Ухвала

від 23.09.2024 по справі 160/21866/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2024 рокуСправа № 160/21866/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон Анна Олегівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ДП "Криворізький державний цирк" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Криворізький державний цирк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 №0052350412 за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 60508,37 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 №0052350412 за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 25940,74 грн., винесені відносно Державного підприємства «Криворізький державний цирк».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року відкрито провадження у справі.

02.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду. Зокрема, відповідач у відзиві зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.02.2024 отримані платником податків 08.02.2024, на підтвердження чого надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5000605469033. Попри це, позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку - 12.08.2024 (дата формування документа в системі "Електронний суд").

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви/клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, про поновлення такого строку звернення із належними доказами поважності причин його пропуску або ж наднням доказів, які свідчать про дотримання строку звернення до суду. Також, суд зобов`язав позивача надати докази на підтвердження реєстрації електронного кабінету позивача Державного підприємства «Криворізький державний цирк» (ідентифікаційний код: 02174170) в підсистемі "Електронний суд".

20 вересня 2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду та поновлення зазначеного процесуального строку.

Ознайомившись з вищезазначеним клопотанням, суд не визнає зазначені в ньому причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, з огляду на таке.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюютьсяКАС України.

Згідно із частиною першоюстатті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другоїстатті 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства Українивстановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертоїстатті 122 КАС Україниякщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 05.02.2024, які отримане ним 08.02.2024, на підтвердження чого відповідач надав відповідні докази разом з відзивом.

При цьому, позивач звернувся до суду 13.08.2024 - з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

В клопотанні про поновлення строків звернення до суду в якості поважності причин пропуску строків представником позивача наводяться обставини того, що у верхній частині податкового повідомлення-рішення міститься відмітка про його отримання 12.02.2024 (вх. №03 від 12.02.2024), останній день припадає на вихідний 11.08.2024 (неділя), а позов був поданий 12.08.2024, а тому, на думку позивача, ним не було пропущено строк звернення до адміністративного суду. Також, окрім зазначених вище підстав, позивач посилається на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року за №2024/02.0-7.1, як на підставу пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Стосовно посилань представника позивача на те, що у верхній частині податкового повідомлення-рішення міститься відмітка про його отримання 12.02.2024 року (вх. №03 від 12.02.2024), суд вказує, що дана відмітка не має доказового характеру в противагу відмітці, яка міститься на копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5000605469033, та яка вказує на дату отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - 08.02.2024 року. Також, суд зазначає, що відмітка у верхній частині податкового повідомлення-рішення про його отримання 12.02.2024 (вх. №03 від 12.02.2024) свідчить лише про дату внутрішньої реєстрації кореспонденції у відповідній організації та не дає можливості ідентифікувати, ким та коли саме були отримані дані податкові повідомленн-рішення від 05.02.2024. Відтак, суд вважає, що вищевказане обґрунтування позивача причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не є свідченням дотримання строку звернення до суду, як про це зазначає позивач у відповідному клопотанні.

Щодо листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 суд вказує наступне.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (у розглядуваному випадку позивача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

На підставі зазначеного, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який у силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно із частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відсутність у позивача відповідного сертифікату ТПП України станом, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення їх судом, ним не заперечується.

Доказів звернення позивача до органів торгово-промислові палати з питань оформлення такого сертифікату матеріали справи не містять.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом, а повідомлені у заяві обставини пропуску цього строку суд не визнає поважними.

Суд звертає увагу, що кожен розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а, відтак, несе ризики настання наслідків, пов`язаних з учиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінуванняучасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Зазначене обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується з принципомvigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Враховуючи встановлення судом факту пропуску строку звернення до суду, а також відсутність підстав вважати, що такий строк пропущений з поважних причин, суд змушений застосовати наслідки, визначені частиною другою ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адімінстративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123,160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства «Криворізький державний цирк» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без розгляду.

2.Копію даної ухвали видати (надіслати) всім учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про залишення позову без розгляду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя А.О. Сластьон