Ухвала

від 23.09.2024 по справі 1-183/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-183/11

5/308/7/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді подання заступника начальника Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане подання, у якому заступник начальника Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області просить суд вирішити питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від призначеного судом покарання.

Подання обґрунтоване наявністю підстав для застосування положень ст. 74 КК України у зв`язку з набранням чинності Законом України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

У судове засідання учасники процесу не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, від представника органу з питань пробації надійшла заява про розгляд подання без участі.

Всебічно та повно дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-ІХ, на підставі якого ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Отже, Законом №3886-ІХ фактично частково декриміналізовано (в залежності від обсягу вартості майна, яким заволоділа особа) відповідальність за ст. ст. 185, 190, 191 КК України.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті4КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Суд з`ясував, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2011 по справі №1-183/11, який набрав законної сили 17.06.2011, ОСОБА_3 визнано винним за ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, 21.03.2010 р., близько 23:00 год. ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , умисно, таємно, з корисливих спонукань з метою викрадення чужого майна, через паркан проникли на подвір`я буд. АДРЕСА_1 , звідки викрали металеві двухстворчаті ворота, хвіртку, металеві стовпи, металеві труби та кутники. Згідно акту зважування від 30.03.2010 року вага викраденого металобрухту 330 кілограм.

Відповідно до довідки «Закарпатвтормет» вартість одного кілограма металобрухту чорних металів, становить 1,2 грн. Таким чином, сума завданих збитків заподіяних ОСОБА_7 становить 396 грн.

У свою чергу, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, становив 869 грн. (станом на 1 січня 2010 року).

Отже, розмір завданих збитків складає суму, що менша двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2011 по справі №1-183/11 завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 1 січня звітного року, у якому було вчинене ним кримінальне правопорушення, суд констатує, що вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально караним на теперішній час.

У зв`язку з цим суд доходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення досліджуваного подання.

Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд

п о с т а н о в и в:

подання заступника начальника Ужгородського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області задовольнити.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2011 по справі №1-183/11 за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1