Справа № 420/7772/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024р. №10591048/32684873. 1;
зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 24.12.2023р, подану для реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю Агроресурси (68671, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Багате, вул. Центральна, 28, код ЄДРПОУ 32684873) датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено і направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 24.12.2023 року. Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Стосовно зазначеної податкової накладної позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно яких документ доставлено до ДПС України; реєстрація податкової накладної зупинена; реєстрація податкової накладної від 24.12.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення. На виконання зазначених пропозицій в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання пояснень та документів, позивачем направлено та подано у електронному вигляді на адресу податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо зупиненої податкової накладної на підтвердження реальності здійснення операцій, реєстрацію яких було зупинено. Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10591048/32684873 від 20.02.2024 року позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Одеського окружним адміністративним суду від 18.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агроресурси до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату №238 від 26.06.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями справу №420/7772/24 передано для розгляду головуючому судді Харченко Ю.В.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату №348 від 02.07.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу справі між суддями справу №420/7772/24 передано для розгляду головуючому судді Марину П.П.
Ухвалою Одеського окружним адміністративним суду від 09.07.2024 року прийнято до провадження справу №420/7772/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агроресурси (вул. Центральна, 28, с. Багате, Ізмаїльський район, Одеська область, 68671) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
30.04.2024 року від представника відповідачів надійшов до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної від 24.12.2023 року № 2, в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Представник відповідачів у відзиві звертає увагу, що станом на момент зупинення податкової накладної, позивача було віднесено до переліку ризикових платників податку на додану вартість згідно рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості №2145 від 16.05.2023 року. Податкова інформація: встановлено операцію з постачання товарів/послуг до суб`єктів з ознаками ризиковості.
Позивачем було подано до Контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено. Однак, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення №10591048/32684873 від 20.02.2024 року у зв`язку з тим, що документи були складені/оформленні із порушенням законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Представник відповідачів у відзиві зазначає, що позивачем не було додано на підтвердження реальності здійснення господарської операції бухгалтерські документи (наприклад оборотно-сальдові відомості, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 26, 66, 90, 93, тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків)), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємництва внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображених в ПН позивача (наявність ділової мети).
На переконання представника контролюючого органу, надіслані позивачем платіжні інструкції, а також банківські виписки є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства, так як відсутні підписи платника.
Таким чином, представник відповідачів дійшов висновку, що документи надані позивачем на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням законодавства, а тому спірне рішення Комісії з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні представник відповідачів повідомляє, що згідно пункту 20 Порядку №1246, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням наведеного, правові вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримує позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю Агроресурси (далі - ТОВ Агроресурси), згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань №373497523264 від 09.10.2021р., зареєстроване в якості суб`єкта господарювання з 29.10.2003р,. основним напрямком діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном тощо.
Між ТОВ Агроресурси (Продавець) та ТОВ Агро Фонд (Покупець) укладено договір поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., відповідно до умов п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця зернові, олійні культури та похідні від них (надалі - «Товар»), а Покупець приймає товар і оплачує його згідно до умов, передбачених даним Договором і відповідними Специфікаціями Товару, які є його невід`ємною частиною.
При цьому, згідно умов п. 1.2 1.6 договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., предметом даного Договору є Товар, найменування якого зазначається у Додатках, що укладаються Сторонами па кожну окрему партію Товару та становлять невід`ємну частину даного Договору. Під партією розуміється та кількість і асортимент Товару, що поставляється за укладеним Сторонами Додатком згідно пункту 1.3. даного Договору. Кількість, асортимент, ціна, строк, умови та місце поставки Товару узгоджуються у Додатках (Специфікаціях Товару), що укладаються Сторонами на кожну окрему партію Товару та становлять невід`ємну частину даного Договору.
Якість Товару, що постачається, повинна відповідати вимогам ДСТУ (ГОСТ) до такого Товару або показникам, які вказані в Специфікації. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі його Постачальнику, що проводиться відповідно до товарно-супровідних документів.
Між ТОВ Агроресурси (Продавець) та ТОВ Агро Фонд (Покупець) складено специфікацію товару №2 від 15.12.2023р. до договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., відповідно до умов п.п. 2, 3 якої ТОВ Агроресурси (Продавець) прийняті на себе зобов`язання з передачі у власність ТОВ Агро Фонд (Покупець) на умовах передоплати (86% ціни товару) 200 тн +/- 10% пшениці озимої українського походження відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010, базис поставки СРТ, місце (адреса, пункт) поставки: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд 1, якість товару повинна відповідати пшениці 3 класу вимогам ДСТУ (ГОСТ) - білок не менше 12.5 (документ довільного формату №3 від 14.02.2024р.).
В межах здійснення господарської діяльності за умовами п.п. 2, 3 специфікації товару №2 від 15.12.2023р. до договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р. виконано обов`язок продавця з передачі товару перевізнику, який забезпечує сам чи організовує перевезення товару покупцю по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.
Позивачем у зв`язку із здійсненням господарських операцій з постачання на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд (далі ТОВ Агро Фонд, Покупець) пшениці озимої українського походження на загальну суму 1 533 399, 40 грн. (у тому числі ПДВ), згідно специфікації товару №2 від 15.12.2023р. до договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., ТОВ Агроресурси складено податкову накладну №2 від 24.12.2023р. та в електронному вигляді направлено її до автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції 05.01.2024р. №9362381915 документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати додаткові документи.
14.02.2024 року позивачем до ГУ ДПС з Одеській області подано повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної №2, до яких були додані копії первинних документів, які послугували підставою її складання.
Зокрема, як вбачається із змісту додатків до повідомлення №1 від 14.02.2024р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено пояснення для прийняття рішення про реєстрацію було надано до контролюючого органу наступні документи:
- письмові пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо умов та порядку виконання ТОВ Агроресурси договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., укладеного з ТОВ Агро Фонд, та специфікації товару №2 від 15.12.2023р. до нього (документ довільного формату №1 від 14.02.2024р.);
- копію договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р., укладеного між ТОВ Агроресурси (Продавець) та ТОВ Агро Фонд (Покупець) щодо постачання на користь останнього зернових, олійних культур (далі товар) найменування яких зазначається у додатках, що укладаються сторонами на кожну окрему партію товару, зокрема у специфікаціях товару, які становлять невід`ємну частину даного договору (документ довільного формату №2 від 14.02.2024р.).
- копію специфікації товару №2 від 15.12.2023р. до договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р. відповідно до умов п.п. 2, 3 якої ТОВ Агроресурси (Продавець) були прийняті на себе зобов`язання з передачі у власність ТОВ Агро Фонд (Покупець) на умовах передоплати (86% ціни товару) 200 тн +/- 10% пшениці озимої українського походження відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010, базис поставки СРТ (документ довільного формату №3 від 14.02.2024р.);
- копію видаткової накладної ТОВ «Агроресурси» №3 від 24.12.2023 року про передачу ТОВ «Агро Фонд» 209, 91 тн. Пшениці на загальну суму 1 533 399, 40 грн. (документ довільного формату №4 від 14.02.2024 року);
- копію виписки від 22.11.2023р. по банківському рахунку ТОВ Агроресурси в ПАТ МТБ Банк про зарахування 1 175 438,60 грн. від ТОВ Агро Фонд з призначенням платежу «за пшеницю згідно договору №21/11/23/481 від 21.11.2022 року» (документ довільного формату №5 від 14.02.2024р.);
- копію виписки від 27.12.2023р. по банківському рахунку ТОВ Агроресурси в ПАТ МТБ Банк про зарахування 200 000 грн. від ТОВ Агро Фонд з призначенням платежу за пшеницю згідно договору №21/11/23/481 від 21.11.2023… (документ довільного формату №6 від 14.02.2024р.);
- копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2023 року по 27.12.2023 рік, запропонованого ТОВ «Агроресурси» до підписання ТОВ «Агро Фонд» (документ довільного формату №7 від 14.02.2024 року.);
- копію товарно-транспортної накладної №1 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 33, 90 тн. пшениці (документ довільного формату №8 від 14.02.2024 року);
- копію товарно-транспортної накладної №2 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 34, 22 тн. пшениці (документ довільного формату №9 від 14.02.2024 року);
- копію товарно-транспортної накладної №3 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 33, 985 тн. пшениці (документ довільного формату №10 від 14.02.2024 року);
- копію товарно-транспортної накладної №4 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 35, 04 тн. пшениці (документ довільного формату №11 від 14.02.2024 року);
- копію товарно-транспортної накладної №5 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 38, 36 тн. пшениці (документ довільного формату №12 від 14.02.2024 року);
- копію товарно-транспортної накладної №6 від 24.12.2023 року про перевезення на замовлення ТОВ «Агроресурси» на адресу ТОВ «Агро Форд», в особі його експедитора ТОВ «Рів.А.Холддінг», 33, 92 тн. пшениці (документ довільного формату №13 від 14.02.2024 року);
- копію довідки ГУ ДПС в Одеській області від 15.08.2022 року вих№16877/6/15-32-04-07-06 про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році (документ довільного формату №14 від 14.02.2024 року);
- роздруківку податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік та квитанції за реєстр. №9028774385 від 20.02.2023 року про її отримання ДПС України, якою ТОВ «Агроресурси» у 2023 році підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи (документ довільного формату №15 від 04.02.2024 року);
- роздруківку додатку №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік та квитанції за реєстр.№ 9028774385 від 20.02.2023 року про його отримання ДПС (документ довільного формату №16 від 14.02.2024 року);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2021 року (форма №4-сг) та квитанції за реєстр. №9001297114 від 01.06.2021р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого під посіви пшениці озимої у 2021 році сільгосппідприємством виділялось 217 га посівних площ із загальної кількості посівних земель площею 500,65 га (документ довільного формату №17 від 14.02.2024р.);
· роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2022 року (форма №4-сг) та квитанції за реєстр. №9001027707 від 24.06.2022р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого під посіви пшениці озимої у 2021 році сільгосппідприємством виділялось 267,60 га посівних площ із загальної кількості посівних земель площею 472,63 га (документ довільного формату №18 від 14.02.2024р.);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2023 року (форма №4-сг) та квитанції за реєстр. №9000987684 від 02.06.2023р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого під посіви пшениці озимої у 2021 році сільгосппідприємством виділялось 450,97 га посівних площ із загальної кількості посівних земель площею 483,71 га (документ довільного формату №19 від 14.02.2024р.);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2021 році (форма №29-сг) та квитанції за реєстр. №9003662307 від 04.01.2022р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого сільгосппідприємством у 2021 році зі 217 га посівних площ було зібрано 5 425 ц. пшениці озимої, тобто 542,50 тн (документ довільного формату №20 від 14.02.2024р.);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2022 році (форма №29-сг) та квитанції за реєстр. №9002759223 від 04.01.2023р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого сільгосппідприємством у 2022 році зі 267,70 га посівних площ було зібрано 4 015,50 ц пшениці озимої, тобто 401,55 тн (документ довільного формату №21 від 14.02.2024р.);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2021 року (форма №37-сг) та квитанції за реєстр. №9003425223 від 03.12.2021р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого сільгосппідприємством було зібрано у 2021 році зі 217 га посівних площ 5 425 ц. пшениці озимої, тобто 542,50 т. (документ довільного формату №22 від 14.02.2024р.);
- роздруківку звіту ТОВ Агроресурси про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2022 року (форма №37-сг) та квитанції за реєстр. №9002645501 від 15.12.2022р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України відповідно до якого сільгосппідприємством було зібрано у 2022 році зі 267,70 га посівних площ 4 015,50 ц. пшениці озимої, тобто 401,55 т. (документ довільного формату №23 від 14.02.2024р.). При цьому, згідно роздруківки звіту ТОВ Агроресурси про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2023 року (форма №37-сг) та квитанції за реєстр. №9002585097 від 11.12.2023р. про отримання вказаного звіту Центром обробки електронних звітів Держстату України, сільгосппідприємством у 2023 році пшениця озима не вирощувалась, що дозволяє дійти висновку про те, що предметом договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р. було постачання пшениці озимої врожаю 2021-2022 р.р.
- копію рахунку на оплату №1 від 18.12.2023р., згідно договору поставки №21/11/23/481 від 21.11.2023р. (документ довільного формату №24 від 14.12.2024р.).
- копію договору складського зберігання №23/08/4 від 23.08.2021р., укладеного між ТОВ Ізмаїл-Трансбалктермінал (Зерновий склад) та ТОВ Агроресурси (Поклажодавець) щодо надання останньому послуг із зберігання сільськогосподарської продукції;
- копію довідки ГУ ДПС в Одеській області від 28.12.2023 року №51276/6/15-32-04-07-06, якою ТОВ «Агроресурси» у 2023 році підтвердило статус платника єдиного податку четвертої групи (документ довільного формату №25 від 14.02.2024 року).
20.02.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних регіонального рівня (відповідача) прийняте рішення № 10591048/32684873 щодо відмови в реєстрації податкової накладної в зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не оскаржено позивачем в адміністративному порядку.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Комісії ГУ ДПС, звернувся до суду з даним позовом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.201.7. ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі-Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція
11 січня 2020 року набрав чинності порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 3 Порядку №1165 3. Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:
D= S/T,
де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;
T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:
P = Pм х 1,4,
де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;
Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом;
5) у податковій накладній/розрахунку коригування відображені виключно операції з продукцією/товарами, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), за умови, що такі накладна/розрахунок складені платником податку, який належить до мікропідприємства або малого підприємства відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та основним видом діяльності якого є хоча б один з таких видів економічної діяльності відповідно до КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11); вирощування рису (01.12); вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13); вирощування винограду (01.21); вирощування зерняткових і кісточкових фруктів (01.24); вирощування ягід, горіхів та інших фруктів (01.25); відтворення рослин (01.30); розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41); розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42); розведення овець і кіз (01.45); розведення свиней (01.46); розведення свійської птиці (01.47); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); морське рибництво (аквакультура) (03.21); прісноводне рибництво (аквакультура) (03.22); виробництво м`яса (10.11); виробництво м`яса свійської птиці (10.12); виробництво м`ясних продуктів (10.13); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); виробництво фруктових і овочевих соків (10.32); виробництво олії та тваринних жирів (10.41); виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42); перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71); виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (10.72); виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів (10.73); виробництво цукру (10.81); виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82); виробництво чаю та кави (10.83); виробництво прянощів і приправ (10.84); виробництво готової їжі та страв (10.85); виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів (10.86); виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань (10.89); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (10.91); виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки (11.07).
Ознаки безумовної реєстрації, зазначені у цьому підпункті, застосовуються протягом періоду дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно п. 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12 грудня 2019 року затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до п.п. 9-12 Порядку №520 Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Додатком 1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 встановлено, зокрема п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку»: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
З квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що квитанція, якою зупинено реєстрацію податкової накладної щодо якої поданий цей позов, не містить чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема, податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданої для реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування, тобто підстави таких рішень є не зрозумілими, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів.
Також, відповідно до 7 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, зазначені підстави не стосуються платників податку, які мають позитивну податкову історію, а у випадку стосовно позивача відповідачами не надано доказів негативної податкової історії позивача.
Згідно висновків Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, які враховуються судом, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Крім того, згідно висновків Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, які враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.
Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Так, в оскаржуваному рішенні не зазначено конкретних причин відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки не зазначено чіткого переліку документів складених/оформлених з порушенням вимог законодавства. У розділі (додаткова інформація) вказаних рішень зазначено таке: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні». В той же час, у рішеннях не зазначено, які саме документи, що подані позивачем складено з порушенням законодавства, в чому таке порушення полягає.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №2 від 15.12.2023 року.
Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 15.12.2023 року.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку корегування прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування чіткого переліку документів.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку корегування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 року (380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурси», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.09.2022 року №348262496458, зареєстроване в якості суб`єкта господарювання з 29.10.2003 року, основним напрямком діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля зерном тощо.
Відповідно до вимог податкового кодексу України та постанови КМУ №1165 від 11 грудня 2019 позивачем подано пояснення і документи на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №2 від 15.12.2023 року.
Як вже зазначалося вище, реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу, оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають задоволенню.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації податкової накладної та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої подана податкова накладна.
Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічного висновку дійшов Верховних суд у постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22.
При цьому у постанові від 16 лютого 2023 року по справі №380/7648/22 Верховних суд насамперед, звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів (предметом позову у справі були рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
В свою чергу слід зазначити, що позивачем здійснено господарську діяльність яка в повній мірі відповідає зареєстрованому виду господарської діяльності.
За таких обставин, зважаючи на те, що податкова накладна складена на суму поставленого товару, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, щодо наявності достатніх підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а надані платником з повідомленнями документи є недостатніми для здійснення реєстрації зазначеної податкової накладної.
Суд також враховує висновки Верховного суду, викладені в постановах від 27.04.2020 у справі№360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а. Так, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податків копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
З урахуванням викладеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024 р. № 10591048/32684873 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2023 р., а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 15.12.2024р., суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнане протиправним та таким що підлягає скасуванню, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, слід зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати податкову накладну ТОВ «Агроресурси» № 2 від 15.12.2023 року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, слід стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач в адміністративному позові зазначає, що витрати на правничу допомогу склали 14 000 грн., разом з цим, останній не просить їх стягнути з відповідачів.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із п.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зазначене відповідає алгоритму дій викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником наданий договір про надання правової допомоги, додаткова угода, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок фактура.
Суд вважає необґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат на складання позовної заяви у розмірі 6 000,00 грн. та відповіді на відзив у розмірі 4000,00 грн. не є обґрунтованою в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені в Акті витрати на їх виконання є явно завищеними.
Щодо направлення позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», суд зазначає, що направлення позовної заяви до суду фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
На підставі вищезазначеного, враховуючи задоволення по суті спору позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси», а також надані представником позивача докази на підтвердження здійснення відповідних витрат, суд вважає, шо співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 3 000 грн. (три тисячі гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси», про що ухвалити додаткове рішення у справі.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області Про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024р. №10591048/32684873.
Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 24.12.2023р датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» (вул. Центральна, 28, с. Багате, Ізмаїльський р-н., Одеська обл., 68671, Код ЄДРПОУ 32684873) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» (вул. Центральна, 28, с. Багате, Ізмаїльський р-н., Одеська обл., 68671, Код ЄДРПОУ 32684873) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (трьох тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроресурси» (вул. Центральна, 28, с. Багате, Ізмаїльський р-н., Одеська обл., 68671, Код ЄДРПОУ 32684873);
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 440069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5);
Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, будинок 8);
Суддя П.П. Марин
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121835147 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні