Вирок

від 23.09.2024 по справі 524/5830/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/5830/23 Номер провадження 11-кп/814/1477/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава об`єднане кримінальне провадження №12023170500000651, №12023170500001571, №12023170500002437 та №12023170500002748 за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий,

визнаний винуватим та засуджений:

-за ч.4 ст.185 КК України - на 5 (п`ять) років позбавлення волі.

-за ч.1 ст.360 КК України на 1 (один) рік обмеження волі;

-за ч.2 ст.360 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1ст.70 КК України,засукупністю кримінальнихправопорушень,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначене покаранняу видіна5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 грудня 2023 року, остаточно засуджений на 5 років 4 місяці позбавлення волі.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

1. У період часу з 11 до 13 березня 2023 року обвинувачений, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до колодязю з кабельно-провідниковою продукцією, що належить АТ «Укртелеком», викрав магістральний кабель вартістю 5331,80 грн.

2. Крім того, в цей же час ОСОБА_8 , перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав магістральний кабель електрозв`язку марки, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило тимчасове припинення телефонного зв`язку для 36 абонентів.

3. 07 квітня 2023 року обвинувачений поблизу буд. АДРЕСА_3 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав алюмінієвий провід довжиною 60 метрів, вартістю 423 грн, належний АТ «Полтаваобленерго».

4. 20 квітня 2023 року біля 01 год. 20 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_4 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, проник до кабельно-провідникового колодязю, що належить АТ «Укртелеком», звідки викрав магістральний кабель загальною вартістю 19076,03 грн.

5. Крім того, в цей же час обвинувачений, перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав розподільчий кабель електрозв`язку, який належить АТ «Укртелеком», що спричинило припинення зв`язку для 78 абонентів.

6. 10 травня 2023 року близько 01 год. ОСОБА_8 , перебуваючи біля піцерії за адресою: АДРЕСА_5 , проник до пересувного вагону, який знаходиться на балансі КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради, звідки таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрав лопату та інше майно вартістю 449,67 грн.

7. 12 травня 2023 року близько 04 год. обвинувачений біля будинку АДРЕСА_5 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, проник до кабельно-провідникового колодязю, звідки викрав магістральний кабель вартістю 5331,80 грн, що належить АТ «Укртелеком».

8. Цього ж дня ОСОБА_8 перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав розподільчий кабель електрозв`язку марки, який належить ПФ ПАТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 26 абонентів.

9. 21 травня 2023 року близько 02 год. обвинувачений біля буд. АДРЕСА_6 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, проник до кабельно-провідникового колодязю, звідки викрав магістральний кабель, належний АТ «Укртелеком», вартістю 17890,68 грн.

10. В цей же час ОСОБА_8 , перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав розподільчий кабель електрозв`язку марки, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 36 абонентів.

11. 08 червня 2023 року о02 год. обвинувачений біля буд. АДРЕСА_7 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до каналізаційного люку, викрав магістральний кабель вартістю 2307,07 грн, що належить АТ «Укртелеком».

12. В цей же час ОСОБА_8 перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав магістральний кабель електрозв`язку, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 17 абонентів.

13. 09 червня 2023 року близько 02 год. 36 хв. ОСОБА_8 біля буд. АДРЕСА_8 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до каналізаційного люку з кабельно-провідниковою продукцією, викрав магістральний кабель вартістю 2419,61 грн, що належить АТ «Укртелеком».

14. Цього ж дня обвинувачений близько02 год. 41 хв., перебуваючи біля будинку за вказаною вище адресою, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, таким же шляхом викрав магістральний кабель вартістю 4613,32 грн, що належить АТ «Укртелеком».

15. В цей же час ОСОБА_8 , перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав розподільчий кабель електрозв`язку, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 47 абонентів.

16. 19 червня 2023 року близько03 год. ОСОБА_8 , перебуваючи біля буд. АДРЕСА_9 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до каналізаційного люку з кабельно-провідниковою продукцією, викрав магістральний кабель вартістю 6753,53 грн, що належить АТ «Укртелеком».

17. В цей же час обвинувачений, перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза, який заздалегідь приніс з собою, відрізав розподільчий кабель електрозв`язку, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 36 абонентів.

18. 26 червня 2023 року близько00 год. 30 хв. ОСОБА_8 біля буд. АДРЕСА_5 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення до каналізаційного люку з кабельно - провідниковою продукцією, здійснив крадіжку магістрального кабелю вартістю 2532,15 грн, що належить АТ «Укртелеком».

19. В цей же час обвинувачений, перебуваючи у шахті каналізаційного приміщення біля будинку за вказаною вище адресою, за допомогою труборіза відрізав розподільчий кабель електрозв`язку, який належить АТ«Укртелеком», що спричинило припинення телефонного зв`язку для 25 абонентів.

20. В ніч з 23 на 24 червня 2023 року ОСОБА_8 зайшов до першого під`їзду будинку АДРЕСА_10 , звідки таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав велосипед «Giant Animator» вартістю 2400 грн, який належить потерпілому ОСОБА_10 .

21. 28 червня 2023 року близько 03 год. 50 хв. обвинувачений з четвертого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав велосипед "Crossride» вартістю 3499,67 грн, який належить потерпілому ОСОБА_11 .

22. Цього ж дня близько 05 год. ОСОБА_8 таким же способом з другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 викрав велосипед «Cubus 939 HD» вартістю 9908,55 грн, який належить потерпілому ОСОБА_12 .

23. 04 жовтня 2023 року близько 03 години ОСОБА_8 знаходився між 4 та 5 поверхом в третьому під`їзді будинку АДРЕСА_11 , де таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав велосипед «URBAN» вартістю 4000 грн, який належить потерпілому ОСОБА_13 .

24.В періодчасу з03до 04березня 2023року обвинувачений,перебуваючи здозволу потерпілого ОСОБА_14 в приміщенніквартири АДРЕСА_12 ,таємно,повторно,вумовах воєнногостану,шляхом вільногодоступувикрав дриль «PROCRAFT PS700» вартістю 659, 23 грн.

25.10березня 2023року унічний час ОСОБА_8 ,перебуваючи вцій жеквартирі,таємно,повторно,в умовахвоєнного стану,шляхом вільногодоступу викрав мультиварку «DELFADMC-500», вартістю 1092, 60 грн, що належить цьому ж потерпілому.

26. 03 квітня 2023 року у нічний час обвинувачений, шляхом пошкодження замка, проник до багажника автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився по АДРЕСА_2 , звідки таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрав набір інструментів та інше майно потерпілого ОСОБА_15 загальною вартістю 1537 грн.

27. 18 червня 2023 року у нічний час ОСОБА_8 , перебуваючи на території будівництва по АДРЕСА_3 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав двері «STEKO», внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 9598,77 грн.

28. 17 вересня 2023 року близько 03 год. обвинувачений, перебуваючи у третьому під`їзді будинку АДРЕСА_13 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, викрав електросамокат «NINE BOT» вартістю 9332,28 грн, що належить потерпілому ОСОБА_17 .

29.25вересня 2023року унічний час ОСОБА_8 ,перебуваючи біляофісу по АДРЕСА_14 ,таємно,повторно,вумовах воєнногостану,шляхомпошкодженнявхідних дверей,проникдо приміщеннятавикрав мініелектростанцію «EVO SSA9000E» вартістю 10862,13 грн, що належить потерпілому ОСОБА_18 .

30. 26 вересня 2023 року у нічний час обвинувачений, перебуваючи біля автомобіля ВАЗ-2106, д.н.з. НОМЕР_2 , по АДРЕСА_3 , таємно, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом пошкодження замка, проник до його багажника, звідки викрав домкрат та інше майно вартістю 1735, 27 грн, що належить потерпілому ОСОБА_19 .

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості і ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.4 ст.185, ч.1 та ч.2 ст.360, ч.1 та ч.4 ст.70, ст.71 КК України на 7 років позбавлення волі.

Крім того, прокурор просить кваліфікувати дії ОСОБА_8 за епізодами заволодіння кабелем АТ «Укртелеком» (епізоди 1, 4, 7, 9, 11, 13, 16, 18), викрадення майна у потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_19 (епізоди 26, 30), за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, оскільки суд не вказав кваліфікуючу ознаку проникнення у сховище.

Також просить виключити з мотивувальної частини вироку посилання на щире каяття як на обставину, що пом`якшує покарання. При цьому наголошує, що ОСОБА_8 вчинив 30 епізодів кримінальних правопорушень, заподіяну шкоду не відшкодував.

Зазначає, що ОСОБА_8 продовжив злочинну діяльність під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Київського районного суду м. Полтава (епізоди 1-5, 24-26), а тому суд безпідставно не застосовано приписи ст.71 КК України та не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.

До початку апеляційного розгляду від захисника ОСОБА_7 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження за епізодами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (3, 6, 11, 13, 18, 20, 24, 25, 26 та 30) на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги та міркування про обґрунтованість клопотання захисника, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання клопотання, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання, колегія суддів приходить до такого.

Доводи захисника про те, що епізоди таємного викрадення майна (3, 6, 11, 13, 18, 20, 24, 25, 26 та 30), а саме:

03-04 та 10 березня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_14 ;

03 квітня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_15 ;

07 квітня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Полтаваобленерго»;

10 травня 2023 року стосовно потерпілого КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради;

08, 09 та 26 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком»;

23-24 червня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_10 ;

26 вересня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_19 ,

не підпадаютьпід кримінально каране діяння у зв`язку із тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України №3886-IX є слушними.

Місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про обставини вчинення ОСОБА_8 за цими епізодами діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, що ніким із учасників провадження не заперечується.

Проте, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-IX), яким внесено зміни до ст.51 КпАП України (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КпАП України (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КпАП України, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку вбачається, що епізоди (3, 6, 11, 13, 18, 20, 24, 25, 26 та 30) кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_8 вчинив у 2023 році.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру складає 1342 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_8 інкримінованого злочину розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становив 2684 грн.

Як видно з мотивувальної частини вироку, за кожним із цих епізодів злочинної діяльності сума майна, яке викрав обвинувачений є меншою, ніж визначена для кримінальної відповідальності у даному випадку (2684 грн).

Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_8 майна за епізодами:

03-04 та 10 березня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_14 (659,23 грн та 1092,60 грн);

03 квітня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_15 (1537 грн);

07 квітня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Полтаваобленерго» (423 грн);

10 травня 2023 року стосовно потерпілого КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради (449,67 грн);

08, 09 та 26 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком» (2307,07 грн, 2419,61 грн, 2532,15 грн);

23-24 червня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_10 (2400 грн);

26 вересня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_19 (1735,27 грн),

була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2684 грн, то колегія суддів вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів ч.3 ст.479-2 КПК України, посилання у вироку суду першої інстанції на вчинення обвинуваченим цих епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підлягає виключенню як таке, що не підпадає під кримінально каране діяння. При цьому колегія суддів враховує, що обвинувачений проти цього не заперечує.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інших кримінальних правопорушень за наведених у вироку обставин, а також кваліфікація його дій за ч.1 та ч.2 ст.360, ч.4 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються.

Водночас,місцевий судпри кваліфікаціїдій обвинуваченогоза ч.4ст.185КК Україниза епізодами11-13 березня 2023 року, 20 квітня 2023 року, 12 та 21 травня 2023 року, 19 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком», а також при призначенні покарання допустив помилку, про що слушно наголошує прокурор в апеляційній скарзі.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд у відповідності до вимог ст.374 КПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.15 постанови №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», сформулював обвинувачення, визнане судом доведеним, зазначив місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форму вини і його мотиви.

При цьому суд правильно встановив, що ОСОБА_8 за вказаними епізодами крадіжки повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, про що зазначено також і в обвинувальному акті.

За змістом закону, якщо винна особа вчинила крадіжку і в її діях є декілька кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами статті 185 КК України, то вчинене належить кваліфікувати за тією частиною, яка передбачає більш суворе покарання. При цьому всі кваліфікуючі ознаки мають бути вказані як в обвинувальному акті, так і в мотивувальній частині вироку.

Водночас, мотивуючи висновки щодо кваліфікації цих епізодів злочину та зіставляючи ознаки установленого злочинного діяння і ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд правильно вказав частину 4 цієї статті Кодексу і те, що крадіжка вчинена повторно, в умовах воєнного стану, проте помилково не зазначив кваліфікуючу ознаку -поєднана з проникненням у сховище.

Крім того, призначаючи обвинуваченому покарання місцевий суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів провадження і ніким не оспорюється, що ОСОБА_8 засуджений вироком Київського районного суду м. Полтава від 25 травня 2020 року за ч.1 ст.309, ст.71 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі та звільнений 11 березня 2022 року умовно-достроково з виправної колонії на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 19 днів.

Крім того, вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2023 року ОСОБА_8 засуджений за ч.2 ст.194, ч.4 ст.70 КК України на 5 років 2 місяця позбавлення волі.

В даномукримінальному провадженніобвинувачений вчиниввсі кримінальніправопорушеннядо ухвалення вироку Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 грудня 2023 року, а тому суд правильно застосував положення ч.4 ст.70 КК України.

Разом з тим, ОСОБА_8 оскаржуваним вироком засуджений також і за вчинення кримінальних правопорушень за епізодами 11-13 березня 2023 року (епізоди 1, 2 - ч.4 ст.185 та ч.1 ст.360 КК України) та 20 квітня 2023 року (епізоди 4, 5 - ч.4 ст.185 та ч.2 ст.360 КК України), тобто в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Полтава від 25 травня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Таким чином, суд правильно призначив ОСОБА_8 покарання за вчинення кожного із кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.360, і ч.4 ст.185 КК України, потім відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень.

Також місцевий суд врахував вимоги кримінального закону та обґрунтовано на підставі ч.4 ст.70 КК України призначив обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за оскаржуваним вироком та за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 грудня 2023 року.

Проте суд не застосував закон, який підлягає застосуванню не дотримався приписів ст.71 КК України і не призначив ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків, про що слушно наголошує прокурор в апеляційній скарзі.

Водночас, доводи прокурора про безпідставне визнання судом щирого каяття обвинуваченого обставиною, яка пом`якшує покарання, є непереконливими.

Як видно з обвинувального акта, відповідно до ст.66 КК України слідчий визнав обставинами, які пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з чим погодився і прокурор, затвердивши обвинувальний акт.

Розкаяння передбачає дійсне, відверте визнання своєї провини у вчиненому, осуд своєї поведінки, намагання особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажання виправити наслідки скоєного.

Як видно з матеріалів провадження та поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та під час розгляду провадження судами першої і апеляційної інстанції, ОСОБА_8 не лише визнав свою провину, в результаті чого розгляд провадження проведений у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а й відверто негативно оцінює свою злочинну поведінку, дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність.

Більше того, ще під час досудового розслідування обвинувачений вчиняв активні дії з метою повернення викраденого майна потерпілим, що прокурором не заперечується.

Наведене підтверджує висновки суду про наявність в даному випадку щирого каяття як обставини, що пом`якшує покарання.

Призначене судом покарання за кожне із вчинених кримінальних правопорушень та за їх сукупністю відповідає вимогам статей 50, 65, ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Визначений судом вид та розмір покарання за ч.1 та ч.2 ст.360 КК України в апеляційній скарзі не заперечується.

Згідно зі ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Як вбачається з матеріалів провадження, обираючи ОСОБА_8 захід примусу за ч.4 ст.185 КК України, місцевий суд дав належну оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, виходячи не лише з визначених у ст.12 КК України формальних критеріїв, а й з особливостей конкретного кримінального правопорушення.

При цьомуколегія суддіввраховує,що частинаепізодів крадіжокне підпадає під кримінально каране діяння.

Прокурор не навів в апеляційній скарзі переконливих мотивів, які б свідчили про відмінність принципового характеру в оцінці виду та розміру покарання чи вказували б на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом покаранням у виді 5 років позбавлення волі та позбавленням волі на строк 6 років 6 місяців, про що наголошено в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, оскаржуваний вирок підлягає скасуванню в частині кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України за епізодами 11-13 березня 2023 року, 20 квітня 2023 року, 12 та 21 травня 2023 року, 19 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком», а також в частині призначення покарання, у зв`язку з необхідністю збільшення обсягу обвинувачення та необхідністю застосування більш суворого покарання з ухваленням в цій частині нового вироку, як того вимагають приписи ст.420 КПК України.

При цьому, при призначенні ОСОБА_8 покарання на підставі ст.71 КК України, колегія суддів враховує вимоги ч.4 вказаної статті, згідно з якими остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Отже, клопотання захисника підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 418 та 420 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Виключити з мотивувальної частини вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 посилання на вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами:

03-04 та 10 березня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_14 ;

ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно потерпілого ОСОБА_15 ;

07 квітня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Полтаваобленерго»;

10 травня 2023 року стосовно потерпілого КП «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради;

08, 09 та 26 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком»;

23-24 червня 2023 року стосовно потерпілого ОСОБА_10 ;

ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно потерпілого ОСОБА_19 .

Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 в частині кваліфікації його дій за ч.4 ст.185 КК України за епізодами 11-13 березня 2023 року, 20 квітня 2023 року, 12 та 21 травня 2023 року, 19 червня 2023 року стосовно потерпілого АТ «Укртелеком», а також в частині призначення покарання скасувати.

Постановити вцій частиніновий вирок,яким кваліфікуватидії ОСОБА_8 за епізодами крадіжок від 11-13 березня 2023 року, 20 квітня 2023 року, 12 і 21 травня 2023 року та 19 червня 2023 року, за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначити ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінальних правопорушень:

-за ч.1 ст.360 КК України 1 (один) рік обмеження волі;

-за ч.2 ст.360 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч.4 ст.185 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 грудня 2023 року призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п`яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Згідно зч.1ст.71КК України,за сукупністювироків,до покарання,визначеного напідставі ч.4ст.70КК України,частково приєднатиневідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтава від 25 травня 2020 року у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі та остаточно засудити ОСОБА_8 на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4