Рішення

від 23.09.2024 по справі 504/362/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/362/21

провадження № 2/504/301/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Доброва П.В.,

за участі секретарі Данько Т.В.

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Доброслав справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Садівничого товариства «Стоматолог», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: реєстраційна служба головного Управління юстиції в Одеській області, про визнання загальних зборів садівничого товариства «Стоматолог» від 09.11.2020 року про припинення садівничого товариства «Стоматолог» шляхом ліквідації недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із позовом у якому просили: визнати недійсними загальні збори садівничого товариства «Стоматолог» від 09.11.2020 року за результатом яких було складено протокол №1 від 09.11.2020 року про припинення садівничого товариства «Стоматолог» шляхом ліквідації недійсними, визнати недійсними рішення загальних зборів садівничого товариства «Стоматолог» від 09.11.2020 року та скасувати протокол №1 від 09.11.2020 року загальних зборів СТ «Стоматолог» №1 від 09.11.2020 року про припинення садівничого товариства «Стоматолог» шляхом ліквідації (саморозпуску).

У обґрунтування позову зазначили, що вони є членами СТ «Стоматолог», у січні 2021 року вони дізнались, що голова СТ «Стоматолог» - Скарп С.О. почав процес ліквідації садового товариства. Зазначають, що на їх думку голова правління зробив це без згоди членів правління та на підставі підроблених документів, оскільки згідно Статуту питання про ліквідацію Товариства приймається на підставі голосів членів, які беруть участь у голосуванні, у зв`язку із чим вважають, що загальні збори є недійсними. Вказують, що ліквідація потягне для них великі фінансові збитки, оскільки на їх думку ОСОБА_14 намагається привласнити їх інфраструктуру, у зв`язку із чим вони вимушені звернутись до суду із вказаним позовом.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у судове засідання не з`явилась надали заяву про розгляд справи у їх відсутність та про підтримання позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився,про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причину неявку суд не повідомив.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року у Садівничого товариства «Стоматолог» витребувано оригінали та завірені належним чином копії реєстраційних та фінансових документів, для огляду в судовому засіданні. Станом на момент ухвалення рішення зазначені докази надані не були, у зв`язку із чим у відповідності до ч.10 ст. 84 ЦПК України та з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (ч.10 ст. 84 ЦПК України).

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до протоколу №01 Загальних зборів СТ «Стоматолог» від 09.11.2020 року, на якому було присутні 24 члена організації з 31 членів, Загальні збори вирішили: припинити діяльність СТ «Стоматолог» шляхом ліквідації (саморозпуску); призначили ліквідатором Скарп С.О. та уповноважили ліквідатора організувати виконання прийнятих на Зборах рішень (а.с.38-39).

Статутом затвердженого Позачерговими Зборами СТ «Стоматолог» №1 від 23.11.2016 року (а.с.48-56), визначено наступне.

Прийом у члени Організації здійснюється Правлінням Організації простою більшістю голосів за письмовою заявою кандидата протягом 5ти робочих днів з моменту подання заяви (п. 3.2 Статуту).

Загальні Збори скликаються Правлінням не рідше одного разу протягом календарного року. Правління повідомляє членів громадського об`єднання про час і місце чергових зборів не пізніше за 10 робочих днів до їх проведення. Чергові Загальні Збори мають право приймати рішення, якщо в голосуванні беруть участь більшість від всіх Членів громадського об`єднання, які перебувають на обліку на день проведення Загальних Зборів (п. 5.3.2 Статуту).

Загальні збори є правомочними за умови присутності більше половини членів Організації (п.5.4.2 Статуту).

Процедура голосування визначається загальними зборами. Рішення про прийняття, внесення змін до Статуту про реорганізацію або ліквідацію приймаються голосів членів, які беруть участь у голосуванні, але не менш 75% загальної кількості членів зареєстрованих на Загальних Зборах (п. 5.2.6 Статуту).

Рішення Загальних Зборів оформлюється протоколом, який підписується головуючим та секретарем (п.5.2.9 Статуту).

Припинення діяльності організації здійснюються за рішенням Загальних Зборів, шляхом саморозпуску (п. 11.1.1 Статуту).

Суд критично оцінює Список членів СТ «Стоматолог» на 33 особи (а.с.46-47), який наданий позивачем ОСОБА_3 , оскільки зазначений Список складений та підписаний позивачем членом Правління ОСОБА_3 , копій заяв 33 осіб вказаних у Списку про прийняття їх у члени Організацією та рішення Правління організації про прийняття зазначених осіб до членів Організації у відповідності до п.3.2 Статуту надано не було.

Одночасно із цим, суд зауважує, що у якості доказу, позивачами долучено до справи Протокол Загального зібрання СТ «Стоматолог» від 03.10.2020 року (а.с.58), де загальна кількість членів становить 26 осіб, а не 33 особи, як на це вказують позивачі.

Зазначені суперечності є суттєвими та позбавляють суд встановити дійсні обставини справи, які входять до предмету доказування.

Суд не приймає, як доказ «список членів СТ «Стоматолог», які не приймали участі у загальних зборах та не були повідомлені про загальні збори від 09.11.2020 року щодо ліквідації садівничого товариства» (а.с. 44), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, однак позивачем не було заявлено відповідне клопотання про допит указаних осіб в якості свідків про відповідні обставини справи.

Суд критично оцінює твердження позивачів щодо вчиненням головою правлінням ОСОБА_14 кримінального правопорушення за ст. 366 КК України, а саме службове підроблення, оскільки указані обставини не є предметом розгляду у даній справі та суб`єктивно оцінюються сторонами у справі і тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що рішення загальних зборів садівничого товариства «Стоматолог» від 09.11.2020 року, відбулись із порушенням Статуту.

Статтею 15ЦКУкраїни встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі змістомст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту першого статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. PrinceHans-Adam II ofLiechtenstein v. Germany).

Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином із урахуванням досліджених у справі доказів, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині порушених прав позивача, як учасника даних правовідносин, а тому вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141,258-273, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Садівничого товариства «Стоматолог», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: реєстраційна служба головного Управління юстиції в Одеській області, про визнання загальних зборів садівничого товариства «Стоматолог» від 09.11.2020 року про припинення садівничого товариства «Стоматолог» шляхом ліквідації недійсними відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Добров П.В.