Рішення

від 24.09.2024 по справі 380/26754/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 рокусправа № 380/26754/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екслюзив-Л» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Л» (далі ТзОВ «Ексклюзив-Л», позивач) до Львівської митниці (далі також відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100622/2 від 06.10.2023;

- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002582 від 06.10.2023.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що декларантом було подано митну декларацію з метою ввезення на митну територію України товарів. Незважаючи на низку первинно поданих документів, що повністю підтверджували заявлену митну вартість, 06.10.2023 Львівською митницею було прийнято рішення № UA209000/2023/100622/2 про коригування митної вартості товару. Декларант повністю спростував доводи, описані у рішенні про коригування митної вартості, а відповідач послався у листі на інші формальні підстави, які нерелевантні із рішенням про коригування митної вартості. Наведене свідчить про те, що кінцева мета митного органу полягала у коригуванні вартості товару позивача у будь-який спосіб до вищого рівня, а не підтвердження заявлених числових показників за допомогою додаткових документів. Оскільки відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2023 № UA209000/2023/100622/2 у сторону збільшення за резервним методом, з чим позивач не погоджується, так як ним було належним чином підтверджено митну вартість товару за основним методом, наявні підстави для звернення до суду.

Ухвалою від 20.11.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 11.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 95370), в якому зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості прийнято відповідно до чинного законодавства України. Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100622/2 від 06.10.2023 у графі 33 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містять причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також митний орган вказав митну декларацію, яка слугувала джерелом інформації. Так, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № 23UА100180515012U9 від 18.09.2023, МД від 14.08.2023 № 23ГФ205140064873U9. Відповідач зазначив, що на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Суд з матеріалів справи встановив, що між ТзОВ «ЕКСЛЮЗИВ-Л» та Total Cosmetic SRL укладено контракт поставки № 15/08/16.

Відповідно до п.п. 1.1. контракту продавець продає, а покупець приймає і оплачує косметичну продукцію торгової марки You Look, у подальшому - товар, номенклатура, кількість, ціна, точна назва, одиниця виміру, якісні показники, які визначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, на умовах дійсного контракту.

05.10.2023 уповноважена особа позивача подав до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209230105981U2, у розділі 31 якої вказала опис товару:

1. препарати для догляду за волоссям для використання в перукарнях: спреї для волосся (не в аерозольній упаковці)

2. косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях: шампуні (не в аерозольній упаковці);

3. косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях маски для волосся (не в аерозольній упаковці).

Задекларована вартість товару становить 76260,03 євро.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003047 на підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу такі документи, як:

- пакувальний лист б/н від 31.08.2023;

- пакувальний лист б/н від 19.09.2023;

- пакувальний лист б/н від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 56 від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 57 від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 65 від 19.09.2023;

- автотранспортна накладна № 101329 від 02.10.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR/ 1 VENT398451 від 03.10.2023;

- рахунок-фактура про надання траснпортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 28.09.2023 № 323-007513;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 4 від 22.02.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15/08/16 від 15.08.2016;

- договір про надання послуг митного брокера № 2 від 01.06.2021;

- договір (контракт) про перевезення договір заявка № 323-007513 від 28.09.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230105981U2 від 05.10.2023.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

У відповідь на цю вимогу позивач 05.10.2023 надіслав відповідь та направив відповідачу:

- проформу-рахунок на оплату № 20 від 19.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару Swift № 103 від 20.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 521 від 20.06.2023;

- прайс-лист виробника товару б/н від 01.01.2023;

- видаткові накладні № 9690, №99697 від 03.10.2023;

- копію експортної ВМД 23TQ3J010048461Е8 від 03.10.2023.

