Рішення

від 23.09.2024 по справі 380/10777/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 рокусправа № 380/10777/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5; код ЄДРПОУ 34763972) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100096/2 від 13.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення господарської діяльності ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» уклало з Larchfield Limited, Сполучене Королівство, зовнішньоекономічний контракт №23 від 03.10.2022, предметом якого є зобов`язання продавця поставити і передати у власність покупця товар, а покупця прийняти та розрахуватись за товар. На виконання вимог вказаного контракту згідно з рахунком-фактурою (інвойсу) №43954 від 10.12.2023, позивач придбав у продавця товар (ровінг для пултрузії), загальною вартістю 10008,65 доларів США, який було ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до відповідача електронну митну декларацію №24UA2092300138842U8 від 12.02.2024. Проте, відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу. Вважає, що оскаржуване рішення митного органу прийнято з порушенням вимог законодавства, а саме, відповідач безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за ціною договору (контракту), не врахував подані позивачем документи та незаконно прийняв оскаржені рішення. На думку позивача, ним було надано всі необхідні документи відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, у поданих митних деклараціях митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту), який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару.Тому, вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 21.05.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що під час митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у товаросупровідних документах, та встановлено такі порушення: відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ», є фірма продавець - Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв`язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів; - згідно з наданими до митного контролю CMR від 08.02.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником товару є FOP RADYSIUK HRYHORII, до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н, згідно з якою виконавцем по доставці товару є М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. Тому виявивши відсутність договору доручення чи іншого посередницькошго договору між Менд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ, не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару і тому посадові особи митного органу правомірно витребували додаткові документи. За результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня. Також відповідно до вимог п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) якість товарів, що постачаються повинна бути підтверджена сертифікатом якості, проте даний документ не надано митному органу що є порушенням вимог даної угоди. Крім того, відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 визначено, що обсяг послуг та їх вартість обумовлюється сторонами угоди у додатках да договору або у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу. Водночас, відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 визначено, що послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі Заявок, що містять істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.Оскільки в процесі опрацювання наданих до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім цього зазначає що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказав на неточності і суперечності, що містяться у відзиві на позовну заяву та просив її задовольнити.

Суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 34763972), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний).

Під час здійснення господарської діяльності ТзОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ2(Покупець) укладено з Larchfield Limited, Сполучене Королівство (Продавець), зовнішньоекономічний контракт №23 від 03.10.2022, згідно з яким Продавець зобов`язується постачати, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах цього Контракту товари в асортименті та кількостях, зазначених в інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту №23 від 03.10.2022 позивач придбав у продавця товар (товар) згідно з рахунку-фактури (Інвойсу) №43954 від 10.12.2023.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA2092300138842U8 від 12.02.2024, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, прямий ровінг (рівниця) з скловолокна, використовується у виробництві конструктивних склопластиків методом намотування й пультрузії у бобинах.

Разом з митною декларацією №24UA2092300138842U8 позивач додав документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

-пакувальний лист №3700 від 10.12.2023;

-рахунок-фактуру (інвойс) № 43954 від 12.12.2023;

-коносамент №DDSFE23120097А від 10.12.2023;

-автотранспортна накладна від 08.02.2024;

-декларацію про походження товару №43954від 12.12.2023;

-рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №А2402009 від 08.02.2024,

-документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 08.02.2024;

-документи, що підтверджують вартість страхування №1552308003860 від 21.12.2023 та від 08.02.2024;

-зовнішньоекономічний контракт №23 від 03.10.2022;

-додаткова угода №3 від 27.09.2023 до зовнішньоекономічного договору №23 від 03.10.2022;

-договір про надання послуг митного брокера №107/21-Т від 01.10.2023;

-договори про перевезення №12-3 від 31.08.2021, №200036 від 19.05.2020, додаткова угода №3 від 10.12.2023, інформацію виробника від 10.12.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту такого змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митниці декларантом позивача було подано: посередницькі рахунки; посередницькі платіжні документи; копію митної декларації країни відправлення; сертифікат походження товару; прайс-лист підприємства виробника; лист виробника щодо вартості товару.

Однак, 13.02.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100096/2 в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

-відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «Еколан Інгредієнти», являється фірма продавець Larchfield Limited.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між попов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю; - згідно наданої до митного контролю СМР б/н від 08.02.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється FOP RADYSIUK HRYHORII, разом з тим до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н, згідно якої виконавцем по доставці товару являється М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; - за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня; - відповідно до вимог п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) визначено що якість товарів, що постачається за цим контрактом повинна бути підтверджена сертифікатом якості, проте даний документ не надано митному органу що є порушенням вимог даної угоди; - відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 визначено, що обсяг послуг їх вартість обумовлюється сторонами угоди у додатках да договору або у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу; - відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 визначено, що послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі Заявок, що містить істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано наступні документи:

-посередницькі рахунки;

-посередницькі платіжні документи;

-копію митної декларації країни відправлення;

-сертифікат походження товару;

-Прайс лист підприємства виробника ;

-лист виробника щодо вартості товару.

Проте не надано жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності у наданих документах. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантам або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД ЦА204150/2023/000316 від 27.11.2023 де вартість такого товару становить 1,52 дол. СШ Аза кг (даного виду товару)».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000486.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Надаючи оцінку аргументам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначенимчастиноюдругою статті 53 МК України.

У Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2024/100096/2 від 13.02.2024 як підставу прийняття такого рішення, посадова особа митного органу зазначила таке:

-відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ», являється фірма продавець Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VIIГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю;

-в СМК б/н від 08.02.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється FOP RADYSIUK HRYHORII, до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н, згідно якої виконавцем по доставці товару являється Менд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

-за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом.

Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня;

-відповідно до вимог п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) якість товарів, що постачаються повинна бути підтверджена сертифікатом якості, проте даний документ не надано митному органу що є порушенням вимог даної угоди;

-відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2023 №12-3 визначено, що обсяг послуг та їх вартість обумовлюється сторонами угоди у додатках да договору або у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу;

-відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 N° 200036 визначено, що послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі Заявок, що містять істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу.

Щодо твердження митного органу у спірному рішенні про те, що : «-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.» суд зазначає таке.

ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» 26.03.2024 сплатило 10008,65 доларів США Larchfield Ltd згідно з інвойсом №43954 від 10.12.2024. Сплата цих коштів підтверджується витягом з виписки за 27.03.2024 та довідкою AT ПІРЕУС БАНК МКБ №2716 від 29.03.2024.

Суд встановив, що ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» у повному обсязі здійснило оплату партії Товару.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, засновником фірми ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ», являється фірма продавець Larchfield Ltd. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VIIГАТТ, покупець і продавець є пов`язаними особами. У зв`язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця має інформацію, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю, то суд зазначає таке.

Водночас, приписами ч. 4 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Тобто, положеннями ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України чітко передбачено можливість здійснення митним органом відповідних дій для перевірки наявності або відсутності впливу пов`язаності та надання декларанту право відповіді.

Однак, митний орган належними та допустимими доказами не підтвердив, що участь Larchfield Ltd як засновника ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» вплинула на вартість імпортованого товару, а лише обмежився вказівкою на нібито наявність інформації щодо продажу подібних товарів між непов`язаними суб`єктами за вищою митною вартість.

Відповідно до вимог частин 12-15 статті 58 Митного кодексу той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 статті 58 Митного кодексу, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

ТзОВ ««ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» в декларації митної вартості вказало, що продавець та покупець пов`язані між собою і що взаємозалежність продавця та покупця не вплинула на ціну товару.

При цьому, відповідно до частини 14 статті 58 Митного кодексу у разі відсутності обґрунтувань з боку органу митного органу, вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зміст даної норми дає підстави для висновку, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов`язаності продавця з покупцем.

Відтак, оскільки доказів надання оцінки наведеним обставинам та прийняття їх до уваги митним органом матеріали справи не містять, то твердження відповідача про те, що при митному оформленні неможливо було перевірити відсутність впливу пов`язаності, є безпідставними.

Щодо твердження відповідача про те, що в СМR б/н від 08.02.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється FOP RADYSIUK HRYHORII, до митного оформлення декларантом надано довідку про транспортні витрати від 08.02.2024 б/н, згідно з якою виконавцем по доставці товару є Менд М Мілітцер і Мюнх Україна ГмбХ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, то суд зазначає таке.

Між ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» та ТОВ «М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГМБХ» було укладено Договір транспортного експедирування обслуговування №12-3 від 31.08.2021, що підтверджується наданими під час митного оформлення документами.

ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» договору з FOP RADYSIUK HRYHORII не укладало і, відповідно, платежів не здійснювало.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 року у справі №380/1221/2020 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договором перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Послуги ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» надавало саме ТОВ «М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГМБХ» по Договору №12-3 від 31.08.2021 відповідно до заявок.

Надання послуг саме ТОВ №12-3 від 31.08.2021 підтверджується також і Актами, платіжними інструкціями та витягами з банківських виписок.

У постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а наведено такий правовий висновок: «Принцип змагальності сторін є одним із найбільш вагомих принципів в адміністративному судочинстві. Зазначений принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У даній справі вказано, що суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Разом з тим, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що доводи позивача щодо визначення вартості знецінених запасів ґрунтуються лише на припущеннях його представника без надання належних та допустимих доказів».

Відтак, суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на визначення митної вартості товару у спірному випадку, а позивач до митного оформлення надав усі наявні у нього документи на перевезення вантажу.

Щодо твердження митного органу про відсутність документів на перевезення, що унеможливлює перевірку транспортної складової митної вартості, суд зазначає таке.

Позивачем 19.05.2020 було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 200036 з ТОВ «Альфатранс», предметом якого є забезпечення транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних й інших вантажів Замовника, а також надання інших послуг за взаємною згодою Сторін.

Згідно із заявкою від 05.12.2023 №20/142 ТОВ «Альфатранс» надавало замовнику ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» послуги морського фрахту Qingdao (China) Gdansk (Poland), транспортно-експедиторське обслуговування контейнера в морському порту Гданськ, перевантаження товару в авто.

Крім того, позивачем з ТОВ «М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГМБХ», як експедитором, укладений договір транспортного експедирування Договору №12-3 від 31.08.2021, предметом якого є організація Експедитором виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Вартість перевезення обумовлюється сторонами на кожен рейс в Заявці. Вартість послуг транспортного експедирування складається з вартості послуг Експедитора (винагорода Експедитора), вартості перевезення (включаючи послуги, пов`язані з перевезенням вантажу), вартості додаткових послуг (п.3.1 Договору).

Згідно із заявкою від 31.01.2024 №6/142 ТОВ «М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГМБХ» здійснював перевезення вантажу за маршрутом Гданськ-Муроване- Київ (с.Чайки).

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки СІF МД №24UA20923000138842U8, до митного контролю позивачем було надано пакет товаросупровідних документів, а саме:

-пакувальний лист №3700 від 10.12.2023;

-рахунок-фактуру (інвойс) № 43954 від 12.12.2023;

-коносамент №DDSFE23120097А від 10.12.2023;

-автотранспортна накладна від 08.02.2024;

-декларацію про походження товару №43954від 12.12.2023;

-рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №А2402009 від 08.02.2024,

-документи, що підтверджують вартість перевезення товару від 08.02.2024;

-документи, що підтверджують вартість страхування №1552308003860 від 21.12.2023 та від 08.02.2024;

-зовнішньоекономічний контракт №23 від 03.10.2022;

-додаткова угода №3 від 27.09.2023 до зовнішньоекономічного договору №23 від 03.10.2022;

-договір про надання послуг митного брокера №107/21-Т від 01.10.2023;

-договори про перевезення №12-3 від 31.08.2021, №200036 від 19.05.2020, додаткова угода №3 від 10.12.2023, інформацію виробника від 10.12.2023.

Згідно з наданиими рахунками від 08.02.2024 №А2402009 та № 800 позивачу надані послуги: - міжнародні транспортні послуги по маршруту Гданськ, Прльща м/п Рава Руська 50629,37грн; - міжнародні транспортні послуги по маршруту м/п Рава Руська-Чайки, Україна та експедиційні послуги по території України 96114,91грн.

Відповідно до рахунку від 08.09.2023 №А2402009 ТОВ «Альфатранст» надані такі послуги ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» - компенсація витрат третіх осіб за межами митної території України (вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення з порту до складу в м. Гданськ (Польща), перевантаження з контейнера до авто, митна декларація в м. Гданськ) 30141,27 грн; транспортно-експедиторські послуги, послуги третіх осіб на митній території України 17073,42 грн.

Суд зауважує, що вказані рахунки містять посилання на договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.05.2020 № 200036 та від 03.07.2023 № 2351.

Таким чином всі транспортні витрати, які поніс позивач з ТОВ «Альфатранс» та ТОВ «М енд М Мілітцер і Мюнх Україна ГМБХ» включені до заявленої митної вартості у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Щодо твердження відповідача про те, що відповідно до вимог п.4.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.10.2023 № 23 (зі змінами та доповненнями) якість товарів, що постачаються повинна бути підтверджена сертифікатом якості, проте даний документ не надано митному органу що є порушенням вимог даної угоди; відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 №12-3 визначено, що обсяг послуг та їх вартість обумовлюється сторонами угоди у додатках да договору або у Заявці. Проте даний документ декларантом не надано митному органу; відповідно до вимог п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 №200036 визначено, що послуги з транспортно-експедиційного обслуговування надаються на підставі Заявок, що містять істотні умови перевезення. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, то суд зазначає таке.

Позивач листом від 13.02.2024 вих. №50 надав на вимогу митного органу додаткові документи, в тому числі і вказані:

- передбачені п. 4.1. контракту від 03.10.2023 № 23 сертифікати якості від 06.12.2023 компанії SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP;

- передбачену п. 1.2 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 31.08.2021 № 12-3 заявку №5/139 Shandong від 31.01.2024;

- передбачену п. 1.2. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.05.2020 № 200036 заявку №19/139 Shandong від 05.12.2023.

Таким чином, доводи митного органу про відсутність і ненадання декларантом передбачених контрактом і договорами документів не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічний висновок щодо вимагання від імпортерів надання заявки на перевезення викладено Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі №813/1012/17 (...) серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує Факт надання транспортних послуг чи їх вартість», тому вимога про її надання є безпідставною(…).

Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

До цього суд бере до уваги висновок , викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Як видно з долучених до матеріалів справи доказів, відповідач не вказав ні конкретних обставини, які викликали відповідні сумніви (а сумніви не були обґрунтованими, в розумінні хоча б одної із трьох підстав, визначених законодавством), ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач витребував абсолютно усі можливі документи, визначені ч.3 ст.53 Митного кодексу України та не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржувані рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд ураховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Отже, оскарженне рішення про коригування митної вартості не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3568,01грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5; код ЄДРПОУ 34763972) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100096/2 від 13.02.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5; код ЄДРПОУ 34763972) судовий збір в сумі 3568 (три тисячі п`ятсот шістдесят вісім) грн.01коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.