Рішення

від 23.09.2024 по справі 140/8275/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8275/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Експериментально-дослідне господарство «Еліта» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Експериментально-дослідне господарство «Еліта» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України, позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24-06-14 та від 27.06.2024 №00/17797/03-20-24-06-14.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведених перевірок було складено акти камеральних перевірок від 30.05.2024 №14162/03-20-24-06-10 та №14168/03-20-24-06-10 відповідно до висновків яких проведеною перевіркою встановлено затримку сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, чим порушено вимоги ПК України.

На підставі вказаних актів перевірок ГУ ДПС у Волинській області були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24-06-14, яким за невчасну сплату ПДФО до позивача застосовано штраф в розмірі 111 309,87 грн;

- від 27.06.2024 №00/17797/03-20-24-06-14, яким за невчасну сплату військового збору до позивача застосовано штраф в розмірі 7 769,81 грн.

Позивач вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти адміністративного позову з тих підстав, що відповідно до розрахунку штрафних санкцій до ППР №00/17797/03-20-24-06-14 від 27.06.2024 (котрий є формою додатку до податкового повідомлення-рішення) граничний термін сплати ПДФО наставав 29.12.2019. Аналогічна ситуація із граничним терміном 15.02.2020 сплати військового збору, котрий визначений у розрахунку штрафних санкцій до ППР №00/17796/03-20-24-06-14 від 27.06.2024. Що означає порушення термінів несплати до початку введення мораторію уже на достатню кількість днів для застосування штрафних санкцій. Так, як застосування мораторію не припадає на визначений граничний термін.

Отже, враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та ПК України, а підстави для задоволення позовної заяви ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України відсутні.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, статті 76 Податкового кодексу України (далі ПК України) були проведені камеральні перевірки ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України з питань дотримання вимог статей 57.1 статті 57 та пункту 177.11. статті 177 ПК України щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

За результатами перевірок встановлено, що позивач порушив вимоги ПК України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збоку. Зокрема із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.

На підставі актів перевірки від 30.05.2024 №14162/03-20-24-06-10 та №14168/03-20-24-06-10, Головним управлінням ДПС у Волинській області винесені податкові повідомлення-рішення №00/17796/03-20-24-06-14; №00/17797/03-20-24-06-14 форми «Ш» від 27.06.2024 року.

ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України не погоджується із вищезазначеними податковими повідомленнями рішення та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями ПК України.

Згідно з підпунктами 16.1.2,16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту44-1.2 статті 44-1цьогоКодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту73.3.1 пункту 73.3 статті 73цьогоКодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 177.11. статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону. Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

З актів перевірок від 30.05.2024 №14162/03-20-24-06-10 та №14168/03-20-24-06-10 вбачається, що камеральні перевірки ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України було проведено з питань дотримання вимог статей 57.1 статті 57 та пункту 177.11. статті 177 ПК України.

Проте, як зауважує позивач норми пункту 177.11. статті 177 ПК України стосуються фізичних осіб підприємців, а не державного підприємства. Стосовно наведеного суд зазначає, що дані не точності у актах перевірки від 30.05.2024 №14162/03-20-24-06-10 та №14168/03-20-24-06-10 не відміняють факт затримки сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, змінено розміри штрафів за порушення правил сплати грошового зобов`язання, а саме: зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання: при затримці сплати до 30 днів - з 10 до 5 %, більше 30 днів - з 20 до 10 %.

Так, згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, які являються додатками до податкових повідомлень рішення (а.с. 11, 14), за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання ДП ЕДГ «Еліта» Волинської ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН України відповідно до статті 124 ПК України до позивача застосований штраф в розмірі 20%. Таким чином, незважаючи на те, що в акті перевірки податковий орган вказує, про необхідність застосування до позивача відповідальності, передбаченої статтею 126 ПК України, натомість відповідно до розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, відповідач уже стверджує, що позивач підлягає притягненню до відповідальності на підставі статті 124 ПК України.

