Рішення

від 06.06.2024 по справі 369/7160/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7160/23

Провадження № 2/369/1209/24

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/7160/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Вишнева державна нотаріальна контора, Бучанська районна державна адміністрація Київської області про встановлення факту проживання разом з однією сім`єю та про визнання права власності на частку спільної сумісної власності, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року громадянка ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі відповідач), третя особа: Вишнева державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , в якому просила суд:

- встановити факт постійного спільного проживання громадянки ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_5 однією сім`єю, але не перебуваючи у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі з квітня 2001 року по день смерті громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 включно в квартирі в квартирі АДРЕСА_1 ;

- визнати за громадянкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку, як на рівну частку у спільній сумісній власності її та громадянина ОСОБА_5 наступного майна:

нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , площею 3,2 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2407360232224, майнові права на підставі договору від 25.05.2020 року № 25/05/2020;

автомобіль марки «SUBARU OUTBACK», НОМЕР_2 , 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 від 06.07.2021 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка з квітня 2001 року проживала з громадянином ОСОБА_5 однією сім`єю, але не перебуваючи у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі по день смерті громадянина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 включно в квартирі в квартирі АДРЕСА_1 .

Так, позивачка познайомилась з ОСОБА_5 у 1995 році. Вже на той час вони не перебували в будь-якому шлюбі.

З 1995 року по 2001 рік вони зустрічалась, мали стосунки, однак у той період вони не проживали разом однією сім`єю та не вели спільне господарство, побут і бюджет. На час знайомства з позивачкою, ОСОБА_5 проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 , яка належала їм на праві спільної власності. За цією ж адресою було зареєстровано його місце проживання. А позивачка проживала квартиру АДРЕСА_4 , яка належала позивачці на праві власності та в якій вона проживала разом зі своїм малолітнім (на той час) сином з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На початку 2001 року позивач та ОСОБА_5 прийняли спільне рішення проживати разом однією сім`єю, вести спільне господарство, побут та бюджет. Наприкінці квітня 2001 року ОСОБА_5 остаточно переїхав до позивачки в її повністю облаштовану для належного проживання квартиру АДРЕСА_4 . Проживаючи разом, позивач та ОСОБА_5 спільно забезпечували себе та сина позивачки всім необхідним для життя вели спільне господарство, об`єднували та витрачали кошти. Отже, починаючи з квітня 2001 року позивач та ОСОБА_5 фактично створили сім`ю, почали проживали разом однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою та в будь-якому іншому шлюбі, вести спільне господарство, побут та бюджет.

Надалі, в 2019 році позивачка та ОСОБА_5 прийняли рішення купити для себе іншу спільну квартиру.

15.08.2019 року позивачка за 681856,59 грн. (26700 $ по курсу НБУ) продала свою квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджено договором купівлі продажу квартири від 15.08.2019.

В свою чергу, ОСОБА_5 зі своєю матір`ю ОСОБА_3 продали свою квартиру АДРЕСА_3 , 2/3 якої їм належала в рівних частинах, а 1/3 якої належала особисто її сину ОСОБА_5 , що підтверджено договором купівлі продажу квартири від 18.09.2019.

Надалі, в 2019 році позивачка та ОСОБА_5 прийняли рішення купити для себе іншу спільну квартиру, одночасно вирішивши житлово-побутові питання матері ОСОБА_5 ОСОБА_3 та сина позивачки ОСОБА_6 , шляхом об`єднання кошти за продаж вищевказаних квартир і придбання за ці кошти три однокімнатні квартири для себе, для матері і для сина позивачки в новобудові та в одному районі для полегшення спілкування усіх членів сім`ї та для полегшення життєво-побутової підтримки один одного.

07.10.2019 (після укладання договору купівлі-продажу майнових прав ще до здачі будинку в експлуатацію) позивачка та ОСОБА_5 переїхали в свою нову спільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Після переїзду, позивачка та ОСОБА_5 за спільним рішенням та за спільні кошти зробили ремонт. При цьому, уся побутова техніка, яка була встановлена в їх новій спільній квартирі і яка знаходиться в ній дотепер, було забрано зі старої квартири позивачки після її продажу.

10.09.2020 було зареєстровано право власності (приватної, спільної часткової) на спільну однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167575432224 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:

-на 1/2 даної квартири за позивачем, номер запису про право власності 38169600 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 223923316, сформований 14.09.2020 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Юровою О.С. за заявою ОСОБА_5 та позивача від 10.09.2021 року з реєстраційним номером 41356831;

-на 1/2 за гр-ном ОСОБА_5 номер запису про право власності 38169583 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 223923202, сформований 14.09.2020 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Юровою О.С. за заявою ОСОБА_5 та позивача від 10.09.2021, за реєстраційний номер 41356831.

16.10.2020 позивачка та ОСОБА_5 зареєстрували місце свого проживання в спільній однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 .

Крім того, 02.07.2021 позивачки та ОСОБА_5 за спільним рішенням та за спільні кошти, об`єднані за продаж київських квартир, як сім`я та на потреби сім`ї спільно придбали для спільного користування сім`єю автомобіль «Subaru Outback», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , 2007 року, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджено копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02.07.2021 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 06.07.2021, в якому власником вказаний ОСОБА_5 .

Також, 25.05.2020 за спільним рішенням та за спільні кошти, об`єднані за продаж київських квартир, як сім`я та на потреби сім`ї спільно придбали для зберігання власних речей сім`ї нежитлове приміщення 108 загальною площею 3,2 м2 в будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі продажу, в якому ОСОБА_5 було вказано як «покупець», але діяв він в інтересах їх з позивачкою сім`ї.

09.07.2021 було зареєстровано право власності на вищевказане нежитлове приміщення, власник: ОСОБА_5 , номер запису про право власності 42957678 в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено витягом з цього Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 265663968, який сформовано приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Юровою О.С. 13.07.2021 за заявою ОСОБА_5 від 09.07.2021 за реєстр. номером 46681775.

Отже, з квітня 2001 року позивач та ОСОБА_5 проживали разом однією сім`єю (до 07.10.2019 у позивачки в квартирі АДРЕСА_4 , а з 07.10.2019 в спільній квартирі АДРЕСА_1 ), не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, вели спільне господарство, побут та мали спільний бюджет.

Позивачка заявила, що дані обставини можуть підтвердити викликані та допитані в суді свідки: ОСОБА_7 (сестра позивачки); ОСОБА_8 (чоловік сестри позивачки); ОСОБА_6 (син позивачки); ОСОБА_3 (мати померлого); ОСОБА_9 (подруга сім`ї позивачки та померлого); ОСОБА_10 (друг сім`ї позивачки та померлого); ОСОБА_11 (подруга сім`ї позивачки та померлого); ОСОБА_12 (подруга сім`ї позивачки та померлого); ОСОБА_13 (друг сім`ї позивачки та померлого).

Ухвалою суду від 05.06.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання та встановлено учасникам справи строк для подання заяву по суті справи.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року суд за клопотанням представника позивача витребував від Вишневої державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи, відкритої після смерті громадянина ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 02.11.2023 року суд за клопотанням представника позивача замінив Бучанську районну державну адміністрацію Київської області на належного відповідача у цивільній справі № 369/7160/23 ОСОБА_3 (далі по тексту мати померлого, Відповідач-1), залучив ОСОБА_4 в якості співвідповідача у цивільній справі № 369/7160/23 (далі по тексту дочка померлого, Відповідач-2) та залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Бучанську районну державну адміністрацію Київської області.

Ухвало суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

06.06.2024 року в судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

06.06.2024 року в судовому засіданні зі сторони позивача допитані свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , підтвердили обставини, викладені позивачем. Свідки показали суду, що вони знали давно позивача і ОСОБА_5 та сприймали їх як сім`ю, підтвердили обставини придбання на потреби сім`ї однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , автомобіля «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , на потреби сім`ї та нежитлового приміщення 108 загальною площею 3,2 м2 в будинку АДРЕСА_2 на потреби сім`ї.

06.06.2024 року Відповідач-1 в судове засідання не прибула, була повідомлена належним чином. Але у вересні 2023 року ОСОБА_3 надіслала на адресу суду письмову заяву про визнання позовних вимог та з проханням розглядати справу без її участі. Тому суд з`ясувавши думку учасників справи, провів судове засідання без її участі.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не подавала, в судове засідання не прибула, була повідомлена належним чином, про причини нез`явлення в судове засідання не повідомила, а тому суд з`ясувавши думку учасників справи, провів судове засідання без її участі.

Треті особи в судове засідання не прибули, були повідомлені належним чином, направили суду заяву з проханням проведення судового засідання без їх участі, тому суд з`ясувавши думку учасників справи, провів судове засідання без їх участі.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, допитавши свідків, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних відстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1 .

Що стосується встановлення факту проживання позивача з ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з квітня 2001 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд виходить із наступного.

Відповідно до вимогстатті 293 Цивільного процесуального кодексу України(далі по тексту -ЦПК України), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За приписамистатті 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Згідно пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 р., в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даній справі вимоги щодо визнання майна померлого спільним сумісним майном подружжя, є похідними від встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та які пов`язані з вирішенням спору про право.

Стаття 3 Сімейного кодексу України(далі по тексту -СК України) визначає, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Отже, для визначення права на спільну сумісну власність є необхідність визначити проживання жінки та чоловіка однією сім`єю.

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з квітня 2001 року по 21.12.2022 року, підтверджується наступними доказами та встановленими судом обставинами.

Спільне проживання позивачки та ОСОБА_5 з квітня 2001 року до 07.10.2019 року однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_4 , яка належала позивачці на праві власності, наявність у них спільного господарства, побуту та бюджету підтверджено показами свідків, матір`ю померлого та сином позивачки.

Спільне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 16.10.2020 року зареєстровано в квартирі АДРЕСА_1 , яку вони спільно купили відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 07.10.2019, право власності (приватної, спільної часткової) на спільну однокімнатну квартиру зареєстровано 10.09.2020, та в якій постійно спільно проживали до смерті ОСОБА_5 21.12.2022 в цій квартирі, що підтверджено копіями лікарського свідоцтва про смерть та довідки про смерть померлого.

Мати померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 (відповідач-1 по справі) письмовим визнанням позову підтвердила факт проживання позивачки з її сином однією сім`єю як чоловік і жінка та ведення ними спільне господарство увесь час з квітня 2001 року до смерті ОСОБА_5 21.12.2022 року, а також придбання ними: квартири АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , площею 3,2 м 2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіля марки «SUBARU OUTBACK», 2007 року випуску, НОМЕР_2 .

Допитані в судовому засіданні зі сторони позивача свідки: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили обставини, викладені позивачем, показали суду, що позивача і ОСОБА_5 вони знали давно та сприймали їх як сім`ю, підтвердили обставини придбання на потреби сім`ї однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , автомобіля «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , нежитлового приміщення 108 загальною площею 3,2 м2 в будинку АДРЕСА_2 .

Аналізуючи подані докази, які оцінені судом як кожен окрема так і в сукупності між собою, суд вважає доведеним те, що позивачка із ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, адже дані обставини підтверджено, в тому числі показаннями матері останнього, які узгоджуються як між собою, так і з іншими наявними у справі доказами та не були спростовані відповідачами під час розгляду справи.

Щодо факту набуття за час спільного проживання спірного майна слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Згідно із частиною четвертоюстатті 368 Цивільного кодексу Українимайно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Позивачка зазначає, що за час спільного проживання з ОСОБА_5 вони за кошти, з яких формувався спільний бюджет подружжя, придбали в інтересах сім`ї на підставі відплатної угоди однокімнатну квартиру АДРЕСА_1

Також установлено, що на ім`я ОСОБА_5 за кошти позивачки та ОСОБА_5 , отримані за продаж київських квартир, з яких формувався спільний бюджет подружжя, було придбано наступне майно на потреби сім`ї:

-згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2021 автомобіль «Subaru Outback», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , 2007 року, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 06.07.2021;

-згідно договору купівлі-продажу від 25.05.2020 нежитлове приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 3,2 м2 в будинку АДРЕСА_2 . 09.07.2021 було зареєстровано право власності на вищевказане нежитлове приміщення, власник: ОСОБА_5 , номер запису про право власності 42957678 в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджено витягом з цього Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 265663968, який сформовано приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Юровою О.С. 13.07.2021 за заявою ОСОБА_5 від 09.07.2021 за реєстр. номером 46681775.

З копії матеріалів спадкової справи вбачається, що до Вишневої державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись мати померлого ОСОБА_3 та його дочка ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, а також приймаючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт проживання позивачки та ОСОБА_5 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з квітня 2001 року по 21.12.2022 року включно, тобто наявність усталених відносин, що притаманні подружжю, а також факт набуття за час спільного проживання спірного майна.

Також, приймаючи до уваги наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що спірне майно було придбано за спільні кошти сторін та є їх спільною сумісною власністю, що не було спростовано стороною відповідачів.

Згідно частиною першоюстатті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положеньстатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та стороною відповідача переконливими доказами спростовані не були, а відтак суд вважає позовні вимоги законними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Вишнева державна нотаріальна контора, Бучанська районна державна адміністрація Київської області про встановлення факту проживання разом з однією сім`єю та про визнання права власності на частку спільної сумісної власності задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім`єю, але не перебуваючи у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі з квітня 2001 року по день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно в квартирі АДРЕСА_1 .

Визнати за громадянкою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 ) право власності на частку, як на рівну частку у спільній сумісній власності її та ОСОБА_5 , наступного майна:

нежитлове приміщення № НОМЕР_1 , площею 3,2 м 2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2407360232224, майнові права на підставі договору від 25.05.2020 року № 25/05/2020;

автомобіль марки «SUBARU OUTBACK», НОМЕРНИЙ ЗНАК НОМЕР_2 , 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 06.07.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 24.09.2024 року.

Суддя А.В. Янченко