Справа № 461/7550/24
Провадження № 1-кс/461/5708/24
УХВАЛА
про арешт майна
23.09.2024 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024140000000147 від 09 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 364 КК України.
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 18.09.2024 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір №UUB 11842-10 на 11 арк.; договір №UUB 10350-12 на 10 арк.; договір №UUB 11951-3 на 11 арк.; платіжну інструкцію №124922 на 1 арк.; рахунок №119511707 на 2 арк.; видаткову накладну №22-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №27-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із чеками; видаткову накладну №05-03-24 від 05.03.24 із чеками; видаткову накладну №13/03 від 13.03.24 із ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із додатками на 8 арк.; документи на експорт №203/209 від 16.04.2024 на 8 арк.; графік поставок дод.1 до договору №UUB 11951-3 та біржове свідоцтво із заявкою на участь на 4 арк.; рахунок №14-10550-09012024 на 1 арк.; рахунок №118422030 на 1 арк.; рахунок №4-11842-28022024 на 1 арк.; біржове свідоцтво №10550 на 3 арк.; заявку на участь в аукціоні, біржове свідоцтво №11842, додаткова угода №1, додаток 1 на 4 арк.; видаткову накладну №12/03 із чеками з ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №22/08 із ТТН на 6 арк.; видаткову накладну №11 та ТТН на 5 арк.; видаткову накладну №12 та ТТН на 2 арк.; видаткову накладну №21 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №22 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №26 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №27 на 1 арк; видаткову накладну №29 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №30 та ТТН на 2 арк; документи на експорт №203/209 від 16.01 на 8 арк.; документи на експорт на 13 арк.; видаткову накладну №08-03-24 із чеками та ТТН; видаткову накладну №26-12-23 із ТТН; чистий, підписаний аркуш із печаткою; акт звірки за 03.2024 на 3 арк.; акт надання послуг №8 та №7 на 4 арк.; чорнові записи, які поміщено до файлу, а також печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_1 , печатку «Торговий дім промтехноцентр» ідентифікаційний код 40326248, печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_2 , печатку відтиск якої неможливо зробити, ноутбук «Lenovo idea Pad 2510» s/n НОМЕР_3 p/n59391997 із зарядним пристроєм до нього, мобільний телефон «Iphone» із ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» із серійним номером НОМЕР_5 .
Орган досудового розслідування вказує, що вилучені під часобшуку предмети можуть бути доказом вчинення кримінального правопорушення, мають суттєве значення для встановлення важливих його обставин, при співставленні з іншими доказами у кримінальному провадженні та мають статус речового доказу.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечили щодо накладення арешту на вилучене під час проведення обшуку майно. Однак, просили забезпечити ОСОБА_5 можливість доступу до ноутбука «Lenovo idea Pad 2510» та мобільного телефону «Iphone» із ІМЕІ: НОМЕР_4 , оскільки такі використовуються останньою у повсякденному житті і по роботі та необхідні як для спілкування, так і для здійснення своєї професійної діяльності. На вказаних пристроях зберігається інформація та контакти, а також програми для бухгалтерського обліку, які необхідні ОСОБА_5 при здійсненні своєї діяльності.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів наведених у ньому. З приводу доводів володільця слідчий вказав, що забезпечить ОСОБА_5 можливість копіювання необхідної інформації.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку учасників справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Частинами 1 та 2ст.170 КПК України встановлено,що арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 наведеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Відповідно до положень ч.ч. 10, 11ст. 170 КПК України, арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтями 7 та 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам та критеріям встановленим ст. 171 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 18.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено: договір №UUB 11842-10 на 11 арк.; договір №UUB 10350-12 на 10 арк.; договір №UUB 11951-3 на 11 арк.; платіжну інструкцію №124922 на 1 арк.; рахунок №119511707 на 2 арк.; видаткову накладну №22-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №27-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із чеками; видаткову накладну №05-03-24 від 05.03.24 із чеками; видаткову накладну №13/03 від 13.03.24 із ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із додатками на 8 арк.; документи на експорт №203/209 від 16.04.2024 на 8 арк.; графік поставок дод.1 до договору №UUB 11951-3 та біржове свідоцтво із заявкою на участь на 4 арк.; рахунок №14-10550-09012024 на 1 арк.; рахунок №118422030 на 1 арк.; рахунок №4-11842-28022024 на 1 арк.; біржове свідоцтво №10550 на 3 арк.; заявку на участь в аукціоні, біржове свідоцтво №11842, додаткова угода №1, додаток 1 на 4 арк.; видаткову накладну №12/03 із чеками з ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №22/08 із ТТН на 6 арк.; видаткову накладну №11 та ТТН на 5 арк.; видаткову накладну №12 та ТТН на 2 арк.; видаткову накладну №21 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №22 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №26 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №27 на 1 арк; видаткову накладну №29 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №30 та ТТН на 2 арк; документи на експорт №203/209 від 16.01 на 8 арк.; документи на експорт на 13 арк.; видаткову накладну №08-03-24 із чеками та ТТН; видаткову накладну №26-12-23 із ТТН; чистий, підписаний аркуш із печаткою; акт звірки за 03.2024 на 3 арк.; акт надання послуг №8 та №7 на 4 арк.; чорнові записи, які поміщено до файлу.
Крім цього, під час проведення обшуку вилучено: печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_1 , печатку «Торговий дім промтехноцентр» ідентифікаційний код 40326248, печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_2 , печатку відтиск якої неможливо зробити, ноутбук «Lenovo idea Pad 2510» s/n НОМЕР_3 p/n59391997 із зарядним пристроєм до нього, мобільний телефон «Iphone» із ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» із серійним номером НОМЕР_5 .
Також, 19.09.2024 вказані у клопотанні речі та предмети, котрі були вилучені під час проведення обшуку, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, в ході розгляду клопотання встановлено, що на даний час вказані речі не оглянуті та не досліджені у повному обсязі, а інформація яка у них міститься потребує аналізу і вивчення органом досудового розслідування.
Наведені вище доводи та мотиви, а також обставини встановлені в ході розгляду клопотання вказують на те, що майно з приводу якого подане клопотання, відповідає критеріям визначеним у ст.170 КПК України, в частині наявності правових підстав для застосування запропонованого заходу забезпечення кримінального провадження та досягнення мети (завдань) арешту.
Отже, необхідність дослідження відповідних речових доказів у даному випадку є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки орган досудового розслідування може бути позбавлений можливості встановити важливі обставини, які мають значення для проведення об`єктивного досудового розслідування. Крім того, згідно наведених вище норм КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. У свою чергу, власники майна не позбавлені права та можливості ініціювати питання про скасування арешту майна чи передачу його на відповідальне зберігання, після його огляду та дослідження.
Процесуальна дія про отримання дозволу на яку просить автор клопотання здійснюється згідно із законом (законність), є необхідною у демократичному суспільстві (пропорційність), тобто переслідує легітимну мету.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Втручання у право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. У даному випадку встановлено, що виконати завдання кримінального провадження у інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Таке втручання у власність є вимушеним та виправданим заходом, який застосовується тимчасово для досягнення певного результату проведення об`єктивного досудового розслідування і дослідження доказів. Наведене втручання у володіння майном характеризується відповідними критеріями правомірності, зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу між інтересами володільця та досудового розслідування.
Також, існують високі ризики приховування чи пошкодження майна, втрати та знищення його змісту. Крім того, існує достатньо підстав вважати, що наявна у вилучених під час обшуку предметах та речах інформація містить відомості, які мають значення для кримінального провадження, а тому такий захід забезпечення кримінального провадження є розумним та співмірним.
Отже, наведене свідчить про наявність підстав для дослідження відповідних доказів, а також доцільність накладення арешту на них.
Слід відзначити те, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку про те, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Відтак, розглядаючи подане клопотання та наводячи мотиви ухваленого рішення, зокрема у контексті змісту відповідних доказів, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Ухвалюючи рішенняза клопотанням,зокрема наводячимотиви зяких виходитьслідчий суддята обставинивстановлені вході розглядуклопотання,враховую такожі те,що органдосудового розслідуванняповинен дотримуватись певних меж, задля забезпечення таємниці досудового розслідування, з метою досягнення дієвості та мети кримінального провадження, а також виконання його завдань.
Беручи до уваги наведене, враховуючи доведення слідчим обставин, визначених ст.ст. 170, 171 КПК України, враховуючи правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для учасників провадження та третіх осіб, приходжу до висновку, що наявні належні правові підстави для арешту майна, оскільки накладення арешту на майно, яке визнано речовим доказом, забезпечить його збереження та є необхідним для розкриття кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучено 18.09.2024 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір №UUB 11842-10 на 11 арк.; договір №UUB 10350-12 на 10 арк.; договір №UUB 11951-3 на 11 арк.; платіжну інструкцію №124922 на 1 арк.; рахунок №119511707 на 2 арк.; видаткову накладну №22-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №27-02-24 від 27.02.24 із чеками; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із чеками; видаткову накладну №05-03-24 від 05.03.24 із чеками; видаткову накладну №13/03 від 13.03.24 із ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №21-02-24 від 21.02.24 із додатками на 8 арк.; документи на експорт №203/209 від 16.04.2024 на 8 арк.; графік поставок дод.1 до договору №UUB 11951-3 та біржове свідоцтво із заявкою на участь на 4 арк.; рахунок №14-10550-09012024 на 1 арк.; рахунок №118422030 на 1 арк.; рахунок №4-11842-28022024 на 1 арк.; біржове свідоцтво №10550 на 3 арк.; заявку на участь в аукціоні, біржове свідоцтво №11842, додаткова угода №1, додаток 1 на 4 арк.; видаткову накладну №12/03 із чеками з ТТН на 3 арк.; видаткову накладну №22/08 із ТТН на 6 арк.; видаткову накладну №11 та ТТН на 5 арк.; видаткову накладну №12 та ТТН на 2 арк.; видаткову накладну №21 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №22 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №26 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №27 на 1 арк; видаткову накладну №29 та ТТН на 2 арк; видаткову накладну №30 та ТТН на 2 арк; документи на експорт №203/209 від 16.01 на 8 арк.; документи на експорт на 13 арк.; видаткову накладну №08-03-24 із чеками та ТТН; видаткову накладну №26-12-23 із ТТН; чистий, підписаний аркуш із печаткою; акт звірки за 03.2024 на 3 арк.; акт надання послуг №8 та №7 на 4 арк.; чорнові записи, які поміщено до файлу, а також печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_1 , печатку «Торговий дім промтехноцентр» ідентифікаційний код 40326248, печатку « ОСОБА_6 » № НОМЕР_2 , печатку відтиск якої неможливо зробити, ноутбук «Lenovo idea Pad 2510» s/n НОМЕР_3 p/n59391997 із зарядним пристроєм до нього, мобільний телефон «Iphone» із ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» із серійним номером НОМЕР_5 .
Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121822671 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Галицький районний суд м.Львова
Стрельбицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні