від 06.06.2023 року оголошено догану. Крім цього, догану було оголошено поза межами місячного строку, передбаченого ст. 148 КЗпП України. Згідно з довідкою відповідача, заробітна плата позивача в травні-червні 2023 року склала 38 942,4 грн. В цьому періоді було 45 робочих днів. Отже, середньоденна заробітна плата складає 865,38 грн. З дня звільнення до дня звернення з позовом було 22 робочі дні, отже на момент звернення до суду вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 19 038,36 грн., проте просять стягнути суму за період з моменту звільнення по день ухвалення рішення. Орієнтовна сума судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 6000,00 грн. витрат на правову (правничу) допомогу та витрати зі сплати судового збору. Докази понесених судових витрат буде подано суду в межах строків встановлених ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Позивач просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» «Про звільнення ОСОБА_4 » від 12.07.2023 року № 101-к; поновити ОСОБА_2 на посаді лісничого Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; стягнути з філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2023 року по момент винесення рішення судом; стягнути понесені судові витрати.

18.08.2023 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

03.01.2024 року на виконання вимог ухвали суду стороною позивача усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 12.01.2024 відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

01.02.2024 року представником відповідача подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_2 уклав трудовий договір з філією «Запорізьке лісове господарство» Держаного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та працював на посаді лісничого Запорізького лісництва. У п. 1 Акту перевірки фінансового-господарської діяльності філії «Запорізьке лісове господарство ДП «Ліси України» вказано, що «Згідно з дорученням керівництва відділу контролю використання лісового та мисливського господарства здійснено перевірку Запорізького лісового розсадника на предмет його не цільового використання. Проведеною перевіркою встановлено, що на ньому знаходяться культури агрономічного напрямку, такі як: цибуля, кукурудза, кавуни та сорго, що є не типовим та грубим порушенням ведення лісового господарства. Візуальна площа цих культур становить близько 1 га. Зі слів лісничого Запорізького лісництва ОСОБА_2 посадку вищевказаних агротехнічних культур здійснено з його власної ініціативи і за власні кошти». Таким чином, ОСОБА_2 використав землі Запорізького лісового розсадника за нецільовим призначенням, на свій розсуд в особистих цілях, чим порушив: п. ґ ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 55 Земельного кодексу України, п. п 5, 8 ст. 105 Лісового кодексу України; Постанову КМУ № 303 від 01.03.2007 року «Про затвердження Правил відтворення лісів», п. 1.8 розділу 1, п. 2.1 розділу 2 та розділ 5 «Посадової інструкції лісничого». Акт підписаний в тому числі і ОСОБА_2 зауважень, заперечень і пропозицій від нього не надходило, що свідчить про те що він з актом перевірки згоден. ОСОБА_2 зробив хибні висновки, що вищевикладене є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді (догани) звільнення, так як, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

У зазначених матеріалах: пояснювальній записці ОСОБА_2 від 01.05.2023 року, протоколі № 3 засідання комісії з проведення службової перевірки за результатами ревізії від 05.06.2023 року, наказі № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани ОСОБА_3 », акті перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», поясненні ОСОБА_2 від 12.07.2023 року, протоколі № 3 зборів Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства від 12.07.2023 року, міститься лише інформація, щодо проведених перевірок і розгляду цих матеріалів уповноваженими посадовими особами, що стало поводом для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Позивач, щодо наказу № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани ОСОБА_3 », вказав, що він «з 08.03.2022 року по 01.02.2023 року проходив службу в якості добровольця територіальної оборони. Після повернення до роботи ним були виявлені факти незаконних порубок дерев на території Запорізького лісництва. За вказаними фактами були складені відповідні акти огляду місць вчинення правопорушень лісового законодавства. За цими фактами було проведено службове розслідування, яким встановлено, що виявлені незаконні порубки майстер лісу ОСОБА_5 (яка була до речі його підлеглою) своєчасно не виявляла і не повідомляла. ОСОБА_5 була звільнена 13.01.2023 року. Не зважаючи на це, на думку позивача, йому наказом № 124-од від 06.06.2023 року незаконно оголошено догану.» Але, згідно з наказом № 124-од від 06.06.2023 року ОСОБА_2 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за результатами планової та контрольної весняних перевірок, службового розслідування та протоколу № 3 від 05.06.2023 року засідання комісії з проведення службової перевірки за результатами вказаних ревізій, яка встановила, що «п. 1 в Запорізькому лісництві: прийняті 06.02.2023 року майстер лісу ОСОБА_6 та 01.03.2023 року майстер лісу ОСОБА_7 в лютому-березні 2023 року виявили незаконні рубки невстановленими особами, про що були складені відповідні документи. На цих обходах до 19.01.2023 року була закріплена майстер лісу ОСОБА_8 , яка своєчасно не виявляла та не фіксувала невстановлені рубки; п. 1.2 лісничий Запорізького лісництва ОСОБА_9 не організував належним чином роботу майстрів лісу щодо фіксації незаконних рубок, також своєчасно не перезакріпив лісові обходи після звільнення майстра ...», чим не виконав п. п. 2.1, 2.11, 2.13 посадової інструкції лісничого.» Вищевказані факти порушення вимог посадової інструкції були встановлені в ході проведення планової весняної ревізії лісового обходу Запорізького лісництва про що складено Акт № 5 від 28.04.2023 року та Акт № 6 від 28.04.2023 року, які були розглянуті комісією, за результатами складено Протокол № 3 від 05.06.2023 року. Згідно з розрахунками і поясненнями ОСОБА_2 встановлена шкода на суму 10534 528,83 грн. ОСОБА_2 своїм правом на оскарження наказу не скористувався, таким чином погодився з наказом № 124-од, при ознайомленні з яким теж ніяких заперечень не зазначав, про що свідчить його підпис. ОСОБА_2 під підпис ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією, згідно з п. 1.8 розділу 1 якої: «Лісничий у своїй службовій діяльності керується цією посадовою інструкцією, Лісовим кодексом України та підзаконними актами, Положенням про державну лісову охорону України, затвердженими планами робіт, трудовим законодавством, керівними матеріалами, що регламентують діяльність підприємства наказами, розпорядженнями та дорученнями його вищого керівництва.»; згідно з розділом 5 лісничий повинен знати: Лісовий, Земельний кодекси України, КУпАП та інші законодавчі акти України, постанови, розпорядження, накази, методичні рекомендації, нормативи та інші документи, що стосуються виробничо-господарської діяльності: норми та правила охорони праці; норми витрачання сировини та матеріалів, чинні положення про оплату праці: правила внутрішнього трудового розпорядку; ділову українську мову, правила ділового спілкування та етикету; правила і порядок організації заходів щодо забезпечення безпеки діяльності підприємства та відповідного захисту робітників; правила поводження з вогнепальною зброєю та порядок її застосування; основи трудового законодавства. Таким чином, за встановленими в ході засідання комісії з проведення службової перевірки за результатами ревізій, яке зафіксовано протоколом № 3 від 05.06.2023 року, порушеннями посадової інструкції, відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України директором оголошено догану, про що видано наказ № 124-од від 06.06.2023 року; за фактами вказаними в акті перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» від 06.07.2023 року, за наявності діючого дисциплінарного стягнення «догана», відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни, директором було застосовано дисциплінарне стягнення «звільнення» за ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України та видано наказ № 101-к. Позивач вказує на суму судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи у сумі 6000,00 грн. на правову(правничу) допомогу та витрати зі сплати судового збору, але не надав ні договору між ОСОБА_2 та адвокатським бюро на правову(правничу) допомогу. Також не надав касових чеків, приходних касових ордерів ні платіжних квитанцій ані інших доказів понесених витрат, тому просять відмовити.

19.02.2024 року представником позивача адвокатом Макаренко В.М. через систему «Електронний суд» до суду надано відповідь на відзив.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначалося про те, що Акт перевірки фінансово-господарської діяльності від 06.07.2023 року не містить посилань на конкретні порушення нормативних актів, а містить лише оціночні судження перевіряючи осіб. На це у відзиві на позовну заяву відповідач наводить перелік нормативно-правових актів, які не мають відношення до описаних в акті обставин. А саме: п. ґ ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України «Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням»; ст. 55 Земельного Кодексу України «Визначення земель лісогосподарського призначення»; п.п. 5, 8 ст. 105 Лісового Кодексу України «Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; пункти 1.8, 2.1 посадової інструкції лісничого, згідно з якими лісничий повинен знати та користуватись законодавством України. Отже, не може бути обґрунтованим твердження відповідача про те, що якщо ОСОБА_2 підписав вказаний акт і не надав заперечень до нього, то він нібито згоден з викладеними в ньому обставинами. Це не відповідає фактичним обставинам, оскільки за змістом акту неможливо встановити суть порушень та ким ці порушення допущені. Також, щодо наказу № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани ОСОБА_3 » необхідно зазначити, ще цей наказ винесений поза межами місячного строку, передбаченого ст. 148 КЗпП України. Підставою для винесення догани є протокол службового розслідування № 3 від 05.06.2023 року. Розслідування проводилось щодо фактів незаконних рубок, виявлених у лютому-березні 2023 року. Також за цими фактами очевидною є відсутність вини ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.05.2024 року закрито підготовче провадження по зазначеній справі та справу було призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представниквідповідачау судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що дії філії були відповідно до діючого законодавства, звільнення ОСОБА_2 є законним, тому у позові просив відмовити. Також надав суду наказ про створення філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», зазначив, що філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено шляхом її закриття.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України, передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 19.01.2023 року був переведений на посаду лісничого Запорізького лісництва Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», з посади лісничого Запорізького лісництва ДП «Пологівське ЛМГ, правонаступником якого є ДП «Ліси України», з оплатою 8 932,00 грн. з 19.01.2023 року, випробувальний термін три місяці, на підставі наказу № 01-к директора філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 13.01.2023 року (а.с. 62).

На підставі наказу директора філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани» за порушення трудової дисципліни до лісничого ОСОБА_2 застосовано стягнення у вигляді догани (а.с. 76).

Наказом № 101-к від 12.07.2023 року позивача було звільнено з посади лісничого Запорізького лісництва, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків, покладених на нього трудовим договором ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 87).

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормо творення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно з наказом № 124-од від 06.06.2023 року в обґрунтування порушення трудової дисципліни, яка виявилась у невиконанні службових обов`язків відповідач посилається на виявлені факти незаконної рубки лісу невстановленим особами на території Запорізького та Крутоярівського лісництва за результатами планової та контрольної весняних ревізій та на підставі службового розслідування.

20.02.2023 року директором філії «Запорізьке лісове господарство» винесено наказ № 12-лд про проведення весняних планових ревізій лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» (а.с. 65).

На підставі наказу були складені акти планової ревізії № № 5, 6 від 28.04.2023 року, де членом комісії були ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 66-67). В цей же день складено протокол № 1, на якому розглянути результати ревізії та розглянути заходи із усунення виявлених в роботі недоліків, із протоколом ОСОБА_2 був ознайомлений (а.с. 68).

01.05.2023 року ОСОБА_2 на ім`я в.о. директора філії «Запорізьке ЛГ» була надано пояснювальну записку, де позивач зазначив, що за майстром ОСОБА_11 були закріплені обходи № № 1, 2, 3 з кварталами 1-45, за участі ОСОБА_2 була проведена перевірка і виявлено незаконну рубку дерев невстановленими особами та складені акти, на той час за цими ділянками була закріплена майстер ОСОБА_5 , яку звільнили 19.01.2023 року (а.с. 70).

Згідно з довідкою № 31 від 29.01.2024 року ОСОБА_5 працювала в ДП «Пологівське лісомисливське господарство» майстром лісу Запорізького лісництва з 01.06.2022 року по 13.01.2023 року (звільнена) (а.с. 75).

Суд звертає увагу, що у період з 08.03.2022 року по 01.02.2023 року ОСОБА_2 проходив військову службу в якості добровольця територіальної оборони в/ч НОМЕР_1 (а.с. 4-10).

Тобто, у цей період ОСОБА_2 фізично не міг виконувати обов`язки, покладені на нього посадовою інструкцією.

Майстра лісу Запорізького лісництва ОСОБА_5 звільнено з посади у період відсутності ОСОБА_2 , тобто за порушення, які були встановлені під час проведення весняних планових ревізій лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» 20.02.2023 року, відповідальність не повинен був нести ОСОБА_2 , так як лише 01.02.2023 року останній був звільнений зі служби і приступив до виконання своїх посадових обов`язків. На період відсутності ОСОБА_2 його обов`язки повинні бути наказом покладені на іншу особу. При цьому, суд звертає увагу на те, що наказом № 01-к від 13.01.2023 року ОСОБА_2 переведено до філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на посаду лісничого з 19.01.2023 року та встановлено випробувальний термін три місяці.

З посадовою інструкцією ОСОБА_2 ознайомлено лише 23.02.2023 року, тобто через місяць після переведення (зворіт, а.с. 64).

Наказ № 12-лд про проведення весняних планових ревізій лісових обходів в лісництвах філії «Запорізьке ЛГ» директором філії «Запорізьке лісове господарство» винесено 20.02.2023 року, тобто ОСОБА_2 в цей час навіть не був ознайомлений зі своїми посадовими обов`язками.

Таким чином оскільки позивач не був ознайомлений зі своїми посадовими обов`язками, а тому поставлені завдання не могли ними виконуватися, а відповідно їх невиконання чи неналежне виконання не є порушенням трудової дисципліни.

05.05.2023 року в.о. директора філії «Запорізьке ЛГ» Коваленком С. винесено наказ № 66-од про проведення контрольних ревізій лісових обходів та майстерських дільниць (а.с. 72), згідно з актом контрольної ревізії № 1 від 25.05.2023 року розбіжностей не було виявлено (а.с. 73).

05.06.2023 року відбулось засідання комісії з проведення службової перевірки за результатами ревізій, протокол № 3, де встановлено що ОСОБА_12 не організував належним чином роботу майстрів лісу щодо фіксації незаконних рубок, також, своєчасно не перезакріпив лісові обходи після звільнення майстра, чим порушив п. п. 2.1, 2.3, 2.11, 2.13 посадової інструкції лісничого, комісія пропонувала ОСОБА_2 оголосити догану (а.с. 74).

Наказом від 06.06.2023 року за № 124-од ОСОБА_2 оголошено догану за невиконання службових обов`язків (а.с. 76), позивача з наказом було ознайомлено.

При цьому, в наказі не зазначено коли вчинено позивачем дисциплінарний проступок чи коли він повинен був виконати покладені на нього трудовим договором обов`язки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними та поведінкою правопорушника.

Дисциплінарне стягнення застосовує роботодавець не пізніше 1 місяця із дня виявлення проступку, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю чи перебуванням у відпустці (ч. 1 ст. 148 КЗпП України), але не пізніше 6 місяців від дня його вчинення (ч. 2 ст. 148 КЗпП України).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наказ № 124-од від 06.06.2023 року «Про винесення догани» є незаконним, оскільки відповідачем не зазначено за невиконання яких саме трудових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією лісничого Запорізького лісництва Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

06.07.2023 року складено акт перевірки фінансово-господарської діяльності філії «Запорізьке лісове господарство», виявлено недоліки відсутність інвентаризаційних номерів на об`єктах, не доцільно створено мінералізаційні смуги 10 км., прибирання в ангарах не проводилось, виявлено 4 плюсових дерева без номерів, виявлено, що розсадник використано для агрономічного напрямку (цибуля, кукурудза, кавуни), що є грубим порушенням ведення лісового господарства. Лісничий ОСОБА_2 зазначив, що посадку агротехнічних культур здійснено з його власної ініціативи і за власні кошти (а.с. 83).

Суд приймає до уваги зауваження представника позивача до акту перевірки від 06.07.2023 року: в акті не визначено, які саме об`єкти не містять інвентаризаційних номерів, яка посадова особа є відповідальною за це і не вказано якими засобами це зафіксовано; територія Запорізького розсадника знаходиться в незадовільному стані, даний факт не зафіксовано належним чином; доступ до деяких ділянок є небезпечним, оскільки там зберігаються вибухонебезпечні предмети, що опинились там внаслідок ракетних обстрілів (вказане зафіксовано зверненням до МНС); перевіряючі не виявили всі плюсові дерева і відсутній доступ до гаражів, що не були передані на баланс підприємства і не містить інформацію про відповідальну за це особу і посилання ким саме не виконані посадові обов`язки.

11.07.2023 року складено акт, за яким комісія пропонує лісничого ОСОБА_2 з урахуванням того, що він раніше отримав догану за невчасно виявлені факти незаконних рубок, звільнити з посади за систематичне невиконання службових обов`язків (а.с. 84).

12.07.2023 року ОСОБА_2 надав пояснювальну записку (а.с. 85).

Протоколом зборів Пологівської районної організації профспілки працівників лісового господарства № 3 від 12.07.2023 року постановлено погодити звільнення ОСОБА_2 за п. 3 ст. 40 КЗпП України «за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором» (а.с. 86).

Наказом № 101-к від 12.07.2023 року позивача було звільнено з посади лісничого Запорізьке лісництва, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків, покладених на нього трудовим договором ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 87).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу № 101-к від 12.07.2023 року про звільнення ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, головною умовою для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України є невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов`язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Тобто, за правилами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором чи випливають з ПВТР. Очевидно, що з відповідними правилами та обов`язками працівник має бути своєчасно та належно ознайомлений, оскільки, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 року у справі № 452/970/17, провадження № 14-157 цс 19.

Ще однією умовою звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є наявність вини працівника (у формі умислу чи необережності).

Якщо поважні причини невиконання працівником його трудових функцій є, то, відповідно, вина його відсутня, а отже, звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України проводити не можна.

Під систематичним невиконанням трудових обов`язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за п. 3 ст. 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов`язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 27.02.2020 року у справі № 266/7382/18, провадження № 61-12663 св 19.

У постанові від 03.07.2019 року у справі № 161/6283/16-ц (провадження № 61-20068 св18) Верховний Суд зробив висновок про те, що суд, вирішуючи спір, повинен з`ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов`язків позивачем передувало його звільненню. При системному аналізі трудового законодавства потрібно дійти висновку, що порушення трудової дисципліни вважається систематичним, якщо працівник, який мав дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни (яке з нього не зняте або не втратило юридичного значення зі спливом часу), порушив її знову. Вирішуючи такий спір, суд повинен перевірити законність попередніх стягнень, оскільки тільки правомірно накладені стягнення можуть ураховуватися і бути підставою для звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у справах за аналогічних обставин. Так, у своїй постанові від 09.12.2021 року у справі № 489/58/20, провадження № 61-11862 св 20, ним зроблено такий висновок: «Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок».

Отже, для звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій або бездіяльність працівника, його вина та систематичність порушень.

При відсутності хоча б однієї з наведених підстав звільнення працівника буде незаконним.

За змістом закону, звільнення працівника згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України є крайньою мірою, коли подальше залишення на роботі порушника трудової дисципліни суперечить інтересам установи. При визначенні наявності вини працівника в невиконанні або неналежному виконанні обов`язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або посадовими інструкціями, необхідно враховувати об`єктивні причини.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 року у справі № 740/4649/20 (провадження № 61-10206 св 22).

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 336/3679/17 (провадження № 61-227 св 18) зазначено, що виходячи із положень чинного законодавства, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення. Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Водночас не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору.

Відповідно до наказу «Про звільнення ОСОБА_4 » від 12.07.2023 року № 101-к дисциплінарне стягнення у вигляді розірвання трудового договору мотивовано систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків, покладених на нього трудовим договором, та притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 06.06.2023 року № 124-од. Однак, оскільки при призначенні на посаду позивача згідно з наказом від 13.01.2023 року № 01-к не було ознайомлено з посадовими обов`язками, та позивач не був проінформований належним чином про свої обов`язки його дії не можуть містити систематичне невиконання обов`язків та бути підставою для розірвання договору за даними підставами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ від 12.07.2023 року № 101-к «Про звільнення ОСОБА_4 », є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем, як роботодавцем, не доведено фактів вчинення позивачем систематичного порушення трудової дисципліни, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і розірвання трудового договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення ОСОБА_2 п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме: «систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення». Відповідно, порушене право позивача повинно бути поновлено, шляхом визнання незаконним та скасування наказу № 101-к від 12.07.2023 року «Про звільнення ОСОБА_4 ».

Частиною першою ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який його звільнив.

За таких обставин, вимога позивача про поновлення його на роботі є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до частин першої та другої ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки чинним законодавством, зокрема ст. 235 КЗпП України, не передбачено будь-яке зменшення середнього заробітку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 6-511цс16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/808/16.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори (постанова Верховного Суду від 18.07.2018 року в справі № 359/10023/16-ц (провадження № 61-14794 св 18)).

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 12.07.2023 року (день ухвалення судового наказу про звільнення) по 18.08.2023 року (день звернення до суду) у розмірі 19 038,36 грн. суд виходить з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір середньоденної заробітної плати позивача згідно з довідкою виданою керівником філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» складає 865,38 грн. (травень 2023 року 17971,20+червень 2023 року 20 971,20 грн./45 робочих днів (а.с. 23). Вказаний розмір середньоденної заробітної плати відповідач не оспорює.

Вимушений прогул це період здати звільнення працівника до дати ухвалення рішення про поновлення його на роботі.

Період вимушеного прогулу позивача триває з 12.07.2023 року (день ухвалення наказу про звільнення) до 22.07.2024 року (день винесення рішення суду) та становить 269 робочих днів.

Отже, розрахунок заробітної плати має наступний вигляд: 269 днів х 865,38 грн. (середньоденна заробітна плата) = 232787,22 грн.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12.07.2023 року по 22.07.2024 року становить 232 787,22 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Отже, вимоги позивача з приводу стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу із застосуванням періоду з 12.07.2023 року (день ухвалення наказу про звільнення) по 18.08.2023 року (день подачі позовної заяви) у розмірі 19038,36 грн. не відповідають нормам діючого законодавства і усталеній судовій практиці, при цьому в прохальній частині позову представником позивача не зазначено суму, яку просять стягнути, а лише період, тому суд не вийшов за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку підлягають задоволенню в розмірі 232 787,22 грн.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.Зазначене відповідає правовійпозиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц, провадження № 61-14794 св 18.

Згідно з п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах: про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено про створення 14.03.2024 року філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ідентифікаційний код 45632138. Філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 45027174) припинено шляхом закриття. Враховуючи, що припинення і створення філій відбулось протягом розгляду зазначеної цивільної справи, суд вважає за доцільне, з метою недопустимості порушеннязахисту прав позивача, поновити останнього на роботу до створеної філії та здійснити останньою усі виплати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 293, 294, 310-314 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 в особі представника адвоката Макаренка Валентина Миколайовича до філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» «Про звільнення ОСОБА_4 » від 12.07.2023 № 101-к.

Поновити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на посаді лісничого філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним.

Стягнути з філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ідентифікаційний код 45632138, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Космічна (Соборний район), буд. 35) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) середнійзаробіток за час вимушеного прогулу заперіод з 13.07.2023 року по 22.07.2024 року (момент винесеннярішення судом) у розмірі232 787 (двісті тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу обрахований судом без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Стягнути з філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ідентифікаційний код 45632138, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Космічна (Соборний район), буд. 35) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку не апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 серпня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик