Рішення

від 24.09.2024 по справі 380/3464/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 рокусправа № 380/3464/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маляр» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Маляр» (далі ТзОВ «Маляр», позивач) до Львівської митниці (далі також відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100686/2 від 03.11.2023.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою від 19.02.2024 суддя прийняла позовну заяву та відкрила провадження в адміністративній справі.

Відповідач 05.03.2024 за вх. № 17224 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнав. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13.03.2024 суд у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

ТзОВ «Маляр» має ідентифікаційний код 37363098, місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174 А, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

22.12.2021 між TOPHIM GROUP Sp.z.o.o, Варшава, Польща в особі ОСОБА_1 , котра діє на підставі договору компанії (надалі - продавець) та ТзОВ «Маляр», Україна, яке зареєстроване і діє за законодавством України, в особі керівника ОСОБА_2 , котрий діє на підставі статуту (надалі - покупець), укладено контракт купівлі-продажу № 8 PL.

Відповідно до п. п. 1.1. контракту продавець передає, а покупець купує згідно з цим контрактом продукцію, вказану у рахунку (проформа-інвойс) до даного контракту, які підписуються сторонами та є від`ємною його частиною.

У межах виконання договірних зобов`язань сторони оформили інвойс від 27.10.2023 №01/10/2023 на загальну суму 13305,60 EUR.

01.11.2023 з метою митного оформлення придбаного товару позивач подав до Львівської митниці митну декларацію 23UA209230116706Г2, у розділі 31 якої вказав відомості про опис товару, а саме: розчинники та розріджувачі складні: розчинник регенерований Thinner В, у вигляді однорідної прозорої безбарвної рідини із специфічним запахом, що містить у своєму складі: АЦЕТОН 29,6 мас.%; ЕТИЛАЦЕТ 15,3мас.%; СПИРТИ (МЕТАНОЛ 6,5%) 11,7 мас.%; ДІХЛОРМЕТАН 9,6 мас. %; АЦЕТОНІТРИЛ 9,3 мас. %; МЕТИЛАЦЕТАТ 0,5 мас.%; н-Гептан 1,0 мас.%; Пропілацетат 1,7 мас.%; Гесаметилдисилоксан 1,9 мас.%; ТОЛУОЛ 10,4 мас.%; Циклогексан 0,2 мас.%; THF 3,3 мас.%; Метил-Трет-Бутиловиц (МТБЕ) 0,8 мас.%; PH 10,3 мас.%, Вода 4, 7 мас.%. Цільність при 20 С г/мл 0,845. Колір - безколірний. Використовується у лакофарбовій промисловості.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002843, на підтвердження заявленої митної вартості товару ТзОВ «Маляр» разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема, такі документи:

- сертифікат якості -сертифікат аналізу Thinner B від 06.07.2023;

-рахунок-фактуру (Commercial invoce) від 27.10.2023 № 01/10/2023;

- автотранспортну накладну № 55513 від 27.10.2023;

- декларацію про походження товару від 27.10.2023 № 01/10/2023;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 19.07.2023 № 142000-34000-0157;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 8PL від 22/12/2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода № 1 від 28.07.2022;

- договір про надання послуг митного брокера від 04.08.2023 № 156;

- копію митної декларації країни відправлення 23НU1062002ВСD9785 від 27.10.2023;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230116706U2 від 01.11.2023.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації 23UA209230116706U2 надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару.

У відповідь на цю вимогу позивач додав документи:

- лист-пояснення про діяльність компанії № 01/10/2023 від 01.10.2023;

- проформи-інвойси № 03/04/2023 від 20.04.2023 та № 04/09/2023 від 20.09.2023 на попередні поставки ідентичного товару;

- платіжні інструкції в іноземній валюті № 80 від 21.04.2023, № 85 від 20.09.2023, № 83 від 18.09.2023 на оплату попередніх поставок;

- видаткові накладні № 727 від 04.10.2023 та № 699 від 25.09.2023 на подальший продаж ідентичного товару в Україні;

- рахунок-фактуру-виробника № 496 від 26.10.2023;

- комерційну пропозицію від постачальника № 23/10/2023;

- лист-пояснення щодо роботи компанії продавця та ціноутворення на товари № б/н;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією № 23/1/557 від 01.11.2023.

03.11.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100686/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення зазначено обставини, що брались до уваги митним органом для визначення митної вартості. Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

-згідно п.3.2 контракту від 22.12.23 № 8PL, встановлено, що термін доставки повинен бути зазначений у підтвердженні замовлення, виданим продавцем, проте такого замовлення не надано.

-згідно п.5.4 контракту від 22.12.23 № 8PL, платіж здійснюється шляхом переказу грошових коштів, як вказано в рахунку, на користь продавця, на його банківський рахунок вказаний у рахунку-ПРОФОРМА, такий документ відсутній, виникають сумніви щодо автентичності такого документу.

-сертифікат аналізу Thinner В від 06.07.23, рахунок-фактура 01/10/2023 від 27.10.23, не можливо перевірити чи стосується такий сертифікат даного оформлення. Оскільки від складу речовин в розчиннику залежить його фактурна вартість, то не можливо впевнитись у достовірності усіх даних;

-експортна декларація країни відправлення 3HU1062002BCD9785 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення ст. VII ГАТТ. Відповідно до положень ст. VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до п. 2 Приміток та Додаткових положень до ст. VII ГАТТ сумісним зі ст. VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом не надано жодних документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності. В наданому висновку експерта від 01.11.2023 № 23/1/557 у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет щодо цін на розчинники та їх аналоги, пропозиції з яких відображають цінову інформацію з країни продавця, проте вищевказана інформація не відображає ні складу ні типу таких розчинників що має значний влив на формування вартості. Висновок підготовлений з порушенням не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на довільній або фіктивній вартості. У додатково наданому платіжному дорученні від 20.09.23 №85 встановлено факт сплати 10216,68 євро згідно проформи від 20.09.23 04/09/23, проте за такою проформою не проводилося митне оформлення, що може свідчити про фіктивність такої операції. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та метод 26 (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 23UA100100441134U1 від 08.08.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. за кг.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

01.11.2023 з метою митного оформлення придбаного товару позивач подав до Львівської митниці митну декларацію №23UA209230116706Г2, у розділі 31 якої вказав відомості про опис товару, а саме: розчинники та розріджувачі складні: розчинник регенерований Thinner В, у вигляді однорідної прозорої безбарвної рідини із специфічним запахом, що містить у своєму складі: АЦЕТОН 29,6 мас.%; ЕТИЛАЦЕТ 15,3 мас.%; СПИРТИ (МЕТАНОЛ 6,5%) 11,7 мас.%; ДІХЛОРМЕТАН 9,6 мас. %; АЦЕТОНІТРИЛ 9,3 мас. %; МЕТИЛАЦЕТАТ 0,5 мас.%; н-Гептан 1,0 мас.%; Пропілацетат 1,7 мас.%; Гесаметилдисилоксан 1,9 мас.%; ТОЛУОЛ 10,4 мас.%; Циклогексан 0,2 мас.%; THF 3,3 мас. %; Метил-Трет-Бутиловиц (МТБЕ) 0,8 мас.%; PH 10,3 мас.%, Вода 4, 7 мас.%. Цільність при 20 С г/мл 0,845. Колір - безколірний. Використовується у лакофарбовій промисловості.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002843, на підтвердження заявленої митної вартості товару ТзОВ «Маляр»

Разом з вищевказаною митною декларацією подав митному органу, зокрема, такі документи:

- сертифікат якості -сертифікат аналізу Thinner B від 06.07.2023;

- рахунок-фактуру (Commercial invoce) від 27.10.2023 № 01/10/2023;

- автотранспортну накладну № 55513 від 27.10.2023;

- декларацію про походження товару від 27.10.2023 № 01/10/2023;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 19.07.2023 № 142000-34000-0157;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 8PL від 22/12/2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. Угода № 1 від 28.07.2022;

- договір про надання послуг митного брокера від 04.08.2023 № 156;

- копію митної декларації країни відправлення 23НU1062002ВСD9785 від 27.10.2023;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230116706U2 від 01.11.2023.

03.11.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100686/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення зазначено обставини, що брались до уваги митним органом для визначення митної вартості. Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне: згідно п.3.2 контракту від 22.12.23 № 8PL, встановлено, що термін доставки повинен бути зазначений у підтвердженні замовлення, виданим продавцем, проте такого замовлення не надано; згідно п.5.4 контракту від 22.12.23 № 8PL, платіж здійснюється шляхом переказу грошових коштів, як вказано в рахунку, на користь продавця, на його банківський рахунок вказаний у рахунку-ПРОФОРМА, такий документ відсутній, виникають сумніви щодо автентичності такого документу; сертифікат аналізу Thinner В від 06.07.23, рахунок-фактура 01/10/2023 від 27.10.23, не можливо перевірити чи стосується такий сертифікат даного оформлення. Оскільки від складу речовин в розчиннику залежить його фактурна вартість, то не можливо впевнитись у достовірності усіх даних; експортна декларація країни відправлення 3HU1062002BCD9785 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення ст. VII ГАТТ. Відповідно до положень ст. VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до п. 2 Приміток та Додаткових положень до ст.. VII ГАТТ сумісним зі ст. VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 53 МК України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом не надано жодних документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності. В наданому висновку експерта від 01.11.2023 № 23/1/557 у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет щодо цін на розчинники та їх аналоги, пропозиції з яких відображають цінову інформацію з країни продавця, проте вищевказана інформація не відображає ні складу ні типу таких розчинників що має значний влив на формування вартості, Висновок підготовлений з порушенням не може засвідчувати обгрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на довільній або фіктивній вартості. У додатково наданому платіжному дорученні від 20.09.23 №85 встановлено факт сплати 10216,68 євро згідно проформи від 20.09.23 04/09/23, проте за такою проформою не проводилося митне оформлення, що може свідчити про фіктивність такої операції. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) та метод 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 23UA100100441134U1 від 08.08.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол за кг.

Повертаючись до обставин цієї справи та проаналізувавши обставини, що стали підставою для оформлення митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, а після цього стали підставами для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає, що до митного оформлення позивачем було подано належні, достатні та достовірні документи які, підтверджують усі показники митної вартості.

Так, щодо мотивів, на які відповідач покликався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що згідно п.3.2 контракту від 22.12.23 № 8PL, встановлено, що термін доставки повинен бути зазначений у підтвердженні замовлення, виданим продавцем, проте такого замовлення не надано, то суд вказує таке.

Суд встановив, що відповідно до п. 3.2. контракту від 22.12.2021 № 8PL товар повинен бути готовий до поставки продавцем протягом 30 календарних днів після підтвердження замовлення продавцем. Термін доставки товару повинен бути зазначений у підтвердженні замовлення покупця.

Суд додатково зазначає, що для визначення митної вартості не має значення факт подання/не подання до митного органу замовлення, оскільки зазначений документ не визначений як обов`язковий при вирішенні питання визначення митної вартості товару.

Між тим суд додатково зазначає, що за приписами ст. 53 МК України замовлення не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач покликався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що згідно п. 5.4 контракту від 22.12.23 № 8PL платіж здійснюється шляхом переказу грошових коштів, як вказано в рахунку, на користь продавця на його банківський рахунок вказаний у рахунку-проформі; такий документ відсутній, виникають сумніви щодо автентичності такого документу, то відповідно до п. 5.2 контракту від 22.12.2021 № 8PL оплата товару, що поставляється відповідно до даного контракту, здійснюється в євро шляхом післяоплати на підставі виставленого продавцем інвойсу відтермінуванням на 15 робочих днів від дати інвойсу. Відповідно до п. 5.4 контракту від 22.12.2021 № 8PL платіж за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів, які вказано в рахунку на користь продавця, на його банківських рахунок, вказаний рахунку-проформі.

Суд погоджується з доводом позивача про те, що зазначення рахунку для оплати у проформі, інвойсі, прайс-листі чи контракті не суперечить чинному законодавству.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Таким чином, терміни оплати, способи оплати ніяким чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач покликався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що сертифікат аналізу Thinner В від 06.07.23, рахунок-фактура 01/10/2023 від 27.10.23, не можливо перевірити чи стосується такий сертифікат даного оформлення. Оскільки від складу речовин в розчиннику залежить його фактурна вартість, то не можливо впевнитись у достовірності усіх даних, то суд зауважує, що у даному випадку сертифікат аналізу Thinner від 06.07.2027 в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Сертифікат аналізу не має прямого впливу на визначення митної вартості товару, що імпортується, оскільки ціна формується на готову продукцію у вигляді розчинника, а не на його складові/компоненти.

Суд зазначає, що фактурна вартість товару - це остаточна ціна товару, що переміщується через митний кордон України, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті та зазначена у відповідному рахунку-фактурі. Відтак, окрема оцінка митним органом складових у переміщуваному товарі не може впливати на фактурну вартість товару, а тим більше свідчити про невірність зазначенням позивачем митної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач покликався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що експортна декларація країни відправлення 3HU1062002BCD9785 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, то суд зазначає, що надана митному органу міжнародна декларація країни експортера № 23НU1062002DCВ9785 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор), що в свою чергу надає митному органу відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МК України перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Доказів того, що вказана експортна декларація країни відправлення є підробленою або є такою, що не створювалась країною експортером, або містить інші недостовірні дані в рішеннях митного органу, відсутні. Крім цього, вказана міжнародна декларація не є тим документом, який підтверджує митну вартість товару (ч. 2 ст. 53 МК України), та надається митному органу лише в разі наявності розбіжностей у документах поданих декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, з обґрунтуванням необхідності подання такого документа та які сумніви/розбіжності він має усувати в частині підтвердження числових значень митної вартості товару. Водночас, які саме наявні розбіжності числового значення заявленої митної вартості має підтверджувати вказаний документ митним органом не наведені.

Щодо мотивів, на які відповідач покликався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у наданому висновку експерта від 01.11.2023 № 23/1/557 у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет щодо цін на розчинники та їх аналоги, пропозиції з яких відображають цінову інформацію з країни продавця, проте вищевказана інформація не відображає ні складу ні типу таких розчинників що має значний влив на формування вартості. Висновок підготовлений з порушенням не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на довільній або фіктивній вартості, то суд вказує таке.

Відповідно ч. 2 ст. 53 МК України висновок експерта не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а тому доводи відповідача про те, що висновок експерта не містить числових даних щодо вартості товарів, є неспроможними.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст, 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу). Тобто декларант не зобов`язаний подавати при митному оформлені висновок експерта. В той же час, за наявності сумнівів та достатніх, підстав таку експертизу може призначити митний орган, що у цій справі не було здійснено відповідачем.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 23UA100100441134U1 від 08.08.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. за кг.

За правилами ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60 МК України); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60 МК України); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60 МК України); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60 МК України).

Суд зазначає, що ані текст рішення митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД 23UA100100441134U1 від 08.08.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. за кг.

В оскаржуваному рішенні Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішення стала вказана митна декларація.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 (далі Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, згідно яких наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем за митною декларацією 23UA209230116706U2 від 01.11.2023.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки відповідач не довів його правомірності в частині визначення митної вартості імпортованого товару за резервним методом.

Отже, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100686/2 від 03.11.2023 не відповідає встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, таке підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100686/2 від 03.11.2023, прийняте Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маляр» (код ЄДРПОУ 37363098; місцезнаходження: 79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174А) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24.09.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна