Ухвала

від 24.09.2024 по справі 369/7980/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7980/24

Провадження № 2/369/5578/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.

за участі секретаря судових засідань Херенкової К.К.,

розглянувши матеріали цивільної справи №369/7980/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Релігійної організації Єврейська релігійна громада м. Києва, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_12 у травні 2024 року звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаним позовом.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 травня 2024 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28 червня 2024 року через канцелярію до суду надійшла заява керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про вступ та участь прокурора у цивільній справі №369/7980/24 з метою захисту інтересів держави.

Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу.

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру".

Згідно п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Важливим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Як зазначає прокурор у своїй заяві, з матеріалів заявленого позову вбачається, що відведення спірної земельної ділянки у приватну власність відбулась з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки остання відводилась за рахунок земель під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 37-1 Земельного кодексу України земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов`язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650 затверджені Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення (надалі Правила).

Ці Правила визначають основні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, проведення комплексу заходів з метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації (п. 1 Правил).

У даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у неправомірному виведенні в приватну власність (розпорядженні) земельної ділянки сільськогосподарського призначення за рахунок земель під полезахисними лісовими смугами, що в подальшому унеможливлює утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Враховуючи протиправність передачі земельної ділянки в приватну власність, остання підлягає витребуванню у кінцевого власника. Вказані обставини свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для вступу прокурора у справу та представництва інтересів держави.

Оскільки, згідно ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст.ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушения законності при вирішенні земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Отже, правовідносини пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності для сільськогосподарського призначення, становлять суспільний інтерес, а неправомірна і необґрунтована зміна цільового призначення та вибуття земельної ділянки з державної власності не відповідає суспільному інтересу.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для вступу прокурора в справу з метою подальшого представництва інтересів держави.

Щодо питання суб`єкта, який уповноважений здійснювати функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правовий висновок за яким, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Так, прокурор у заяві зазначив, що при відведенні посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель під полезахисною лісовою смугою в межах Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області прямо порушено вимоги ст. 37-1 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650.

Так, незважаючи на наявні об`єктивні видимі ознаки такого порушення, посадові особи Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області жодних заходів щодо повернення протиправно виділених земель не вживають.

Більше того, як вказує прокурор, звернення до суду із зазначеним позовом щодо витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за наявності факту порушення інтересів держави, не безпосередньо компетентним органом Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області, а третьою особою само по собі, свідчить про неналежне здійснення (нездійснення) захисту інтересів держави відповідним компетентним органом, тобто Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області.

Таким чином, керівник Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 56 ЦПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

На підставі викладеного суд вважає можливим задовольнити заяву керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області та допустити прокурора до участі в даній цивільній справі з метою захисту інтересів держави в особі Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.

Керуючись ст. 56 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про вступ прокурора у цивільну справу - задовольнити.

Допустити Києво-Святошинську окружну прокуратуру Київської області до участі в цивільній справі №369/7980/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Релігійної організації Єврейська релігійна громада м. Києва, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

В підготовче судове засідання, призначене у справі на 07.11.2024року о14:10год. в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка, 1, викликати прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області (Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67).

Роз`яснити Києво-Святошинській окружній прокуратурі Київської області право подати свої письмові пояснення та заперечення до закінчення підготовчого провадження.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Для цього учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://ks.ko.court.gov.ua.

Копію ухвали надіслати всім учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Інна ФІНАГЕЄВА