Рішення

від 23.09.2024 по справі 473/2805/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2805/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"23" вересня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати,

ВСТАНОВИВ

в травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим в його інтересах адвокатом Вуїв Оксаною Вікторівною, до Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває в трудових відносинах з відповідачем з червня 2021 року. 18 лютого 2023 року позивач був призваний на військову службу у Збройні Сили України, трудові відносини з відповідачем не припиняв.

Разом з тим, на вказаному підприємстві перед позивачем утворилась заборгованість по заробітній платі за січень-лютий 2023 року в розмірі 25833,65 грн, яка не була виплачена останньому до цього часу.

В зв`язку з чим, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ДП «Зорі над Бугом» заборгованість по заробітній платі в розмірі 25833,65 грн, а також компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі 1090,00 грн.

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представниця позивача адвокат Вуїв О.В. у судове засідання не з`явилася, проте надала суду заяву, згідно якої просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки в окремій заяві представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з відповідачем з червня 2021 року. 18 лютого 2023 року позивач був призваний на військову службу у Збройних Силах України, трудові відносини з відповідачем не припиняв.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч.ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України).

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці).

Згідно зч.2ст.39 ЗаконуУкраїни «Провійськовий обов`язокі військовуслужбу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України,

Відповідно до ч.1-3 ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади).

Згідно інформації, наданої Державною податковою службою України відповідачем у січні 2023 року було нараховано, але не виплачено позивачу 16523,00 грн, в лютому 2023 року відповідачем було нараховано, але не виплачено позивачу 9310,65 грн, а всього 25833,65 грн.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, підтвердивши їх доказами (фактичними даними) з дотриманням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України.

Між тим, відповідачем розрахунок заборгованості по заробітній платі не спростовано, не надано доказів відсутності останньої або іншого її розміру.

Отже, з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість по заробітній платі за з січень-лютий 2023 року в розмірі 25833,65 грн (без утримання обов`язкових платежів, зборів).

Ст. 34 Закону України «Про оплату праці»передбачає виплату працівникам компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням підприємством, установою, організацією, в трудових відносинах з якими перебувають працівники, строків її виплати. Виплата компенсації провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідност. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»(далі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законіслід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться (ст. 3 Закону)).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону).

Згідно п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року за № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після

утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін

у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідачем в січні 2023 було нараховано позивачу 16523,00 грн заробітної плати. Відповідно було нараховано до сплати 2974,14 грн податку на доходи фізичної особи, які не були сплачені підприємством, та 247,85 грн військового збору, який також не було сплачено підприємством. В лютому 2023 відповідачем було нараховано позивачу 9310,65 грн заробітної плати. Відповідно було нараховано до сплати 1675,92 грн податку на доходи фізичної особи, які не були сплачені підприємством, та 139,66 грн військового збору, який також не було сплачено підприємством.

Таким чином, сума компенсації (в межах вимог) становить 1090,00 грн ((13301,01 грн (розмір заборгованості із заробітної плати після вирахування податків та інших обов`язкових платежів за січень 2023 року) х 105,506 (сукупний коефіцієнт приросту споживчих цін за період з лютого 2023 року по 31 березня 2024 року) / 100 - 13301,01 грн) + (7495,07 грн (розмір заборгованості із заробітної плати після вирахування податків та інших обов`язкових платежів за лютий 2023 року) х 104,772 (сукупний коефіцієнт приросту споживчих цін за період з березня 2023 року по 31 березня 2024 року) / 100 - 7495,07 грн)).

Відповідно до положень ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Тлумачення наведених норм закону свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, що визначено пунктом 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

У подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239, від 22 квітня 2020 року № 291, від 20 травня 2020 року № 392, від 17 червня 2020 року № 500, від 22 липня 2020 року № 641 карантин продовжувався, відповідно, до 24 квітня, до 11 травня, до 22 червня, до 31 липня, до 31 серпня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 561 встановлений карантин скасовано з 01 липня 2023 року.

Згідно ст. 234 КЗпП України в разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» в п. 4 зазначено, що встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам:1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Як зазначено позивачем в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду та вбачається з матеріалів справи, позивач з 18 лютого 2023 року був призваний на військову службу у Збройні Сили України, яку проходить не за місцем свого проживання. При цьому відповідач не надавав позивачу інформацію щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати, наявності/відсутності заборгованості, вказану інформацію не було надано також відповідачем на запит представниці позивача.

За таких обставин суд визнає причини пропускупозивачем строку звернення до суду поважними.

В силу вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

поновити ОСОБА_1 строк назвернення досуду зпозовом до Державного підприємства«Дослідне господарство«Зорі надБугом» Інститутузахисту рослинНаціональної академіїаграрних наукУкраїни» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державногопідприємства «Досліднегосподарство «Зорінад Бугом»Інституту захистурослин Національноїакадемії аграрнихнаук України»про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати задовольнити.

Стягнути зДержавного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України»(Миколаївська область, Вознесенський район, село Яструбинове, проща Центральна, 4; код ЄДРПОУ 34792373) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 )заборгованість по заробітній платі в розмірі 25833 (двадцять п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн 65 коп. (сума зазначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів), компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в розмірі1090 (одна тисяча дев`яносто) грн. 00 коп.,а всього в загальному розмірі26923 (двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять три) грн 65 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України»(Миколаївська область, Вознесенський район, село Яструбинове, проща Центральна, 4; код ЄДРПОУ 34792373)судовий збір на користь держави у розмірі1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан