Ухвала

від 24.09.2024 по справі 380/26639/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/26639/23

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення

24 вересня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої - судді Потабенко В.А. розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/26639/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2024 у справі № 380/26639/23 адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 № 9032607/01878377 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.05.2023 № 10 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати податкову накладну, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» (код ЄДРПОУ 01878377; місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 5) № 10 від 18.05.2023 датою її подання. Визнав протиправним та скасував рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 № 9032605/01878377 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.05.2023 № 11 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати податкову накладну, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» (код ЄДРПОУ 01878377; місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 5) № 11 від 19.05.2023 датою її подання. Визнав протиправним та скасував рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 № 9032606/01878377 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.05.2023 № 12 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати податкову накладну, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» (код ЄДРПОУ 01878377; місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 5) від 22.05.2023 № 12 датою її подання. Визнав протиправним та скасував рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Львівській області від 20.06.2023 № 9032604/01878377 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.05.2023 № 13 у Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язав Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8) зареєструвати податкову накладну, складену товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» (код ЄДРПОУ 01878377; місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 5) від 23.05.2023 № 13 датою її подання.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 380/26639/23 повернув скаржнику.

21.08.2024 позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Згідно поданої заяви позивач просив зобов`язати Державну податкову службу України подати у Львівський окружний адміністративний суд у місячний термін звіт про виконання судового рішення від 03.06.2024 у справі №380/26639/23 з дати отримання відповідного рішення.

11.09.2024 Державна податкова служба України подала заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування заяви зазначає, що примусове виконання судових рішень входить до повноважень виконавчої служби, у зв`язку з цим відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як станом на теперішній час позивачем не надано доказів того, що відповідачем рішення суду не буде виконано. Таким чином, оскільки як встановлено з бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень позивач не звертався з виконавчим листом до органу ДВС, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними. Позивачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для застосування інституту судового контролю відсутні.

Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.

Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.

Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Суд встановив, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», або що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Суд зауважує, що представником позивача не наведено аргументів та не надано доказів, які свідчать про ухилення відповідача - ДПС України - від виконання судового рішення та необхідність, у зв`язку із цим, застосування положень ст. 382 КАС України.

Відомостей, які стосуються щодо відкритих виконавчих проваджень, де стягувачем є позивач, також не подано.

Таким чином, оскільки позивач не навів аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 248, 250, 294, 295, 370, 372, 382 КАС України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська фабрика по переробці вторинної сировини» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст ухвали складено та підписано 24.09.2024.

Суддя Потабенко В.А.