Рішення

від 24.09.2024 по справі 707/2233/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №707/2233/24

Провадження №2/707/1044/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

представниці позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Калини А.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, за участю Мошнівської сільської ради як органу опіки та піклування, Служби у справах дітей Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_3 звернулася через свого представника до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки вказує, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 10.08.2023. Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_5 . Фактично позивачка разом з дитиною проживає в Естонській республіці з березня 2022 року. Відповідач свій обов`язок по утриманню їх спільного сина не виконує, не цікавиться його життям та здоров`ям, не піклується про його фізичний та моральний розвиток, не надає коштів на утримання сина, ставиться безвідповідально до своїх батьківських обов`язків, тобто ухиляється від їх прямого виконання. Згідно з розрахунком заборгованості відповідач станом на 01.08.2024 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 41441,21 грн.

На підставі викладеного, позивачка звернулася з цим позовом до суду та просить позбавити відповідача батьківських прав щодо її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.2. В судовому засіданні представниця позивачки позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, які викладені у позові, та просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що відповідач з самого народження дитини не проявляв до дитини інтересу, жодного разу не спілкувався з дитиною навіть по телефону. Позивачка бажає позбавити відповідача батьківських прав з метою нормальної реалізації прав дитини без згоди батька, зокрема, з метою відвідування дитиною садочка без згоди батька, подальшого відвідування школи тощо.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Представник органу опіки та піклування та служби у справах дітей в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, які викладені у письмовому висновку. Додатково пояснила, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини були опитані особи, які знайомі з родиною відповідача і які вказали, що відповідач буває іноді в стані, схожому на стан наркотичного сп`яніння.

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представниця позивачки не заперечувала проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії довідки про народження, зареєстрованої в Естонській установі реєстрації актів цивільного стану № 376-2022/3031 від 09.08.2022, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Пярну Пярнуського повіту Естонії. При цьому, батьком дитини записаний ОСОБА_4 , а матір`ю - ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою № НГУ/4960-166, виданою 08.09.2022 Посольством України в Естонській Республіці, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований громадянином України.

З витягу з реєстру Мошнівської територіальної громади № 2023/0050003712 від 04.07.2023 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 397496-2020 від 16.01.2020, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 10.01.2020 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії посвідок на проживання серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , а також договору найму від 10.09.2023, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , проживають в Естонській Республіці щонайменше з вересня 2023 року.

Відповідно до рішення Черкаського районного Черкаської області у справі № 707/2279/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було укладено 15.07.2017, розірвано. Рішення набрало законної сили 12.09.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах № 50961, виданого 02.08.2024 державним виконавцем Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання судового наказу № 707/2306/23, виданого 10.08.2023 Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 01.08.2024 становить 41441,21 грн.

2.2. З висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Мошнівської сільської ради від 06.09.2024 № 220, вбачається, що орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо його сина ОСОБА_5 . В обґрунтування висновку вказано, що батько на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з`явився та не проявляє зацікавленості у житті сина від його народження.

3. Релевантні джерела права

3.1. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

3.2. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до пунктів 16, 18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

3.3. У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року по справі № 466/9380/17 вказано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

3.5. У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі № 203/3505/19 зроблено висновок про те, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. На думку суду, позбавлення батьківських прав, як вірно вказано у вищезазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України та постанові Верховного Суду, є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках та виключно тоді, коли невиконання батьківських обов`язків зумовлено винною, усвідомленою поведінкою одного з батьків, що негативно впливає на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

Вихованням є процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно значущих норм і правил поведінки особистості. Процес виховання є двостороннім (обов`язкова взаємодія (вихователя і вихованця) та виявляється в піклуванні про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, наданні дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, створенні умов для отримання дитиною освіти, тощо.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів, а також зі змісту пояснень представниці позивачки та представника органу опіки вбачається, що відповідач протягом тривалого часу (з часу народження сина) не бере участі у процесі виховання дитини, зокрема, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, взагалі не надає коштів на утримання сина з часу його народження, ставиться безвідповідально до своїх батьківських обов`язків, тобто ухиляється від їх прямого виконання.

На думку суду, вищеописана поведінка батька негативно впливає на розвиток дитини, оскільки він свідомо позбавив дитину своєї уваги, піклування тощо. Таким чином, відповідач свідомо ухилилися від будь-якої участі у процесі виховання дитини. Перебування дитини за кордоном України не свідчить про неможливість батька спілкуватися з сином дистанційно або надавати сину матеріальне утримання, проте відповідач таких дій не вчиняє.

4.2. Підсумовуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав, у зв`язку із чим позов належить задовольнити.

Суд не вважає за необхідне вирішувати питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, оскільки такі аліментів вже стягнуті за судовим наказом.

5. Розподіл судових витрат та інші процесуальні питання

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачкою судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3808560622.1 від 09.08.2024 про сплату судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп. Разом з тим, в судовому засіданні представниця позивачки просила не стягувати судовий збір з відповідача, а тому суд не вважає за необхідне стягувати судовий збір з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем або третьою особою шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д. Б. Баронін