Рішення

від 23.09.2024 по справі 300/4033/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. справа № 300/4033/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТзОВ «Компанія текстиль груп» стягнення адміністративно-господарських санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовом до ТзОВ «Компанія текстиль груп» стягнення адміністративно-господарських санкцій.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинен був до 17.04.2024 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 42488,44 грн., оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 42184,78 грн. та пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 303,66 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов та стягнути на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з ТзОВ «Компанія текстиль груп» заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені в загальній сумі 42488,44 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою відповідачу визначено 15 денний строк для подання відзиву на позов.

Копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 про відкриття провадження відповідачем отримано 24.05.2024 року. Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.5ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 674956,47 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік84369,56 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2023 рік становила 8 осіб, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

Оскільки вищезазначена сума відповідачем не була сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 42184,78 грн., а також пеня у сумі 303,66 грн. то, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1статті 244 КАС України, вирішуючи, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, застосовує положенняКонституції України,Кодексу адміністративного судочинства України, а такожЗакону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII(надалі, також -Закон №875-XII),постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затвердженого вказаною постановою Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженоїНаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженоїНаказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначеніЗаконом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Право осіб з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо, з урахуванням їх обмежених можливостей.

Частина 3статті 18 Закону №875-XIIвстановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3статті 19 Закону № 875-XIIдля підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатнихпрацівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимогстатті 18 цього Закону.

Частиною 9статті 19 Закону № 875-XIIвстановлено обов`язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно із вказаним Порядком, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затвердженанаказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

Згідно Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідності, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 84369,56 грн. Даний документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Частиною 1статті 20 Закону № 875-XIIпередбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно із вимогами частини 4статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 17 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2статті 20 вказаного Закону №875-XIIпередбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на несплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій, позивачем за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 42184,78 грн, нараховано пеню у розмірі 303,66 грн. Розрахунок пені станом на день подання позову долучено позивачем до матеріалів позовної заяви.

На день подання позову, відповідачем не сплачено адміністративно-господарські санкції та пеню.

Факт сплати відповідачем вказаних адміністративно-господарських санкцій у строк, визначений позивачем і на час розгляду та вирішення справи суду не надано.

Положеннями частин 5 і 9статті 20 Закону №875-XIIвизначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями19,20цьогоЗакону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, на переконання суду, створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач, впродовж 2023 року не забезпечив працевлаштування особи з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з ТзОВ «Компанія текстиль груп» адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 42488,44 грн, згідно зістаттею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із приписами частини 2статті 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, суд не вбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія текстиль груп" на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 42488,44 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.