Ухвала

від 16.07.2024 по справі 757/30276/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30276/24-к

пр. 1-кс-26843/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 12020100010001735 від 29.02.2020,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 174 КПК України в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021, у кримінальному провадженні № 12020100010001735 від 29.02.2020 на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0113, 3223155400:03:028:0114, 3223155400:03:028:0115, 3223155400:03:028:0116, 3223155400:03:028:0117, 3223155400:03:028:0118, 3223155400:03:028:0119, 3223155400:03:028:0120, належні на праві власності ОСОБА_4 ..

Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт на вказані земельні ділянки накладався з метою збереження речових доказів, оскільки вони булу об`єктом злочинного посягання і вибули з володіння ОСОБА_4 без його волі, у зв`язку з вчиненням відносно його майна кримінальних правопорушень. На даний час потреба у застосуванні такого виду заходу як арешт майна відпала, оскільки рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.10.2022, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2024, визнано за ОСОБА_4 право власності на вказані земельні ділянки. У зв`язку з накладенням арешту на земельні ділянки ОСОБА_4 не може реалізувати своє право на власність та зареєструвати таке право у встановленому законом порядку.

До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримав, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, прокурор ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12020100010001735 від 29.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021 у справі 757/57421/21-к, в межах кримінального провадження № 12020100010001735, накладено арешт з забороною користування та розпорядження на земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 з наступними кадастровими номерами:

1) 3223155400:03:028:0113;

2) 3223155400:03:028:0114;

3) 3223155400:03:028:0115;

4) 3223155400:03:028:0116;

5) 3223155400:03:028:0117;

6) 3223155400:03:028:0118;

7) 3223155400:03:028:0119;

8) 3223155400:03:028:0120.

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021 у справі № 757/57421/21-к, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів клопотання вбачається, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.10.2022, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.03.2024, визнано за ОСОБА_4 право власності на вказані земельні ділянки, у зв`язку з чим останній є добросовісним власником майна.

Як вбачається з матеріалів справи, арешт на земельні ділянки накладався за ініціативою потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , який і звернувся з клопотання про скасування вказаного арешту на майно, після того, як фактично відпала потреба для його обтяження, оскільки за рішення суду заявнику поновлено його право власності на означені земельні ділянки.

Протягом досудового розслідування не встановлено, що вказане майно є таким, що набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, доказів, що б підтверджували такі обставини також не надані, а отже застосування арешту у даній справі є безпідставним та необхідність у продовженні дії вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження № 12020100010001735 від 29.02.2020- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021 у справі №757/57421/21-к, а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0113, 3223155400:03:028:0114, 3223155400:03:028:0115, 3223155400:03:028:0116, 3223155400:03:028:0117, 3223155400:03:028:0118, 3223155400:03:028:0119, 3223155400:03:028:0120, належні на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1