Ухвала

від 17.09.2024 по справі 752/1724/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1724/24

Провадження № 1-кс/752/7382/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000498 від 21.04.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, неодруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.311, ч.4 ст.321, ч.3 ст.311 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 321 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час та день, але не пізніше 25.10.2023 придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи рідину, яка містить у собі прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан» в особливо великих розмірах, яку розпочав зберігати у металевих бочках з метою подальшого збуту. За результатом проведення негласної слідчої розшукової дії відібрано зразки рідини, яка містить прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан».

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час та день, але не пізніше 25.10.2023 придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи порошкоподібну речовину, яка містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) в особливо великих розмірах, яку розпочав зберігати у пластикових ємностях. За результатом проведення негласної слідчої розшукової дії відібрано зразки порошкоподібної речовини, яка містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), вагою 222, 18 г, що є особливо великим розміром.

Також ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час та день, але не пізніше 09.04.2024 придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи рідину, яка містить у собі прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан», яку розпочав зберігати з метою збуту за місцем своєї діяльності за вищевказаною адресою у приміщенні контейнеру № 368. За результатом проведення обшуку рідину, що містить у собі прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан» вилучено, а ОСОБА_5 затримано працівниками поліції.

09.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.04.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07.06.2024 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 242 240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.05.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.10.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.05.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.07.2024 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 242 240 гривень.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 20.09.2024 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 242 240 гривень.

Слідчий у клопотанні зазначає, що строк запобіжного заходу застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 20.09.2024, однак закінчити досудове розслідування у вказаний строк неможливо, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, а саме: отримати висновки призначених експертних досліджень; провести тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у власності медичних установ та проведення судових психіатричних експертиз; встановити всіх очевидців, які володіють інформацією з приводу вчинення кримінального правопорушення та допитати їх у процесуальному статусі свідків; завершити процес розсекречування матеріалів кримінального провадження, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії; з урахуванням висновків отриманих експертних досліджень та проаналізованої інформації, що буде здобута у ході досудового розслідування, сформулювати остаточну підозру ОСОБА_5 , про що повідомити останнього за участі адвокатів та додатково допитати підозрюваного з даного приводу; завершити збирання характеризуючих матеріалів на підозрюваних осіб; виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне потреба.

Вказані слідчі та процесуальні дії є необхідними для повного всебічного та об`єктивного досудового розслідування даного провадження. За результатами їх проведення будуть отримані відомості, які можуть бути використані в суді як доказ.

Також слідчий зазначає, що під час досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 ст. 177 КПК України, які наразі не зникли та продовжують існувати.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, які продовжують існувати, слідчий просить продовжити щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із можливістю внесення застави в межах, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 242 240 гривень.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечила проти задоволення клопотання. Зазначила, що ризики, про актуальність яких стверджує слідчий у клопотанні, не доведені і відсутні повністю. Також захисник зазначила, що визначена відносно підозрюваного сума застави є непомірною для нього. Захисник просила зменшити підозрюваному суму застави до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб або застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

09.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.04.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07.06.2024 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 242 240 гривень.

В подальшому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 242 240 гривень застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 неодноразово було продовжено, останній раз ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 23.07.2024 на строк до 20.09.2024 включно.

У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, в цьому випадку сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

09.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Вирішуючи питання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя дослідив такі докази в копіях: протоколи НСРД; протокол про результати проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння; протоколів обшуку; інших відомостей, долучених до клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначені вище кримінальні правопорушення.

Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України, які, у відповідності до положень статті 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України) та нетяжкого злочину (ч.2 ст. 311 КК України), за вчинення яких законом передбачено покарання у виді реального позбавлення волі на значний строк.

Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З огляду на стадію кримінального провадження, наразі органом досудового розслідування не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи зниження доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування. Враховуючи зазначене, ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує бути актуальним.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи обізнаністьОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Оцінюючи актуальність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, а також характеристику підозрюваного; на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, продовжують існувати.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29.05.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09.10.2024 включно, що підтверджується матеріалами клопотання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки у кримінальному провадженні наявна необхідність у проведенні/завершенні слідчих (розшукових), процесуальних дій, зокрема, необхідно: отримати висновки призначених експертних досліджень; провести тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у власності медичних установ та проведення судових психіатричних експертиз; встановити всіх очевидців, які володіють інформацією з приводу вчинення кримінального правопорушення та допитати їх у процесуальному статусі свідків; завершити процес розсекречування матеріалів кримінального провадження, на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії; з урахуванням висновків отриманих експертних досліджень та проаналізованої інформації, що буде здобута у ході досудового розслідування, сформулювати остаточну підозру ОСОБА_5 , про що повідомити останнього за участі адвокатів та додатково допитати підозрюваного з даного приводу; завершити збирання характеризуючих матеріалів на підозрюваних осіб; виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне потреба.

Виходячи з того, що строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2024 до шести місяців, є підстави для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих підозрюваному злочинів та продовження існування доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваногоОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Враховуючи те, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України, беручи до уваги наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваногоОСОБА_5 під вартою, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Строк тримання під вартою підозрюваного слід визначити в межах строку досудового розслідування, на 23 дні, а саме до 09.10.2024 до 12 год. 30 хв.

Продовження строку тримання під вартою не є безальтернативним запобіжним заходом, оскільки передбачає в якості альтернативи заставу.

Основним критерієм при визначенні розміру застави має бути не розмір завданої інкримінованим кримінальним правопорушенням шкоди, а достатність розміру застави задля запобігання втечі підозрюваного та гарантування забезпечення його належної процесуальної поведінки. Однак, при цьому обов`язково має враховуватись майновий стан підозрюваного, щоб запобігти унеможливленню виконання такої застави. Вказане узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, позицією, викладеною у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 та справі «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018.

Сукупний строк перебування ОСОБА_5 під вартою становить п`ять місяців і до теперішнього часу застава внесена не була. Вказане може свідчити про відсутність у підозрюваного можливості внести заставу саме в такому розмірі.

Слідчий суддя враховує, що за своїм змістом альтернативний запобіжний захід має бути реальним, а не декларативним, підозрюваний повинен мати реальну змогу внести кошти у визначеному судом розмірі. Відсутність такої змоги виключає альтернативність запобіжного заходу у вигляді застави.

До уваги також слід взяти те, що ОСОБА_5 проявляє належну процесуальну поведінку, проти чого не заперечував прокурор в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зменшення розміру застави підозрюваному до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840, 00 грн., після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти. Слідчий суддя вважає, що така сума застави здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

За встановлених обставин, на підставі норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням існуючих ризиків, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 мають бути покладені наступні обов`язки, необхідність яких була доведена прокурором і які були зазначені в попередній ухвалі про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії зазначених обов`язків слід визначити до 09.10.2024 включно.

З огляду на викладене клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 115, 132, 177, 178, 183, 193-197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 23 дні, в межах строку досудового розслідування, а саме по 09.10.2024 року до 12 год. 30 хв.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 90 840 ,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ , р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 09.10.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1