При цьому, суд зауважує, що розмір штрафної санкції, застосований до позивача згідно із таким розрахунком, а саме 20%, взагалі не передбачений нормами статті 124 ПК України, натомість як уже зазначалося вище відповідно до вказаної статті платник податків притягується до відповідальності за відповідне порушення у вигляді штрафу у розмірі 5% та 10 % погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (в подальшому ПК України), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 п.п. 58.1.1. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення повинно містить: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

Згідно із п. 58.2 ст. 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначається Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (в подальшому Порядок №1204).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно із п. 9 розділу ІІ Порядку №1204, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу ІІ Порядку №1204 при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком. Податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок.

Пунктом 86.8 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Постановою Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 було установлено карантин. З метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені Верховна Рада України 17.03.2020 ухвалила Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX, який набув чинності 18.03.2020. Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1.

Відповідно до цієї норми за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Так, карантин діяв в Україні в період з 12.03.2020 до 30.06.2023, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (з урахуванням змін), та від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі-Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних

реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів.

Таким чином, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.06.2024 у справі №580/10149/23.

Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Як вбачається із розрахунків штрафних (фінансових) санкцій, які являються додатками до податкових повідомлень рішення від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24- 06-14 та №00/17797/03-20-24-06-14 до позивача застосовано штраф:

- за невчасну сплату ПДФО в розмірі 111 309,87 грн (граничний термін сплати 15.02.2020; дата фактичної сплати 22.09.2020; кількість днів затримки 221);

- за невчасну сплату військового збору в розмірі 7 769,81 грн (граничний термін сплати 29.12.2019; дата фактичної сплати 05.08.2020; кількість днів затримки 221).

Тобто, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Волинській області були проігноровані вищезазначені норми та обрахунок кількості днів затримки здійснювався без врахування введеного мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у відповідний період, у зв`язку із чим кількість днів затримки сплати, які впливають на розмір штрафу, контролюючим органом було обраховано безпідставно.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідачем у винесених податкових повідомлень рішень не правильно нараховані кількість днів затримки за невчасну сплату військового збору та за невчасну сплату ПДФО та протиправно застосований штраф в розмірі 20%.

Відповідно до податкового повідомлення рішення від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24-06-14 та його додатку вбачається, що граничний термін сплати ПДФО 15.02.2020. Отже, з урахуванням норм чинного законодавства кількість днів затримки за невчасну сплату ПДФО з 15.02.2020 по 01.03.2020 становить 14 днів.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, змінено розміри штрафів за порушення правил сплати грошового зобов`язання, а саме: зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання: при затримці сплати до 30 днів - з 10 до 5 %, більше 30 днів - з 20 до 10 %.

Оскільки, затримка сплати до 30 днів, тому розмір штрафу - 5 %. Отже, податкове повідомлення рішення від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24-06-14 слід скасувати у частині нарахування штрафу за невчасну сплату податку на доходи фізичних осіб сумі 85 245,16 грн.

Відповідно до податкового повідомлення рішення від 27.06.2024 №00/17797/03-20-24-06-14 та його додатку вбачається, що граничний термін сплати військового збору 29.12.2019. Отже, з урахуванням норм чинного законодавства кількість днів затримки за невчасну сплату військового збору з 29.12.2019 по 01.03.2020 становить 64 дні.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX, який набрав чинності з 01.01.2021, змінено розміри штрафів за порушення правил сплати грошового зобов`язання, а саме: зменшено штрафи у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання: при затримці сплати до 30 днів - з 10 до 5 %, більше 30 днів - з 20 до 10 %.

Оскільки, затримка сплати більше 30 днів, тому розмір штрафу - 10 %. Отже, податкове повідомлення рішення від 27.06.2024 №00/17797/03-20-24-06-14 слід скасувати у частині нарахування штрафу за невчасну сплату військового збору у сумі 5 010,06 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в сумі розмірі 1816,65 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.243, ст.246, ст.255, ст.293, ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Експериментально-дослідне господарство «Еліта» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» (45626, Волинська область, Луцький район, селище міського типу Рокині, вулиця Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 35495203) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679), задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27.06.2024 №00/17796/03-20-24-06-14 в частині нарахування штрафу за невчасну сплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 85 245,16 гривень та від 27.06.2024 №00/17797/03-20-24-06-14 в частині нарахування штрафу за невчасну сплату військового збору сумі 5 010,06 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплаті судового збору на користь Державного підприємства «Експериментально-дослідне господарство «Еліта» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України» у розмірі 1816,65 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 65 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський