Рішення

від 24.09.2024 по справі 380/7425/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 рокусправа №380/7425/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (вул. Велика Кільцева, 4-А, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 03680; код ЄДРПОУ 36029113) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1 ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000756;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці на користь ТОВ «ДЕТ-ЮА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подана відповідачу з метою митного оформлення купленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» у компанії Haining Hisener Trade Co., Ltd, Китай товару митна декларація та додані до неї документи містили усі відомості про товар «гайки сталеві з внутрішнім діаметром понад 12 мм», передбачені п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України та Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа,

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №32018 від 25.04.2024 року) в якому просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. У позовній заяві зазначено: «ТОВ «ДЕТ-ЮА» було здійснено запит до компанії Tianjin Good Drill CO., LTD щодо надання пояснень з приводу компанії Dongheng (HongKong) Trade Co., Ltd , тому долучаємо до позову додаткові документи, які до митного органу нажаль не було вже змоги надати: Лист від Tianjin Good Drill CO., LTD №29-03/24 від 29.03.2024, у якому надано пояснення щодо компанії Dongheng (HongKong) Trade Co., Ltd та рахунок № 649596740 від 04.12.2023». Позивач стверджує, що «Позивачем було надано Сертифікат про походження товару № MR02421/2024 від 28.12.2023, в якому зазначено, що країна походження товару В`єтнам, країна вивезення Китай. Сертифікат надано було надано митному органу з печатками відповідних компаній. Згідно ч.6 ст. 41 Митного Кодексу України, Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару. На виконання вимог вказаної статті, Позивачем було надано Декларацію про походження товару, це є Інвойс №1/107 від 05.12.2023, в якому зазначено, що країна походження товару В`єтнам, країна вивезення Китай»

Такі документи, як «Лист від Tianjin Good Drill CO., LTD №29- 03/24 від 29.03.2024, у якому надано пояснення щодо компанії Dongheng (HongKong) Trade Co., Ltd» та «рахунок № 649596740 від 04.12.2023» не можуть вважатися належними і допустимими доказами, адже такі не були наявні у митного органу під час митного оформлення та винесення оскаржуваної картки відмови.

Оскільки рахунок-фактура № 649596740 від 04.12.2023 та лист компанії-посередника Tianjin Good Drill CO., LTD №29-03/24 від 29.03.2024 позивачем не внесено в митну декларацію, вони разом із нею не подавалось.

Таким чином, що під час декларування товарів посадовим особам Львівської митниці не було надано такого документа. Також і на вимогу митного органу такий документ не подавався, хоча рахунок № 649596740 від 04.12.2023 був наявний у позивача

У товаро-супровідних документах поданих до митного контролю та митного оформлення, а саме: Контракт (код 4100) - №08/01-2020 від 08.01.2020, між Tianjin Good Drill Co. Ltd, 2-503, Building 6, № 14, Guiyuan Road, Huayuan Industrial area, Tianjin, China та ТОВ «ДЕТ-ЮА», 03680, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-А, Україна; рахунок-фактура (код - 0380) - № 1/107 від 05.12.2023; Коносамент (код 0705) - № 233936324 від 16.12.2023; Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) (код 0821) - № 24PL322080NU6H5KL0 містять відомості, де чітко зазначено, що відправником товару є Tianjin Good Drill Co. Ltd, в той же час, коли у сертифікаті про походження товару (код 0861 Certificate of origin) № MR 02421/2024 від 28.12.2023 експортером товарів є підприємство DONHENG (HONGKONG) TRADE Co., Limited RM. 517, NEW CITY CENTRE, 2 LEI YUE MUN ROAD, KWUN TONG KL HONG O/B: CHAU BIEN LAM SEM Co., Ltd (VIETNAM), яке не являється стороною Контракту, відомості про якого не зазначені у вищезазначених документах.

У випадку отримання сертифікату про походження, виданого не у країні походження, а у країні відправлення, обов`язковим є зазначення на такому сертифікаті підстави видачі (реквізити сертифіката, виданого в країні походження). Такої інформації на сертифікаті № MR02421/2024 від 28.12.2023 не міститься.

Цей висновок підсилює також той факт, що сертифікат № MR02421/2024 від 28.12.2023 виданий торгово-промисловою палатою у м. Гонконг, а не органом публічної влади КНР чи В`єтнаму, компетенція у вказаної асоціації (суб`єкта приватного права) на складення такого документа не підтверджена позивачем та відсутня, в тому числі в силу норми 43 МК України.

Сертифікат про походження № MR 02421/2024 від 28.12.2023 не можливо віднести до даної поставки/партії товару в частині визначення країни походження. Відповідно, такий Сертифікат не може бути прийнятий для застосування звільнення від сплати особливих видів мита, а саме антидемпінгового мита. Отже, зазначений сертифікат не може бути підставою для незастосування заходів, вжитих органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» відносно товарів, заявлених у митних деклараціях від 23 листопада 2023 року

Крім того, обґрунтовані сумніви митного органу у країні походження товару також засновані на тому, що як Україна, так і Китай є членами Всесвітньої митної організації, яка розробила Гармонізовану систему опису та кодування товарів, на якій базуються національні системи кодування та класифікації товарів. Однак, у наданій декларації на експортні товари КНР № 021720230000314310 код товару (7318169990) не відповідає кодам товару, зазначеним у поданій до митного оформлення МД № 23UA209230020614U2 (7318169990). Тобто можна зробити висновок, що дана декларація країни відправлення не має ніякого відношення до даних товарів, та ставить під сумнів належність даної митної декларації країни відправлення до цієї зовнішньоекономічної операції.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

08 січня 2020 року між ТОВ «ДЕТ-ЮА» (як покупець) та Tianjin Good Drill CO, LTD (Китай) (продавець) укладено контракт № 08/01-2020. За цим контрактом, згідно Додаткової угоди №1/107 від 07.11.2023 продавець зобов`язаний поставити покупцю Гайку М27, загальна вартість, з урахуванням транспортування та страхування, 28 051,36 дол. США.

Згідно Технічного опису №15-07/23 від 15.07.2023, Інвойс №1/107 від 05.12.2023 та Сертифікату № MR02421/2024 від 28.12.2023, країна походження товару В`єтнам.

Для ввезення на митну територію України вказаного товару, було складено Вантажну митну декларацію №24UA209230019380U7 від 04.03.2024 року з доданими до неї документами (Графа 44 ВМД), а саме:

- Пакувальний лист 1/107 від 05.12.2023

- Рахунок-фактура (інвойс) №1/107 від 05.12.2023;

- Коносамент №233936324 від 16.12.2023;

- Автотранспортна накладна №14022024 від 19.02.2024;

- Супровідний документ Т1 №24PL322080NU6H5KL0;

- Сертифікат про походження товару № MR02421/2024 від 28.12.2023;

- Банківський платіжний документ №1462 від 07.12.2023;

- Рахунок-фактуру №032930 від 19.02.2024;

- Калькуляцію транспортних витрат №7/24-50 від 04.03.2024;

- Довідка про вартість перевезення №2486 від 20.02.2024;

- Заявка №1 про вартість перевезення від 01.02.2024;

- Страховий поліс №PYE202312009637F13724 від 14.12.2023;

- Зовнішньоекономічний контракт № 08/01-2020 від 08.01.2020;

- Додаткова угода №1/107 від 07.11.2023;

- Додаткова угода №3 від 23.12.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера №17 від 04.10.2016;

- Договір про перевезення №1732-Т/24 від 31.01.2024;

- Технічний опис №15-07/23 від 15.07.2023;

- Митна декларація країни відправлення №021720230000314310

Позивачу було відмовлено в оформленні, про що Львівською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/000756, у якій вказано на неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з розбіжностями в документах, що засвідчують країну походження, неможливо достовірно встановити країну походження товарів щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України, за умови сплати особливих видів мита (п. 3 ст. 46 МК України). Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів здійснюється відповідно до гл. 4 МК України.

У картці відмові було вказано вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової митної декларації зі змінами відповідно до Картки відмови та вірно заповненими графами МД.

Вважаючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного Кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Частиною 7 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів, тощо.

Відповідно до вимог ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Кабінет Міністрів України затверджує концепцію "походження товарів" і методи адміністративного співробітництва відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, які підлягають застосуванню з дня набрання чинності відповідним рішенням Підкомітету з питань митного співробітництва, утвореного відповідно до статті 83 глави 5 розділу IV зазначеної Угоди, що оприлюднюється відповідно до процедури, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Так, Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 року ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, згідно ч. 1 ст. 29, ч. 2 ст. 31 якої, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди. Існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні, як зазначено у Додатку І-C до цієї Угоди, повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку І-C до цієї Угоди. У разі внесення змін до митного законодавства України зобов`язання, взяті відповідно до Графіку, що міститься у Додатку І-C до цієї Угоди, залишатимуться чинними на основі відповідності опису товарів. Україна може застосовувати спеціальні заходи щодо вивізного (експортного) мита на умовах, визначених у Додатку І-D до цієї Угоди. Дія таких спеціальних заходів закінчиться наприкінці періоду, встановленого для такого товару у Додатку І-D до цієї Угоди.

При цьому, згідно ст.ст. 2, 16 Протоколу І до наведеної Угоди з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу: (a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Незважаючи на сказане в пункті 1 товари, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу, підпадають під дію цієї Угоди без необхідності подання будь-яких з наведених вище документів у випадках, вказаних у статті 27.

Статтею 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки.

Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «;Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «;Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «;Про зовнішньоекономічну діяльність»;

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1-3, 8, 9 ст. 41 Митного Кодексу України, Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до ст. 42 ч. 1 МК України, у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару, зокрема, на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту". "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту". "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну". "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 року (в редакції від 26 червня 1999 року) згідно із законом України від 5 жовтня 2006 року № 227-У, дата набрання чинності для України - 15 вересня 2011 року (далі - Конвенція).

Відповідно до Розділу 2 Конвенції, "визначення понять", поняття, використовувані у цій Конвенції, означають: - Е4/ Р15 "перевірка декларації на товари" - дії митної служби по перевірці правильності оформлення декларації на товари та відповідності необхідних підтверджуючих документів встановленим вимогам.

Відповідно до Спеціального додатку К Конвенції, Розділу 2 - документи, які підтверджують походження товарів, для цілей цього розділу вживаються поняття:

Е1./ Р.1 "свідоцтво про походження товарів" - спеціальний бланк з описом товарів, в якому державна організація або орган, уповноважені на видачу зазначеного бланка, однозначно засвідчують, що товари, на які оформлене зазначене свідоцтво, мають місце походження у визначеній країні. Це свідоцтво також може містити в собі декларацію виробника, постачальника, експортера або іншої компетентної особи;

Е2./ Р.2 "засвідчена декларація про походження товарів" - "декларація про походження товарів", засвідчена державною організацією або органом, наділеними відповідними повноваженнями;

ЕЗ./ Р.4 "декларація про походження товарів" - відповідна заява про походження товарів, зроблена у зв`язку з їхнім вивозом виробником, постачальником, експортером або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується зазначених товарів;

Е4./ Р.5 "документ, який підтверджує походження товарів" - свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація про походження товарів або декларація про походження товарів; (...).

У підрозділі «Оформлення запитів щодо документів, які підтверджують походження товарів» розділу 2 Спеціального додатку К Конвенції міститься рекомендоване правило 5: "Представлення документів, які підтверджують походження товарів, компетентними органами країни походження цих товарів є обов`язковим лише у випадках, коли митна служба країни ввозу має підстави для підозр у шахрайстві".

Відповідно до рекомендованого правила 10 підрозділу «Способи застосування та форми різних видів документів, які підтверджують походження товарів» розділу 2 цього додатку, у випадках, коли товари не є об`єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення свідоцтв про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі свідоцтва в зазначеній третій країні, на основі свідоцтв про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження".

Згідно до Розділу 3 Спеціального додатку К Конвенції, підрозділу «Запити щодо проведення перевірки» визначається, що митна служба договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов`язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:

(а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;

b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;

(с) для проведення вибіркової перевірки.

У підрозділі «Випуск товарів» розділу 3 Спеціального додатка К вказано, що запит щодо проведення перевірки не повинен перешкоджати випуску товарів, за умови, що вони не вважаються такими, які підпадають під заборони або обмеження на ввіз товарів, та за умови відсутності підозр у шахрайстві.

Таким чином доведеність та підтвердження країни походження товару не обмежується суто змістом сертифікату про походження товару, а може бути підтверджене, зокрема, декларацією про походження товару, а також іншими документами, які мають відомості про країну походження товару, та які має право надавати декларант.

Судом встановлено, що до митної декларації №24UA209230019380U7 від 04.03.2024 року долучено сертифікат про походження товару №MR02421/2024 від 28.12.2023 року.

Відповідно до положень ст. 43 МК України, вище вказаних положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, у разі виникнення сумнівів щодо правильності відомостей, що містяться у сертифікаті про походження товару, зокрема, щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності.

Згідно ч.3 ст. 46 МК України, у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України, за умови сплати особливих видів мита.

Відповідач не стверджує про те, що ним не встановлено країну походження товарів на підставі наданих документів у їх сукупності, а вказує на відсутність посилання (інформації) про свідоцтво (сертифікат) про походження такого товару, виданого у країні їх походження у сертифікатах походження товару, з посиланням на Рекомендоване правило 10. Тобто країна походження товарів відповідачем достеменно встановлена.

Правової норми, яка би затверджувала форму сертифіката та передбачала обов`язкове в ньому посилання на (інформацію) про свідоцтво (сертифікат) про походження таких товарів, виданих у країні їхнього походження, відповідачем суду не наведено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 43 Митного Кодексу України, Розділу 3 Спеціального додатку К Конвенції (рекомендоване правило 3 та стандартне правило 10), на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом країни походження товарів є підставою витребовування додаткових документів. Однак, такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що зазначені у вимогах, встановлених нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч.ч. 10-12 ст. 264 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як встановлено під час розгляду справи та визнається відповідачем, позивач надав митному органу документи, які посвідчують походження товару, серед яких був сертифікат про походження товару №MR02421/2024 від 28.12.2023 року, зі змісту якого відповідачем не заявлено заперечень з приводу неможливості встановлення країни їх походження.

Відповідач у даній справі не довів порушення позивачем правил заповнення документів, неподання передбачуваних законом документів, тощо, оскаржувана картка відмови у прийнятті митної декларації не містить обґрунтувань причин відмови щодо допущених, на думку відповідача, порушень.

В ході розгляду справи відповідачем не наведено обґрунтування підстав відмови у прийнятті спірної митної декларації. Відповідач не вказує, яким чином наведені ним обставини впливають на визначення країни походження товару, в чому полягають сумніви митного органу у визначеній декларантом країні походження товару.

Більш того, для спростування, чи підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження товару, митним органом не здійснювалось будь-яких перевірочних дій.

Таким чином, митним органом не здобуто доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про походження товару, а також невідповідності правилам про преференційне походження товару.

Так, з наведених вище положень Митного кодексу та міжнародних угод чітко вбачається, що наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у митному оформленні товару.

Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Однак, як вже зазначалось судом, для спростування, чи підтвердження сумнівів у достовірності поданих документів, статусі походження товару, таких дій митним органом не здійснювалось.

За наведеного правого регулювання та обставин справи, суд вважає відсутніми у відповідача підстави для прийняття оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/000756.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» (вул. Велика Кільцева, 4-А, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 03680; код ЄДРПОУ 36029113).

Відповідач Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343).

СуддяКухар Наталія Андріївна