Рішення

від 23.09.2024 по справі 752/12453/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cправа № 752/12453/23

провадження №: 2/752/1343/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв», в особі представника Петенаки В.І., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 21.11.2018 року. Позивач здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Між Відповідачем та Позивачем укладено Договір № 76757 від 16 серпня 2018р. про відшкодування витрат експлуатуючої організації на утримання будинків, споруд та прибудинкової території та надання комунальних послуг користувачу житлового приміщення, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечувати надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкової території у житловому будинку АДРЕСА_1 , а відповідач зобов`язався забезпечувати своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Фактично отримуючи надані позивачем послуги відповідач жодного разу не звернувся до ТОВ «Управсервіс-Голосіїв» із запереченнями щодо їх вартості, об`ємів або актами - претензіями щодо їх якості. Крім того, Відповідач не відмовлявся від отримання зазначених послуг у встановленому закону порядку. Разом з цим, відповідач має заборгованість у сумі 15 645,55 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2023 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «УПРАВСЕРВІС-ГОЛОСІЇВ», здійснювало обслуговування, утримання та експлуатацію багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . на підставі Наказу від 11.07.2018 №32 «Про затвердження обслуговуючої та експлуатуючої організації житловому будинку АДРЕСА_4 мають дахову котельню, яка також передана Забудовником в експлуатацію та обслуговування ТОВ «УПРАВСЕРВІС-ГОЛОСІЇВ».

Оскільки власниками даху як місця загального користування є власники квартир, то дахова котельня є також спільною сумісною власністю власників квартир. Тому утримання дахової котельні входить до комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням будинку.

Відповідно, ТОВ «УПРАВСЕРВІС-ГОЛОСІЇВ» споживачам надається послуга з централізованого опалення будинку на основі отриманих ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 16.04.2018 №627 та від 05.09.2018.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 21.11.2018 року, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому є Споживачем житлово-комунальних послуг за цією адресою, тобто справа за поданою Позивачем до суду першої інстанції позовною заявою підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.

Щодо укладення договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії та Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Відповідач до ТОВ «УПРАВСЕРВІС-ГОЛОСІЇВ» не звертався, протилежних доказів суду не надано.

Однак, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, про що йдеться в тексті постанови Верховного Суду України у справі 6-2991цс15, постанова від 20.04.2016 року.

Обов`язок відповідача перед позивачем здійснювати оплату за надані житлово-комунальні послуги передбачено вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до того ж, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Позивачем для енергозабезпечення котельні в умовах тривалого відключення світла було придбано генератор Pezal PGG 1400EЗА в сумі 198,0 тис. грн. Також було виконано ряд робіт та придбано матеріали по підготовці електричних схем для резервного підключення генератора в умовах тривалого відключення світла в сумі 72,0 тис. грн. Зазначена сума була розподілена на всіх власників квартир будинків АДРЕСА_1 та всіх власників квартир будинку АДРЕСА_9 , та склала 311,78 грн. з квартири.

21.03.2023 року в зазначеному будинку було виконано ремонт ліфта №1274 - заміна пускача приводу ДК, рахунок на оплату №471 від 21 березня 2023 року.

21.03.2023 року в зазначеному будинку було виконано заміну кнопок в ліфті №1275 - рахунок на оплату №470 від 21 березня 2023 року.

Зазначена сума була розподілена на всіх власників квартир будинку АДРЕСА_1 , що склала 11,64 грн. з квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки».

Таким чином, між Позивачем та Відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки, оскільки Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач ними користується.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власники квартир багатоквартирних будинків зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку. Наймачі квартир (кімнат) вносять плату за найм житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Ці платежі і платежі за комунальні та інші послуги власниками квартир, наймачами і орендарями вносяться щомісяця не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інші строки. При простроченні внесення вказаної плати стягується пеня з розрахунку 1 процент від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 100 процентів загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав свій обов`язок з оплати за спожиті послуги, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, розмір якої за період з вересня 2022 по квітень 2023 становить 15645,55 грн.

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Обов`язок щодо сплати за спожиті послуги встановлений законом, не зважаючи на наявність або відсутність договірних відносин між сторонами.

Щодо вимог про стягнення правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ст. 136 ч. 4 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 136 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу позивач до суду надала договір про надання правової допомоги від 07.06.2023, ордер на надання правничої допомоги до договору про надання правової допомоги б/н від 07.06.2023, акт наданих послуг від 31.08.2023, в якому визначено гонорар за прийняття рішень на користь клієнта у розмірі 12,5 % від ціни позову у розмірі 1000,00 грн, платіжна інструкція № 2708 від 31.08.2023 на суму 5000,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими, обставини, викладені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» (ідентифікаційний код: 36998602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Композитора Лятошинського, буд. 4-А, офіс 289/1, р/р НОМЕР_1 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», ІПН 369986010298) заборгованість у сумі 15645 (п`ятнадцять тисяч шістсот сорок п`ять) грн 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» (ідентифікаційний код: 36998602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Композитора Лятошинського, буд. 4-А, офіс 289/1, р/р НОМЕР_1 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», ІПН 369986010298) правничу допомогу в розмірі 6000 (шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 , місцезнаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управсервіс-Голосіїв» (ідентифікаційний код: 36998602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Композитора Лятошинського, буд. 4-А, офіс 289/1, р/р НОМЕР_1 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», ІПН 369986010298) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур