Рішення

від 03.09.2024 по справі 160/18975/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокуСправа №160/18975/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/18975/24 за позовною заявою Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; ЄДРПОУ: 37454258) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56; ЄДРПОУ: 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А; код ЄДРПОУ 43449413) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ», в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.06.2024 № 71409162, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що обов`язковою умовою застосування відповідних заходів є невиконання судового рішення без поважних причин. Позивач наголошує, що притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання. Позивач зауважує, що позивачем вчинено всі необхідні дії на виконання рішення суду по справі №160/812/22. Так позивачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/812/22 позивачем повторно розглянуто заяву ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» про надання містобудівних умов та обмежень. За наслідком повторного розгляду заяви позивачем прийнято рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, яка оформлена листом від 21.04.2023 №12/19-112. Таким чином, позивач зауважив, що звернення ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» розглянуто позивачем вчасно і по суті, згідно норм чинного законодавства, а отже рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/812/22 виконано позивачем, що свідчить про протиправність постанови про накладення штрафу. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даної позовною заявою.

27.08.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

Цією ж ухвалою справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2024.

30.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що під забезпеченням виконання рішення суду слід розуміти діяльність державних органів, яка спрямована не на формальне, а на фактичне відновлення порушених прав людини, підприємства або установи. Поряд з цим п.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, проте позивачем не здійснено виконання рішення суду, яке перебуває на виконанні в межах виконавчого провадження ВП №71409162.

Крім того, відповідачем зазначено, що згідно офіційних листів Департаменту по роботі з активами та додатків до них, а саме: Листа про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень від 21.04.2023 та наказу про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень №69 від 21.04.2023 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень зазначено виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, тобто п. 2 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В примітках зазначено, що має місце «невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні», це вже п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивачем не зазначено конкретної підстави для відмови в наданні адміністративної послуги із зазначенням переліку документів, які не були додані ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» до заяви, та які саме недостовірні дані виявлені у документах, що посвідчують право користування земельною ділянкою. Таким чином відповідач зазначає, що позивачем розглянуто повторно заяву ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» без врахування висновків суду по справі № 160/812/22. У зв`язку з чим відповідач просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Позивач надав до суду заяву про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача надав до суду заяву про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

12.05.2022 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/812/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровська міська рада про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017 викладену в листі від 29 грудня 2021 року №7/20-592.

Зобов`язано Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, відповідно до наданого ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» містобудівного розрахунку, затвердженого протоколом містобудівної ради від 09.10.2020 року за №175.

01.11.2022 постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі № 160/812/22 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради вчинити певні дії.

Прийняти нове рішення в цій частині.

Зобов`язано Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі № 160/812/22 залишено без змін.

Суд зазначає, що досліджуючи визначені відповідачем в листі від 29.12.2021 №7/20-592 підстави відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, що окрім викладення змісту п.2 ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, в чому полягає недостовірність відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що свідчить про його невмотивованість та необґрунтованість.

З приводу доводів відповідача про те, що невідповідність даних наданих позивачем документах випливає із невідповідності між змістом договору оренди землі та намірами позивача суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки такі обставини не покладались в основу оскаржуваного рішення, вони не можуть розглядатися в якості обґрунтування правомірності прийнятого відповідачем рішення.

28.03.2023 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. на підставі виконавчого листа № 160/812/22 від 23.01.2023 відкрито виконавче провадження №71409162.

Листом № 12/19-112 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі № 160/812/22.

В підтвердження цього, Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради надано копію Листа №7/20-197 (А3084199324628813634) від 21.04.2023 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, яке було прийнято на виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 по справі № 160/812/22.

08.08.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. викликано керівника Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до державного виконавця для пояснень щодо виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 по справі № 160/812/22.

30.08.2023 Листом № 12/19/288 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив державного виконавця про те, що рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 по справі № 160/812/22 виконано, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про надання містобудівних умов та обмежень розглянута, за наслідком її розгляду Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради прийнято рішення, оформлене Листом №7/20-197 (А3084199324628813634) від 21.04.2023 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень.

12.09.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. винесено вимогу про надання Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради наказу про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень.

04.10.2023 листом № 12/19-350 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направив копію наказу № 69 від 21.04.2023 про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. від 01.05.2024 у виконавчому провадженні №71409162 за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради штраф у розмірі 5 100,00 грн.

05.06.2024 листом № 23126 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу Департаменту по роботі з активами направлено вимогу про повідомлення про заходи, які вживаються з метою фактичного виконання вимог виконавчого документу.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ус В.О. від 25.06.2024 у виконавчому провадженні №71409162 за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця накладено на Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Крім того, 25.06.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в порядку ст.ст. 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 214 КПК України повідомлено Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Не погоджуючись з прийнятою Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою від 25.06.2024 про накладення Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) штрафу, позивач звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентується Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до ст.2 якого виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.16 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч.5, 6 ст.26 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

В свою чергу, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність, серед іншого, за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті спірних правовідносин, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Поряд з цим умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин. При цьому, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець повинен ретельно дослідити всі обставини справи та, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

В свою чергу, поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 09.12.2020 року у справі №522/19758/18, від 22.04.2021 року у справі №1440/2242/18, від 20.05.2021 року у справі №420/5465/18, від 03.04.2024 року у справі №620/6019/23.

Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 160/812/22 погодився з судом першої інстанції, що окрім викладення змісту п.2 ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, в чому полягає недостовірність відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що свідчить про його невмотивованість та необґрунтованість.

З приводу доводів Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради про те, що невідповідність даних в наданих ТОВ «СІЛЛ ОІЛ» документах випливає із невідповідності між змістом договору оренди землі та намірами позивача суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки такі обставини не покладались в основу оскаржуваного рішення, вони не можуть розглядатися в якості обґрунтування правомірності прийнятого відповідачем рішення.

На підставі наведеного Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 01.11.2022 по справі № 160/812/22 зобов`язав Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Зі змісту листа №7/20-197 (А3084199324628813634) від 21.04.2023 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» розглянута Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради повторно.

За наслідком розгляду даної заяви Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017.

Підставою такої відмови Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради зазначено невідповідність даних, наданих в документах ТОВ «СІЛЛ ОІЛ», що випливає із невідповідності між змістом договору оренди землі та намірами позивача, а також зазначено зміст ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI, при цьому, не зазначено, в чому полягає недостовірність відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою.

Тобто позивач, при повторному розгляді заяви фактично продублював попереднє своє рішення, що було предметом розгляду по адміністративній справі № 160/812/22.

Таким чином, суд констатує, що позивачем ухвалено рішення, яке оформлено листом №7/20-197 (А3084199324628813634) від 21.04.2023 про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень судом забудови земельної ділянки для будівництва автозаправного комплексу (АЗК), за адресою: по шосе Донецькому в районі буд. №2 Д (Амур-Нижньодніпровський район), Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:236:0017, без урахування висновків Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/812/22.

В свою чергу, суд доходить висновку про те, що державним виконавцем виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого винесено оскаржуване рішення, в якому державним виконавцем надано належну оцінку діям позивача щодо невиконання рішення суду та обґрунтовано притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова про накладення штрафу прийнята з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим, вона відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та правомірною, а позовні вимоги таким, що підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» про визнання протиправною та скасування постанови в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 241-246, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; ЄДРПОУ: 37454258) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56; ЄДРПОУ: 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ ОІЛ» (49000, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А; код ЄДРПОУ 43449413) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Згідно ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з ч.3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 03.09.2024.

Суддя О.В. Царікова