Ухвала

від 23.09.2024 по справі 496/5796/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5796/24

Провадження № 2/496/2678/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л., розглянувши позовну заяву КП «Наш Дім» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

КП «Наш дім», в особі директора Лисенка В.П. звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача завдану шкоду в розмірі 23 500 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Позов до суду подано від імені представника позивача КП «Наш Дім» Лисенка В.П.

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною першою ст. 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до п.п.11 п. 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018 року; у судах першої інстанції - з 01.01.2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020 року.

Відповідно до змін, унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 року № 390-IX, розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».

Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 9901/39/20 (провадження №11-137заі20) та в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №753/14971/18 (провадження № 61-14183св21).

Реалізація права на звернення зі скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Суд звертає увагу на те, що з урахуванням положень статті 58 ЦПК України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, треба, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження».

Проте, до позову позивачем не надано документів які підтверджують, що ОСОБА_2 має право представляти інтереси комунального підприємства та діяти в порядку самопредставництва, а тому, суд позбавлений можливості перевірити, чи наділений заявник процесуальною дієздатністю, зокрема, чи має право на підписання та подання позову в інтересах КП «Наш дім».

Тому, потрібно надати до суду документи, які відповідно до правил ч.1 ст. 58 ЦПК України, підтверджують право подання ОСОБА_2 позову від імені КП «Наш дім» в порядку самопредставництва, як особи, повноваження якої визначені установчими документами.

Отже, з огляду на викладене, позивачем вище вказані вимоги закону не виконані.

Крім того, суд зауважує, що 18.10.2023 року набув чинності Закон України від 29.06.2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема, внесені зміни до ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Судом встановлено, що позивачем у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.

Вважаю необхідним також зауважити, що згідно з абз.2 ч.8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається з поданого КП «Наш дім» позову сама позовна заява підписана директором підприємства, а долучені до позовної заяви документи частково завірені іншою особою, повноваження якої не підтверджені.

Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 95, 175, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву КП «Наш Дім» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.Л. Пасечник