Рішення

від 19.09.2024 по справі 518/732/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

19.09.2024 Справа №: 518/732/24 Провадження № 2/518/262/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області

головуючого судді: Тарасенка М.С.,

при секретарі судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 23212242), Служба у справах дітей Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ 44176987) про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовними вимогами, в яких просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, щодо його доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що за час спільного проживання її матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 народилася вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між ними не склалось та вона почала проживати разом з матір`ю, перебувала на її утриманні. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Після смерті матері позивачка почала проживати у своєї хрещеної ОСОБА_4 та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , її фізичним, духовним розвитком та вихованням не займається, не піклується про дитину, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не відвідує її та не спілкується з нею. Матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і не надавав, життям доньки не цікавиться взагалі.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавав.

Заінтересована особа - Овідіопольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавав.

Заінтересована особа - Служба у справах дітей Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ 44176987) надала суду заяву в якій справу просить розглянути без її участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст. 263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України. Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони до суду заяв та клопотань не надавали.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 150, ч.2 ст. 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до пункту 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Нижньосірогозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 видане Нижньосірогозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 25 серпня 2020 року.

Відповідно до характеристики наданої Старомаяківською сільською радою Березівського району Одеської області від 09 листопада 2023 року за №220 встановлено, що ОСОБА_2 за час проживання на території Преображенського старостинського округу Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області зарекомендував себе з негативної сторони. Вчиняв психологічне домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_1 .

Відповідно до характеристики наданої Старомаяківським ліцеєм Старомаяківської сільської ради Березівського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_5 проживає в родині хрещеної матері, ОСОБА_4 . До школи приходить завжди охайною. Забезпечена усім необхідним для відвідування школи. За весь час навчання в даній школі ОСОБА_4 постійно опікується та приділяє належну увагу навчанню та вихованню дівчини. Батько ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , за час навчання дівчини в даній школі не приділяв належної уваги навчанню та вихованню доньки. Заклад освіти відвідував кілька разів, коли ОСОБА_5 навчалася ще у восьмому класі. Зв`язків з педагогами не підтримував та проблемами дитини не переймався.

Згідно ст. 8 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем було надано до суду достатньо доказів того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітньої дитини і подання зазначеного позову є насамперед способом захисту прав та інтересів дитини.

У відповідності з ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи вищезазначене, органом опіки та піклування Старомаяківської сільської ради було складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновок органу опіки та піклування Старомаяківської сільської ради, згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України), при цьому суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на спростування відомостей зазначених у висновку Органу опіки та піклування.

Отже, суд достовірно встановив, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини та її виховання, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до дитини, не створює умов для нормальної життєдіяльності, що негативно впливає, у тому числі, й на фізичний розвиток, як складову виховання.

Даний факт підтверджується також письмовими поясненнями - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Як наслідок, усі ці фактори, у їх сукупності, свідчать про те, що відповідач свідомо і умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо дитини.

Суд приходить до висновку, що поведінку батька дитини у кращу сторону змінити не можливо, оскільки він сам цього не бажає.

Незважаючи на те, що позбавлення батьківських прав вважається крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків і способом захисту прав та інтересів дитини, беручи до уваги принципи викладені в Декларації прав дитини, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача перш за все буде відповідати інтересам дитини.

На підставі наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, статтею 169 СК України передбачено поновлення батьківських прав, якщо відповідачі підтвердять, що змінилося їх ставлення до обов`язків з виховання дитини.

У відповідності до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, в межах заявлених вимог, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 77, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Тарасенко