Справа № 190/2102/24
Провадження №2/190/581/24
УХВАЛА
20 вересня 2024 року м. П`ятихатки
Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 начальника філії «Центр будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошової компенсації,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 начальника філії «Центр будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошової компенсації.
Розглянувши подану позовну заяву, прихожу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
1) Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр будівництва та ремонту колії» Структурного підрозділу П`ятихатська колійна машинна станція, проте в якості відповідача зазначає фізичну особу ОСОБА_2 , що є незрозумілим.
2) Відповідно до п. 4 ч.3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається із позовної заяви, позивач не виконав вказані вимоги, а саме: у прохальній частині позовної заяви не конкретизував спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні.
3) Відповідно до ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час відсторонення його від роботи, тобто за відсутності наказу про звільнення, таке відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а тому стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є стягненням заробітної плати.
За змістом ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.1, 2 Закону України«Про оплатупраці» заробітна плати за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1ст.5Закону України«Про судовийзбір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (абоза часвимушеного прогулу) під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16), викладено позицію, відповідно до якої середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Відтак, заявлена позивачем вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі, визначеному законом для позовної заяви майнового характеру.
Отже, за вказану вимогу має бути сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., проте позивачем квитанцію про сплату судового збору не долучено.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених цивільно процесуальним законодавством, позовна заява підлягає залишенню без руху та наданню позивачу терміну для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 177,185 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и л а:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 начальника філії «Центр будівництва та ремонту колії» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення грошової компенсації - залишити без руху, зобов`язавши позивача усунути виявлені недоліки.
Встановити строк для виконання вимог ухвали десять днів з дня її отримання.
У разі не виправлення зазначених недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Фирса
Суд | П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121813081 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Фирса Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні