Рішення

від 18.09.2024 по справі 522/7967/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7967/24

Провадження 2/522/4949/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

18 вересня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Звонецької І.М.,

розглянувши у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ОЛІМП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ОЛІМП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі за житлово-комунальні послуги у розмірі 42440,22 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду від 04 червня 2024 року разом із копією позовної заяви була направлена на адресу відповідача листом з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, та відповідно до сервісу перевірки статусу відправлень АТ «УКРПОШТА», відправлення не вручене під час доставки.

18.09.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача, у якому заявник вказує на те, що не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі, просив розглянути справу без його участі.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ТОВ «БОНА ВІТА-ОЛІМП» здійснює управління будинком з спортивно-оздоровчими приміщеннями та апартаментами за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом передачі в управління ТОВ «БОНА ВІТА-ОЛІМП» будинку з спортивно-оздоровчими приміщеннями та апартаментами від 31.12.2021 року, та відповідно до якого ТОВ «БОНА ВІТА-ОЛІМП» здійснює послуги з управління, експлуатації та охорони будинку з моменту підписання даного акту.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав №КПИП-086573.

Пунктом 4.1.8. Договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП-086573 вказано, що після перерахування грошових коштів сумі зазначеній в п. 2.1. вказаного договору та прийняття в експлуатацію об`єкту капітального будівництва, передати по Акту приймання-передачі покупцю майнові права на об`єкт нерухомості.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний Акту приймання-передачі в матеріалах справи відсутній.

Більш того, відповідно до відповіді № 607487 від 24.05.2024 року вбачається, що відповідач не зареєстрований у вказаній квартирі.

З відповіді № 607499 від 24.05.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що вказана квартира не значиться зареєстрованою у відповідача на праві власності.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Норми статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього закону; при цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими; у такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, власник квартири є споживачем житлово-комунальних послуг.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно достатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом ч. 1ст. 633 ЦК Українидоговір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Як зазначено вище, позивач є виконавцем і виробником послуг (за переліком, визначенимпостановою КМУ № 869 від 01.06.2011 р.), в власник квартири - споживачем даних послуг.

Згідност. 68 ЖК Україниспоживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20.04.2016 р. в справі 6-2951цс15.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 26.09.2018 р. № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 р. № 642/2858/16.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановленихстаттею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Разом з тим, задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно дост. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, позивачем не доведено факту того, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, тому у нього відсутній обов`язок щодо виконання положень наведених нормативно-правових актів, у зв`язку з чим, факту наявності заборгованості перед позивачем не встановлено, тому суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову через необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 67, 68, 179 ЖК Української РСР, статтями 11, 205,525,526,625 ЦК України, статтями 1, 7, 9, 13,16,18 -20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 1, 13,19,23,27,34,76,83,89,133,136,141,258,259,263, 265,273,280-284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА-ОЛІМП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 23.09.2024 року.

Суддя А.В. Науменко

18.09.24