Ухвала

від 23.09.2024 по справі 314/3744/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 314/3744/24

Провадження № 2/332/2513/24

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

23 вересня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Яцуна О.С., за участю секретаря Чуб С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, про забезпечення позову у цивільній справі № 314/3744/24 (провадження № 2/332/2513/24)за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Вільнянської міської ради, Державна прикордонна служба України, про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2024 до Заводського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю з Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Вільнянської міської ради, Державна прикордонна служба України, про визначення місця проживання дитини.

Разом з позовною заявою адвокат Безрукова С.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала заяву про забезпечення позову, що обґрунтована наступним.

З 13.02.2016 позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, що розірваний рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28.04.2021, рішення набрало законної сили 31.05.2021 (справа № 314/890/21).

У шлюбі народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розлучення дочка проживала з матір`ю у м. Запоріжжі. На початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну відповідач ОСОБА_4 разом з дочкою виїхали до Польщі.

У період проживання дитини у м. Запоріжжі позивач ОСОБА_1 постійно зустрічався та спілкувався з дитиною, займався її вихованням, переводив гроші на картковий рахунок відповідача для утримання спільної дочки.

Вже декілька місяців дитина проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 звернувся до служби у справах дітей Вільнянської міської ради із заявою про визначення місця проживання дочки ОСОБА_5 разом з ним. Крім того, дочка зарахована до 1-го класу ОЗО Матвіївський ЗНВК «Всесвіт» МСР.

Заявник вказує на те, що після його спілкування з відповідачем з`ясувалось, що остання має намір вивезти дочку до рф, до бабусі та дідуся, які є громадянами рф та постійно там проживають. Позивач наразі не може виїхати за межі кордону України, адже є військовозобов`язаним. За час перебування відповідача з дитиною за кордоном, відповідач була проти будь-якої зустрічі позивача з дочкою. З метою перешкоджання непогодженому вивезенню дочки за кордон, позивач зробив нотаріально посвідчену заяву, що направив до Державної прикордонної служби України.

Посилаючись на п. 23 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 29.03.2022, позивач вважає, що під час дії воєнного стану ОСОБА_2 може безперешкодно вивезти дитину за межі України без його згоди, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

За змістом ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З поданої до суду заяви та доданих до неї документів не вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, на дату подання заяви про забезпечення позову дочка позивача та відповідача проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до листа Опорного закладу освіти «Матвіївський загальноосвітній навчально-виховний комплекс «Всесвіт» Матвіївської сільської ради № 02-31/518 від 15.08.2024, ОСОБА_3 , 23.11.2017, зарахована до 1-го класу даного учбового закладу.

Позивачем не наведені фактичні дані, які б свідчили про заперечення матері дитини ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком. Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 , що вивезення дитини матір`ю до Польщі на початку повномасштабного вторгнення військ рф в Україну без згоди позивача свідчить на користь того, що мати має намір вивезти дитину за межі України у даний час. Суд розцінює факт вивезення дитини до Польщі як дії матері, направлені на забезпечення безпеки дитини під час повномасштабного вторгнення.

Окрім цього, у постанові Об`єднаної палати Верховного суду від 14.02.2022 у справі №754/7569/21 (провадження № 61-15886сво21) зазначено про те, що у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції, можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України. Саме в таких спорах забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України буде адекватним заходом з метою ефективного виконання судового рішення. В інших спорах, що виникають, зокрема, між батьками щодо визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини та інших, які вирішуються за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України не є можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову обраним заявником способом та недоведеність існування реальної загрози ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Керуючись ст.ст. 81, 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, про забезпечення позову у цивільній справі №314/3744/24 (провадження № 2/332/2513/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Вільнянської міської ради, Державна прикордонна служба України, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Ухвала, що постановлена в судовому засіданні у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України) та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун