Постанова

від 23.09.2024 по справі 531/817/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/817/24 Номер провадження 22-ц/814/2733/24Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві,в порядкуписьмового провадження,апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Край» на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Край» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агро Край» про розірвання договору оренди, в якому просив стягнути з відповідача на її користь орендну плату у розмірі 8398,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 428,32 грн., а всього 8826,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 2,9831 га, кадастровий номер 5321684900:00:004:0034, яка розташована на території Федорівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, відповідно до свідоцтва право на спадщину за заповітом зареєстрованого в реєстрі №53 від 21.01.2015 року.

Згідно договору оренди землі №б/н від 20.11.2011, угоди про внесення змін до договору оренди від 26.07.2016 та додаткової угоди від 01.09.2017 до договору оренди землі №б/н від 20.11.2011, зареєстрованого від 14.11.2012 за №532160004002427, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Пунктом 5 додаткової угоди від 01.09.2017 до договору оренди землі встановлено, що за користування земельною ділянкою встановлена орендна плата у розмірі 9,0% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 26.07.2016, п. 2.4 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 93916,55 грн., а п. 4.2. передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Також п.4.3 угоди про внесення змін до договору оренди землі від 20.11.2011 «Орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю в касі Орендаря шляхом видачі готівкових коштів не рідше 1 разу на рік і не пізніше в строк з 01 вересня до 31 грудня кожного року. В останній рік оренди до закінчення терміну оренди».

В порушення вказаних зобов`язань орендар не сплатив орендну плату за 2023 рік, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 8826,81 грн., враховуючи індексацію в сумі 428,32 грн.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Край» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку площею 2,9831 га, кадастровий номер 5321684900:00:004:0034, у загальному розмірі 8826,81 грн. та судовий збір - 1211,20 грн.

Задоволення позовних вимог обґрунтовано доведеністю позивачем факту не сплати орендної плати за 2023 рік у визначений сторонами строк.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Агро Край» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило змінити рішення районного суду, стягнувши орендну плату за період з 01.01.2023 по 26.07.2023.

Вказує, що оскільки строк дії договору закінчується 26.07.2023, в орендодавця не виникло право на отримання орендної плати по закінченні строку дії договору оренди.

Окрім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 21листопада 2023 року зареєстровано право оренди спірної земельної ділянки за іншим суб`єктом, тому вимога щодо стягнення орендної плати за весь 2023 рік є неправомірною, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки земельної ділянки площею 2,9831 га, кадастровий номер 5321684900:00:004:0034 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської області Полтавського (колишнього Карлівського) району Федорівської сільської ради (за межами населеного пункту), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 554801353216, номер запису про право власності:8453978, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №53 від 21.01.2015 року, після смерті матері ОСОБА_2 .

ТОВ «Агро Край» використовує вказану земельну ділянку згідно договору оренди землі від 20.11.2011, укладеного між ТОВ «Федорівка і К» і ОСОБА_2 , угоди від 26.07.2016 до договору оренди землі від 20.11.2011, укладеної між ОСОБА_1 і ТОВ «Федорівка і К» та додаткової угоди від 01.09.2017 до договору оренди землі від 20 листопада 2011, зареєстрованого від 14 листопада 2012 року за №532160004002427, укладеної між ОСОБА_1 , ТОВ «Федорівка і К» та ТОВ «Агро Край».

Пунктом 5 додаткової угоди від 01.09.2017 до договору оренди землі встановлено, що за користування земельною ділянкою орендна плата становить 9,0% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 26.07.2016, п. 2.4 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 93916,55 грн., а п. 4.2. передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Також п.4.3 угоди про внесення змін до договору оренди землі від 20.11.2011 сторони визначили «Орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцю в касі Орендаря шляхом видачі готівкових коштів не рідше 1 разу на рік і не пізніше в строк з 01 вересня до 31 грудня кожного року. В останній рік оренди до закінчення терміну оренди».

30 січня 2024 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ «Агро-Край» лист-вимогу про виплату заборгованості з орендної плати за 2023 рік, який залишився без реагування, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалюючи рішення суд дійшов висновку щодо невиконання взятих ТОВ «Агро-Край» зобов`язань щодо сплати орендної плати за рік оренди 2023, який є останнім роком оренди до закінчення її терміну, у зв`язку з чим правомірно стягнув орендну плату з врахуванням індексації.

При цьому, висловлюючи погодження з існуванням заборгованості по сплаті орендної плати, ТОВ «Агро-Край» в апеляційній скарзі посилається на відсутність підстав для її стягнення за весь календарний 2023 рік, враховуючи закінчення строку дії договору оренди 26 липня 2023 року.

Відхиляючи зазначене твердження необхідно прийняти до уваги наступне.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей21,22Закону України«Про орендуземлі» визначено,що оренднаплата заземлю -це платіж,який орендарвносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За нормами статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Сторонами не заперечується визначені ними в договорі оренди землі, додатковій угоді, умови, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю в касі орендаря шляхом видачі готівкових коштів не рідше 1 разу на рік і не пізніше ніж в строк з 01 вересня до 31 грудня кожного року, в останній рік оренди до закінчення терміну оренди; розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 9,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 93316,55 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01 січня 2016 року.

Таким чином, саме умовами укладених договорів визначено два періоду здійсненням розрахунку орендаря з орендодавцем, а саме в останній рік оренди, яким в даному випадку являється 2023 рік орендна плата має бути виплачена до закінчення терміну її дії.

При цьому, умови договору не містять порядку, розміру та форми здійснення виплати орендної плати за неповний календарний рік.

Із змісту укладених міжсторонами угод вбачається,що строк договоруоренди останні визначили всім календарнихроків,тобто з липня2016р.по липень 2023р.,а відтакорендну платаза землю орендар мав сплачуватиорендодавцеві за користування земельною ділянкою за кожний з семи таких календарних років. Тобто оплата за календарний рік, який охоплював період з липня 2022 р. по липень 2023 р., згідно до умов п. 4.3 угоди мала бути проведена орендарем як в останній рік оренди до закінчення терміну її дії.

Доказів протилежного орендарем не надано.

Також апеляційний суд звертає увагу, що часткове стягнення орендної плати мало б місце у випадку дострокового розірвання орендних правовідносин між сторонами правочину, що не вбачається з матеріалів даної справи.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21) зроблено висновок, що: «у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party)».

Зазначене тлумачення має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище, оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь у процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17, провадження № 61-17583св20).

Враховуючи, що ТОВ «Агро-Край» є стороною, яка займалася підготовкою як договору оренди та додаткових угод до нього, так і спірних умов щодо орендної плати, колегія суддів вважає, що тлумачення договору оренди землі та додаткових угод до нього повинно здійснюватися на користь орендодавця ОСОБА_1 .

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженоювідповідальністю"АгроКрай" залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2024 року.

Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Карпушин Г.Л.