06.010.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100622/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 59 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, (за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з (наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документа не вмістять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2023 № 323-007513 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (митні формальності у країні експорту); - згідно наданої до митного контролю CMR від 02.10.2023 № 101329 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є РЕ IVANSKY OLEKSH., проте за зазначеним маршрутом даним перевізником, декларантом не надано договір перевезення, платіжні комерційні документи, за явку на перевезення, калькуляцію про розмір транспортних витрат та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. У рахунку-фактурі від 31.08.2023 № 56, вказано про надання знижки за бракований товар згідно попередніх поставок, проте ч. 2 ст. VII Генеральної Угоди з тарифів І торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості і імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження (чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої України, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 (п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною/ рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та метод 26 (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та метод 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 Митного кодексу України). Митний кодекс. України від 13.03.2012 № 4495-V1 розділ 111. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала митна декларація від 18.09.2023 № 23UA100180515012U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.; товару № 3 слугувала митна деклараціявід 14.08.2023 № 23UA205140064873U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003047 на підтвердження заявленої митної вартості позивач разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу такі документи, як:

- пакувальний лист б/н від 31.08.2023;

- пакувальний лист б/н від 19.09.2023;

- пакувальний лист б/н від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 56 від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 57 від 31.08.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 65 від 19.09.2023;

- автотранспортна накладна № 101329 від 02.10.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR/ 1 VENT398451 від 03.10.2023;

- рахунок-фактура про надання траснпортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 28.09.2023 № 323-007513;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 4 від 22.02.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 15/08/16 від 15.08.2016;

- договір про надання послуг митного брокера № 2 від 01.06.2021;

- договір (контракт) про перевезення договір заявка № 323-007513 від 28.09.2023;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209230105981U2 від 05.10.2023.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

У відповідь на цю вимогу позивач 05.10.2023 надіслав відповідь та направив відповідачу:

- проформу-рахунок на оплату № 20 від 19.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару Swift № 103 від 20.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 521 від 20.06.2023;

- прайс-лист виробника товару б/н від 01.01.2023;

- видаткові накладні № 9690, №99697 від 03.10.2023;

- копію експортної ВМД 23TQ3J010048461Е8 від 03.10.2023.

06.010.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100622/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 59, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з (наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2, 3 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документа не вмістять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2023 № 323-007513 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (митні формальності у країні експорту); - згідно наданої до митного контролю CMR від 02.10.2023 № 101329 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є РЕ IVANSKY OLEKSH., проте за зазначеним маршрутом даним перевізником, декларантом не надано договір перевезення, платіжні комерційні документи, заявку на перевезення, калькуляцію про розмір транспортних витрат та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. У рахунку-фактурі від 31.08.2023 № 56, вказано про надання знижки за бракований товар згідно попередніх поставок, проте ч. 2 ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості і імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження (чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої України, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 (п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною/ рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. На вимогу митного органу декларантом надано банківський платіжний документ (перерахована сума платежу не відповідає вартості товару згідно проформи № 20 від 19.06.2023, яка зазначена у гр. 70 даного платіжного документа. У зв`язку з чим неможливо перевірити повноту перерахування коштів за товар, який ввозиться на митну територію України. Прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) та метод 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала митна декларація від 18.09.2023 № 23UA100180515012U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.; товару № 3 слугувала митна деклараціявід 14.08.2023 № 23UA205140064873U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.

Львівська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 МК України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

У відповідь на цю вимогу позивач 05.10.2023 надіслав відповідь та направив відповідачу:

- проформу-рахунок на оплату № 20 від 19.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару Swift № 103 від 20.06.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару платіжна інструкція в іноземній валюті № 521 від 20.06.2023;

- прайс-лист виробника товару б/н від 01.01.2023;

- видаткові накладні № 9690, №99697 від 03.10.2023;

- копія експортної ВМД 23TQ3J010048461Е8 від 03.10.2023.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2023 № 323-007513 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (митні формальності у країні експорту); згідно наданої до митного контролю CMR від 02.10.2023 № 101329 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є РЕ IVANSKY OLEKSH., проте за зазначеним маршрутом даним перевізником, декларантом не надано договір перевезення, платіжні комерційні документи, заявку на перевезення, калькуляцію про розмір транспортних витрат та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, то суд вказує таке.

Відповідно до рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг № 323-007513 від 28.09.2023 зазначено вартість наступних послуг:

послуги перевезення по маршруту: locate Varesino - Guidizzolo, Італія - митний перехід Чоп у сумі 71000 грн., яка включається до розрахунку митної вартості товару;

послуги перевезення вантажу: митний перехід Чоп - Кам`янопіль, Львівська область, Україна у сумі 16700 грн., яка не включається до розрахунку митної вартості товару;

експедиційні послуги, місце надання послуги територія України в сумі 400 грн., яка не включається до розрахунку митної вартості товару.

Довідкою про транспортні витрати від 28.09.2023 експедитором ФОП ОСОБА_1 зазначено, що навантаження входить у вартість перевезення, страхування вантажу не проводилося.

Відповідно до п. 2.1. контракту від 15.08.2016 № 15/08/16, наявного у відповідача на момент проведення митних формальностей, завантаження товару на транспортні засоби покупця здійснюється продавцем. Вартість завантаження товару на транспортні засоби покупця включена у вартість товару.

Тобто, у митного органу була наявна всі відомості щодо всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України, визначених ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, в тому числі щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, на навантаження та на страхування цих товарів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Статтею 4 цього Закону встановлено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов`язані з перевезенням вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно- експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; здійснюють розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог.

Статтею 4 цього Закону встановлено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

В поданій митному органу CMR від 02.10.2023 № 101329 у графах 16 та 23 «Перевізник» проставлено печатку перевізника PE IVANSKY OLEKSH. (ФОП ОСОБА_2 ), з яким експедитор ФОП ОСОБА_1 уклав від свого імені договір перевезення вантажу на виконання договору-заявки № 323-007513 від 28.09.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Договір-заявка № 323-007513 від 28.09.2023 про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка про транспортні витрати б/н від 28.09.2023 та рахунок № 323-007513 від 18.09.2023 на оплату транспортно-експедиційних послуг, з яких як декларантом, так і митним органом визначена транспортна складова у розмірі 66598,33 грн. (вартість послуги перевезення до кордону України) митної вартості товарів що ввозилися, були надані митному органу 05.10.2023 разом з ВМД.

Окрім того у вимозі митного органу від 05.10.2023 не зазначено про необхідність надання договору перевезення укладеного експедитором ФОП ОСОБА_1 з перевізником PE IVANSKY OLEKSH., платіжних комерційних документів, заявки перевезення, калькуляції про розмір транспортних витрат та інше, а випуск товарів 06.10.2023 проведено митним органом без надання такого договору перевезення, платіжного комерційного документу, заявки, калькуляції та ін.

Відтак, відповідачем не зазначено, в чому саме полягає необхідність надання договору чи інших укладених між перевізником PE IVANSKY OLEKSH. і експедитором ФОП ОСОБА_1 документів, а єдиним обґрунтуванням вказано, що для підтвердження вартості транспортних витрат їх не надано.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що у рахунку-фактурі від 31.08.2023 № 56, вказано про надання знижки за бракований товар згідно попередніх поставок, проте ч. 2 ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості і імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження (чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої України, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 (п. 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісним зі ст.. VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною/ рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, то необхідно вказати таке.

Суд встановив, що митному органу разом МД № 23UA209230105981U2 подавався інвойс № 56 від 31.08.2023 разом з перекладом на українську мову, в яких зазначено найменування товару: засіб для догляду та укладки мультиспрей миттєвої дії 10 в 1, You Look, 200 мл, в кількості 23040 шт. за ціною 1,47 євро на загальну вартість 33868,80 євро. Також зазначено знижки за вкований товар за попередніми поставками на суму 189,93 євро та 48,48 євро.

Товар за інвойсом № 56 від 31.08.2023 задекларовано у ВМД № 23UA209230105981U2 від 05.10.2023р. за кодом УКТЗЕД 3305300000 «препарати для догляду за волоссям для використання в перукарнях: спреї для волосся (не в аерозольній упаковці)) і випущено у вільний обіг 06.10.2023 згідно ВМД № 23UA209230106616U8 без жодного коригування його митної вартості, в тому числі на вартість знижки за бракований товар за попередніми поставками.

Митна вартість за оскаржуваним рішенням була скоригована для товарів: косметичні препарати для догляду за волоссям, шампуні (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305100000) та косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях маски для волосся (не в аерозольній упаковці) (код УКТЗЕД 3305900000).

Окрім того, відповідач сам стверджує, що відповідно до ч. 1 п. 2 Приміток до статті УП ГАТТ, сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Знижка за бракований товар за попередніми поставками є винятковою знижкою, зумовленою постачанням бракованого товару у попередніх поставках, що надається одноразово.

У вимозі митного органу від 05.10.2023 не зазначено про необхідність надання пояснень щодо надання знижки за бракований товар згідно попередніх поставок по інвойсу № 56 від 31.08.2023, а випуск товарів 06.10.2023 проведено митним органом на підставі наданого декларантом інвойсу № 56 від 31.08.2023 без коригування митної вартості зазначеного в ньому товару.

Тому безпідставним та надуманим є твердження відповідача про те, що у рахунку-фактурі від 31.08.2023 № 56, вказано про надання знижки за бракований товар згідно попередніх поставок, що унеможливлює перевірку повноти нарахування фактурної вартості товару.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що на вимогу митного органу декларантом надано банківський платіжний документ (перерахована сума платежу не відповідає вартості товару згідно проформи № 20 від 19.06.2023, яка зазначена у гр. 70 даного платіжного документа.

У банківському платіжному документі видруку із системи Swift № 103 від 20.06.2023 вказано оплачену суму 200 000,00 євро. Згідно проформи-інвойсу № 20 від 19.06.2023 позивачем замовлено товар на суму 205 800,00 євро. Відповідно до інвойсів № 56 від 31.08.2023, № 57 від 31.08.2023 та № 65 від 19.09.2023 позивачу поставлено товару на загальну суму 76260,03 євро.

Згідно п. 1.2. контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 в редакції додатку № 3 від 31.12.2021 асортимент, вартість та кількість товару, які підлягає постачанню, вказується в додатках (інвойсах), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 2.2. контракту від 15.08.2016 №15/08/16 товар поставляється партіями.

Пунктом 3.3 контракту зазначено, що кінцева загальна вартість поставок визначається як сума вартості партій товару, визначених на основі додатків до контракту (інвойсів), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно п. 4.3. контракту покупець зобов`язується оплатити повну вартість товару, що постачається, вказану у відповідних додатках до договору (інвойсах), 100% передоплатою завчасно перед відвантаженням.

Тобто, контрактом передбачена поставка товару партіями на меншу суму ніж попередньо передплачено. Оплачений, але не поставлений товар покупець може забрати в будь-який час.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що прайс-лист має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб, то прайс-лист компанії Total Cosmetic S.R.L. містить актуальну інформацію про вартість виробленої нею продукції за період з 01.02.2023 по 31.12.2023. Прайс-лист завірений підписом посадової особи компанії, відтиском штампу компанії; може бути наданий будь-якій зацікавленій особі, в тому числі митному органу, а не тільки позивачу на його запит, тому мав би бути прийнятий до уваги під час здійснення митної оцінки товару.

Суд вважає прайс-лист компанії Total Cosmetic S.R.L. належним і допустимим доказом вартості ввезених позивачем товарів на дату поставки, який повинен бути врахований відповідачем при визначенні митної вартості за першим методом.

Також належними і допустимими доказами визначеної за першим методом митної вартості ввезених позивачем товарів є копії експортної ВМД 23ITQ3J010048461Е8 від 03.10.2023, яка повністю узгоджується з фактурною вартістю ввезеного позивачем товару, та видаткові накладні № 9690, № 9697 від 03.10.2023, які містять відомості про відпускну вартість вже розмитненого товару і, які митним органом залишені поза увагою.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом згідно митного оформлення щодо митної вартості товару № 2 слугувала митна декларація від 18.09.2023 № 23UA100180515012U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.; товару № 3 слугувала митна деклараціявід 14.08.2023 № 23UA205140064873U9, де вартість подібного товару становить 2,81 дол. США за кг.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД № 23UA100180515012U9, по МД № 23UA205140064873U9.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стала вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила № 598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2023 №209000/2023/100622/2 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Суд також встановив, що підставою для оформлення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2023 № UA209230/2023/002582 стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2023 № UA209230/2023/002582 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2023 № UA209230/2023/002582 теж є незаконною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100622/2 від 06.10.2023, прийняте Львівською митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2023 № UA209230/2023/002582, прийняту Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екслюзив-Л» (код ЄДРПОУ 32639595; місцезнаходження: 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам`янопіль, вул. Старе Село, 29 ) судовий збір у сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24.09.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна