Справа № 697/1735/24
Провадження № 2/697/700/2024
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Деревенського І. І.
за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Канева Черкаської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за позовом ОСОБА_1 до Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Позов обґрунтовано тим, що в провадженні Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження №59082954 про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів в сумі 34112,49 грн..
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що воно відкрите на підставі виконавчого напису, виданого 23.04.2019 приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області Лагутінською Єлізаветою Павлівною.
Згідно виконавчого напису загальна суму заборгованості складає 34112,49 грн., а саме: заборгованість по орендній платі за період з 05.03.2018 по 11.04.2019 28531,49 грн.; пеня за несвоєчасну сплату за період з 05.10.2018 о 05.04.2019 3981 грн.; плата за вчинення виконавчого напису 1600 грн..
Позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушення вимог законодавства.
У виконавчому написі вказано, що заборгованість по орендній платі сплачується відповідачем згідно з договором оренди нерухомого майна №89-015 від 30.01.2015 та додаткових угод до нього, водночас у виконавчому написі вказано, що стягнення заборгованості по орендній платі проведено за період з 05.03.2018 по 11.04.2019, а заборгованість за пенею за період з 05.10.2018 по 05.04.2019, однак з зазначеної інформації, що викладено у виконавчому написі, неможливо встановити реальну дату виникнення заборгованості, що свідчить про те, що нотаріус видав виконавчий напис поза межами трирічного строку давності.
Відповідач не надсилав позивачу розрахунку заборгованості, що свідчить про порушення правил подання документів для отримання виконавчого напису.. У виконавчому написі вказано про стягнення пені за несвоєчасну плату, однак не конкретизовано за несплату чого саме. Сам по собі факт стягнення пені свідчить про відсутність такої обов`язкової підстави для видачі виконавчого напису як безпірність розміру заборгованості.
Оскільки виконавчий напис №385 від 23.04.2019 був вчинений протиправно, з позивача безпідставно стягнуто грошові кошти, тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати вищезазначений виконавчий напис, таким що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 13.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
20.08.2024 до суду від представника відповідача Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області Єфіменко Н.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким представник заперечував з приводу заявлених вимог. В обґрунтування зазначив, що між відділом комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області та приватним адвокатом Бовшиком М.Ю. 30.01.2015 було укладено договір оренди № 89-015 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи той факт, що Позивач регулярно порушував терміни сплати (внесення) орендних платежів Відповідач змушений був звернутись до приватного нотаріуса з приводу вчинення виконавчого напису. Перевіривши перелік необхідних документів, згідно з вимогами чинного законодавства країни, приватний нотаріус Лагутінська Є.П. вчинила виконавчий напис № 385виданий 23.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відділу комунального майна та земельних ресурсів коштів у сумі 34 112 грн. 49 коп. та виконавчий напис № 356 виданий 09.06.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відділу комунального майна та земельних ресурсів коштів у сумі 22859 грн.. Обидва виконавчі написи нотаріуса було передано для примусового виконання до відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). 02.02.2022 державним виконавцем відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сіленко Л.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим написом № 356 виданим 09.06.2020. 14.01.2020 між Позивачем та Відповідачем договір оренди було розірвано та складено акт прийому приміщення (будівлі) від ОрендаряПозивача по справі.
У позовній заяві позивач зазначає, що ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що здня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємцями, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом передбачений інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Також посилається на судову практику викладену у постанові від 17.05.2018 у справі № 307/1580/17 щодо застосування положень ч. 2 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», підпунктів 3.1, 3.3, п. 3 гл. 16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку Тобто, інший строк давності для вчинення виконавчого напису повинен бути прямо передбачений саме законом і може бути змінений домовленістю сторін.
Відповідно до змісту ст. 256 ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк позовної давності становить три роки (ст. 257 ЦКУ). Вважають, що в Даному випадку слід застосовувати загальний строк позовної давності тому, що жодних домовленостей стосовно строків давності між сторонами не існувало, як це передбачено ст. 259 ЦК України. Відповідно до Закону України від 27.07.2022 № 2455-ІХ внесено зміни до ЗУ «виконавче провадження», відповідно до яких забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріуса. На виконання даного закону 03.10.2022 року державним виконавцем відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Сіленко Л.С. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області. Враховуючи той факт, що вищезазначений закон набрав чинності з моменту його оприлюднення, тобто з 27.07.2022, що не надає йому зворотної сили в часі, навіть якщо Позивач впевнений в тому, що примусово стягнуті з нього кошти за фактичне користування орендованим майном не є безспірним боргом, Відповідач не зобов`язаний повертати вже стягнутий борг по оренді. В зв`язку з вищевикладеним просять відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виконавчий напис є фактично виконаним.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та просив її задовільнити, посилаючись на те, що виконавчий напис був вчинений з порушенням законодавства, також зазначив, що про існування виконавчого провадження він дізнався лише 16.03.2020, вимоги виконавчого напису ним фактично виконані, в зв`язку з тим, що було арештовані всі його рахунки, у зв`язку з зв`язку з чим в нього не було засобів для існуваня.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову та проводити розгляд справи без участі сторони відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, вислухавши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст. ст.79,80 ЦПК Українивизначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1-3ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ході судового розгляду встановлено, що між сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна №89-015 від 30.01.2015 в письмовій формі, який підписаний стороними (а.с. 56-59).
Крім того, між сторонами укладено Додаткові угоди № 42-017/89-015 та 22-016/89-015 на продовження договору оренди нерухомого майна №89-015 від 30.01.2015 (а.с. 60-61).
У зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №89-015 від 30.01.2015 та Додаткових угод приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області Лагутінською Є.П. було вчинено виконавчий напис №385 від 23.04.2019.
У виконавчому написі вказано про те, що він вчинений 23.04.2019 приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Лагутінською Є.П., на підставістатей 87 Закону України «Про нотаріат»та пункту 9 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Зміст виконавчого напису: про звернення стягнення з адвоката ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів м. Канева, заборгованності по орендній платі у розмірі 28531, 49 грн. за період з 05.10.2018 по 05.03.2018, пеня за несвоєчасну сплату за період з 05.10.2018 по 05.04.2019 в сумі 3981, плата за вчинення виконавчого напису 1600 грн., згідно п 8.5 Договору лоенди нерухомого майна (а.с.14).
На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 72129143 від 28.06.2023 про стягненя заборгованості з позивача на користь відповача (а.с.15-16).
Постановою державного виконавця Сіленко Л.С. виконавче провадження № 59082954 закінчено в зв`язку фактичним виконанням рішення (а.с.17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Перелік документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Для правильного застосування положень ст.87,88 Закону України «Про нотаріат» в такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документів, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника. Підставою даного позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є вчинення виконавчого напису без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
У пункті 9 Переліку розділу «Стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном», що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору оренди; б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.
За змістом вказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.
Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач також посилався на те, що виконавчий напис вчинений із порушенням закону, оскільки нотаріус не переконалася в безспірності боргу та порушила вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі №761/21006/21 зазначено, що підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення, надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису.
Повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Недоведення відповідачем належними та допустимими доказами направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за Договором оренди є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню (постанова Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 619/4933/20).
Позивач вказує, що відповідач не надсилав йому копію рахунку заборгованості, не пропонував ліквідувати допущені порушення або оскаржувати виставлену вимогу у судовому порядку чи виставити заперечення. Вказані доводи не спростовані.
З наявних в матеріалах справи документах неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Позивач вказує, що відповідач не надсилав йому копію рахунку заборгованості, не пропонував ліквідувати допущені порушення або оскаржувати виставлену вимогу у судовому порядку чи виставити заперечення. Вказані доводи не спростовані.
Судом не встановлено наявність обставин щодо отримання позивачем повідомлення про наявність спірної заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Ненадання відповідачем доказів щодо повідомлення боржника унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за договором оренди об`єктивно позбавило його можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги стягувача. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Свою ж незгоду із визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відповідач обґрунтував тим, що з часу укладення ним договору оренди пройшло вже більше п`яти років, заборгованість у нього виникла з 2018, однак позивач з позовом звернувся аж у 2024 році, що суд розцінює як заяву про застосування строку позовної давності.
Даючи оцінку цьому, суд зазначає, що, згідно зі ст.256,257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності, за правиламист. 261 Цивільного кодексу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
В даному випадку позивач дізнався про порушення своїх прав 16.03.2020.
Крім того, 16.03.2023 позивачем було подано позов до відповідача з тими ж самими позовними вимогами.
Статтею 267 ЦК Українивстановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як встановлено вище, 30.01.2015 між Відділом комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області та адвокатом Бовшиком М.Ю. було укладено Договір оренди нерухомого майна №89-015 від 30.01.2015 терміном дії один рік, а також додаткові угоди №42-017/89-015 на продовження договору оренди нерухомого майна № 89-015 від 30.01.2015 термін дії якого продовжено до 31.12.2019.
З тверджень відповідача 14.01.2020 між позивачем та відповідачем договір оренди розірвано.
Оскільки загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, то позивач був у праві звертатися до суду в межах трирічного строку. Разом, з тим, п. 19Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українивизначено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Тобто на час спливу трьох років, що мало місце 16.03.2023, перебіг строку позовної давності зупинився на період дії воєнного стану, який триває і досі, тому позивач, надіславши вищевказану позовну заяву до суду 12.08.2024, пред`явив позов у межах строку позовної давності.
Крім того, твердження відповідача які зазначені ним у відзиві на позов збігаються до виконавчого напису №356 від 09.06.2020 який в даному випадку не є предметом даного позову.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність доказів подання нотаріусу документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчий напис у встановленому законом порядку; недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірного виконавчого напису вимог Закону України «Про нотаріат» та глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, суд зауважує, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. за подання позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області Лагутінською Єлізаветою Павлівною 23.04.2019, зареєстрований в реєстрі за №385, про стягнення заборгованності з адвоката Бовшика Миколи Юрійовича на користь Відділу комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області в розмірі 34112 (тридцять чотири тисячі сто одинадцять) грн. 49 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Відділу комунальногомайна таземельних ресурсіввиконавчого комітетуКанівської міськоїради Черкаськоїобласті на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Відділ комунального майна та земельних ресурсів виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 11, м. Канів, Черкаського району, Черкаської області, ЄДРПОУ 21387003.
Повний текст рішення виготовлено 23.09.2024.
Головуючий І . І . Деревенський
Суд | Канівський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121815975 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Деревенський І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні