Рішення

від 16.09.2024 по справі 759/9724/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9724/24

пр. № 2/759/3702/24

16 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕТРИЦЬКОГО 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським внескам,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у травні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 30942 грн 75 коп., що складається: ??23784 грн 83 коп. - заборгованість за внесками; 5736 грн 02 коп. - інфляційні втрати; 1421 грн 90 коп. - річні.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСББ «ПЕТРИЦЬКОГО 13» з 01.10.2018 здійснює управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 на умовах самоуправління. Загальними зборами співвласників ОСББ «Петрицького 13» затверджено кошторис, розміри внесків співвласників на утримання (управління) та експлуатацію багатократного будинку, відрахування у цільові фонди і встановлено строки сплати внесків співвласниками. Відповідач є співвласницею багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки їй належить квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до рахунків на сплату внесків та інших платежі за період грудень 2019 - квітень 2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , площею 37,6 м2 нараховано внесків на загальну суму 47904 грн 51 коп. з яких: 24107 грн 51 коп. - внесок на управління будинком; 6530 грн 00 коп. - внесок на заходи охорони будинку і прибудинкової території; 9190 грн 00 коп. - внесок на заходи пропускного режиму; 7800 грн 00 коп. - внесок на управління та адміністрування; 277 грн 00 коп. - одноразовий внесок на благоустрій. Зі змісту рахунків на сплату внесків вбачається, що внески відповідачу були нараховані у розмірах, встановлених рішеннями загальних зборів співвласників. Рахунок за грудень 2019 відповідач повністю оплатила, а з січня 2020 рахунки оплачує частково. На виконання своїх зобов?язань сплатила лише 24119 грн 68 коп. у тому числі: 23559 грн 68 коп. - внесок на управління будинком; 150 грн 00 коп. - внесок на заходи охорони будинку і прибудинкової території; 260 грн 00 коп. - внесок на заходи пропускного режиму; 150 грн 00 коп. - внесок на управління та адміністрування;

Внески на заходи охорони будинку і прибудинкової території (6380 грн 00 коп.), внесок на заходи пропускного режиму (8930 грн 00 коп.) внесок на управління та адміністрування (7650 грн 00 коп.); внесок на благоустрій (277 грн 00 коп.) - відповідач не оплачує. Крім того, ОСОБА_1 не було сплачено внесок на управління за один місяць (547 грн 83 коп.). Внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати внесків за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 складає 23784 грн 83 коп., та на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 у розмірі 5736 грн 02 коп., 3% річних за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 у розмірі 1421 грн 90 коп.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 визначено головуючого - суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 79-80).

Ухвалою судді від 15.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 82-83).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивачем надано докази про надсилання відповідачу позовної заяви разом з додатками до неї (а.с. 77).

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом ухвали про відкриття провадження від 15.05.2024. Відзив на позовну заяву до суду не направив, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 13).

Згідно з випискою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСББ «ПЕТРИЦЬКОГО 13» є балансоутримувачем житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Протоколом №2 від 29.12.2019, протоколом №3 від 04.04.2021, протоколом від 24.11.2023 за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 загальними зборами співвласників ОСББ

«ПЕТРИЦЬКОГО 13» були встановлені наступні внески: 11 грн 97 коп. за 1 кв. м., - щомісячний внесок для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території; ??120 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - щомісячний внесок для забезпечення охорони будинку і прибудинкової території; 150 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - щомісячний платіж на оплату послуг з управління та адміністрування; 130 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - щомісячний платіж на заходи пропускного режиму; 190 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - щомісячний платіж на заходи пропускного режиму; 14 грн 57 коп. за м2 - з 01.01.2024 щомісячний внесок для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території; 155 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - з 01.01.2024 щомісячний платіж для забезпечення охорони будинку і прибудинкової території; 150 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення - з 01.01.2024 щомісячний платіж на оплату послуг з управління та адміністрування; ??210 грн 00 коп. з квартири/ нежилого приміщення з 01.01.2024 щомісячний платіж на заходи пропускного режиму (а.с. 54-76).

Відповідно до довідки про обсяги заборгованості співвласника №10-24 від 13.05.2024 та розрахунку позовних вимог №11-24 від 13.05.2024 за період грудень 2019 - квітень 2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , площею 37,6 м2 нараховано внесків на загальну суму 47904 грн 51 коп., що складається: 24107 грн 51 коп. - внесок на управління будинком; 6530 грн 00 коп. - внесок на заходи охорони будинку і прибудинкової території; 9190 грн 00 коп. - внесок на заходи пропускного режиму; 7800 грн 00 коп. - внесок на управління та адміністрування; 277 грн 00 коп. - одноразовий внесок на благоустрій (а.с. 15, 26-27).

З довідки про обсяги заборгованості співвласника №10-24 від 13.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено 24119 грн 68 коп., з яких: 23559 грн 68 коп. - внесок на управління будинком; 150 грн 00 коп. - внесок на заходи охорони будинку і прибудинкової території; 260 грн 00 коп. - внесок на заходи пропускного режиму; 150 грн 00 коп. - внесок на управління та адміністрування (а.с. 15).

Решта внесків у розмірі 23784 грн 83 коп. не була сплачена, а саме: 6380 грн 00 коп. -внески на заходи охорони будинку і прибудинкової території; 8930 грн 00 коп. - внесок на заходи пропускного режиму; 7650 грн 00 коп. - внесок на управління та адміністрування; 277 грн 00 коп. - внесок на благоустрій; 547 грн 83 коп. - внесок на управління за один місяць (а.с. 15, 26-27).

Згідно розрахунку інфляційних втрат та розрахунку 3% річних за період з 11.02.2020 по 13.5.2024 інфляційні втрати складають 5736 грн 02 коп., 3% річних складає 1421 грн 90 коп. (а.с. 27-28).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

згідно ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч.ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і його прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку внесків та тарифів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, власник житлового приміщення несе також обов`язок з витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу положень ст.ст. 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного їм майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також суд зазначає, що суд позбавлений права збирати докази за власної ініціативи, а лише наділений правом здійснити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає принципу диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.

Матеріали справи не містять доказів про надходження до позивача від відповідача будь-яких претензій щодо наданих послуг.

Відповідач всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки відповідач свої зобов`язання по сплаті щомісячних внесків на заходи охорони будинку і прибудинкової території (6380 грн 00 коп.), внесок на заходи пропускного режиму (8930 грн 00 коп.) внесок на управління та адміністрування (7650 грн 00 коп.); внесок на благоустрій (277 грн 00 коп.), внесок на управління за один місяць (547 грн 83 коп.) не виконала належним чином за період з 01.01.2020 по 30.04.2024, що становить у загальній сумі з урахуванням проведених відповідачем оплат у розмірі 23784 грн 83 коп.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність зобов`язань у відповідача, як споживача відповідних послуг по сплаті їх вартості перед позивачем, який у свою чергу не довів протилежного.

Зазначені обставини відповідачами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано на підставі чого позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 у розмірі 5736 грн 02 коп., 3% річних за період з 01.01.2020 по 30.04.2024 у розмірі 1421 грн 90 коп., відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (№530-ІХ від 17.03.2020 року), на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 зі змінами «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», з 12.03.2020 року на всій території України запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року зі змінами, з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

При цьому, в постанові від 21.07.2021 у справі № 752/24896/20 Київський апеляційний суд зазначив, що нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, який виник у період карантину, порушує норми матеріального права, оскільки під час карантину штрафні санкції не нараховуються в силу імперативної вказівки Закону № 530-IX.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено.

Зважаючи на те, що на території України з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року було запроваджено карантин, на період дії якого заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також ураховуючи, що з 24 лютого 2022 року в період воєнного стану нарахування та стягнення судом пені, 3% річних та інфляційних втрат - заборонено, тому нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним та таким, що порушує норми матеріального права, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачену позивачем суму судового збору.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 23784 грн 83 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1862 грн 03 коп. (23784,83 х 100% : 30942,75 = 76,86% х 2422,40).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1862 грн 03 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 156, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 17, 20, 22, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 903 ЦК України, ст.ст. 13, 130, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕТРИЦЬКОГО 13» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по членським внескам задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 13» (ЄДРПОУ 39811166) заборгованість зі сплати внесків у розмірі 23784 грн (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят чотири) 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петрицького 13» (ЄДРПОУ 39811166) судовий збір у розмірі 1862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) 03 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 16.09.2024.