Рішення

від 24.09.2024 по справі 688/1415/24

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1415/24

№ 2/688/527/24

Рішення

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

секретаря судового засідання Гошовської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Сідєльнікової Єлизавети Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

21 березня 2024 року адвокат Сідєльнікова Є.І. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якого посилається на те, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 09.04.2019 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2021 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2020 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісячно, починаючи з 19.02.2020 року. 29.04.2021 року рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з матір ю. На даний час неповнолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

Відповідач жодного разу, починаючи з грудня 2019 року не намагався і не вживав ніяких дій щодо спілкування із дочкою, її не провідує, участі в її житті та вихованні не приймає, не цікавиться здоров`ям дитини, не проявляє щодо неї батьківської уваги та турботи. ОСОБА_2 самоусунувся від виконання покладених на нього, як батька, обов`язків, не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, не цікавиться дошкільним життям, не відвідує батьківські збори, не займається вихованням та розвитком дочки. Батьківство ОСОБА_2 щодо дочки має лише формальний характер. А тому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, адвокат Сідєльнікова Є.І. в системі «Електронний Суд» надіслала заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила його задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, адвокат Федоров В.Б. до канцелярії суду подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність та відсутність відповідача, позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Позиція третіх осіб

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області у судове засідання не з`явився. Проте, представник ОСОБА_6 на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився. Проте, начальник Борозенської сільської військової адміністрації ОСОБА_7 на адресу суду надіслала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у відсутність представника третьої особи, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.03.2024 року відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні об 11 год. 00 хв. 26.04.2024 року, яке за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Федорова В.Б. відкладено до 11 год. 00 хв 22.05.2024 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2024 року замінено неналежні треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору службу у справах дітей виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, службу у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області на належні - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області; відкладено проведення підготовчого засідання на 13 год. 00 хв. 05.06.2024 року, яке у зв`язку із відключенням електропостачання відкладено до 14 год. 00 хв. 02.07.2024 року, а через перебування головуючого судді у щорічній додатковій оплачуваній відпустці - до 13 год. 00 хв. 24.07.2024 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24.07.2024 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Федорова В.Б. приєднано до матеріалів цивільної справи подані ним письмові докази; зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області подати письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 ; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год. 30 хв. 19.09.2024 року.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання обов`язків по вихованню дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України(даліСК України).

Судом встановлено, що з 09.04.2019 року сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2021 року.

Від шлюбу у сторін є неповнолітня дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про її народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.10.2019 року Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Згідно рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.04.2021 року, місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено місце проживання її матері ОСОБА_1 .

З довідки №298 від 04.02.2024 року, виданої виконавчим комітетом Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та фактично проживає по АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстрована та проживає її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказане також підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2024/000992382 від 30.01.2024 року та №2024/000993079 від 30.01.2024 року.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2020 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття щомісячно, починаючи з 19.02.2020 року.

На підставі вказаного рішення судом 20.08.2020 року видано виконавчий лист №766/2827/20, який перебуває на виконанні у Шепетівському ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального управління юстиції (м. Київ), на його підставі відкрито виконавче провадження №62967649, що підтверджується інформацією №22886 від 19.03.2024 року, наданою на запит адвоката Шепетівським ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального управління юстиції (м. Київ).

Згідно довідки Шепетівського ВДВС уШепетівському районіХмельницької областіЦентрального управлінняюстиції (м.Київ)№34703 від 10.05.2024 року, станом на 10.05.2024 року аліменти по виконавчому листу Херсонського міського суду Херсонської області №766/2827/20 від 20.08.2020 року згідно постанови державного виконавця в примусовому порядку стягуються із пенсії та заробітної плати боржника ОСОБА_2 згідно рішення суду, заборгованість по аліментах відсутня.

З акту обстеження умов проживання №3, затвердженого Службою у справах дітей Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області. від 01.02.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровані та фактично проживають по АДРЕСА_1 в одноповерховому будинку з усіма зручностями, необхідними меблями та побутовою технікою, умови проживання задовільні. Дитина має окреме спальне ліжко, іграшки відповідно до віку, забезпечена сезонним одягом та взуттям. Мати ОСОБА_1 дбайливо ставиться до виховання дочки, дбає про розумовий та фізичний розвиток дитини.

Згідно довідки №14, виданої 13.03.2024 року Баштанським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Ягідка» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , 2019 року народження, дійсно відвідує Баштанський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №6 «Ягідка» Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області з 01.07.2023 року за дистанційною формою навчання. Вихованням доньки займається мама, ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не бере.

Відповідно до довідки №45 від 10.02.2021 року дитячої поліклініки КНП Херсонська міська лікарня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стоїть на обліку у педіатра вказаної поліклініки.

З характеристики, виданої виконавчим комітетом Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розлучена, самостійно виховує дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 . За час проживання на території Борозенської сільської ради, ОСОБА_1 зарекомендувала себе з позитивної сторони. Старанно та дбайливо ставиться до виховання дочки. Намагається створювати комфортні умови для виховання та проживання дитини, турбується про її фізичний та розумовий розвиток. Толерантна, відповідальна, доброзичлива, спокійна, врівноважена людина. Громадського порядку не порушує, скарг та нарікань відносно останньої від жителів села не надходило.

Згідно службової характеристики військової частини НОМЕР_2 від 07.07.2023 року, ОСОБА_1 має військове звання старший солдат, займає посаду старший телефоніст відділення зв`язку 5 зенітного ракетного дивізіону військовї частини НОМЕР_2 . За час виконання посадових обов`язків зарекомендувала себе добре, швидко та якісно виконує поставлені завдання. Користується авторитетом серед колег. Учасник бойових дій. Фізично розвинута добре. Морально стійка.

Згідно даних індивідуальної відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування Пенсійного фонду України від 31.01.2024 року ОСОБА_1 має постійний та стабільний дохід.

Відповідно до характеристики №164, виданої 13.05.2024 року ПП Управлінська компанія «Управдом», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 . За роки проживання за даною адресою ОСОБА_2 проявив себе з позитивної сторони, зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі та товариські стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами. Приймає активну участь в громадських зборах і в необхідних роботах, що проводяться в будинку та на прибудинкових територіях. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 , виданого 22.02.2023 року та посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 18.11.2022 року Управлінням праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради, ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни; йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок війни.

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, затвердженого розпорядженням №454 начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 09.09.2024 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовані норми права

Відповідно до частини третьоїстатті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27вересня 1991 року (даліКонвенція про права дитини), яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу статті 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно дост. 165 СК Україниправо на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про його інтерес до дитини.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі N 522/10703/18 (провадження N 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі N 760/468/18 (провадження N 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі N 638/16622/17 (провадження N 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі N 522/21914/14 (провадження N 61-8179св19).

У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 643/7876/18 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Із положень статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідує, що суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» («Mamchur v. Ukraine», заява №10383/09, рішення від 16 липня 2015 року, пункт 100) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Також у рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» («Hunt v. Ukraine», заява №31111/04, пункти 57-58) Європейський суд з прав людини вказав на те, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що проживання дитини разом із батьками в сім`ї відповідає якнайкращим її інтересам, оскільки дитина має право на особисте піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Розлучення дитини з батьками може бути обумовлене лише виключними обставинами, в тому числі неправомірною поведінкою батьків, яка призводить до грубого порушення економічних, соціальних і культурних прав дитини, створює загрози для безпечних умов її проживання та розвитку, перешкоджає належному матеріальному забезпеченню дитини.

Позбавлення батьківських прав є одним із заходів сімейно-правової відповідальності, яка спрямована на захист прав та інтересів дитини, настає при винній поведінці батьків на підставах і у порядку, передбачених законом, та породжує настання невигідних для батьків наслідків, у тому числі втрату права, заснованого на спорідненості з дитиною.

Однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійний характер.

Мотиви та висновки суду

З`ясуваши думки учасників справи, викладені в письмових заявах, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з позивачем ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 проживає окремо.

Самі лише доводи позивача про те, що відповідач не піклується про свою дочку, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не можуть бути достатніми підставами для позбавлення його батьківських прав, оскільки судом встановлено, що відповідач хоче піклуватися про дитину та бажає її виховувати. Так, з рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 припинила проживання та спілкування з ним, незважаючи на його намагання налагодити сімейні відносини та зберегти сім`ю, остання уникала зустрічей та перешкоджала у спілкуванні з дитиною, не пояснюючи причин такої поведінки.

У матеріалах справи відсутні переконливі докази винної поведінки відповідача щодо ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дочки, тобто, відсутні докази, що відповідач свідомо, систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Дійсно, після розірвання шлюбу свої батьківські обов`язки відповідач поклав на матір ОСОБА_1 , яка дбає про розвиток дитини, здоров`я, навчання та благополуччя в цілому, проте матеріально дитину він забезпечує, сплачує аліменти на її утримання, заборгованості не має. Водночас ОСОБА_2 не виявляє негативної поведінки та не вчиняє протиправних дій щодо дочки.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька, так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно з частинами першою та другою статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 провадження № 61-16965св23, що з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у питанні позбавлення своїх батьків чи одного із них батьківських прав, враховуючи змагальність процесу, вік дитини її думка судом не з`ясовувалась.

У постанові від 26.04.2023 року по справі № 520/17217/13-ц Верховний Суд вказав, що за положенням частини шостоїстаті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок має рекомендаційний характер. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

А тому, суд не бере до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки вказаний висновок є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини на можливість збереження сімейних зв`язків з батьком, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача ОСОБА_2 від виховання неповнолітньої дочки, свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Врахувавши конкретні обставини справи, «як найкращі інтереси дитини», суд дійшов висновку про недоцільність застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав. На переконання суду позбавлення батьківських прав батька не призведе до безумовного покращення життя неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Таким чином, оскільки поведінка відповідача загалом свідчить про його спроможність та волевиявлення виконувати свої батьківські обов`язки, а також з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дочкою та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав.

На підставіст.ст. 150, 164 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 13,76-81,89,141,259,263-265,273ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенніпозову адвокатаСідєльнікової ЄлизаветиІгорівни вінтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог органопіки тапіклування виконавчогокомітету Шепетівськоїміської радиХмельницької області,орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуБорозенської сільськоїради Бериславськогорайону Херсонськоїобласті пропозбавлення батьківськихправ - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, 4, в м. Шепетівка Хмельницької області.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області, адреса місцезнаходження: провулок Мічуріна, 1, в с. Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року

Суддя: Світлана КОЗАЧУК